Один з найстаріших стадіонів України: тут буде фінал Кубка, реконструювали під Євро-2012, запрошували грати «Шахтар»
Красива арена в Тернополі.
Саме у Тернополі Лобановський вперше програв після повернення в «Динамо».
Перший матч на стадіоні зіграли за часів Австро-Угорщини
У цієї арени давня історія. Все почалося ще у 1896 році. Тоді Тернопіль входив до складу великої Австро-Угорської імперії. Поблизу міського парку (нині «Старий парк») обладнали спортивний майданчик, де проводили змагання з копаного м’яча, гімнастики, легкої атлетики та інших видів спорту. Стадіон називався «Коло парку».
Перший в історії Тернополя офіційно зафіксований футбольний матч відбувся там 21 серпня 1909 року між місцевими командами «Поділля» і «Креси». Про гру написала газета «Glos Polski». «Креси» перемогли – 4:1.
«Креси» – перша футбольна команда Тернополя, 1910 рік
Того ж року основоположник української фізичної культури, автор підручників із фізичного виховання Іван Боберський прочитав лекцію «Про основи гри в копаний м’яч» у Тернопільській гімназії. Потім була показова гра.
Тернопіль, а разом з ним і місцевий спорт пережили кілька епох – після Австро-Угорщини був польський період, Друга світова війна, радянські часи і зрештою незалежна Україна. Стадіон змінював назви і свій вигляд. Сучасних обрисів він набув вже у післявоєнний період. У 1983/84 роках провели масштабну реконструкцію після якої арена стала закритою чашею.
У вересні 1984 року на стадіон переїхала бережанська «Нива». Перший матч команда провела 15 вересня проти горлівського «Шахтаря» (1:1). Подивитися гру прийшли 15 тисяч глядачів.
«Нива» працювала з Буряком, перемагала «Динамо» Лобановського і продала Ящука в Бельгію
Тернопільський стадіон у 1984 році
Найбільше зі стадіоном у вболівальників асоціюється саме «Нива», для якої ця арена стала домом на довгі роки. Після розпаду Радянського союзу команда отримала право виступати у вищій лізі незалежного чемпіонату України. Всього тернополяни провели в еліті 10 сезонів поспіль.
Сезон 1993/94 став одним із найуспішніших в історії «Ниви». Команду тренував Леонід Буряк, який зміг фінішувати з тернополянами на 7 позиції у вищій лізі (через кілька років команда повторила успіх з Ігорем Яворським). В Тернополі виступало чимало сильних футболістів – Тяпушкін, Шищенко, Леженцев, Кирлик, Біскуп, Ящук та брати Капанадзе.
Ящука «Нива» навіть змогла продати в Європу. Вперше Олег заявив про себе у сезоні 1995/1996. 17-річний футболіст у першому турі оформив хет-трик у ворота «Шахтаря» в Донецьку – 4:2. Всього Ящук забив 10 м’ячів і став найкращим бомбардиром «Ниви» у сезоні. Олега помітили «Динамо», ПСВ і «Андерлехт». Наприкінці сезону він підписав контракт із тодішнім віце-чемпіоном Бельгії.
Точна сума трансферу невідома, але ці кошти допомогли команді функціонувати ще кілька сезонів. «Нива» могла б отримати більше грошей, якби не травма Олега. Сам футболіст в інтерв’ю часто говорив, що новий клуб допоміг йому вирішити проблеми зі здоров’ям. З «Андерлехтом» Ящук чотири рази став чемпіоном країни.
Олег Ящук
В 90-х «Нива» була цікавою командою, яка перемагала «Динамо», «Шахтар», «Дніпро» та «Чорноморець», а гравців викликали у збірну України. На матчі, які проходили у Донецьку, Харкові чи інших віддалених містах, клуб добирався літаком, а не автобусом.
У 1994 році уперше в історії українського футболу анулювали результат матчу. «Нива» на своєму полі перемогла «Шахтар» – 2:1. Гірники скаржилися на суддівство і навіть погрожували знятися з чемпіонату. Виконком ФФУ визнав помилки суддів і анулював результат гри. Перегравання призначили на перший день зими, «Нива» знову перемогла – 2:0.
Фанати «Ниви» найбільше ходили на матчі проти «Динамо». Ці зустрічі були одними з найбільш відвідуваних у чемпіонаті, особливо в першій половині 90-х. У ті часи тернопільські вболівальники були одними з найактивніших. Антирекорд відвідуваності у вищій лізі становив 1000 вболівальників.
І саме «Нива» в 1997 році завдала «Динамо» першої поразки після повернення в Україну Валерія Лобановського – 0:1 (автор голу – Автанділ Капанадзе). Тоді легендарний тренер сказав журналісту Івану Греську: «Нива» – краща команда в Україні!»
