Сірий кардинал апокаліпсису

В нашому суспільстві завжди був потяг до критики. По футболу це помітно особливо сильно. Найбільше уваги завжди отримують скандали, конфузи, спірні рішення іт.д. Під час трансферного вікна, на вершину виходять спірні переходи. На останніх і хочеться зупинитись окремо.

Попри те, що кожен скандальний трансфер, на кшталт Мампассі або Калітвінцева, розбирається на гвинтики, раз за разом всі концентрується виключно на клубах і гравцях, забуваючи про ще одну складову цієї суміші: агентів. Або скоріше агента, оскільки більшість суперечливих трансферів в УПЛ відбуваються за участі компанії ProStar, справами якої в Україні опікується всім відомий агент Вадим Шаблій. Ці 2 свіжі випадки не виключення (і Мампассі, і Калітвінцев його клієнти).

Власне це трансферне вікно стає ідеальним часом згадати про його діяльність, оскільки за короткий час ми отримали приклади усіх типових аномалій які у нас відбуваються завдяки цій особі.

Поперше, варто зупинитись на міжнародних трансферах. У випадку з Шаблієм це зазвичай означає поїздку на заробітки за паребрик.

Ярослав Ракицький, Богдан Бутко, Олег Данченко, Євген Селезньов, Ігор Чайковський, Марк Мапассі... Всі гучні трансфери в росію відбувались з людьми що були діючими клієнтами Шаблія (окрім Бутка, вони ними, судячи з трансфермаркету, є і досі).

Маючи такий багаж, він ніби має розуміти яка репутація і які перспективи будуь у тих з його підопічних хто обере цей шлях, але він знову і знову штовхає їх на нього, або щонайменше не зупиняє Показовий випадок з Мампассі, котрий навіть після переходу впевнений що дорога в збірну йому не закрита.

Хоча чому дивуватись, десь 20% клієнтів простару є росіянами. Для цієї людини явно "футбол поза політикою"(С) і йому відверто пофіг на своїх гравців і футбольних вболівальників, бо "тільки бізнес". Особливо це зручно, бо все л**но потім видливається на гравця і попредній клуб, а він чомусь залишається білим і пухнастим.

Звичайно його ім'я фігурує і в більш приємних переходах, на кшталт Миколенка. Він там не забуває і на фото засвітитись. Щоправда, деякі телеграм канали вже встигли дати інсайд, що такими фоточками його участь в тих переходах і обмежується (дають попіаритись щоб не заважав), а все вирішували дядьки посерйозніше.

Окрім зовнішнього вектору, є ще і внутрішній. І тут все стає ще більш цікаво.

В Європі вважається проблемою якщо в клубі більше 5 гравців одного агента. Це вже вважається "агентський клуб". В УПЛ клуб на 80% з клієнтів Шаблія це норма (довелося якось бачити влучний коментар, що час перейменовувати лігу на УШЛ: українська Шаблій-ліга). Були навіть повідомлення, що в Зорі він один час неофіційно грав роль спортивного директора (коли твій спортивний директор займається комплектацією конкурентів це звичайно "чесно" і зручно).

Доречі, цікавий факт, саме в час "спортдирництва" Шаблія в Зорі, капітан їх нещодавнього (і місяця не пройшло) прямого суперника і за сумісництвом його клієнт Денис Фаворов із скандалом залишив чернігівську Десну, з якою за чутками у Шаблія незадовго до того не склались відносини, і перейшов в шаблієвську Зорю. Ті хто стежив за хронікою того переходу, могли помітити що в озвучених баченнях тієї ситуації клубом і гравцем були певні розбіжності. Яка імовірнсть що вони виникли через посередника що був між ними? Цього ми мабуть ніколи не дізнаємось, але підгрунтся для підозр очевидне...

Якщо пригадати інформацію ща надавали цього року в ТаТоТаке, схоже що вплив Шаблія на клуб досяг такого рівня, що в якийсь момент Скрипнику довелося ставити питання ребром: "або я, або він". Враховуючи свіжий десант клієнтів простару в Олександрії (всі 5 нещодавніх трансферів), схоже що Скрипник таки трохі від нього відбився і у Шаблія з'явились нові улюбленці.

Доречі про поповнення Олександрії. Як тут не зупинитись на історії Калітвінцева?

Очевидно, що таку мутну схему переходу придумав не сам гравець. В таких ситуаціях агенти завжди грають величезну роль. І не дивно: якщо ти знайшов привід щоб зєкономити клубу пів мільйона, потрібних на легальний странсфер, то відкат (пробачте, "комісійні агента") має бути дійсно файним. Найгірше тут те, що в залежності від результатів спорів і позовів постраждати можуть клуби і гравець, а найімовірніший автор схематозу залишиться безкарним. Яка в таких умовах вірогідність що за пів року щось подібне не трапиться за участю умовних Львова і Маріполя, або Чорноморця і Ворскли?

Монополія це завжди погано. На агентському ринку в УПЛ вона де-факто існує (просто подивіться кількість клієнтів простара на сторінці трасфермаркета, або агентів там же по гравцям кожного клубу). Динамо - пів команди, ШД - 7 гравців, Зоря - пів команди... І на виході ми отримуємо такі історії на фоні монопольної вседозволеності.

У нашого футболу чимало проблем. Агентська лише одна з них. Але, як на мене, вона незаслужено обділена увагою і про неї треба говорити, а футбольним функціонерам і діяти, щоб щось з нею змінити.

Хочеться вірити, що агентська екосисистема в УПЛ колись настільки очиститься, що ми зможемо знову говорити тільки про сам футбол і легальні події в ньому, а не про трансферне закулісся. А зараз маємо те що маємо...