Досі не розумієте правил бейсболу? Тут вам все розжували

Від редакції: ви знаходитеся в блозі Штатна ситуація. Його автор нещодавно завів блог на нашому сайті. Він пише про види спорту, які є найбільш популярними в США. Підтримайте його підпискою, плюсами та коментарями.

До старту регулярної частини бейсбольного сезону залишається трохи більше місяця, а передсезонні ігри стартують вже дуже скоро – 21 лютого. У них можна буде спостерігати за грою новачків команд, дебютантів ліги, побачити якісь новинки, та детальніше ознайомитись із складами кожного клубу.

Раніше ми вже детально ознайомились із кожною командою MLB, оцінили їхню перспективу у майбутньому сезон. Зараз настав час розібратись «у що ж ці команди будуть грати?». Сьогодні ми коротко, однак детально і цілком зрозуміло розберемо правила бейсболу, аби перегляд ігор став не каторгою, через нерозуміння того, що відбувається.

Поле та структура матчу

Бейсбольний матч ніяк не обмежений за часом, складається з 9 іннінгів (inning). Це аналог футбольного тайму, або баскетбольної чверті – період, за який обидві команди по разу грають в нападі і в захисті. При цьому, у бейсболі, саме команда, яка володіє м’ячем вважається захистом, а ті, хто відбивають м’яч битою – напад. Команда-господар, до речі, завжди розпочинає матч в захисті. За рівного рахунку призначаються додаткові іннінги, команди мають по ще одному володінню, аби виявити перерможця. І так поки хтось не матиме більшу кількість ранів після завершення іннінгу.

Ран (run) – саме так називається очко в бейсболі. Гравці заробляють не голи, не очки, чи пойнти, а саме рани. Для успішного рану, гравцю потрібно відбити м’яч, пробігти, торкнувшись до кожної з трьох баз по черзі, і знову забігти в дім. Зробити це можна не обов’язково за одне володіння.

Розберемо поле (field) та позиції, поговоримо про ігрові ситуації більш детально.

Пітчер. Той, чия задача влучно кинути м’яч кетчеру (2), перед яким стоїть беттер (batter) (той, хто відбиває м’яч битою). Обидва вони знаходяться у «домі» (місце, де знаходиться ловлячий).

Місце на полі, де розташовується пітчер, називається пітчерська гірка (або гірка пітчера). Цей гравець має домовитись із кетчером перед виконанням подачі (для цього гравці використовують спеціально придумані, та обговоренні раніше жести), і вдало кинути м’яч у страйк-зону (strike zone, умовно окресленний простір, між нижнім коліном і серединою тулуба відбиваючого).

Задача кетчера – спіймати м’яч. Страйк-зона – річ досить умовна, чи влучив м’яч в неї, чи ні, вирішує ампайр (umpire – бейсбольний арбітр, усього на полі їх четверо, по одному на кожній з трьох баз, і один в домі). Слово ампайра у бейсболі – закон, із ними ніхто не сперечається.

Ще кілька слів про пітчерів, перш ніж перейти до їхньої безпосередньої задачі. Зазвичай у грі беруть участь 2, або 3 пітчери від кожної команди. Один – стартовий пітчер, який починає гру і проводить кілька іннінгів, другий (релівер, реліф-пітчер), змінює стартера, приблизно всередині матчу. За необхідності, на останній іннінг може вийти третій пітчер – клоузер (closer), буквально, «закриваючий гру». Він допомагає команді зберегти необхідну перевагу над суперником, якщо у цьому є потреба. Така ротація пітчерів під час одного матчу, пов’язана із тим, що за гру кожному пітчеру доводиться виконувати велику кількість кидків. I з кожним разом, його ефективність просідає, а беттерам стає легше ловити пітчерів на помилках.

Коротко про поле. Відстань між базами рівна, і складає 90 футів (близько 27.4 метра). За раз беттер, відбивши м’яч, може пройти на будь-яку з баз, або взагалі зробити повне коло (а точніше квадрат) і заробити ран. Але про це пізніше. Поки варто знати лише те, що раннер (ним стає беттер, після того як відбив м’яч і почав свій рух по базам) обов’язково має «відмітитись» на кожній з баз, на якій побував, в іншому випадку його перебування там не буде зарахована. Відмічаються у бейсболі шляхом дотику до спеціальної «підставки», яка є на кожній з баз.

Тепер про те, в чому ж суть протистояння пітчера і беттера, адже саме за цією дуеллю ми спостерігаємо, чи не 90% часу, коли дивимось бейсбольний матч.

