Tribuna/Футбол/Блоги/Апельсинова кава/«Клубам простіше інвестувати у гравців, ніж у технології». Як українці створили футбольний стартап

«Клубам простіше інвестувати у гравців, ніж у технології». Як українці створили футбольний стартап

Ним вже користуються «Кельн», «Ді Сі Юнайтед» і «Легія».

Автор — Ірина Козюпа
22 февраля 2020, 08:35
13
«Клубам простіше інвестувати у гравців, ніж у технології». Як українці створили футбольний стартап

Ним вже користуються «Кельн», «Ді Сі Юнайтед» і «Легія».

Олексій Корнілов і Юрій Бакович

Data United by Betegy – стартап, який створили українці, юридично він зареєстрований у Польщі, а основний клієнт – німецький «Кельн».

Юрій Бакович займається розробкою алгоритмів, Олексій Корнілов – організаційними моментами, пошуком коштів та інвесторів. На початку лютого розробка українців у сфері футбольної аналітики стала переможцем акселератора від «Кельна» та ізраїльської фірми HYPE. Data United обійшла майже 100 інших учасників.

Компанія українців Betegy має кілька напрямків. Betegy – це аналітика для людей, що роблять ставки з додатковими сервісами для таких клієнтів, як ESPN. Impact-Betegy – це гнучкий інструмент для динамічної візуалізації даних і статистики. А Data United – повністю новий проект в трохи іншому напрямку – аналітика для професійних клубів.

Про Data United говоримо з Баковичем. Він вболіває за «Карпати», «Ліверпуль», а відтепер і за «Кельн».

«Відколи почав працювати з цим клубом, то зацікавився ним, почав дивитися матчі і вивчати історію. У цьому сезоні не бачив тільки 2-3 їхні гри», – каже Юрій.

«Ми десь посередині між консалтингом та програмним забезпеченням – розробляємо рішення, співпрацюючи з клубом»

«Золотий Хенесс» від «Кельна» за «Найкращий стартап»

– Як ви прийшли у футбольну аналітику?

– З 2006 року працював у Львові програмістом, хоча футбол був моїм хобі з 14 років. Одного дня мені зателефонували і запитали, чи можу я прорахувати шанси тієї чи іншої команди на виграш. З тією людиною співпраця не вийшла, але темою я зацікавився.

Ідею показав двом своїм знайомим. Вони знайшли інвесторів під цей проект. Але він був більше орієнтований під беттінг. Ми прораховували шанси тої чи іншої команди на перемогу. Але мене більше цікавив аналіз матчів у професійних клубах.

Два роки тому я цим питанням більше зайнявся – перечитував англомовні блоги з футбольної аналітики, їздив на конференції. Це стало ще більшим імпульсом працювати у цьому напрямку.

– Як вам вдалося отримати нагороду від «Кельна»?

– Це «Золотий Хенесс» (талісман команди). Олексій випадково на фейсбуці знайшов рекламку, що «Кельн» та HYPE запускають акселератор для різних стартапів. Він подав заявку на участь, і нас відібрали в основний етап.

Потім на стадіоні «Кельна» влаштували огляд всіх стартапів – наскільки вони готові і взагалі потрібні. З 25 учасників у фінальну частину відібрали 10, які пізніше представили на великій конференції у Дюссельдорфі. Журі визначило нас переможцями у номінації «Найкращий стартап».

Цікаво, що більшість людей, які підходили до нашого стенду під час конференції, цікавилися скаутингом. Наприклад, «нам потрібен такий і такий гравець, чи можете ви знайти його». Тому наші високі думки про технології та аналітику відходили вбік, а довелось займатися більш технічними речами – пошуком футболістів.

Протягом всієї конкурсної програми ми проводили верифікацію свого продукту із «Кельном», зустрічалися з працівниками клубу, які відповідають за аналітику. Командний аналітик розповідав нам про щоденні процеси, аналіз суперника, програми, якими вони користуються і чого їм бракує.  

Зараз ми продовжуємо співпрацювати з «Кельном» у плані роботи з аналітикою і даними.

– Яка основна ідея вашого стартапу?

– У пересічного клубу бундесліги є всі дані, які тільки можуть бути. Питання у тому, що з ними робити. Наш продукт збирає інформацію з різних джерел (зовнішніх – InStat, Wyscout, Opta, та внутрішніх даних команди). Ми всі ці дані агрегуємо і видаємо у потрібному вигляді.

