Без вогню, але з трьома очками. Україна непереможна у Львові
Атмосферний репортаж з матчу з Люксембургом.
Атмосферний репортаж з матчу з Люксембургом від Ірини Козюпи.
Два матчі на «Арені Львів», дві перемоги, шість очок, море емоцій, особливо у мегаматчі із Сербією. Але крім боротьби за Євро-2020 у кожного поєдинку збірної України був свій додатковий підтекст. Сербія – політика і фанати. Люксембург – справа Жуніора Мораеса. Для мене матч з Люксами мав свої особливості.
У відборі на Євро-2016 мала щастя побачити наживо обидві зустрічі з маленькою збірною з Великого Герцогства. З того часу мені ця команда стала симпатичною. Є в цих футбольних крихітках якийсь шарм і приземленість. Наприклад, журналісти живуть в одному готелі з гравцями. Причому, футболісти удвох, а представники преси по одному в номері. Щасливчики!
Плюс зафрендилася з одним із люксембуржських журналістів. І тепер я знаю про династію братів Тілль. Знаю, що за кілька тижнів до матчу у Жерсона Родрігеса померла мама. Знаю, що Максим Шано не грає на штучних полях, бо після цього він вилітає на тиждень. Знаю, що Леандро Баррейру – це люксембуржський Н’Голо Канте. Знаю, що лікарем у команді вже півроку працює Лара Хейнц, яка виступала на Олімпійський Іграх у плаванні. Знаю, що гравці телефонують до мого колеги після матчів і питають, як вони зіграли. Та багато чого знаю.
Ми часто сперечаємося – через банери Степана Бандери на матчах збірної, натуралізацію Мораеса, принципи роботи журналіста і так далі. І чогось я завжди в цих баттлах у ролі Люксембурга. От тільки зустрілись – і колега почав тролити паспортом Жуніора.
Зате познайомив з найбільшим фанатом україно-бразильця – президентом Федерації футболу Люксембурга Полом Філіппом. Він сидів на терасі ресторану з друзями, а мій колега просто підійшов і попросив дати інтерв’ю українській пресі. Містер Філіпп видав купу компліментів Україні за матч із сербами, але у справі Мораеса він готовий іти навіть в CAS. Цей дощ надовго – ми ще почуємо про Люксембург.
***
Передматчева прес-конференція Люка Хольца – стрес для перекладача. У Люксембурга три державні мови – люксембуржська (так, вона існує), французька та німецька. І журналісти говорили, хто як хотів. А добило перекладача питання англійською.
«Я розумію, що тут всі поліглоти, але я перекладач німецької», – не витримав бідолаха.
Андрій Шевченко привів із собою Романа Яремчука. Перед Сербією наш тренер був із Віктором Циганковим – і той забив двічі наступного дня.
«Особисто для мене все одно, хто заб’є. Це важливий матч з турнірної точки зору. Головне – це виграти», – скромно сказав Яремчук.
Наступного дня Роман відзначиться у воротах Люксембурга лише раз, але цей гол стане переможним. Якась фартова традиція.
***
Львів – місце сили для збірної. Тут ходять не на суперника, а саме на своїх. Sold out був би навіть на збірну Гібралтару чи вільних агентів.
«Один м’яч забив Яремчук, по два – Циганков і Коноплянка», – підслуховую, як львівська бабуся на вулиці розповідає внуку про матч із сербами.
Повторення того фестивалю ніхто не очікує. Всі розуміють, що буде важко, але Україна все одно зобов’язана перемагати Люксембург.
«У нас погані передчуття», – каже мій люксембуржський колега в день матчу. «У мене теж, але у нас є магія Львова. Тут збірна не програє», – подумала я.
Шевченко випустив ідентичний склад. Коли друг запитав про орієнтовні стартові 11 на гру, я написала ті самі, що і на сербів. Тільки у дужки додала Луніна. Це щоб він не подумав, що я лінивець і просто скопіпастила.
«Переможний склад не змінюють», – пояснить своє рішення Шевченко після матчу. Цього разу журналісти у конференц-залі зустрінуть його без оплесків.
***
Нашій команді бракувало вогню. Та у мене самої не було стільки емоцій, як у матчі із сербами. Чим ближче до кінця матчу, тим заряд все більше падав.
У повному порядку були хіба фанати. Співи та кричалки всі 90 хвилин. Особливо класно звучало «Ми хлопці з Бандерштату». Знову «Шева, Шева» від фанатів і подяка від тренера. А після фінального свистка і колективного «Фух, вистояли» вже традиційне «У-К-Р-А-Ї-Н-А». Вся збірна разом дякувала трибунам і прощалася з фанатами до наступних матчів.
Якщо збірна продовжить так само активно набирати очки, то дорога на Євро-2020 відкрита. Може грати всі матчі у Львові?
«Ми одна велика країна, вболівальники є і в Києві, Дніпрі, Донецьку, Луганську. Нас скрізь чекають», – Роман Яремчук за широку географію матчів збірної.
***
«Там не було офсайду», – перше, що говорить мені колега після матчу.
«Якщо там не було офсайду, то нас вдруге поспіль обікрали, – це вже слова Люка Хольца на прес-конференції. – Шевченко запитав, чому ви нам постійно створюєте стільки проблем на полі. Це було визнання хорошої гри нашої команди».
Друг України Жерсон Родрігес (всі пам’ятають автогол у першій зустрічі?) теж говорить, що Люксембург забив за правилами.
І лише президент Федерації футболу Люксембурга тисне руку і вітає з перемогою.
«Португалія та Україна – фаворити нашої групи на вихід на Євро», – каже Філіпп.
«Не забудь про це написати», – о другій ночі мій колега шле скрін з лінією офсайду, але додає. – «Арбітру було важко в цій ситуації».
Більше ми у цьому відборі з Люксембургом не зіграємо. Далі – Литва.
Фото: Evgeny Kraws
