Експерти з суддівства у нас також скандальні: зашквар на ЧС, довічний бан, робота на договірному матчі
Чи краще Ступар, Орєхов і Шебек за наших арбітрів?
Діючі українські арбітри не дають інтерв’ю, не коментують свою роботу у матчах і не проводять прес-конференцій чи прес-клубів.
Такі обмеження у спілкуванні з пресою запровадив П’єрлуїджі Колліна, коли працював куратором українського арбітражу. Зараз за суддів відповідає колишній помічник італійця Лучано Лучі і також дотримується таких принципів роботи. Їх мотивація – захистити арбітрів від тиску і дати спокійно працювати.
Суперечливі моменти та помилки у матчах для преси розбирають колишні судді.
Вони не працюють в УАФ чи комітеті арбітрів, тому відкрито говорять про фейли своїх колег. Але у кожного з них є свій факап.
«Я відмінив своє рішення, за що і постраждав. Блаттер сказав, що треба бути послідовним»
Мирослав Ступар – єдиний український арбітр, який працював на чемпіонаті світу. Cудив матч групового етапу Франція – Кувейт 4:1, який завершився скандалом і більше рефері з Івано-Франківська на матчі турніру 1982 року в Іспанії не призначали.
За рахунку 3:1 на користь французів свиснув хтось із вболівальників на трибуні за воротами. Гравці збірної Кувейту подумали, що це був Ступар і зупинилися. А французи спокійно забили м’яч. Українець зарахував гол і на стадіоні почався хаос. Араби просили арбітра скасувати своє рішення. Протестом керував шейх Кувейту і президент Федерації футболу Фахід аль-Ахмад аль-Сабах.
«Французи атакують, з трибуни лунає свисток, захисник зупиняється, і Жиресс забиває. Як вчинити? Спочатку гол зарахував. Тут шейх на поле вискочив. Погрожує забрати команду з поля. Я відмінив своє рішення, за що і постраждав. Блаттер сказав, що треба бути послідовним. На його думку, я не постояв за честь мундира», – згадував Ступар пізніше у численних інтерв’ю українським ЗМІ.
Вболівальники дізналися про скандал наприкінці 1980-х. Матч в СРСР показали без ситуації з протестом збірної Кувейту.
«Коли ми летіли назад, Володимир Маслаченко каже: «Мирославе, ти не хвилюйся, ми цей епізод під час телетрансляції вирізали». Я сказав, що даремно це зробили, краще б всі побачили, як все було.
У нас тільки в Пермі і Сімферополі були подібні ситуації, коли команди з поля йшли достроково. Нам строго-настрого говорили: «Що хочете – робіть, тільки щоб матч був дограний». Думаю, відведе шейх команду з поля – мене ж «поховають». Я подивився на асистентів: швед Фредрікссон, югослав Матовінович очі ховають, не знають, що робити. Показав – «м’яч арбітру», так в світі спірний м’яч називали».
Через два дні рішення Ступара розбирали на суддівському комітеті.
«Багато з арбітрів сказали, що я вчинив правильно. Суддя з Німеччини Вальтер Ешвайлер заявив: «Я взяв би м’яч під пахву і пішов». Зійшлися на тому, що треба було швидше приймати рішення. А то розбірки тривали 6 хвилин і все у прямій трансляції.
Через 24 роки ФІФА випустила методичні рекомендації для рефері. Там чітко написано: «Арбітр повинен зупинити гру і відновити її вкиданням спірного м’яча». Це мій момент і моє рішення. Якби не було цього епізоду, то, напевно, всі забули б, що я судив на чемпіонаті світу» – шукає позитив Ступар.
Більше його на великі турніри не запрошували, а в 1991 році українець завершив кар’єру.
Справа Орєхова – прецедент. Раніше подібні санкції застосовували тільки до тренерів або гравців
Олега Орєхова довічно відсторонили від футболу. Так контрольно-дисциплінарний комітет УЄФА покарав українця за порушення «принципів вірності і чесності».
