Tribuna/Футбол/Блоги/Апельсинова кава/Матч України на Євро-2016, через який досі сумно

Матч України на Євро-2016, через який досі сумно

Ірина Козюпа була на стадіоні і все пам’ятає.

Автор — Ірина Козюпа
17 июня 2019, 00:32
8
Матч України на Євро-2016, через який досі сумно

Ірина Козюпа три роки тому була на грі Україна – Північна Ірландія у Ліоні і бачила виліт нашої збірної з Євро-2016.

Мала щастя побувати на двох матчах Євро-2016. В одному майбутній чемпіон зіграв внічию із чемпіоном глядацьких симпатій, а в іншому Україна вилетіла з турніру.

Гру з Північною Ірландією приймав Ліон. Французький авіаперевізник Air France та інші профсоюзи влаштували страйк. Долетіти до місця призначення вдалося з пересадкою в Амстердамі. Спочатку я злилась на французів, але 8 годин і чашка кави Старбакс у столиці Нідерландів трохи пом’якшили мій гнів.  

За кілька місяців до Євро була у Вроцлаві на товарняку збірної Польщі. Тоді вдалося вламати Збігнєва Бонека на інтерв’ю. Президент Польського футбольного союзу сказав тоді мало не пророчі слова.

– В Україні матч з Польщею на Євро називають ключовим у боротьбі за вихід з групи.

– Ви що, хочете програти німцям та ірландцям? Не розумію, чому ви так говорите. Було б добре, щоб ви виграли дві свої перші зустрічі, а ми – свої. Тоді можемо зіграти між собою матч «приязні». Якщо ви налаштовуєтесь на те, що матч з Польщею буде найважливішим для вас у групі, то закладаєте можливість поразок від Німеччини та Північної Ірландії. Це погана стратегія. Вважаю, що у зустрічі з німцями ви не приречені на поразку. Якщо думаєте по-іншому, то це велика помилка.

Тому замість того, щоб грати матч життя чи смерті між собою, виграємо два перших поєдинки і спокійно собі зустрічаємось в останньому турі, – хороший був план в Бонека.

А в реалі сталося так, що Україна вилетіла ще до матчу з Польщею. Німеччині ми програли 0:2, зігравши хороший перший тайм. Але гра запам’яталась всім специфічною поведінкою Йоахіма Льова. Відео підірвало інтернет, його постійно крутили німецькі телеканали. Тренер навіть публічно вибачився і пообіцяв, що більше так не буде.

***

«Результат матчу – це другорядне. Ми вперше граємо на Євро і приїхали розважитися, випити пива. Звичайно, буду дуже щасливий, якщо переможемо. Нічия — теж добре» – це квінтесенція очікувань всіх 30 тисяч фанатів збірної Північної Ірландії, які приїхали до Ліона.

Вони і справді відриваються, ніби після Євро-2016 всіх нас чекає кінець світу – співають легендарне Will Grigg’s on fire, багато п’ють і просто кайфують.

І вони всюди – Ліон зелений. Наштовхуюсь на північноірландців на кожному кроці – у фан-зоні, супермаркеті, готелі. Хлопець в одних шортах бігає коридором з пляшкою вина у пошуках штопора.

«Можеш відкрити?» — питає так, ніби ми старі знайомі. Цілує в руку, коли дізнається, що я з України.

Українців було десь втричі менше, ніж фанатів з Північної Ірландії, але у нас були свої хіти. Наші вболівальники домовилися на 25-й хвилині матчу заспівати про Путіна, а ще вони зробили кавер на «Ой на горі та женці жнуть».

«Попереду йде Фоменко

Біля нього йде Андрій Шевченко

Ведуть своє військо, військо

запорізьке хорошенько»

На передматчевій прес-конференції Михайло Фоменко традиційно не показував жодних емоцій. «Для нашого тренерського штабу це перше Євро. Вдячний Господу Богу за можливість попрацювати на такому турнірі. Побажаю нашим хлопцям, щоб це був тільки початок».

Артем Федецький прийшов разом з Фоменком і світився від щастя. «Це моє перше Євро. Хочеться затриматися на цьому турнірі якомога довше. Все тут дуже круто».

Насправді, все було не так і круто. І зараз гравці вже відкрито говорять про це. Андрій Ярмоленко – один з найвідвертіших. «Навіть згадати нічого. Жодного позитивного моменту, все погано. Після Євро-2016 був розчавлений. Скасував відпустку, тиждень не виходив з дому, не хотів ні з ким спілкуватися. Мені самому було гидко, що так сталося».

А поки спекотне 16 червня 2016 року. За кілька годин до матчу ми вже вирушаємо на стадіон. Через загрозу терактів арену охороняють озброєні до зубів термінатори. Трохи дивне відчуття, коли йдеш на футбол через кілька кордонів поліції і військових з автоматами. Вже біля «Стад де Люм’єр» рамка, де охоронці заглядають навіть у футляр для окулярів, а в колеги конфісковують виделку. Не можна з цим прибором на стадіон. Виделка залишається у камері схову.