У 2000 році «Динамо» шокувало «Ниву» в Тернополі – 7:3. Чотири м’ячі тоді забив Георгій Деметрадзе, Геннадій Мороз відзначився хет-триком. Той матч побачили 16 тисяч глядачів.
«Атмосфера на стадіоні завжди була шалена. Тернопільські вболівальники вміють підтримувати свою команду, – згадує колишній гравець і тренер «Ниви» Ігор Яворський в коментарі Tribuna.com. – Буквально сьогодні дивився відео на Ютубі, як в Тернополі вболівали, коли ми грали проти «Динамо». Був повний стадіон, люди сиділи на вишках і будинках, студенти Медичного університету дивилися гру з вікон. Я багато років грав за «Ниву» і можу сказати, що ти відчуваєш натхнення і підтримку 12 гравця, коли виходиш на поле».
«Нива» продовжує грати на міському стадіоні, але тепер виступає у другій лізі. У цьому сезоні тернополяни лідирують у своїй групі. Варто відзначити один нюанс. Команда орендує стадіон для своїх домашніх матчів, адже він належить місту, а не клубу. Були періоди, коли оренда коштувала занадто дорого, і «Нива» грала на інших аренах області.
У 2012-2016 роках на стадіоні також грав комунальний ФК «Тернопіль». Тоді місто представляли дві професійні команди.
Стадіон готували, як тренувальну базу на Євро-2012
Розмови про чергову масштабну реконструкцію розпочалися в 2007/08 роках. Саме в цей час шукали тренувальні бази для учасників Євро-2012.
Місто відвідала інспекція УЄФА. У серпні 2010 року Тернопіль внесли в офіційний каталог як місто, де зможе тренуватися одна зі збірних під час Євро-2012. На реконструкцію виділили більше 30 млн гривень. Основний фінансовий тягар ліг на міський бюджет, але в серпні 2011 року держава надала відповідну дотацію.
«Не важливо зупиниться у нас в 2012 році якась збірна чи ні. Місто отримає оновлений спортивний об’єкт, – говорив тодішній директор стадіону Ярослав Колісник. – Наше завдання – зробити комплекс, який би сам на себе заробляв».
Обирали між трьома проектами реконструкції, але з усіх амбітних планів вдалося зробити мінімум. На стадіоні встановили пластикові сидіння (місткість арени стала 15 150 глядачів), нове електронне табло, повністю накрили трибуни, провели косметичний ремонт бігових доріжок. Міська влада навіть створила координаційну раду з питань підготовки міста до Євро-2012.
Втім, жодна зі збірних не захотіла жити і тренуватися у Тернополі. Тому під час турніру на стадіоні організували фан-зону на 10 тисяч вболівальників і з двома великими екранами. На відкриття приїжджала група ТНМК. А перед Євро влаштували офіційне відкриття оновленого стадіону. Хедлайнером вечора став Дзідзьо.
«Шахтар» запрошували грати домашні матчі в Тернополі
У 2015 році в 1/8 фіналу Кубку України жереб звів гірників з ФК «Тернопіль». Тоді для визначення переможця протистояння проводили два матчі – вдома і на виїзді. Перша зустріч команд пройшла у Тернополі на міському стадіоні.
Делегації «Шахтаря» влаштували дуже теплу зустріч. Команду в аеропорту вітали перші особи місцевої адміністрації та особисто мер Тернополя Сергій Надал з оркестром та короваєм. Мірчі Луческу подарували сувеніри та квіти, а тренер фотографувався з уболівальниками.
Ще в аеропорту Надал запропонував Луческу проводити тут домашні матчі «Шахтаря» у чемпіонаті України. Мер Тернополя запевнив тренера, що для команди створять всі необхідні умови, а на кожному матчі буде повний стадіон. Тоді преса навіть писала, що матч УПЛ з «Чорноморцем» донеччани можуть зіграти в Тернополі, якщо Луческу сподобається якість газону і реакція місцевих вболівальників.
«Шахтар» привіз у Тернопіль напіврезервний склад. Гірники легко перемогли господарів – 5:0. Голами відзначилися Бернард (дубль), Малишев, Борячук і Коваленко. На матчі був аншлаг, а «Шахтар» зустріли привітно.
«Там нормальний, хороший стадіон. Ні я, ні Луческу якихось суттєвих зауважень до арени не маємо. Тільки дрібні питання, але всі вони вирішуються. Там, за великим рахунком, нема про що говорити, – заявив тоді генеральний директор гірників Сергій Палкін, – з «Чорноморцем» ми зіграти в Тернополі вже не встигнемо, тому що там треба за 12 днів попереджати. З одеситами ми будемо грати у Львові. Можливо, зіграємо в Тернополі з «Волинню», якщо вдасться вирішити технічні та фінансові питання».
У Тернопіль навіть приїжджала делегація «Шахтаря». Представники клубу проінспектували стадіон і висунули ряд вимог, у тому числі для газону, щоб він підійшов для бразильських гравців. Але справа далі так і не пішла.