5 листопада 2009 року Олег Орєхов працював на матчі групового етапу Ліги Європи між швейцарським «Базелем» і болгарським ЦСКА, який завершився з рахунком 3:1. На думку прокуратури німецького Бохума, українець зустрічався зі злочинцями, які нібито пропонували йому 50 тисяч євро в обмін на «правильний» результат матчу. Арбітр підтвердив, що до нього справді підходили, але він послав співрозмовників, коли розмова зайшла не туди.
«Ніколи не грав у букмекерських конторах. Навіть до того як прийшов у футбол. Мені немає в чому себе звинувачувати. Причина можливо тільки в моїй відкритості. Я контактна людина і це іноді спрацьовує проти мене. Але взагалі готовий до того, щоб піти з футболу», – говорив Орєхов в 2010 році.
УЄФА дискваліфікував арбітра саме за те, що він нічого не повідомив про отримання незаконної пропозиції.
«Пан Орєхов пояснив, що він не говорив про контакти через свій недостатній рівень англійської мови, а також тому, що не знав, кому повинен про це повідомити» – писав офіційний сайт арбітражного суду.
Це рішення стало першим в історії європейського футболу. Жорсткість покарання пояснюється тим, що справа Орєхова є прецедентом. Раніше подібні санкції застосовували тільки до тренерів або гравців.
Українець подавав апеляцію і звертався у Спортивний арбітражний суд, але Лозанна її відхилила. Орєхов говорив, що в УЄФА немає прямих доказів його провини, а лише здогадки і припущення.
До дискваліфікації Орєхов був арбітром ФІФА з 2003 року. У березні 2009-го киянин помилився в матчі «Шахтар» – «Металіст» за що його перевели до першої ліги. Але одночасно він продовжував судити міжнародні матчі.
Шебек називав Колліну диктатором, Муссоліні, найбільшим злом українського футболу
У Сергія Шебека свій шлейф скандалів. Він – найбільший критик П’єрлуїджі Колліни часів його роботи в Україні. Сергій називав куратора арбітражу диктатором, Муссоліні, найбільшим злом українського футболу. Він відкрито говорив про зарплату італійця. А найбільше Колліну розізлили слова про те, що він став успішним арбітром завдяки своїй лисині, харизмі та курсам міміки.
У 2013 році КДК УАФ відсторонив Шебека від інспектування матчів прем’єр-ліги на півроку і ще на рік умовно за «некоректні, неетичні та безпідставні» висловлювання на адресу Колліни.
Президент УАФ Андрій Павелко повернув Шебека у Будинок футболу на посаду делегата матчів. У 2018 році Сергій зі скандалом пішов. Він відправив лист Павелку і представникам комітетів з проханням виключити його з числа делегатів і не вважати його «офіційною особою УАФ».
«Не можу більше спокійно дивитися на те, що відбувається. Не хочу мати жодного відношення до корупційної організації і опинитися під стінами цього карткового будиночка, який ось-ось завалиться», – пояснив Шебек свій вчинок в одному з інтерв’ю.
За інформацією ЗМІ, головною мотивацією Шебека стали відсутність серйозних призначень після відходу Сергія Татуляна з посади віце-президента УАФ.
Голова комісії з атестації делегатів Ігор Гатауллін має своє пояснення – Шебек не пройшов атестацію і взагалі він некомпетентний. Сергій був директором матчу «Олімпік» – «Карпати» у Сумах у 2016 році. Арбітр Дмитро Кутаков скасував гру через поле покрите льодом. На «Ювілейному» не включили обігрів. У зриві матчу звинувачували саме Шебека – якби він заздалегідь проінформував відповідні служби, гра могла би відбутися.
Шебек також відомий тим, що судив матч «Металіст» – «Карпати», який визнали договірним. Але у справі він ніяк не фігурує.
У Сергія 226 матчів чемпіонату України. Це рекорд серед українських арбітрів.
Фото: УНІАН, FootBoom, архів Мирослава Ступара