Наприклад, аналітику, який розбирає гру суперника, потрібен один рівень деталізації, тренер потребує трішки інших даних, спортивний директор хоче бачити, наскільки якісно працює тренер, а у скаутів свої запити. В цьому і полягає основне призначення нашого продукту.

Він унікальний ще й тим, що ми разом з клубом чи тренером описуємо певний контекст. Як працює клуб, його філософія, як має грати команда, яку тактику обирає тренер і так далі. І виходячи з цього контексту проводимо весь аналіз.

Ми не ставимо перед фактом – ось є наш продукт і давайте ним користуйтесь. Якщо клубний аналітик використовує в роботі програму SportCode, то результати аналізу ми йому вивантажуємо в його улюблений SportCode. Ми інтегруємось в існуючі процеси і намагаємось все оптимізувати.

Ще один напрям роботи – це скаутинг. Візьмемо «Олександрію», з якою вже довший час працює Володимир Шаран. У команди є свій стиль гри. Якщо аналізувати їхні дані, загальну статистику, то ми зможемо підібрати для команди потенційних гравців. З 50 кандидатів ми відберемо 8-10 футболістів. Ми даємо більше вхідної інформації, щоб аналітик, тренер, скаут чи спортивний директор могли прийняти краще рішення, але не замінюємо їх.

– У чому ще фішка Data United?

– Ми десь посередині між консалтингом та програмним забезпеченням – розробляємо рішення, співпрацюючи з клубом. Наприклад, «Карпати» купили дані у Wyscout, але вони не знають, яка внутрішня ситуація в команді. А ми, співпрацюючи з клубом, бачимо його внутрішні проблеми та процеси, який там зараз тренер, як він грає. І з допомогою нашого програмного забезпечення ми допомагаємо їм стати ефективнішими і вирішити їхні проблеми.

У нашій роботі дуже важливо отримувати фідбек, коли клуби говорять чи потрібно їм більше інформації чи має вона бути в іншому вигляді. Тоді простіше і цікавіше працювати.

«Ми недооцінюємо вагу і значення напрацювань, які були в «Динамо»

– З якими проблемами зіштовхнулися, коли почали роботу над своїм стартапом?

– Я працював програмістом, тому знав технології, але потрібно було зрозуміти потреби футбольної аналітики. Мені дуже допомогло те, що останні 5 років я мешкаю у Варшаві. Тут проводять багато конференцій та семінарів, де тренери та аналітики розповідають про свою роботу. У Львові таких можливостей у мене не було. За Київ не скажу.  

У мене вдома вже цілий стос сертифікатів та дипломів учасника різних тренінгів. Завдяки їм мені вдалося кристалізувати свої ідеї. Також я познайомився з різними аналітиками та тренерами, які допомогли мені все зібрати докупи та оцінити сам ринок. Люди дуже відкритті і йдуть назустріч.

Але коли ти приїжджаєш в Німеччину, то там вже зовсім інший рівень порівняно з Польщею. Хоча робота польських клубів у плані аналітики в порівнянні з Україною, це практично космос. У нас лише «Шахтар» займається аналітикою на високому рівні. Хоча і вони теж в процесі, щоб вибудувати всю цю інфраструктуру.

Мені був цікавий підхід, який використовували в «Динамо» Лобановського до аналітики. Почав шукати всю доступну інформацію, переглянув старі ігри, які були в інтернеті, контактував із сином Олега Базилевича. Коли вони з Лобановським розробляли свою систему і аналізували ігри, то зокрема відчували потребу метрики, що описувала б небезпеку створених моментів.

Не так давно з’явилась xG. Тобто про потребу цієї метрики вони говорили десятиліття тому, але дані для неї і технологічне обчислення стали доступними відносно недавно. Ми недооцінюємо вагу і значення напрацювань, які були в «Динамо». Вважаємо, що це все застаріло, але просто треба це перезавантажити, використати в контексті існуючих даних і технологій. При всіх недоліках і проблематиці xG чи xPoints, ймовірно, що той же Базилевич використовував би ці метрики, якщо б працював сьогодні.

– Чи працюєте ви з українськими командами?

– Нам було б цікаво, але питання, наскільки це їм потрібно. Намагався налагодити співпрацю з «Рухом», коли там працював Кучук. Писав у прес-службу, висилав їм свої напрацювання, але чи тренеру це не підійшло чи десь загубилося в процесі комунікації, мені так і невідомо.