Грала жіноча збірна України, виступали «Океан Ельзи» та Олег Винник
У 2018 році в Тернопіль прийшов міжнародний футбол. Жіноча збірна України зіграла матч відбору на ЧС-2019 проти Угорщини. Хоч гра не мала турнірного значення для обидвох команд, але на стадіон прийшло чимало вболівальників. Українки перемогли – 2:0.
Але не футболом єдиним. На стадіоні кожного року проходить парад випускників шкіл, а також часто проводять концерти. У 2012 році «Океан Ельзи» перерахував по три гривні з кожного проданого квитка на підтримку ФК «Тернопіль». Загалом клуб отримав 30 тисяч гривень – 15 тисяч від себе дали музиканти, ще 15 – частка з проданих квитків.
У 2019 Олег Винник розпочав свій концертний тур «Роксолана» саме з Тернополя. Місцева преса писала, що улюбленець жінок зібрав повний стадіон.
Вперше в історії має прийняти фінал Кубка України
В УАФ вирішили розширити географію топових матчів. Раніше фінали Кубка України приймали Київ, Запоріжжя, Дніпро, Харків, Львів, Полтава та Суми. Минулого року це право вперше в історії віддали Тернополю. Інспектувати стадіон приїжджав президент УАФ Андрій Павелко.
Міський стадіон затвердили, як місце проведення вирішального матчу за Кубок України. Фінал мав пройти 13 травня 2020 року, але пандемія коронавірусу і карантин внесли свої корективи.
«Всі змагання в Україні призупинені. Чекаємо завершення карантину, а тоді будемо корегувати всі наші плани і дати, – пояснив Tribuna.com перший віце-президент УАФ Олег Протасов. – Поки ніяких змін щодо часу і місця проведення фіналу немає. Але не забуваймо і про півфінали, які мали відбутися 15 квітня і, вже очевидно, що в цей день матчі точно не відбудуться. Відповідно, потрібно буде затверджувати нову дату цих поєдинків. Тому чекаємо завершення карантину, щоб вирішити це питання.
Тернопіль залишається місцем проведення фіналу Кубку і готується до матчу, хоча запровадження карантину і внесло певні зміни в цей процес».
На усунення недоліків і модернізацію стадіону з міського бюджету виділили 5 мільйонів гривень. Ці кошти підуть на ремонт трибун та системи освітлення. Зокрема потрібно встановили додаткові прожектори, вишки для телевізійної трансляції, розширити кількість місць у VIP-ложі і залі для прес-конференцій. На фінал очікується приїзд близько ста представників ЗМІ.
Іронія в тому, що стадіон вже був обладнаний для проведення телевізійних трансляцій – мав 5 стаціонарних точок відеозйомки. 19 липня 2013 року відбулася перша в історії стадіону пряма трансляція матчу «Ниви». Господарі програли «Миколаєву» – 2:3. Гру знімали 9 камер – це рівень трансляції матчів УПЛ. Але у 2018 році інфраструктуру для зйомок демонтували. Резервним стадіоном у разі форс-мажорних обставин обрали «Арену Львів».
«Стадіон у Тернополі знаходиться у добротному стані. Минулого року постелили новий газон, – каже Яворський. – Звичайно, ми не можемо порівнювати його до «Олімпійського» чи «Арени Львів», в яких велика місткість, але наш стадіон входить у п’ятірку найкращих арен України. Колись «Нива» приймала в Тернополі «Шахтар», «Динамо», «Зорю», «Карпати». Це стадіон рівня прем’єр-ліги. Зараз перед командою ставлять завдання вийти у першу лігу. А це означає, що за стадіоном більше доглядатимуть.
Наскільки мені відомо, то зараз монтують вишки для телебачення та освітлення. Ще треба облаштувати кімнати допінг-контролю і розширити VIP-зону. Якраз на днях проводили засідання з цього питання. Сказали, що все йде за планом. Думаю, що Тернопіль зможе виконати всі умови, щоб фінал пройшов на високому рівні».
У півфінал Кубка України вийшли три команди УПЛ і один представник першої ліги. За вихід у фінал позмагаються «Маріуполь» – «Ворскла» та «Минай» – «Динамо».
«Немає значення, хто вийде у фінал, але на стадіоні точно буде аншлаг, – впевнений Яворський. – Мої друзі вже питають, як можна дістати квитки. Головне, щоб ситуація в країні нормалізувалася, коронавірус відійшов на другий план, а футбол повернувся до нас».
Міський стадіон у 50-ті роки
1969 рік
80-ті роки
1985 рік
Сучасний вигляд
Фото: «Нива», УАФ, Номер Один, Віктор Мадрі, Ігор Олексів, Oleg Posvyatovsky, Віктор Зарванський, yurk0.livejournal.com