Пітчер (якщо ви вже забули це той, хто подає м’яч), знаходиться на відстані 60 футів і 6 дюймів (18.4 метра) від кетчера. Його основна задача – зробити страйк-аут, тобто вибити з гри беттера, який вийшов проти нього в конкретному розіграші. У кожному іннінгу пітчер має вивести в аут трьох гравців нападу. Як же йому вибити беттера? Існує кілька способів:

Страйк-аут – беттер отримує три страйки, і вибуває з гри у цьому іннінгу. Коли фіксується страйк?

– пітчер чітко подав м’яч у страйк-зону, кетчер його зпіймав.

– беттер зробив спробу вдарити по м’ячу, але не влучив. Тоді, незалежно від того, влучив пітчер у страйк-зону, чи ні, фіксується страйк, на користь команди захисту (пітчера і кетчера).

– беттер влучив по м’ячу, однак той вилетів не в поле, а за його бокові межі (страйк у такій ситуації фіксується, якщо у пітчера їх, на той момент, менше 2).

Флай-аут – беттер, чітко влучає по м’ячу, той летить в поле, не торкаючись землі, і хтось з гравців захисту (частіше всього аутфілдери (№7-9 на картинцi вище), або ж захисники баз (3-5), чи шорт-стоп (6), чисто ловить його руками, а відбиваючий не встиг відмітитись на базі.

Тег-аут – гравець команди нападу отримує аут, якщо суперник доторкнувся до нього рукою з пасткою і м’ячем, або ж іншою рукою (однак захисник, що робить тег-аут, обов’язково має володіти м’ячем).

Форс-аут – раннер (а це беттер, після того як відбив м’яч і розпочав свій рух по базам), не встиг відмітитись на базі до того, як це зробив захисник із м’ячем в руці.

У пітчера також існує багато варіантів подачі. Найпопулярніші з них (аби ви розуміли, що за слова час від часу вкидує коментатор під час гри):

Слайдер – несильна подача, середньої швидкості, після якої м’яч летить з відхилом вниз, або в сторону.

Фаст-бол – найбільш популярний різновид подач – сильний кидок м’яча, з метою надати йому максимальну швидкість (існує кілька різновидів фаст-болів, однак для початку достатньо і цього).

Кьорвбол, або просто кьорв (curve ball/ curve) – більш повільна, кручена подача, з сильними обертаннями, що змінює траекторію польоту безпосередньо перед беттером.

Чендж-ап – пряма подача, зі зміною швидкості. В середньому на 15-20 км/год повільніша, ніж фаст-бол.

Якщо ж пітчер сам виконує чотири неточних передачі, тоді фіксується «бейс он болз» (base on balls), і беттер спокійно переходить на першу базу, а на биту виходить наступний гравець.

Коротко про всі інші позиції на полі, і перейдемо до найцікавішого – до роботи нападу.

Захисники баз (№3-5 на фото) – повинні добре ловити м’ячі та швидко приймати рішення у грі. Вони також можуть брати участь у вибиванні з гри раннерів. До прикладу, на базі вже є гравець команди нападу, пітчер готується виконати подачу, однак кидає м’яч не кетчеру, а гравцю на базі, той ловить його, і відмічається раніше, ніж раннер, що вже знаходився на ній. Бувають також ситуації, коли захисники розігрують дабл-плей або ж тріпл-плей (вибивають двох, або трьох раннерів на базах одночасно).

Приклад: пітчер кидає м’яч захиснику другої бази, той ловить його, вибиває раннера, що стояв на його базі, і пасує захиснику першої бази, який, в свою чергу, також встигає відмітитись раніше, ніж раннер з його бази. Такі розіграші – справжній екшн.

Шорт-стоп (№6) – як правило, один з найкращих захисників команди, який здатен швидко ловити та повертати м’яч на базу. Оскільки переважна більшість беттерів праворукі, велика частину ударів, що летять не далеко в поле, а рано торкаються землі, летять в сторону шорт-стопа. Його задача підняти м’яч і повернути його на базу, аби раннер не встиг зайняти її.

Аутфілдери (№7-9) – знаходяться далеко в полі, і їхня задача робити ті самі флай-аути. За необхідності (якщо чисто м’яч спіймати не вдалось, і він таки торкнувся землі), вони повинні швидко повернути м’яч на базу. Як правило, на цих позиціях грають найкращі беттери команди, оскільки вони мають сильні рукі і здатні виконати довгий і швидкий пас.

Атака

Задача атаки – відбивати м’ячі, рухатись по базам, та заробляти рани.

Коли беттер влучив по м’ячу, та зумів після цього зайняти базу фіксується хіт (hit).

Ось кілька варіантів розвитку подій, коли відбиваючий все таки вдало відправив м’яч в поле:

Хоум-ран (HR) – беттер зробив сильний удар по м’ячу, і той, перетнувши поле повітрем, вилетів за його межі. Після цього відбиваючий спокійно проходить всі чотири бази, повертається в дім і приносить своїй команді ран. До речі, якщо на базах вже є гравці, і було вибито хоум-ран, всі вони переходять в дім і приносять рани. Це найбільш ефективний варіант атаки, до якого прагнуть беттери в кожному своєму виході на биту.

