Ретроспектива: Кармело Ентоні – першокурсник від якого божеволіла уся Америка

Драфт-клас 2003 року по праву вважають одним із найкращих і найбільш вдалих за всю історію Національної Баскетбольної Асоціації. 7 гравців обраних у першому раунді брали участь у Матчах всіх зірок, багато хто ставав чемпіоном NBA, а в топ-5 драфту ввійшли Леброн Джеймс (№1, «Клівленд Кавальєрс»), Кріс Бош (№4, «Торонто Репторс») і Дуейн Уейд (№5, «Маямі Хіт»), що згодом стали легендарним чемпіонським тріо «Хіт», яке не могла зупинити жодна команда Ліги. Але окрім них на драфті 2003 був ще один не менш цікавий екземпляр, який виставив свою кандидатуру після першого ж курсу в коледжі і вважався одним із найбільших талантів свого покоління, поступаючись, мабуть, лише Королю Леброну. Цим гравцем був Кармело Ентоні, який приєднався до «Денвер Нагетс» під загальним третім номером. Проте життєвий шлях Мело до потрапляння в Лігу був не менш цікавим – його вважали найперспективнішим гравцем штату, а потім він виграв студентський чемпіонат NCAA у якості головної зірки команди, навчаючись лише на першому курсі!

Дитинство та любов до баскетболу

Історія Кармело Ентоні є однією із найбільш типових та штампованих для більшості зірок NBA, або будь-яких інших афроамериканських селебрітіc. Мело народився 29 травня 1984 року в Брукліні, у найбільш густонаселеному, бідному та кримінальному районі Нью-Йорка. Батько – Кармело Іріарте Ентоні, пуерто-ріканець за походженням, помер, коли Кармело-молодшому було лише два роки і його виховання, а також виховання двох братів та сестри звалилось на плечі матері – Мері Ентоні, яка тоді була домогосподаркою.

Сам Кармело завжди згадує свою маму як абсолютно святу жінку, яка не зважаючи на всі проблеми не опустила руки і залишила дітей на призволяще, а продовжила працювати на кількох роботах, аби її діти мали змогу навчатись та зростати нічого не потребуючи. Увесь свій вільний час наймолодший із Ентоні проводив за двома заняттями: дивився баскетбол по телевізору, або грав його на майданчику, мріючи про те, що колись і він стане зіркою світового спорту. Цікаво, що захоплення Мело баскетболом було мало не маніакальне, він, на відміну від усіх своїх однолітків дивився не тільки найкращі матчі NBA, а годинами просижував перед екраном за переглядом студентського NCAA, або навіть регіонального чемпіонату.

Коли Мело Ентоні було 8 років, мама перевозить його разом із братами та сестрою до Балтимора, в один із найбільш неблагополучних районів міста Балтимор, який навіть називали «Аптекою» через те, що знайти наркотики чи будь-які інші заборонені препарати, там було набагато легше, ніж перекис і пластир. Майже всі з оточення Кармело або вживали, або розповсюджували наркотики, але самому Мело це лише допомагало ще більше зосереджуватись на баскетболі та досягненню своєї мети. Можливо, на це вплинув і ультиматум матері, який вона поставила Ентоні одразу після переїзду до Меріленду: якщо Кармело буде спійманий з наркотиками – про м’яч і кільце він забуває тут же і назавжди. Баскетбол був чи не єдиним способом Мері маніпулювати сином, але працювало це завжди безвідмовно.

(Кармело Ентоні з матір'ю)

Навчання у школі і перші кроки у спорті

Кармело навчався у балтиморській середній католицькій школі Тоусона. Граючи на позиції розігруючого захисника Мело провівши у 14 років одне тренування із шкільною баскетбольною командою не просто не потрапив до складу, а ще й почув від тренера, що «з такими габаритами йому в баскетболі точно нічого не світить». Але Кармело ніколи б не пробився до вершин, якби не був таким працелюбним, і не мав такого запального характеру. Проходить рік, протягом його Ентоні так само пропадав на майданчику по кілька годин щодня, і додавши майже 5 дюймів (≈12.7 сантиметрів)  у зрості і перекваліфікувавшись на позицію атакуючого захисника, Кармело все таки пробивається до команди, де одразу стає одним із найбільших зірок і секретною зброєю тренера.

