Леброн Джеймс – президент США? Чому б і ні, адже він буде далеко не першим баскетболістом-політиком

У лютому 2020 року з’явилась інформація про те, що зірка «Лос-Анджелес Лейкерс», триразовий чемпіон НБА Леброн Джеймс планує після завершення кар’єри балотуватись на пост президента Сполучених Штатів Америки. Тоді майже ніхто не сприйняв цю ситуацію всерйоз, але на тлі протестів у США та активності Леброна про це почали говорити дедалі частіше. Джеймс навіть створив організацію «Більше, ніж просто голос», де об’єднується із іншими знаменитостями афроамериканського походження, аби активізувати темношкірий електорат на майбутніх президентських виборах США, що пройдуть у листопаді цього року, і звернути їхню увагу на те, що саме їх голоси можуть багато чого вирішити для країни. До організації вже приєдналось багато світових зірок, серед яких ряд гравців НБА і навіть головна зірка НФЛ – квотербек «Канзас-Сіті Чіфс» Патрік Махоумс. А останнім часом люди дедалі частіше почали повертатись до ідеї президента Леброна. Публічне бажання бачити Джеймса на посту президента виразив також зірковий форвард «Голден Стейт Уорріорз» Дреймонд Грін.

Однак, Леброн Джеймс далеко не перший професійний баскетболіст, який після завершення кар’єри планує пов’язати своє життя з політикою. Ми зібрали для вас найкращих політичних діячів, які колись запалювали на майданчику Національної Баскетбольної Асоціації.

Дейв Бінг (мер Детройта (2009-2013), демократ)

Дейв Бінг народився у столиці США – Вашингтоні, а освіту здобував у університеті Сірак’юз у штаті Нью-Йорк. Однак, всенародну любов та визнання він отримав саме у Детройті. На драфті НБА 1966 року Бінга під загальним 2 номером обрала команда «Детройт Пістонс», за яку він провів 9 сезонів, отримав звання новачка року, а також 6 разів брав участь у Матчі всіх зірок. Згодом Дейв Бінг провів ще 2 сезони у складі «Вашингтон Буллетс», сезон у «Бостон Селтікс» і завершив кар’єру гравця у 1978 році. «Пістонс» закріпили за розігруючим 21 номер, а в 2006 році Дейва ввели до баскетбольної Зали слави.

У 2008 році Дейв Бінг заявив, що візьме участь у виборах мера Детройта. У травні Бінг переміг у голосуванні і став тимчасовим мером міста, а згодом розпочався і повноцінний термін. Загалом, Дейв обіймав посаду впродовж чотирьох з половиною років. Саме під час цього періоду Детройт став найбільшим містом в історії США, яке оголосило про банкрутство.

Детройт впродовж останніх років вважається одним із найгірших міст Сполучених Штатів Америки для життя і екс-зірка НБА Дейв Бінг ніяк не зміг посприяти виправленню цієї ситуації.

Том МакМіллен (конгресмен від 4 округу штату Меріленд (1987-1993, демократ)

МакМіллен виступав на позиції важкого форварда і центрового за кілька північноамериканських баскетбольних команд. Після вибору під загальним 9 номером на драфті 1974 року командою «Баффало Брейвз», Том захищав кольори «Нью-Йорк Нікс», «Атланти Хоукс» і «Вашингтон Буллетс». Том МакМіллен набирав всередньому 8.1 очко та 4.0 передачі за кар’єру і стати зіркою НБА йому так і не вдалося. Саме тому Том закінчив кар’єру у 1986 році і зосередився на своїй політичній діяльності.

МакМіллен балотувався до Конгресу США у 4 виборчому окрузі штату Меріленд і переміг на виборах 1986 року набравши 50.16 відсотків голосів. Згодом екс-баскетболіст ще двічі переобирався на посаду, у 1988 і 1990 роках. У 1992 Том МакМіллен балотувався від демократичної партії США у 1 виборчому окрузі Меріленду, де програв своєму опоненту-республіканцю із різницею у менш  ніж 3.5%, після чого закінчив свою політичну кар’єру.

