Шовковського в 1999-му номінували на «Золотий м’яч», але потім стався гол Ачімовича
Голосів воротар не набрав.
Голосів воротар не набрав.
Поки лише один український футболіст, окрім Андрія Шевченка, потрапляв у список претендентів на «Золотий м’яч» за часів незалежності України. Це Олександр Шовковський. У 1999 році воротар «Динамо» і збірної України опинився у ТОП-50 футболістів світу за версією журналу France Football.
Дійшов з «Динамо» до півфіналу Ліги чемпіонів, пропустив той самий гол від збірної Словенії
Це був одночасно яскравий і жахливий сезон для 24-річного Шовковського. Його сильну гру затьмарили помилки у надважливих матчах.
У складі «Динамо» Лобановського Олександр став чемпіоном України і володарем Кубка, а в Лізі чемпіонів дійшов до півфіналу. «Динамо» виграло свою групу з «Лансом», лондонським «Арсеналом» і «Панатінаїкосом». У чвертьфіналі кияни пройшли мадридський «Реал», а у півфіналі їх зупинила «Баварія». У Києві «Динамо» перемагало мюнхенців 2:0 завдяки дублеві Шевченка. Але на 45-й хвилині Тарнат забив Шовковському ударом зі штрафного з 40 метрів. Гол, який викликав питання до воротаря.
«Мене збив з пантелику Янкер своїм хибним рухом, – пояснив потім Олександр. – Міг бути рикошет, я почав рух вправо, і цього, на жаль, виявилося достатньо, щоб на якусь десяту частку секунди я запізнився з кидком вліво на м’яч. Я повинен був строго вести його і залишатися сліпим до маневру Янкера».
У Києві на «Олімпійському» зіграли 3:3. А у Мюнхені «Баварії» вистачило одного голу Баслера для виходу у фінал. Більше «Динамо» настільки успішно у Лізі чемпіонів не грало.
«Півфінальне протистояння з «Баварією» 1999 року – це яскравий приклад, коли результат поєдинків вирішила індивідуальна майстерність. «Динамо» було сильніше від «Баварії», як команда. У цьому немає ніяких сумнівів. Однак, у них грали такі гравці, які при найменшій можливості могли вирішити результат зустрічі на свою користь – Еффенберг, Янкер, Маттеус.
З «Реалом» була зовсім інша історія. Тоді «Динамо» перемогло за рахунок командної гри і злагоджених дій як в обороні, так і в атаці. Ті емоції для мене безцінні. Команда виконала величезну роботу для досягнення результату, але в кінцевому підсумку залишилося величезне розчарування, адже нам не вдалося пробитися до фіналу. «Динамо» того зразка було здатне на це», – сказав Шовковський у 2018 році.
Саме в 1999-му Олександр допустив головну помилку у своїй кар’єрі. Збірній України потрібно було пройти скромну Словенію у стикових матчах, щоб потрапити на Євро-2000. У Любляні рахунок 1:1 тримався до 84-ї хвилини. Тоді Шовковський побіг до бокової лінії за м’ячем, невдало вибив його у поле, де біля центральної лінії подарунок підхопив півзахисник збірної Словенії. Міленко Ачімович із 45-ти метрів зарядив по воротах. Наш воротар не встиг відбити цей фатальний удар – 2:1 на користь Словенії.
«Сашко, де ти гуляв?» – емоційно відреагував на прикрий епізод коментатор матчу. Гол Ачімовича став не тільки переможним у матчі, він вперше в історії вивів Словенію на Євро. За чотири дні у Києві на засніженому «Олімпійському» команди зіграли внічию – 1:1. Вдома на 79-й хвилині Шовковський не встиг зреагувати на добивання після штрафного і пропустив від Павліна.
Гол Ачімовича Шовковському згадують в рази частіше, ніж номінацію на «Золотий м’яч».