Перед матчем всі кудись бігають, щось пишуть, фотографують, обговорюють страйк, свої маршрути матчів і зйомні французькі квартири. Євро – це пригода, навіть школа виживання. І футбол топ-рівня.

Але з футболом у збірної України на цьому турнірі щось не клеїться. Перший тайм – 0:0. І жодного удару у площину воріт. У другому таймі матч перервала злива з градом. Арбітр навіть забрав команди з поля. Потім над стадіоном з’явилась веселка. Тільки, певно, вона була північноірландська. Україна пропустила двічі у другому таймі і фактично вилетіла з Євро.

Не знаю, що у мене було з виразом обличчя, але навіть волонтери на стадіоні співчували і заспокоювали після фінального свистка.

«Головна причина поразки — відсутність колективу на полі. Команда не виконала установку на гру, особливо при стандартах біля наших воріт», – пояснив після матчу Фоменко. На обличчі знову жодних емоцій, а що там в душі і досі загадка. 

У медіа-центрі пили пиво (до матчу холодильник з пивом був замкнений і закутий в ланцюги) і дивилися з колегами нічию Польщі й Німеччини. Цей результат остаточно викинув українців з Євро. Поверталися в місто разом з фанатами збірної Північної Ірландії. Вони співали про кожного гравця своєї команди і виглядали найщасливішими людьми на цій планеті. А ми їм просто заздрили.

***

Були на цьому Євро ще одні дуже щасливі люди – ісландці. Їх збірна звела з розуму весь світ і дійшла до чвертьфіналу.

А почався турнір для них нічиєю з португальцями – 1:1. Матч грали у Сент-Етьєні, що за півгодини від Ліона. Не могла пропустити таку можливість. Я стільки ісландців і в самій Ісландії не бачила.

«Вперше йду на футбол і починаю відразу з найвищого рівня. Вдома ніколи не була на стадіоні. У Франції команду підтримує 30 тисяч вболівальників – це 10 відсотків населення Ісландії. Ми просто божевільні», –  сміється моя сусідка в електричці у футболці збірної Ісландії. Вона чомусь схожа мені на вчительку і випадає із компанії пацанів з пивом і дівчат у коротких шортах. Але яка ж вона щаслива і горда.

Ісландія першою пропустила, але відігралася. Кріштіану Роналду так розізлився, що відмовився тиснути руки суперникам. Про це тільки і розмов було на післяматчевих прес-конференціях.

У мене електричка на Ліон і немає доступу до мікст-зони. Але я все одно якось туди прориваюсь. Там зовсім близько бачу цих неймовірних людей – тренера-стоматолога, воротаря-режисера, капітана-гандболіста та інших. Я в шоці від їх простоти і відкритості.

Зупинила Хейміра Хадльгрімссона, щоб запитати про майбутній відбір на ЧС-2018. Ісландія та Україна грали в одній групі і відкривали кваліфікацію. Але то мало бути аж у вересні. А тут Євро, сенсаційна нічия з Португалією, перша година ночі. Яка Україна?

«Я бачив матчі команди проти Словенії у плей-оф за вихід на Євро. Хоча ми ще детально не вивчали збірну України. Це фізично сильна і витривала команда, яка має дуже хороший бойовий дух», – Хадльгрімссон зупинився, все розповів, обняв на прощання.

Я ледве встигла на останню електричку. Підвезли три араби, які всю дорогу розпитували про Роналду. На вокзалі нарвалася на критику від поліцейського: «Ти що взагалі не говориш французькою?». Добре, що мала зворотній квиток, а то так би і залишилась на вокзалі до ранку.

Весь вагон був набитий ісландськими фанатами, які теж поверталися в Ліон. Сіла шифрувати коментарі тренера і гравців їх збірної, як мені на плечі заснув п’яний сусід. Довелося писати однією рукою, бо цього ісландця не могла розбудити жодна сила на світі. 

В Ліон повернулася в 3 ночі. Телефон вже сів, карта міста загубилась і дорогу до готелю я б і днем з вогнем не знайшла. Виручив знайомий польський журналіст. Поки ми йшли до готелю Марек розніс організацію Євро і стрибок цін у Франції. А найбільше його чомусь вкурвило те, що французи не вставили вказівників англійською мовою.

«В Польщі та Україні було набагато краще, а вони ще скаржилися», – гордо каже Марек. Я погоджуюсь. Тільки почала вчити польську, слова розумію, а відповісти ще не можу. Тому на все схвально киваю.

Сподіваюсь, наступного року ми зі збірною України знову будемо на Євро. І цього разу все буде, як у нашої молодіжки на чемпіонаті світу. 

Фото: Tribuna

Другие посты блога

Все посты