Tribuna/Баскетбол/Блоги/Штатна ситуація/Топ 20 головних дійових осіб Big-4 у 2020 році

Топ 20 головних дійових осіб Big-4 у 2020 році

MLB, NBA, NHL та NFL. Хто з гравців та коучів все ж таки встиг відзначитись чимось у 2020 році, та чим саме?

2 мая 2020, 01:04
4
Топ 20 головних дійових осіб Big-4 у 2020 році

Навіть не зважаючи на зупинку майже всіх можливих спортивних чемпіонатів, 2020 рік все ж встиг подарувати нам чимало пам’ятних моментів та подій. Спробуємо визначити хто ж з 4 найбільших спортивних ліг Північної Америки відзначився найбільше, та чим саме.

Дисклеймер: цей топ, як і будь-який інший, є абсолютно суб’єктивним. Якщо ж Ваша думка не збігається із думкою автора тексту, з радістю закликаю Вас до коментування та адекватної реакції. Пам'ятайте, багато в чому рейтинг носить жартівний характер. І ще, не варто сприймати слово «відзначився» лише у позитивному сенсі. Приємного читання!

20. Здено Хара – невмирущий чех

Чеський захисник та капітан хокейного клубу «Бостон Брюінз» вже впродовж 23 років виступає у Національній хокейній лізі. Хара вже став справжнім символом та легендою не лише «Бостона», але й усього хокею. Минулого року він грав у фіналі Кубка Стенлі навіть зі зломаною щелепою, і навіть фактор травм не змусив його закінчити професійні виступи. У нинішньому сезоні Хара, звісно, вже далеко не основний захисник «Брюінз», але він бере участь майже у кожному матчі і продовжує приносити користь своїй команді. В його активі 9 асистів та 5 голів, два з яких стали переможними. Погодьтесь, солідний показник, як для гравця, якому в березні 2020 виповнилось вже 43 роки. Більше того, Хара заявив про бажання та готовність зіграти і в наступному сезоні, тому Здено точно не планує скорого прощання з льодом.

19. Кенні Аткінсон: неможливе – можливе

Баскетбольна кар’єра Аткінсона-гравця, пішла не дуже добре, він виставляв свою кандидатуру на драфт 1990 року, де ніким не був вибраний. У підсумку, на найвищому рівні в NBA Кенні так і не заграв, але вирішив спробувати свої сили у тренерському ремеслі. Набравшись досвіду у якості асистента головного тренера, Аткінсон у 2016 отримав свій перший великий клуб – «Бруклін Нетс», із яким демонстрував середні, проте далеко не найгірші результати. Фронт-офіс «Нетс» зробили все можливе, аби їх команда виглядала максимально конкурентноспроможною, у Нью-Йорк приїхали Кевін Дюрент та Кайрі Ірвінг. Із такою бандою Кенні з легкістю міг «залітати» в топ-4 Східної конференції, але Дюрент ще не повернувся після травми, Ірвінг отримав її вже по ходу сезону, а з усією іншою, менш іменитою, але не менш працелюбною та талановитою молоддю Аткінсон ледве втримувався в середині турнірної таблиці. Не виправдавши авансів, та розчарувавши абсолюнто всіх, хто називав Кенні тренером майбутнього, його було звільнено із «Брукліна» 7 березня 2020 року. Аткінсона б і не було у цьому списку, якби не надії, які так на нього покладали покладали, і які він так майстерно спромігся не виправдати.