«Можливо, я б встиг до воріт, якби під час того, як вибивав м’яч, побачив, що він у мене з ноги зривається. Тоді б я відразу на швидкості побіг в рамку. Але склалося так, як склалося, – сказав воротар в одному з інтерв’ю. – Мало хто пам’ятає хороші моменти, всі обов’язково хочуть вказати на ті помилки, які свого часу були допущені. Вдячний своїй долі, що це було у моєму житті. Те коло життєвого пекла, через яке мені довелося пройти після матчу зі Словенією, зробило мене сильнішим. Зробило мене тим, ким я став потім».
«Золотий м’яч» віддали Рівалдо, Шевченко став третім, а Шовковський не набрав голосів
У 1999 році нагороду отримав бразильський форвард «Барселони» Рівалдо. Другим став Девід Бекхем з «МЮ», а третім – Андрій Шевченко, який встиг змінити «Динамо» на «Мілан».
Шовковський не набрав жодного голосу і опинився у компанії 19 футболістів, за яких також ніхто не голосував. Там були ще двоє воротарів – Фаб’єн Бартез і Джанлуїджі Буффон. Лише Петеру Шмейхелю вдалося набрати очки – 17 місце і 6 пунктів. Данець виграв Лігу чемпіонів з «МЮ» у неймовірному фіналі проти «Баварії».
Єдиним воротарем в історії, який вигравав «Золотий м’яч», залишається Лев Яшин.
«Футбол дарує радість забитого м’яча, красивої комбінації, технічних хитрощів. І, безумовно, глядачам більше подобаються голи, витончені передачі, індивідуальна майстерність. Тому більшу увагу завжди звертають на футболістів, які знаходяться в гущі подій, ближче до воріт суперника.
Що стосується воротаря, то він завжди перебуває у нервовому напруженні, завжди зосереджений. Нашу гру можна порівняти з професією сапера – помилився і все. Якщо воротар не зупинить м’яч, який котиться у його ворота, то доведеться почути багато «приємних» слів з трибун. Але це частина нашої роботи, і на це потрібно нормально реагувати. Футбол – це голи, а славу переможцям, переважно, приносять нападники», – пояснив Шовковський, чому воротарі більше жодного разу не отримували «Золотий м’яч».
Цікаво, що в дитинстві Олександр фанатів від гри Харальда Шумахера.
«Чомусь, саме він увійшов у моє серце після світового чемпіонату 86-го року. Так, мені дуже подобалася гра Чанова, Михайлова, Дасаєва, але кумиром був воротар збірної Німеччини. Я постійно аналізую гру багатьох голкіперів, намагаюся відзначати якості і недоліки, воротарські прийоми кожного», – говорив Олександр у 1999 році.
До Шовковського лише одного українського воротаря номінували на «Золотий м’яч»
Ним був Євген Рудаков. Голкіпер «Динамо» і збірної СРСР двічі потрапляв у списки претендентів на нагороду. У 1971 році він став 12-м, а наступного року зайняв 18 місце. Визнання в Європі Рудаков, у першу чергу, отримав за свою гру у збірній.
На Євро-1972 команда СРСР стала другою. У цьому велика заслуга саме українського воротаря, який увійшов у символічну збірну чемпіонату за версією УЄФА. Рудаков зіграв геніальний матч проти збірної Іспанії, двічі зберіг свої ворота сухими у чвертьфіналах проти Югославії, відіграв на нуль у півфіналі з Угорщиною (відбив пенальті). Пропустив лише у фіналі Євро проти збірної ФРН – 0:3. Також в його колекції є бронза Олімпіади-1972.
Загалом,15 українських футболістів ставали номінантами на «Золотий м’яч» за всю історію нагороди: Юрій Войнов, Анатолій Бишовець, Володимир Мунтян, вже згаданий Рудаков, Олег Блохін (ЗМ-1975), Леонід Буряк, Олег Протасов, Анатолій Дем’яненко, Ігор Беланов (ЗМ-1986), Олександр Заваров, Павло Яковенко, Олексій Михайличенко, Олег Кузнєцов, Андрій Шевченко (ЗМ-2004) і Шовковський.
А хто буде наступним українським футболістом у списках на «Золотий м’яч»?
Фото: «Динамо», Getty Images
