Олександр Романчук: Був стик, втратив свідомість і прийшов до тями у роздягальні

Олександр Романчук знаковий гравець для українського спорту. Романчук встиг пограти одразу у трьох грандах українського футболу — в Динамо, Металісті та Дніпрі.

У складі збірної України Олександр відіграв 8 матчів та грав у на лівому фланзі захисту проти таких гравців, як Філіппе Коутінью, Тьєррі Анрі, Міхаель Баллак, Клод Макелеле, Дані Алвес, Франк Рібері, Карім Бензема, Давід Дуїз та багато інших. Зіграв повний матч проти збірної Бразилії, таке вдається далеко не кожному гравцю у своїй кар'єрі.

Сьогодні, Олександр Романчук — гравець збірної України з мініфутболу та мініфутбольного клубу СКАЙ Київ, переможець Кубку Кличко 2019 у складі збірної України з мініфутболу.

- Уяви, що тобі треба пояснити людині, яка ніколи не чула, що таке мініфутбол, що ж це насправді таке — мініфутбол, що ти розкажеш?

- Мініфутбол — це вид спорту зі своїми особливостями: зменшений майданчик, менша кількість гравців, більше вибухової динаміки, час у таймах менше, є зворотні заміни. ⠀

- Як ти став гравцем, та чому вибрав саме футбол?

- В дитинстві, як і багато інших дітей, весь вільний і не тільки вільний час грав у дворі зі старшими в футбол, а в 9 років мама на 1 вересня відвела мене в дитячу спортивну школу при заводі Лепсе. Там я й був до випуску.

Олександр Романчук у складі збірної України

Тато водив мене на стадіони дивитися різні матчі. Також він сам грав, правда, на аматорському рівні, і любов до футболу прищепилася з дитинства. Я ходив на численну кількість спортивних секцій, але після них завжди біг на стадіон поганяти м’яч. ⠀

- Які матчі та голи запам'яталися понад усе?

- Виділити найбільш пам'ятний матч важко, але, напевно, важко забути ті відчуття, коли вперше одягаєш майку національної збірної України, а також першу гру в складі «Динамо» Київ. А також, звичайно, шлях з першої гри за молодіжну команду збірної України й до фіналу з Голландією на ЧЄ-2006. ⠀

Олександр Романчук проти Раміреса, товариський матч збірних Бразилії та України

Пам’ятаю перший забитий гол головою. Але, як м'яч залетів у ворота, не бачив, був стик, втратив свідомість і прийшов до тями в роздягальні. Це була гра маріупольського «Іллічівця» з київським «Арсеналом». ⠀

Пропущений м’яч? Відразу згадується гра «Динамо» проти «Металіста»: я грав в складі харківського клубу, хоча гру ми й не програли. ⠀

Олександр Романчук у складі збірної України проти Джермейна Ленса та збірної Голландії

Перший матч за збірну — такі матчі не забуваються і залишаються у свідомості на все життя: цей мандраж, мурашки по тілу коли лунає гімн, відповідальність, гордість і емоції не порівняти ні з чим!

- Як ти потрапив в мініфутбол?

- В мініфутбол мене запросив кум, Іван Кривошеєнко. Ми разом граємо у футбол, і після чергової відпустки він мені запропонував допомогти йому в мініфутболі. Я не міг йому відмовити, так ми й інших підтягуємо до нас по можливості. ⠀

Олександр Романчук (крайній зліва) у складі збірної України з мініфутболу на міжнародному турнірі збірних — Кубку Кличко 2019

- Що для тебе мініфутбол: підтримання фізичної форми, заробіток або можливість зробити кар’єру після футболу?

- Мініфутбол для мене це перш за все гра, емоції та можливість продовжувати займатися улюбленою справою. ⠀

Олександр Романчук у складі збірної України з мініфутболу, Klitschko Cup 2019

- Що побажаєш дітям та молодим гравцям?

- Дітям хочу побажати займатися спортом заради здоров'я і дисципліни, а молодим гравцям — ставити перед собою мету, завдання та йти до них і не опускати руки при перших поразках, невдачах, критики тренера. Вірте в себе!

Джерело: Федерація мініфутболу України (ФМФУ)

Facebook – facebook.com/ukraineminifootball

Instagram – instagram.com/ukraineminifootball