Сінгл, дабл, тріпл – удари, після яких беттер зміг добігти до першої, другої або третьої бази відповідно.

Хіт бай пітч (hit by pitch) – пітчер влучає м’ячем у беттера і той спокійно переходить на першу базу.

Вищезгаданий бейс он болз, коли пітчер виконує 4 неточні подачі.

Бант – короткий удар в поле, коли беттер не б’є по м’ячеві, а просто підставляє биту під нього. Використовується, аби зколихнути оборону суперника, виграти час і встигнути самомушвидко переміститись на першу базу, поки захисники хаотично намагатимуться повернути м’яч, та дозволити партнерам, які вже є на інших базах, продовжити свій шлях до «дому».

Якщо на биту виходить сильний беттер, який часто вибиває хоум-рани, пітчер може зробити інтеншинал уок (intentional walk), тобто навмисно зробити 4 помилки, пропустити потужного суперника на першу базу, аби отримати слабшого відбиваючого.

Також розповсюдженим і одним з найбільш видовищний варіантів атаки є stolen base (крадіжка бази). Раннер, що вже зайняв якусь з баз раніше, робить кілька кроків в сторону наступної бази, і в разі успішного відбивання беттера, чи помилки пітчера, може зробити спробу «вкрасти базу», тобто перебігти та відмітитись вже на наступній базі. Однак, пітчер може не робити подачу на кетчера, а віддати пас одному з захисників бази. Тоді раннер або має повернутись на свою базу і відмітитись на ній до того, як це зробив захисник із м’ячем, або спробувати провернути «крадіжку бази». У цьому випадку, вибити з гри його можна лише тег-аутом, простого «відмітитись раніше» не вистачить, до раннера обов’язково потрібно торкнутись захиснику, який володіє м’ячем і тільки тоді раннера буде вибито з гри.

Що спільного у бейсболу з більшістю інших видів спорту, так це те, що перемагає той, хто набере більше ранів.

Кілька слів про структуру сезону

В регулярці MLB кожна команда проводить по 162 гри. При цьому це не окремо взяті ігри, а серії матчів. Наприклад, «Бостон Ред Сокс» спочатку проводить 4 матчі поспіль вдома із «Нью-Йорк Янкіз», після чого мають серію з трьох ігор проти «Балтімор Оріолс» на виїзді.

Команди поділені на дві ліги – Американську і Національну, які в свій час поділені на дивізіони, за географічним розташуванням – Західний, Східний і Центральний. Кожна команда обов’язково проводить ігри із кожною з команд своєї ліги (щосезону різна кількість ігор, із різними командами (окрім гарантованих 19 ігор проти кожної команди зі свого дивізіону), а також різну кількість ігор з 7 командами іншої конференції (кожного сезону, команди-суперники відрізняються).

Після цього у плей-оф виходять топ-3 команди з кожної Конференції (переможці своїх дивізіонів), а 4 та 5 команди грають між собою стик-матч (раунд уайлд-кард). За його підсумками формуються пари першого раунду плей-оф (переможець Конференції отримує в суперники переможця уайлд-карду і розпочинає матч вдома, а друга команда приймає третю).

Перший раунд пост-сезону триває до 3 перемог, після чого команди-переможці розігрують між собою чемпіонство своєї Конференції у раунді вже до 4 перемог. Перші дві гри проходять на полі команди, що посіла вище місце за підсумками «регулярки», після чого серія переїжджає до домашнього міста суперника, також на дві гри. Якщо чотирьох матчів для виявлення переможця недостатньо, 5 гра знову проводиться на стадіоні команди вищого посіву, однак шоста, знову ж, за необхідності, проводиться на полі іншої команди). Перевага домашнього поля у вирішальній, сьомій грі, може стати одним з ключових факторів, тому варто прагнути до того, аби посісти якомога вище місце, за підсумками регулярки.

Переможці Конференцій зустрічаються у Світовій Серії – фінальному протистоянні до 4 перемог, у якій і визначається чемпіон MLB.

***

На перший погляд може здатись, що бейсбол – це важка і заплутана гра, однак варто більш детально розібрати правила, подивитись хоча б одну гру, і ви зрозумієте усі нюанси та «романтику» цього, безумовно, видовищного виду спорту. Повірте, нудьгувати під час матчів, точно не доведеться! Сподіваюсь новий сезон MLB ми будемо дивитись вже разом!

Дякую за увагу!

Сезон MLB стартує вже скоро. За кого вболівати, якщо ви тільки почали стежити за бейсболом

Фото: MLB, Getty Images, Giphy