Tribuna/Американский футбол/Блоги/Штатна ситуація/Розмір має значення: чому команди NFL настільки одержимі розміром рук квотербека?

Розмір має значення: чому команди NFL настільки одержимі розміром рук квотербека?

На що, насамперед, звертають увагу скаути команд NFL, під час драфт-комбайну, та подальшого вибору молодих гравців.

1 марта 2020, 14:03
6
Розмір має значення: чому команди NFL настільки одержимі розміром рук квотербека?

Кілька днів тому побачив чудовий пост на The Guardian, в якому на прикладі потенційного №1 драфту 2020 – гравця університету Луізіани – Джо Берроу (Burrow, Бурроу, Барроу, кому як зручно, для подальшого тексту обрав найбільш консервативний варіант, прошу не дорікати за правильну/неправильну транслітерацію прізвища), розповідалось про важливість розміру долоней для квотербека, та чому футбольні команди приділяють, зокрема цьому, та багатьом іншим тестам потенційних гравців ліги, так багато уваги. Подумав, що матеріал занадто цікавий, аби пройти повз українських футбольних фанатів, тому і зробив авторський переклад тексту, який і представляю до вашої уваги!

Активні обговорення теми долоней, та хвату Джо Берроу є цілком обгрунтованими, особливо на тлі того, що молода зірка студентстького футболу вже готується до входження в лігу. І це далеко не єдині вимірювання, заміри та тести, про які гравці повинні непокоїтися.

Щороку керівництво NFL досить безрозсудно ставиться до розміру рук квотербека. Цього разу, цілком ймовірний перший номер драфту 2020 Джо Берроу, став темою для гарячих обговорень та суперечок. Його руки розміром у 9 дюймів (22.86 см), що недотягує до стандартів ліги для квотербеків.

«Вирішив одразу йти на пенсію, після того як мені повідомили, що футбол вислезне з моїх крихітних рученят. Будь ласка, не забувайте про мене» - віджартувався Джо у своєму твіттері.

Чому ж люди так занепокоєні розміром рук Джо Берроу?

Берроу, як вже говорилось раніше, з великою вірогідністю буде обраним під першим номером на майбутньому драфті NFL. Джо пройшов надзвичайно важкий та захоплюючий шлях, побивши майже кожен індивідуальний рекорд квотербека у історії університетського футболу, паралельно ведучи Університет Луізіани до чемпіонства. Тим не менш, схоже, що у NFL набагато вища планка стандартів.

До речі, востаннє така паніка навколо розміру рук квотербека була напередодні драфту 2016, коли «Лос-Анджелес Ремс» забрали під першим номером драфут Джареда Гоффа, руки якого також ледь мали 9 дюймів. Тим не менш, це поки не заважає Гоффу триматись на досить високому рівні (всі ж пам’ятають, що ще минулого року, «Ремс» грали у Супербоулі?)

Чому розмір рук настільки важливий для квотербека?

Прийнято вважати, що квотербекам з малими руками, набагато важче втримати м’яч, особливо у холодну, та вологу погоду (а у Цинциннаті, де з великою вірогідністю і опиниться Берроу, в грудні середня температура складає 26 F (-3 C)). Серед деяких керівників ліги, популярною також є думка, що розмір рук для квотербека навіть важливіший, ніж зріст, що ставало спасінням для таких квотербеків, як наприклад, Дрю Бріз, чи Рассел Уілсон, яким на момент закінчення коледжу, через малий зріст пророкували коротку та нічим не цікаву кар’єру.

А все тому, що квотербеки здатні розробляти різні інструменти та техніки, що нівелюють проблему у недостатньому зрості. Команди відтягують назад, так звану «точку старту», аби дати квотербеку перевагу. Оскільки вони мають за плечима величезний досвід, гравці легко переміщуються у конверті, і швидко знаходять найкращі точки огляду ситуації на полі. Тоді як зробити щось із малими руками дуже важко.

Зазвичай розмір руки і зріст, йдуть, даруйте за каламбур, hand in hand, тобто пліч-о-пліч. У більш високих гравців – більші руки. Серед деяких дослідників також існує теорія, що кращий захват, тобто більша рука, дозволяє надати м’ячеві більше обертів, що дозволить йому легше розсікати повітря в умовах сильного вітру.

Чи є якісь докази, що це справді на щось впливає?

У деяких квотербеків зі зростом у 6 футів (≈183см), просто гігантські руки, у порівнянні із середнім показником розміром рук, для людей їхнього зросту. До прикладу, Дрю Бріз, зі зростом рівно 6 футів, має руки розміром 10.25 дюймів (26 сантиметрів, від кінчика мізинця, до кінчика великого пальця. Для порівняння, середній розмір долоні звичайної, середньостатистичної людини – близько 20 см). Той же Рассел Уілсон, зі зростом 180, має такі ж неймовірні 10.25 дюймів. Проте в обох, руки більші, ніж у вищих за них Пейтона Меннінга (6’5’’ (≈198 см)), та Ендрю Лака (6’4’’ (≈195)), які вважаються найкращими професіоналами за останні 25 років, та зразком того, яких квотербеків шукають генеральні менеджери у свою команду.

