Відкритий лист головному тренеру футбольного клубу «Динамо» Київ Олегу Володимировичу Блохіну

Звісно я розумію, що цей лист не дійде до адресату, але не написати я його просто не міг. Скажу більше: це не просто лист, а крик душі й бажання почути відповіді на питання, котрі вже давно цікавлять мене й багатьох вболівальників київської команди.

По-перше, я досі не можу зрозуміти яким чином Ваш "динамівський дух" може допомогти команді, коли її більшість складають легіонери? Звісно, як і всі шанувальники футболу я є прихильником Вашої ігрової кар'єри. Ваші футбольні здобутки, як гравця, викликають повагу та величезне захоплення, але ж тренерська справа - це зовсім інше. Кожного гравця в команді Ви намагаєтеся задавити своїм футбольним авторитетом, своїми досягненнями й розповідями, а-ля: "А коли я грав..".

Тому ж Ленсу абсолютно все одно, як Ви грали й, що було у Ваш час. Про, який дух може йти мова, коли легіонери київського клубу відкрито заявляють, що прийшли сюди, щоб бути ближчими до Європи, а інтереси клубу в них стоять точно не на найпершому місці! Києву потрібен ТРЕНЕР, а не мотиватор!

Ви просили дати Вам час? У Вас його було достатньо, але якогось прогресу не видно, тільки регрес. При Сьоміні та Газзаєві, "Динамо" мало стабільне друге місце (яке, між іншим, не влаштовувало киян) й яку-не-яку боротьбу за золото. А, що ми маємо зараз: шосте місце в чемпіонаті, та поразка від "Генка", якого європейським середняком язик не повертається назвати. А Ви все мрієте про фінал Ліги Європи?

При Сьоміні "Динамо" мало, хоча б захист, а тепер, що? Команда не біжить, не захищаєтся. Про, що можна говорити, коли гравці взагалі не розуміють, що Ви від них вимагаєте? Може, вже настав час визнати, що у Вас нічого не виходить? Олеже Володимировичу, напишіть заяву - зробіть те, що від Вас чекає весь Київ.

Щиро сподіваюсь, що Ви мене почуєте, й зрозумієте! 

З повагою, Антон Ночвін, блогер сайту ua.tribuna.com