10 друзів Патріка Беверлі. Легіонери, які зіграли в НБА після української Суперліги

Існує думка, що переїзд легіонера до українського чемпіонати – це хрест на кар’єрі і втрачена можливість проявити себе у найсильнішій лізі планети – НБА.

Однак, є щонайменше 11 випадків, які доводять абсолютно протилежне. Сьогодні дізнаємося більше про легіонерів, які потрапили до НБА транзитом через українську баскетбольну Суперлігу.

Ді Джей Стефенс – 1 гра в НБА після виступу у Суперлізі

«Будівельник» (2016/17) → «Мемфіс Гріззліс» (2018/19)

Один із найвидовищніших гравців, можливо, навіть за всю історію української Суперліги вже мав досвід виступів у НБА ще до приїзду у наш чемпіонат. Однак, кар’єра у «Мілуокі» у американця склалась не найкращим чином і вже за кілька років він опинився в Україні, де добре запам’ятався публіці своїми феєричними данками.

Стефенс ще раз завітав до НБА у 2018, коли провів одну гру в складі «Мемфісу». Набравши 2 очки за 7 хвилин ігрового часу Ді Джей, поки що, завершив свої спроби пробитись до головного баскетбольного чемпіонату світу. До речі, новий сезон Стефенс знову розпочне в Україні, тепер вже у складі «Прометея».

Морріс Олмонд – 4 гри

«Черкаські Мавпи» (2011/12) → «Вашингтон Уізардс» (2011/12)

Морріс теж мав досвід виступів у НБА ще до Суперліги. Олмонд вже захищав кольори «Юти Джаз», а у Черкаси приїздив із надією стати головною зіркою команди. Проте гравець залишив Україну вже після п’яти поєдинків за «Мавп», після чого його все ж підібрали «Вашингтон Уізардс». Щоправда, за них Морріс відіграв ще менше – лише 4 матчі.

Джелані МакКой – 6 ігор

«Азовмаш» (2005/06) → «Денвер Наггетс» (2007/08)

МакКой міг стати справжньою зіркою української Суперліги і домінувати у ній не менше, ніж Шакіл О’Ніл домінував в НБА на початку нульових. Шалений досвід Джелані у вигляді 7 сезонів у НБА повинен був допомогти йому закріпитись у статусі головного бігмена українського чемпіонату, проте він був відрахований з «Азовмашу» вже менше, ніж за місяць.

Потім МакКой зробив спробу повернутись до НБА і зумів взяти участь одразу в шести матчах у складі «Денвера». Щоправда, 3 набраних очки, чомусь, не зовсім задовільнили керівництво «Наггетс» і Джелані відрахували й звідти.

Менні Харріс – 13 ігор

«Азовмаш» (2012/13) → «Лейкерс» (2013/14), «Даллас Маверікс» (2016/17)

«Азовмаш» став першим неамериканським клубом у кар’єрі Менні Харріса. На відміну від більшості своїх попередників, Менні все ж зміг закріпитись у якості зірки, демонстрував хорошу статистику та приносив результат своїй команді.

У підсумку, йому все ж вдалось повернутись до НБА. 9 ігор за «Лейкерс» та 4 за «Маверікс» стали наразі останніми виходами Харріса на майданчики головної північноамериканської ліги.

Джошуа Девіс – 15 ігор

БК «Київ» (2007/08) → «Мемфіс Гріззліс» (2011/12)

Девіс теж приїздив до України у статусі зірки, в якої за плечима вже не один сезон у НБА. Джошуа став важливим елементов «Києва» і досягнув із ними неабиякого успіху, посівши друге місце у чемпіонаті України. Повернутись до НБА Джошуа зумів у 2011, коли підписав контракт із «Мемфісом». Щоправда жахливі результати (менше 2 очок за понад 10 хвилин на майданчику) змусили керівництво «Гріззліс» розірвати контракт із гравцем, а самого Джошуа вже через рік закінчити прфоесійну кар’єру.

