Евертон переміг Челсі. Схоже, в команди Тухеля проблеми з психологією через війну в Україні

Клуб Абрамовича не розуміє яке майбутнє його очікує.

Евертон «вигриз» перемогу, допомогли пресинг і сейви Пікфорда

Для наставника «ірисок», Френка Лемпарда, це був важливий матч з двох причин. Перша – його команда знаходиться в зоні вильоту, йдучи на 18–ій з 20–ти сходинок. Тому кожне здобуте очко зараз на вагу золота. Друга причина – матч з колишнім клубом, який дав Френкі все – від чемпіонства в АПЛ і виграшу ЛЧ як гравцю до принизливого звільнення більше року тому як тренеру.

Челсі на сьогоднішній момент знаходиться в «психологічній ямі». Виліт в 1/4 від Реалу, коли не вистачило сил на реванш після розгрому на домашньому полі. Програш в фіналі Кубка Ліги Ліверпулю по пенальті. Розгромна поразка від Арсенала 2:4 на своєму полі і нічия з кризовим Манчестер Юнайтед 1:1. Все це впливає на настрій гравців перед матчами.

Сьогодні «іриски» використали свій шанс обіграти опонента наповну. План на матч точно передбачав активний пресинг. На відміну, наприклад, попереднього з Ліверпулем, де підопічні Френкі відверто тягнули час і робили ставки на контратаки. Єдиний і переможний гол на 47–ій хвилині забив Рішарлісон, який разом з партнером запресингував Аспілікуету. Величезну роль в перемозі зіграв кіпер хазяїв Джордан Пікфорд, який двічі врятував від 100% моментів всередині 2–го тайму.

Якщо Арсенал сьогодні виграє свій матч проти Вест Гема, то набере 63 очки. У Челсі, який йде на 3–ій сходинці, зараз 66 пунктів. В Тоттенгема – 61 бал. Тобто «сині» ризикують залишитися без Ліги чемпіонів, якщо і далі програватимуть свої матчі, а найближчі конкуренти здобуватимуть максимум в зустрічах. Хоча календар у команди Тухеля не найважчий: Вулверхемптон, Вотфорд, Лідс і Лестер та фінал Кубка Англії з Ліверпулем.

Куди важче – це зрозуміти клубу в якому напрямку він зараз рухається. Через війну в Україні, яку розв'язала росія, власник Челсі – російський олігарх Роман Абрамович – потрапив під санкції. І почав «оптимізовувати» свою бізнес–імперію, шукаючи покупців для клубу. Тухеля ледь не на кожній прес–конференції запитують кому дістанеться Челсі. Одного разу німець не витримав і в паніці вимагав щоб його більше про це не запитували, тому що «він лише тренер».

Як би там не було, але гравці Челсі все бачать і відчувають. І це, бузумовно, впливає на результат. Психологічно і підсвідомо, але впливає. Футболісти клубу зараз мають 3 варіанти. Перший – клуб продають, приходить новий власник і незрозуміло якою буде його політика і хто саме йому буде потрібний. Другий – клуб не продають, активи Абрамовича «заморожують» ще більше, зарплати падають, мотивації грати немає, вони покидають клуб. Третій – вони покидають клуб якнайшвидше, після завершення цього сезону, не чекаючи поки від ймовірно «піде на дно».

Кожний з варіантів – важкий психологічно. Кожний – не дає думати про гру і футбол, а змушує замислюватися над пошуком варіантів. Наприклад, захисник Рюдігер вже ніби як домовився про перехід до мадридського Реалу. Інший захисник Аспілікуета прагне повернутися на батьківщину і виступати за Барселону, з якою веде переговори. Півзахисника Зієша також «сватають» до «гранатових». Нападник Лукаку більше сидить на лаві для запасних і все ж має конфлікт з керівництвом після того як похвалив Інтер, свій колишній клуб.

Що остаточно буде з клубом Челсі стане зрозуміло, певно, після завершення цього сезону. Поки що залишається констатувати, що зараз команда може завершити футбольний рік без титулів і крісло під Томасом Тухелем захитається з новою силою.