Кевін Джонсон (мер Сакраменто (2008-2016), демократ)

На відміну від попередніх фігурантів списку, Кевін Джонсон мав хорошу кар’єру і в якості баскетболіста, і в якості політика. Шлях Джонсона до НБА, де він виступав на позиції розігруючого захисника, розпочався у 1987 році, де на драфті його під загальним 7 номером обрала команда «Клівленд Кавальєрс». Вже у 1988 він переїхав до «Фінікс Санс», де став справжньою зіркою команди, отримав звання найбільш прогресуючого гравця (1989), тричі брав участь у Матчі всіх зірок, а також став чемпіоном світу в складі збірної США у 1994 році. «Фінікс Санс» закріпили за Кевіном Джонсоном 7 номер.

Джонсон остаточно закінчив виступи в НБА у 2000 році, а вже у 2008 вперше балотувався на посаду мера рідного для нього Сакраменто, Каліфорнія. На той момент Кевіна вже знали як активіста та мецената, що постійно допомагав місту. Тому Джонсон досить легко пройшов до 2 раунду виборів, де набравши 57.4% голосів став переможцем. Екс-гравець НБА став першим темношкірим, хто обіймав цю посаду. Вирішивши цілу низку нагальних проблем та стабілізувавши ситуацію у Сакраменто, Джонсон був переобраний на другий термін у 2012 році (Кевін переміг у першому раунді, набравши 58.74% голосів).

Окрім вирішення проблем міста, Кевін Джонсон також зумів вберегти від переїзду місцеву команду «Сакраменто Кінгз», яка спочатку збиралась перебазуватись до іншого каліфорнійського міста – Анахайм, а згодом до Сіетлу, штат Вашингтон. Джонсон допоміг команді вирішити усі фінансові питання і «Кінгз» залишились у місті, тому те, що команда досі представляє Сакраменто – повністю заслуга колишнього мера Кевіна Джонсона.

Білл Бредлі (сенатор США від штату Нью-Джерсі (1979-1997), демократ)

Білл Бредлі, безумовно, найуспішніший баскетболіст-політик. У НБА Білл з’явився у 1965 році, де його обрала команда «Нью-Йорк Нікс». Щоправда, дебютував у головній баскетбольні лізі свінгмен лише у 1967. За «Нікс» Бредлі провів 10 сезонів, брав участь у Матчі всіх зірок (1973), двічі ставав чемпіоном НБА (1970, 1973), крім того, ще у 1964 році він став олімпійським чемпіоном у складі збірної США. «Нью-Йорк Нікс» навіть закріпив за Біллом Бредлі 24 номер, а у 1983 його було введено до баскетбольної Зали слави.

Завершивши спортивну кар’єру, Бредлі балотувався у Сенат США від штату Нью-Джерсі. На виборах кандидат отримав впевнену перемогу і хорошо зарекомендував себе в якості сенатора. В підсумку Білла Бредлі переобирали ще двічі, у 1984 і 1990 роках. Після завершення третього терміну у 1996 Бредлі взяв паузу у політичній кар’єрі, а згодом спробував свої сили у передвиборчій гонці у 2000 році. Кандидатуру Білла Бредлі підтримувало багато зірок баскетболу, серед яких найвидатніші фігури того часу – Майкл Джордан і Філ Джексон, а також режисер і фанат «Нью-Йорк Нікс» Спайк Лі. Однак, навіть така підтримка і сильна передвиборча програма не допомогла Бредлі у боротьбі за право стати єдиним кандидатом від демократичної партії США. Після цього Білл остаточно завершив свою політичну діяльність, почав розвивати власний бізнес і став активним меценатом.

***

Звісно, оцінювати зараз політичні перспективи Леброна Джеймса рано і нелогічно, адже ніяких підтверджень того, що "Король" справді зібрався у політику немає. Але популярні у всьому світі спортсмени, в тому числі баскетболісти, досить часто випробовують свої сили і можливості у політиці, і багато хто з них справді досягає значного успіху. Враховуючи усю медійність та діяльність Леброна, хто знає, чого від нього можна очікувати у найближчі 5 років.

Фото: KOS, KERA News, Sports Illustrated