18. Кріс Пол – громобоєць

Один із найбільших талантів свого покоління Кріс Пол, зробивши собі ім’я у «Новому Орлеані» та «Лос-Анджелес Кліпперс», у 2017 році відправився за новим викликом у «Х’юстон Рокетс». Створивши непоганий дует із тамтешньою головною зіркою Джеймсом Харденом, Пол був «нещадно обміняний» у «Оклахому-Сіті Тандер», як частина угоди з переходу Рассела Уестбрука. Багато хто списав Кріса з рахунків: поважний, як для звання гравця першого ешелону, вік (у травні Полу виповниться 35), громісткий контракт, та повно молодих і недосвідчених партнерів в «Оклахомі», явно мали погубити кар’єру CP3. Але Кріс взяв все у свої руки, і «Тандер» заграли так, як не грали до цього, здавалося б, ніколи. На момент зупинки NBA команда Пола в турнірній таблиці знаходилась навіть вище від «Х’юстона», що не може не тішити внутрішнє его самого Кріса. Для мініатюрного, 184-сантиметрового розігруючого, сезон 2019/20 став періодом другої молодості.

17. Пекка Рінне – голеадор у воротах

Фінський голкіпер «Нешвілл Предаторз» Пекка Рінне хоч і дедалі частіше ділить роль стартера зі своїм набагато молодшим співвітчизником Юуусе Саросом, проте залишається одним із топових голкіперів NHL. В його активі у нинішньому сезоні 3 «сухих» матчі, а також ще одне унікальне, як для голкіпера, досягнення. 9 січня 2020 року, Рінне закинув шайбу у ворота «Чикаго Блекхоукс», ставши всього 12 воротарем в історії Ліги, якому вдалось повторити подібне. Що казати, то треба бачити!

16. Алекс Брегман – «пограбований ковідом»

Бейсболіст «Х’юстон Астрос» Алекс Брегман перед стартом сезону MLB називався одним із головних претендентів на нагороду MVP. Впродовж останніх років, Алекс демонструє неабиякий прогрес, регулярно з’являється на Матчах всіх зірок, та вже навіть встиг виграти Світову серію. Однак бейсбольний сезон так і не почався, і Брегман не зміг продемонструвати всім свою праймову форму, про яку не раз говорили його партнери, та й сам Алекс.

Тому через відтермінований початок чемпіонату Брегман взявся волонтерити. На різних порталах чи не щодня з’являється новина про те як Алекс підтримує малий бізнес, допомогає лікарням та навіть доставляє продукти тим, хто цього потребує. Загалом Брегман від початку пандемії коронавірусу перерахував у різні організації понад мільйон долларів, що безумовно заслуговує на повагу.

15. Вінс Картер та його 4 декади

Задрафтований у першому раунді драфту 1998 року командою «Голден Стейт Уорріорз», та одразу обміняний у «Торонто Репторс» Вінс Картер, став першим гравцем в історії NBA, якому вдалося зіграти в чотирьох десятиліттях.

Напередодні, у листопаді 2019 він став лише п’ятим гравцем, який зіграв в лізі 1500 ігор, а вже 30 січня 2020 вийшов на 3 місце в історії за кількістю проведених матчів, із показником у 1523.

Перед стартом сезону 2019/2020 Вінс заявив, що цей рік стане для нього останнім в Асоціації, однак хто знає, чи не передумає Картер закінчувати кар’єру враховуючи нинішню ситуацію. Зараз у його активі 1541 гра, і якщо захисник «Атланти Хоукс» все ж залишиться ще на сезон, то йому цілком під силу побити рекорд Роберта Періша і результат в 1611 матчів у NBA.

14. Джо Барроу – молодий тигр

Молодий квотербек у 2020 році може похвалитись одразу кількома досягненнями:

Перемога футбольної команди університету Луізіани «LSU Tigers» у фіналі NCAA та звання Offensive MVP.

Виграш нагороди Heisman Trophy, яка вручається найкращому гравцеві NCAA за підсумками сезону.

Загальний перший номер на драфті NFL та початок професійної кар’єри у «Цинциннаті Бенгалс».

Змінивши тигрів з Луізіани на бенгальських тигрів з Огайо, Барроу встановив дуже високу планку, і намагатиметься підтвердити своє звання найкращого новачка вже восени, під час футбольного сезону.