Дулубу писав напряму на пошту. Він просив мене проаналізувати деякі речі по «Карпатах», але з ним зв’язок теж обірвався. Можливо, на той час я працював не на тому рівні, який міг би його зацікавити.

Також писав Олегу Смалійчуку, що в мене є таке і таке рішення, чи не хотів би він його протестувати. Тодішній віце-президент «Карпат» попросив Даріо Друді зі мною зустрітись. Коли аргентинець працював з Марселіно в «Вільярреалі», кілька ентузіастів створили стартап для футбольної аналітики Metrica Sports. Саме Друді дуже допоміг цій програмі з боку клубу – консультації, фідбек і так далі.

Як виконавчий директор «Карпат» він говорив, що навіть, якщо купить таке програмне забезпечення, то нема персоналу, який міг би цим користуватись. І простіше інвестувати у гравців, ніж у технології чи програмне забезпечення. Це та проблема, про яку мені і в Польщі говорять.

Писав і в інші українські клуби, але відповіді не було. У Польщі з цим простіше – в мене вже більше досвіду і зв’язків. Наприклад, на конференціях знайомишся з аналітиком, показуєш йому свій продукт. Якщо для нього це має сенс, то він при тобі телефонує спортивному директору чи тренеру. Ви відразу зустрічаєтесь і спілкуєтесь.

Також користуюсь соціальною мережею LinkedIn. Так я познайомився з одним із директорів «Ді Сі Юнайтед» з МЛС. Він зацікавився моїми розробками щодо скаутингу, ми поговорили по скайпу і почали їх тестувати. Певні речі робимо з варшавською «Легією».

«Основна мотивація роботи у клубі – ти більше причетний до його успіху. Якщо ти працюватимеш в «Легії» три роки, то точно хоч раз станеш чемпіоном Польщі»

– Чи хотіли б ви у майбутньому працювати аналітиком у клубі?

– Думав над цим питанням. Коли ти штатний аналітик у команді, то у тебе складний графік. У мене двоє дітей, яким потрібно приділяти час. Аналітик «Кельна» розповідав, як працює у дні матчів – їде з командою і знімає гру. Також він наживо переглядає хоча б два останні матчі суперника.

Я зрозумів, що мені буде важко поєднувати роботу в клубі з сім’єю. Інший аспект – ти працюєш у команді, але змінюється тренер і ти втрачаєш роботу. Потрібно шукати інший клуб, переїжджати, діти змушені змінювати школу. І ще невідомо на скільки ти затримаєшся в наступній команді.

Для мене основна мотивація роботи у клубі – ти більше причетний до його успіху. Якщо ти працюватимеш в «Легії» три роки, то точно хоч раз станеш чемпіоном Польщі чи виграєш Кубок. Коли ти працюєш над своїм продуктом, то ти теж допомагаєш досягти успіху, але чемпіоном України, Польщі чи Німеччини не станеш. Але ти працюєш на одному місці без переїздів.

Ще одна важлива тенденція – аналітикам у клубах не хочуть багато платити. У Британії вони отримують зарплату трохи нижче середнього, ніж є в галузі. Працюючи програмістом у Лондоні, заробиш більше, ніж аналітик у «Фулгемі».

Читав інтерв’ю з хлопцем, який працював аналітиком даних у «Легії». Звільнився, бо в IT-фірмі заробляв набагато більше, ніж у футболі. В Німеччині клубам легше купити аналітичний продукт за більші гроші, ніж взяти на роботу кількох data scientists чи аналітиків.

Коли я починав, то думав, що у футболі крутяться великі гроші і можна принаймні заробляти на рівні айтішника в Україні. Але на практиці клуби не готові платити навіть середню зарплату, яка є в цій сфері.

– Наскільки аналітика розвинена в європейських клубах?

– Якщо взяти Німеччину, то в «Гоффенгаймі», РБ «Лейпциг» та «Баварії» аналітика на дуже високому рівні. Про інших не можна сказати, що в них є цілі відділи, які працюють з даними. Крім того, часто трапляється ситуація, коли у клубі є люди, які проштовхують якийсь новаторський підхід, але керівники не завжди готові це пропускати.

Поширена ще така річ. Багато клубів купують всі можливі продукти, які є по аналітиці, але ними ніхто не користується, або використовують на базовому рівні.

Спілкувався з одним аналітиком, який працював у першій польській лізі помічником тренера. Перед одним із матчів розібрав гру суперника, розповів це все на передматчевій установці футболістам, а потім прийшов головний тренер і сказав: «Він вам тут багато всього наговорив, забудьте це все, граємо так і так». Ця ситуація десь близька до того, що може бути в Україні.

