Віктор Пантелейчук: Перший крок у збірній України запам'ятається на все життя
Віктор Пантелейчук — один з найдосвідченіших гравців збірної України з мініфутболу. Як потрапив у мініфутбол та який шлях пройшов — все це в екслюзивному інтерв’ю з гравцем збірної України
Віктор Пантелейчук — один з найдосвідченіших гравців збірної України з мініфутболу. Як потрапив у мініфутбол та який шлях пройшов — все це в екслюзивному інтерв'ю з гравцем збірної України.
Чвертьфіналіст чемпіонату світу та чвертьфіналіст чемпіонату Європи, чемпіон України з мініфутболу, переможець Кубку Кличко та найкращий асистент міжнародного турніру. Досягнення Віктора Пантелейчука можна перелічувати ще дуже довго. Віктор Пантелейчук є одним з прикладів для молодих гравців.
- Як ти став гравцем, та чому вибрав саме футбол?
- Перші кроки у футболі почалися у 8 років. Я навчався в ФК «Київ», який базувався на вул. Каблукова. З часом усвідомлюєш, чому вибрав саме цей вид спорту, а не бокс чи баскетбол. А тоді, в такому віці, це все звичайно сприймалося як гра, в яку грали практично в кожному дворі.
- Матчі та голи, які запам'яталися понад усе?
- Якщо говорити про матч саме в мініфутбол, у мене таких три! Перший матч — проти збірної Італії, коли я вперше одягнув футболку збірної України. Були заповнені трибуни, багато людей прийшли, щоб підтримати збірну. Другий матч — це коли ми обіграли Чорногорію, і здобули путівку на чемпіонат світу в Австралії. Тоді дуже сильно переповнювали емоції, що в складі збірної ти став частиною цього досягнення. А третій матч — це матч, який відкривав наш шлях саме на ЧС в Австралії проти Лівану — 3:0.
Віктор Пантелейчук (у нижньому ряду другий справа) у складі збірної України на ЄВРО-2018 у Києві
- Як ти потрапив в мініфутбол?
- Краще я розкажу, як опинився в збірній України з мініфутболу. Після фіналу чемпіонату України, в якому я грав за МФК «Агромат», пройшов відбір до збірної України. Тоді відбір був з кожної команди, яка брала участь у фінальній частині чемпіонату України і, вважаю, це було правильно та справедливо. Цю можливість показати себе дали багатьом гравцям. Це створило конкуренцію в процесі підготовки та тренувального збору — всі працювали на 200%, щоб потрапити в основну обойму збірної України.
Віктор Пантелейчук — чемпіон України з мініфутболу у складі київського Гріффіна
Перший крок у збірній України запам'ятається на все життя! Він почався з офіційного турніру, який проходив в Києві - ЄВРО-2018, в якому розігрувалися путівки від Європи на ЧС в Австралії. Нам вдалося виконати основне завдання та вперше отримати право зіграти на чемпіонаті світу з мініфутболу.
- Чим для тебе є мініфутбол: підтримання фізичної форми, заробіток або можливість зробити кар’єру після футболу?
- В сукупності все повинно бути в будь-якому виді спорту: ти тренуєшся, щоб бути швидше, сильніше і розумніше, це і є твоя фізична підготовка. Як і в житті — за все, що ти робиш руками, ногами, головою, має бути фінансова винагорода, а тим більше у футболі та мініфутболі, коли у тебе одночасно задіяні руки, ноги і голова:)
Віктор Пантелейчук у складі збірної України з мініфутболу проти збірної Угорщини на чемпіонаті світу 2019
Так, матеріальна сторона справи — це завжди приємно, і багатьох вона ламає, і стає на перший план, але, повторюся, кожна робота, яку ти любиш та якою ти живеш, повинна винагороджуватися.
- Хто з партнерів є прикладом професіональого відношення до гри?
- У збірній зібрані професіонали своєї справи! І в кожного є якості, які допоможуть тобі розвиватися і ставати краще. Але особисто для мене яскравим прикладом стала людина, яка мені зовсім недавно розкрилася в особистому спілкуванні і по роботі у складі збірної України. Цей гравець має великий професіональний шлях: він є гравцем світового рівня, вигравав Кубок УЄФА, чемпіонат і Кубок України, і при цьому залишається світлим, правильним і справедливим бійцем! Цей гравець для мене є прикладом — Микола Іщенко.
Віктор Пантелейчук разом з партнерами по збірній святкують гол у матчі проти збірної Лівану на чемпіонаті світу в Австралії
- Що побажаєш дітям та молодим гравцям?
- Треба кожен свій день використовувати по максимуму. В першу чергу — це вчитися, не тільки фінтам, але навчатися в плані освіти, працювати на тренуванні ретельно і не шлангувати:) Не вважати, що наступного разу зроблю те, що не зробив минулого, тому що час не повернути та виправити вже не вийде.