13. Кіт Яндл – залізна людина

Якщо деякі попередні учасники списку щось тільки починають, або вже закінчують, то захисник хокейного клубу «Флорида Пантерс» Кіт Яндл просто продовжує. Справа в тому, що гравець не пропустив жодного матчу за майже 11 років, з сезону 2008/2009. Востаннє Яндл не виходив на лід, ще коли захищав кольора «Фінікс Койотс», і легендарний гравець, але не дуже хороший тренер Уейн Гретцкі залишив його в запасі тому, що не знав як ще змінювати команду, аби та показувала хороші результати.

Серія Яндла налічує 866 матчів поспіль, у яких він взяв участь! У сезоні 2014/15 йому навіть довелось провести 84 гри в сезоні, замість звичних 82, через обмін у «Нью-Йорк Рейнджерс», які на той момент зіграли дещо менше матчів. Навіть втрата 9 зубів у першому періоді матчу проти «Калгарі» у листопаді 2019 не завадила серії Яндла – він ще того ж вечора повернувся на лід, а вже наступного дня зіграв із «Баффало». До рекорду всіх часів захиснику залишається трохи менше 100 матчів, легендарна серія Дуга Джарвіса налічує 964 гри.

12. Том Бреді – піратська прописка

Тут коротко і ясно, адже про цю ситуацію чули вже, мабуть, абсолютно всі. Один із найкращих та найтитулованіших квотербеків в історії NFL, який впродовж усієї кар’єри виступав у складі «Нью-Інгленд Петріотс» у 2020 році перебрався до Флориди, і з нового сезону захищатиме кольори «Тампа-Бей Бакканірс». Насправді, навіть просто усвідомлювати той факт, що Бреді вже не в «Петс» - дуже важко, страшно уявити як незвично виглядатиме TB12 у формі «Тампи». Але ж саме за такі несподіванки ми і любимо спорт, хіба ні?

11. Енді Рід – пенсіонер, який зміг

3 лютого 2020 року «Канзас-Сіті Чіфс» на чолі із Енді Рідом перемагає у Супербоулі LIV, і повертає трофей Вінса Ломбарді «вождям» вперше, через довгих 50 років після перемоги у Супербоулі IV. 62-річний Енді Рід був не просто звичайним тренером, який привів команду до чемпіонства: при ньому у «Чіфс» виросло ціле покоління гравців, він вчив молодь, та вчився сам, помилявся, аналізував свої помилки, і нарешті це дало результат. Рід – перший в історії тренер, якому вдалось виграти перший Супербоул лише після 15 років в NFL. Для цього Енді знадобився 21 рік в лізі, і тепер він явно націлений на back-to-back чемпіонство.

10. Олександр Овєчкін – клуб 700

Мотивації та зосередженності російського нападника «Вашингтон Кепіталз» варто лише позаздрити. У 2018 році Овєчкін здійснив, здавалося б, мрію всього свого життя – виграв Кубок Стенлі. Пройшло два сезони, а Олександр абсолютно не втратив в ігровому плані, навіть більше, у багатьох аспектах капітан «Кепіталз» продовжує рости. 22 лютого 2020 року росіянин став 8 гравцем в історії NHL, який закинув 700 шайб (зараз їх вже 706). Власне кажучи, найближчим часом Овєчкіну може підкоритись ще багато рекордів, які колись здавались вічними, але поки лише дивуємось формі та мотивації Олександра і дозволяємо йому відкрити першу десятку рейтингу.

9-8. Кайл Шенахен і Джиммі Гаропполо – Бетмен і Робін

Ще два герої 54 Супербоулу, які виступали «по ту сторону барикад». Головний наставник «Сан-Франциско 49ers» Кайл Шенахен, та його альтернативне і оригінальне бачення футболу, разом із талантом квотербека Джиммі Гаропполо, який він зумів реалізувати саме після переїзду до Каліфорнії, допомогли «Сан-Франциско» екстремально швидко перебудуватись із команди-аутсайдера до учасників головного матчу сезону. Звісно такий результат був би неможливий без Джорджа Кіттла, Ніка Бози та інших футболістів цих праймових «49ers», але саме Гаропполо по ходу сезону не переставав дивувати вболівальників і отримував найбільші овації. Враховуючи форму і кадрову ситуацію «Сан-Франциско», цілком ймовірно, що ми побачимо банду Шенахена і в ювілейному Супербоулі LV.