Джеральд Фітч – 18 ігор

«Хімік» (2004/05) → «Маямі Хіт» (2005/06)

Джеральд навіть не розглядав Суперлігу, як основне місце продовження кар’єри. Наполегливий американець використав южненський «Хімік», із яким посів третє місце у чемпіонаті України, у якості трампліну для потрапляння в НБА. Він сподобався скаутам «Хіт» на Літній лізі і отримав повноцінний контракт. Проте закріпитись у складі команди він так і не зміг, роль третього розігруючого команди не дуже тішила самого Фітча і зовсім скоро він був обміняний у «Х’юстон», де так і не зіграв жодного матчу, та згодом був зовсім викреслений зі списку гравців НБА.

Лорінза Херрінгтон – 58 ігор

«Азовмаш» (2003/04) → «Нью-Орлеанс Пеліканс» (2004/05), «Мемфіс Гріззліс» (2006/07)

Перехід Херрінгтона до українського чемпіонату здійсняв справжній фурор, адже розігруючий захисник напередодні відбігав увесь регулярний сезон в НБА у складі «Денвер Наггетс». Ніхто і не підозрював, що Лорінза може продовжити кар’єру не у США.

Херрінгтон одразу закріпився у складі «Азовмашу», допоміг команді стати чемпіонами і повернувся до НБА, де провів по 29 ігор у складі «Пеліканс» та «Гріззліс». Після повернення до США, Лорінза так і не зумів перевершити планку у 6 очків в середньому за матч, тому на цьому історія розігруючого в НБА завершилась.

Юджин Джетер – 62 гри

БК «Київ» (2007/08) → «Сакраменто Кінгз» (2010/11)

Натуралізований американець Юджин Джетер, що виступав за збірну України запам’ятався не лише хорошим сезоном у складі столичного клубу Суперліги, з яким посів другу сходинку чемпіонату, але й майже повноцінним сезоном у НБА. У складі «Кінгз» Юджин проводив на паркеті в середньому понад 13 хвилин та набирав 4.1 очко. Щоправда, цього виявилось недостатньо, аби отримати новий контракт і закріпитись у НБА.

Малкольм Ділейні – 128 ігор

«Будівельник» (2012/13) → «Атланта Хокс» (2016-2018)

Чемпіон України та MVP Суперліги у складі столичного «Будівельника» встиг виграти одразу кілька титулів у Європі, перж ніж дебютувати в НБА у складі «Атланти». Ділейні підписав дворічний контракт, провів 128 матчів за два сезони та демонстрував досить непогану статистику, яку сам Малкольм ще й постійно покращував. Проте Ділейні не став підписувати новий контракт із жодним із клубів НБА, а отримавши шалену пропозицію з Китаю поїхав заробляти гроші до Азії.

Патрік Беверлі – 473 гри (кар’єра триває)

«Дніпро» (2008/09) → «Х’юстон Рокетс» (2012-2017), «Лос-Анджелес Кліпперс» (2017- …)

Патрік Беверлі дебютував у професійному баскетболі саме у складі українського «Дніпра», а вже, трохи більше, ніж через 10 років став одним із головних претендентів на чемпіонство НБА. Суперліга дала Патріку чудовий старт ігрової кар’єри, що дозволило йому вже за кілька років опинитись в НБА, грати пліч-о-пліч із головними зірками планети, потрапляти у символічні збірні та визнаватись одним із найкращих захисників сучасності.

Зараз Патрік Беверлі – невід’ємна частина механізму «Кліпперс», які були одними із головних фаворитів сезону 2020/21 і саме той, на кого колектив зможе покластись і у наступних сезонах.

Пі Джей Такер – 704 гри (кар’єра триває)

«Донецьк» (2008-2010) → «Фінікс Санз» (2012-2016), «Торонто Репторс»(2016/17), «Х’юстон Рокетс» (2017 – ...)

Пі Джей дебютував в НБА ще до приїзду в Україну, однак після провалу за океаном вирішив набратись досвіду у європейських чемпіонатах. Такер став лідером і головною зіркою «Донецька», отримав звання MVP у 2009 році, а вже за кілька років остаточно перебрався до НБА.

Зараз Пі Джей Такер – важливий елемент у системі «Рокетс», незамінний гравець, який не пропускає жодного матчу, а також одна із таємних зброй «Х’юстона» у нинішньому плей-оф.

***

Тож гра у українській Суперлізі – це зовсім не провал кар’єри, а, можливо, навіть навпаки – трамплін, який допоможе тобі вийти на абсолютно новий рівень і навіть потрапити до НБА.