«Мої маленькі рученята в повному порядку, я в тебе вірю!» - прокоментував твіт Берроу, можливо, найкращий квотербек NFL прямо зараз – Патрік Махоумс. До речі, його розмір рук, складає 9.25 дюймів (23.5 см), однак ніхто в лізі не може зрівнятись із його силою подачі, вмінням кидати під пресингом, та не може навчитись змінювати кути руки під час кидка так, як це робить Махоумс.

Нарівні із Махоумсом та Берроу, у таких гравців, як Аарон Роджерс, Тоні Ромо та Майкл Вік, руки теж були менше 10 дюймів. Однак, усі вони запам’ятались саме силою та потужністю кидка. І якщо у двох останніх були проблеми із фамблами, то це було пов’язано не так з їхніми руками, як зі специфічним стилем гри (у Тоні Ромо фамбли виникали на рівному місці, у найбільш критичні та напружені моменти). Щодо Роджерса, то він допустив 81 фамбл, за 181 гру, в середньому 0.4 за один матч, і це граючи у Грін-Бей,  де температура повітря дуже часто падає набагато нижче нуля.  Наприклад, Том Бреді і Пейтон Меннінг, мають приблизно такий же показних фамблів за гру, однак переважну більшість матчів вони провели за цілком сприятливих погодніх умов.

Чи є розмір рук єдиним, на що звертають увагу скаути NFL?

Більшість замірів/вимірювань, які проводяться під час драфт-комбайну – не мають абсолютно ніякого сенсу. Що справді важливо – можливості гравця, та його ментальна готовність. Чи буде він розвиватись? Чи впишеться у схему команди? Чи знає він футбол? Чи любить він футбол?!

Проте, є певні показники, які все ж мають значення. У більшості команд є базові показники для кожної позиції. Інколи, це призводить до того, що гравці пролазять крізь ці «щілини», однак в цілому, це має сенс, і працює досить успішно. Так, наприклад, уайд-ресівер, не зможе боротись за місце у команді, якщо він не має хоча б якоїсь, адекватної швидкості.

Найбільш безглуздою перевіркою, є Wonderlic, тест, що видається командами для визначення інтелекту гравця (практикується з 1970-х). Це завдання неодноразово критикували, особливо у ті моменти, коли те, що мало бути особистим результатом, пропускалось, і зливалось командою, зазвичай виставляючи гравця «тупішим», і часто понижуючи його номер на драфті, даючи шанс команді взяти футболіста нижчим піком.

Гравцям дається 12 хвилин на 50 питань. Тест безглуздий хоча б тому, що часто найкращі результати показували одні з найгірших квотербеків ліги – Грег МакЕлрой, Райан Нассіб, Шон Менніон, в той же час як середні, а то й погані результати демонстрували таланти, які у підсумку стали зірками ліги: Пейтон Меннінг (28), Кем Н’ютон (21), Ламар Джексон (13).

У 2013 році в NFL була проведена психологічна оцінка, яка дає певні переваги і об’єктивні показники. Це ще один 60-ти хвилинний тест, сумісний  із Wonderlic, але до нього не можна підготуватись. Цей тест виявляє широкий спектр можливостей і компетенцій, такі як стилі навчання, мотивацію, навики прийняття рішень, реагування на неочікуванні події, стимули, та загальний інтелект. А ще питання знаходяться у абсолютно різному порядку, що дає більшу можливість перевірити те, як гравець думає «на ходу», тут і зараз.

Єдиний тест, який справді важливий під час драфт-комбайну: аналіз сечі. Інформація про медичний стан гравця – найважливіше, що може отримати команда, і, очевидно, що гравець ніяк не може повпливати на результати цього тесту. Кожен потенційний гравець ліги має пройти тест на наркотики, задля виявлення в організмі будь-яких речовин, які NFL вважає незаконними (марихуана, кокаїн, та будь-які інші препарати, що підвищують ефективність).

Експерти оцінюють аналіз сечі, як більш інтелектуальний тест, ніж Wonderlic. Гравці знають, що на них чекає, і в них є місяці, аби пройти всю необхідну підготовку, якщо у такій взагалі є потреба. Проте, кожного року є гравці, які провалюють цей тест. Між комбайном і самим драфтом проходить ще кілька тижнів. За цей час, клуби намагаються зрозуміти, чи не почались у потенційного гравця NFL проблеми із зловживанням психоактивних речовин, і чи не не був він занадто легковажним, аби не відмовитись від міцного «джойнту» на одній з чергових вечірок.

І лише після того, як футболіст доведе свою чистоту і працездатність клубам, він справді може стати членом ліги, і будувати свій кар’єрний шлях, вже як професійний гравець у футбол.

Фото: Getty Images, The Guardian, Twitter.

Другие посты блога

Все посты