7-6. Джеф Лухноу і Ей Джей Хінч – Чіп і Дейл, яких ми не просили

У січні 2020 року завершилось розслідування у справі «чітерства» бейсбольного клубу «Х’юстон Астрос» під час Світової серії 2017 року. Суть проста: «Астрос» звинуватили у крадіжці знаків, якими користуються пітчер і кетчер, коли домовляються про наступну подачу. Камери, встановлені на домашній арені «Х’юстона» «Мінут-Мейд-парк», знімали знаки і передавали зображення на монітор в дагаут (зона, де знаходяться тренери, та запасні гравці команди), звідки співробітники команди, коли розпізнавали тип подачі, подавали сигнал беттеру гучними ударами битою по сміттєвому баку. Різна кількість ударів означала різні типи подач. Таким чином «Астрос»  мали нелегальну перевагу над суперниками «Лос-Анджелес Доджерс», у домашніх іграх, і багато хто досі називає їх чемпіонство несправедливим.

13 січня генерального менеджера «Астрос» Джефа Лухноу і менеджера команди Ей Джея Хінча на рік відсторонили від роботи і можливості займати керівні посади у будь-якій команді MLB. Також «Астрос» залишились без піків перших двох раундів на двох настуних драфтах, а колишній асистент Лухноу - Брендон Таубман, отримав бан на невизначений термін. Власник клубу Джим Крейн був визнаний невинним, розслідування підтвердило, що він нічого не знав, а Лухноу і Хінч стали учасниками одного із найбільших бейсбольних скандалів останніх років.

5. Деррік Генрі – підкорювач сердець

Якби в NFL була нагорода MVP плей-оф – її точно забрав би цей хлопець. Якби Національна футбольна ліга вручала приз глядацьких симпатій, то і цей трофей повіз би собі додому раннінбек «Теннесі Тайтенс» Деррік Генрі.

Генрі вже побив майже всі рекорди франшизи «Тайтенс» серед раннінбеків. Його неймовірний виступ у плей-оф NFL дозволили «Теннесі» спочатку вибити у першому раунді чинних чемпіонів «Нью-Інгленд Петріотс», згодом здолати чемпіонів «регулярки» «Балтимор Рейвенс» на чолі із MVP сезону Ламаром Джексоном, і нав’язати боротьбу майбутнім чемпіонам «Канзас-Сіті Чіфс» у фіналі Американської футбольної конференції. Найбільш дивує той факт, що всі матчі «Тайтенс» проводили на виїзді, але це все одно не завадило їм стати командою-несподіванкою пост-сезону. Вишенькою на торті став якраз Деррік Генрі, який побивши рекорд франшизи у матчах плей-оф за кількістю набраних ярдів (204 у матчі з «Рейвенс») зміг буквально самотужки, на власних міцних плечах, затягнути «Тайтенс», яких усі списали ще до початку плей-оф, у історичний фінал AFC.

4. Леон Драйзайтль – німецький бомбардир

Мабуть, головне відкриття хокейного сезону. Німецький форвард «Едмонтон Ойлерз» впродовж останніх кількох сезонів завжди знаходився у всіх можливих бомбардирських топах, але постійно залишався в тіні свого більш іменитого одноклубника Конора МакДевіда. Зараз все перевернулось з ніг на голову, і Драйзайтль вже цього року може побити, встановлений лише у 2019, але вже здавалося б вічний рекорд російського нападника «Тампи-Бей Лайтнінг» Кучерова. За минулий сезон, за системою гол+пас той набрав 128 очок, тоді як у Драйзайтля в нинішньому сезоні 110 пунктів, за 71 гру. 11 матчів на 18 очок, а враховуючи те, що Леон продовжує відзначатись результативними діями в кожному матчі, хто зна, чи не підкориться йому це досягнення після відновлення NHL. Щодо звання головного бомбардиру чемпіонату, то просто зараз мало в кого залишились сумніви, що цю нагороду забере собі саме Драйзайтль.