Школа Тоусона в перший же рік із Кармело у складі встановлює власний рекорд сезону 26-3, а партнери, які все більше і більше боготворили Ентоні, змушують повірити його у те, що він може застрибнути в NBA напряму зі шкільної парти. Мело зовсім забуває про навчання і кілька разів навіть був відсторонений від занять через пропуски. Однак, хлопцю швидко дали зрозуміти, що для NBA він поки що не підходить по всім параметрам, і якщо все так і буде продовжуватись далі, то Кармело не вступить до університету і не зможе заявити про себе на більш серйозному рівні, адже оцінки при вступі мають набагато більшу перевагу над спортивними досягненнями. Ключову роль в подальшому розвитку кар’єри Мело знову зіграла його мама, яка взявши все під свій контроль, переводить сина до Академії Оук Хілл у Вірджинії. На той момент Ентоні вже знаходився у статусі «Гравця року округу Балтимор» і «Гравця року Балтиморської католицької ліги».

Влітку 2001 Кармело взяв участь у турнірі Adidas Big Time у Лас-Вегасі, де у складі команди «AAU Baltimore Select» вийшов до фіналу чотирьох, набираючи по 25.2 очки за гру та зацікавивши у своїй персоні навіть NBA. Згодом Мело взяв участь у ще одному молодіжному турнірі на фестивалі розвитку баскетболу, де і познайомився із Леброном Джеймсом (більше того, навіть перевершивши його за статистичними показниками).

Впродовж самого сезону 2001/2002, який Кармело проводив вже у складі баскетбольної команди Академії Оук Хілл, мабуть, не було турніру у якому б не брав участі Ентоні, і майже завжди хлопець ставав кращим, або був дуже близьким до цього. Вигравши кілька різних турнірів «Оук Хілл» провели найбільш очікуваний матч сезону проти школи «Сент-Вінсент Сент-Мері» в Акроні. Проти зірки Академії Кармело Ентоні тоді виступала головна зірка усього штату Огайо – Леброн Джеймс. Статистично Леброн перевершив Кармело, набравши 36 очків, але Ентоні відповів дабл-даблом з 34 очок та 11 підбирань і допоміг своїй команді допомогти з рахунком 72:66. У підсумку за весь сезон «Оук Хілл» програли лише раз, завершивши його із рахунком 32-1. Окрім цього, Мело взяв участь у ще кількох турнірах, на яких вигравав навіть індивідуальні нагороди (Ентоні став переможцем Sprite слем-данк контесту на турнірі McDonald’s All American 2002).

Покращивши ігрові показники, Кармело також серйозно, наскільки це було можливо, взявся за навчання. Ентоні до останнього не міг вирішити що буде робити далі, і всерйоз розглядав можливість подання своєю кандидатури на драфт NBA 2002 одразу після школи. Однак, з небес на землю юного Кармело із наполеонівськими планами, знову спустила його мама, яка порадила сину йти в університет і краще підготуватись до виступу у Національній Баскетбольній Асоціації.

Звання головної зірки університету і чемпіонство NCAA

Кармело Ентоні втілив у реальність ще одну мрію свого дитинства – він вступив до університету Сірак’юз у штаті Нью-Йорк. Мело мав чіткий план, і вже не так рвався у NBA, адже почавши захищати кольори улюбленого університету він пообіцяв самому собі, що стане у його складі чемпіоном Національної асоціації студентського спорту (NCAA). Ентоні навіть почало подобатись навчання і він планував залишитись в універі на кілька років, не роблячи поспішних рухів в сторону великого баскетболу. Гадаю, у голові Кармело цей план був розписаний на кілька років і стати головною зіркою студентського спорту Америки він мав, якщо не у випускний рік, то хоча б на старших курсах. Але Ентоні виявився занадто крутим для всього, за що тільки брався і зібравши сезонний дабл-дабл з 22.2 очок та 10 підбирань, Мело виводить університет Сірак’юз до «March Madness», а згодом і до «Фіналу чотирьох», де проводить 33-очкову гру проти університету Канзаса. «Сірак’юз Оранж» вперше у своїй історії стає чемпіоном NCAA, а Кармело Ентоні забирає собі звання MVP, та ще з добрий десяток нагород, серед яких звання кращого скорера, і потрапляння в усі можливі символічні команди турніру.

(Кармело Ентоні у складі "Сірак'юз Оранж" із головним трофеєм чемпіонів NCAA)

Виконавши увесь свій, розписаний на роки вперед, план всього за рік, Мело Ентоні виставляє свою кандидатуру на драфт NBA 2003, де буде обраний командою «Денвер Нагетс». Спочатку на пару з ДжейАр Смітом та іншими, він побудує один із найкращих «Денверів» в історії,  потім стане мало не легендою «Нікс», з тріском провалиться в «Оклахомі», буде обміняний з «Х’юстона», відрахований з «Чикаго» і намагатиметься реабілітувати свою кар’єру у «Портленді». Але це вже зовсім інша історія. А поки, один із найбільш суперечливих гравців ліги, що посідає 17 місце у списку найкращих снайперів усіх часів, має, чи не найзахопливіший шлях із глибин Брукліна до найбільш обожнюваного студента США.

Фото: Getty Images