«Тренер у сучасному футболі вже не є людиною-оркестром, яка робить все»

Тренер «Лехії» Гданськ Пйотр Стоковєц

– Клопп говорив: «Мені не потрібні цифри, щоб оцінити гру своєї команди. Я на те й учився, аби бачити їх самотужки». Як з часом змінюватиметься роль аналітики?

– У Польщі є тренер Пйотр Стоковєц, який працює з «Лехією» Гданськ. Він вважає, що тренер у сучасному футболі вже не є людиною-оркестром, яка робить все. Стоковєц делегує завдання своїм помічникам, кожен з яких є фахівцем у своїй галузі, а сам все це менеджить. І досягає непоганих успіхів, враховуючи умови, в яких він працює. Цього тренера в Польщі вважають найбільш європейським.  

Аналітика даватиме все більше інформації про те, що відбувається на полі. Але потрібен тренер, який грамотно користуватиметься цими даними. У бундеслізі є дуже багато даних, а з нового року ліга почала працювати з Amazon Web Services. Тобто тепер вони використовують найпередовіші технології з аналітики. Інформації стало ще більше, але питання в тому, як її використати. Для цього клубам потрібні аналітичні відділи.

Наш продукт та інші подібні програми дають більше об’єктивної інформації, щоб тренери та керівники клубів могли прийняти правильне рішення. Але й класичний підхід не можна відкидати. Коли купуєш гравця, то замало опиратися тільки на статистику, потрібно ще переглянути гру футболіста вживу, дізнатися про його характер. Має бути комбінація цього всього.   

– Представник InStat в Україні розповідав, що намагається говорити з тренерами простою мовою, бо багатьох лякає складність аналітичних програм. Як ви з ними спілкуєтесь?

– Вдалося побувати на конференції в «Лестері» в той рік, коли вони стали чемпіонами Англії. Там виступали Клаудіо Раньєрі і Рой Ходжсон. Аналітик «Лестера» сказав, що коли ти говориш з тренером, то важливо спілкуватися з ним на одному і тому самому рівні. Інакше тебе не зрозуміють і не зможуть ставити завдання. Тому я зустрічаюся з різними тренерами, щоб зрозуміти їхній підхід.

Коли Раньєрі запитали наскільки він у своїй роботі використовує аналітику, то він відповів, що взагалі на неї не опирається. Єдиний випадок, коли він звернувся до статистики, був трансфер Н’Голо Канте. Цифри показали, що він лідер за перехопленнями та відборами в топ-5 лігах. І це схилило Раньєрі придбати француза.

Це при тому, що аналітичний відділ «Лестера» – один з найпотужніших в Англії. Помічники італійця просто доносили йому якісь важливі дані. Тому у нас співпраця більше йде з другими тренерами та аналітиками.

– За якими показниками в майбутньому аналізуватимуть футбол?

– Минулого року був на конференції, яку щорічно проводить «Легія». Там був представник ліверпульського університету, який співпрацює з «Барселоною». Він говорив про комплексний аналіз даних і наводив приклад швидкісних показників. Умовно, вчора рахували просто пробіг гравців. І цього було достатньо.

Зараз цей пробіг вже ділять на інтенсивність – спринти, швидкий біг, середня швидкість. У провідних клубах аналізують, в який момент і в якій зоні були ці спринти чи середній біг. Тобто, чи справді він мав туди бігти чи ні. Це вже інший рівень аналізу – зрозуміти наскільки гравець зробив те, що від нього очікували.

– Чи можна створити програму, яка аналізуватиме характер футболістів чи їхню здатність до вивчення мов?

– Це може бути цікаво для спортивних директорів. Один із простих способів – це аналіз соціальних мереж гравця. Наприклад, нас зацікавив Мар’ян Швед. Ми можемо написати алгоритм, який проаналізує все, що було про цього гравця у твіттері чи у новинах – чи він хуліганив, напивався, зраджував дружині і так далі.

Також можна подивитися, якою мовою він пише у соцмережах. Якщо там тільки російська чи українська і взагалі немає англійської, то, ймовірно, з цим у гравця проблеми. Це вже йде аналітика поведінки людини у соціальних мережах.

Фото: «Кельн», «Легія», «Лехія», особистий архів Юрія Баковича

Другие посты блога

Все посты