3. Руді Гобер – «сапожник без сапог»

Як би цинічно та іронічно це не виглядало – найкращий захисник NBA двох останніх сезонів, центровий «Юти Джаз» Руді Гобер, не зумів захистити себе від головного фак-апу в своєму житті. 9 березня на черговій прес-конференції, француз жартуючи про паніку щодо коронавірусу, доторкнувся до усіх мікрофонів, що були встановлені перед ним, показуючи, що в цьому немає нічого страшного. Вже за два дні, 11 березня, Гобер став першим гравцем ліги у якого виявили Covid-19. Шкода, що Руді потрапляє до цього топу далеко не за свої заслуги на паркеті, а за несерйозність поза ним.

2. Патрік Махоумс – No, this is PATRICK

Якщо із потраплянням до списку Джиммі Гаропполо та Дерріка Генрі, як основних елементів успіху своїх команд ще можна сперечатись, то перед заслугами Патріка Махоумса можна тільки схилити голову. Наймолодший MVP в історії Супербоулу, людина, що поборола прокляття Madden, автор трьох неймовірних камбеків у плей-оф, і просто головна зірка Національної футбольної ліги просто зараз. Всі вже стільки разів чули ім’я Махоумса у різних контекстах, що зайвий раз нагадувати про всі здобутки та рекорди Патріка не те, що не хочеться - в цьому просто немає потреби.

Якби цей рейтинг складався кількома тижнями раніше, наприкінці березня, або початку квітня, Махоумс точно б посів перше місце. Але за останній місяць в американському спорті з’явилась людина, яка змістила Патріка лише до срібла.

1. Роб Гронковскі – Guess what? I’m back!

Один із найкращих, якщо не найкращих тайт-енд в історії NFL. Багаторазовий чемпіон Супербоулу та учасник Пробоулу, найрезультативніший тайт-енд, і ще багато різних «най». Всю кар’єру Роб Гронковскі провів у складі «Нью-Інгленд Петріотс». Гронк завершив свою кар’єру у 2019, після перемоги над «Лос-Анджелес Ремс» у Супербоулі LIII через чисельні травми, які супроводжували його в останні роки. Не зважаючи на те, що права на його контракт все ще належали «Петріотс», «Гронкозавр» чітко дав зрозуміти – з футболом все.

25 та 26 березня Роб Гронковсі став запрошеним ведучим на головному реслінг-шоу року від WWE  під назвою WrestleMania 36, яке проходило в Тампі, штат Флорида. Там він навіть виграв титул чемпіона 24/7, який одразу ж і програв. Дурість, але приємно. Незадовго до цього до футбольної команди «Тампа-Бей Бакканірс» приєднався екс-партнер Роба по «петс» Том Бреді, а вже за місяць сам Гронковскі заявив про своє повернення у великий футбол. «Бакканірс» віддали «патріотам» пік четвертого раунду драфту, і Гронк приєднався до «Тампи», аби відновити легендарний дует Бреді - Гронковскі.

Поки десь у Бостоні плаче один Джуліан Едельман, Гронк вже споглядає на Тревіса Келсі та Джорджа Кіттла, які після закінчення кар’єри Роба почали боротьбу за звання головного тайт-енда NFL. Посуньтесь дітки, адже тато вдома!

Фото: Getty Images, NBA, MLB, The Atlethic, MSN, NFL.com

Другие посты блога

Все посты