Нова надія

Отже по черзі. Скажу одразу, що я очікував гіршого виступу від нашої збірної. Це не тому, що я не патріот або ще щось подібне. Просто реально оцінював шанси нашої команди проти діючих чемпіонів світу. Проте, "синьо-жовті" мене приємно вразили... в першому таймі. Потім були 45 хвилин болю, розчарування та хвилини півтори ненависті. Першим хотілося придушити Вацка, щоб більше не каркав. Другими - наших захисників за те, що дозволили Басті підійти до воріт наприкінці матчу. Це при тому, що Вацко хвалився словами Льова про гарнішу фізику нашої команди та наскільки довше українці перебігають "бундестім". Не склалося... Але не все було так погано. Те, що "синьо-жовті" грали на рівні з німцями майже весь перший тайм, мене порадувало. Навіть після пропущеного голу, я продовжував вірити в хлопців. Але потім ЗБУ нагадала мені, чому я завжди скептично відносився до цієї команди. Склалося таке враження, що програш 1-0 здався українцям прийнятним результатом, тому можна було заспокоїтися та грати мляво й без агресії. Хоча можна було натиснути, пресингувати... А наші спокійно віддали німцям ініціативу та намагалися піймати суперника на контратаках. Дуже ярких моментів у виконанні "синьо-жовтих" у другому таймі я згадати не можу. На мій погляд так грати на другому для нас ЧЄ не можна. Категорично! Невдалі передачі, атаки без гостроти... Може, вирішили не напружуватися після того, як не залетіло в першому таймі, не знаю. Порадували. На жаль, з гравців можна виділити лише декілька осіб. Однозначно, як на мене, героєм матчу слід вважатиПятова. Хоча я не дуже полюбляю цього воротаря, на сьогоднішній день кращого за нього, гадаю, не знайти. В матчі з німцями він тягнув практично все, що летіло в його бік. Що правда, в ситуації з першим голом мені здається, що частково є його провина. Міг би хоч якось стрибнути в бік м'яча, а не стояти як вкопаний. Але хто я такий, щоб судити. Також я б виділивСидорчука. Дуже сподобалася мені його гра: те, як він обходив гравців "бундестіму" виглядало на дуже високому рівні. Сподіваюся, що він й надалі продовжить так грати. Більше навіть й згадати нікого. Окрім, мабуть, Ракицького, але його декілька ударів не змогли довести мені, що він зіграв на своєму високому рівні. Розчарування. По-перше, Ярмоленко. Що він взагалі робив на полі? Він грав? Чи новини про зацікавленість англійських клубів запоморочили йому голову, й він вирішив, що можна більше не старатися, що все прийде по собі? Чому не викликали Девіча? Невже він зіграв би гірше, ніж "нова надія" збірної? Сподіваюся, що Шевченко розповів своєму тезці, як треба грати, захищаючи кольори національної команди. Другим, хто мене розчарував, був Коноплянка. Питання таке ж саме, що й до Ярмоленка. Хоча Євген все-таки був більш помітний на полі, але ніякої гостроти я від нього так і не дочекався. Ми всі знаємо, на що він здатний та як він може грати, але чомусь в цьому матчі, який безумовно був найважливішим для нас в цій групі, Коноплянка показав мляву та нецікаву гру. Взагалі, всією лінією атаки я був розчарований. Зозуля? Серйозно? Селезньов? Що він робить у цій команді? Розумію, що питання риторичні, проте легше від цього не стає. Висновки по грі. Я вважаю, що нашій збірній під силу вийти з групи з другого місця. Особливо, якщо "синьо-жовті" будуть грати так само, як в першому таймі. Хоча мені здається, що краще було б довірити головну футбольну команду країни Маркевичу, але я усвідомлюю, що найближчого часу такого не буде. Добре, що я пишу цей пост наступного дня, бо після гри я був обурений. В мене було відчуття, що мене підставили. Тим не менше, я досі вірю в щасливий фінал для нас. Я розумію, що саме зараз мені можуть привести аргументи на кшталт "тяжкі часи, не до футболу, нема де брати гравців". Але все це ми чуємо постійно, нічого не змінилося. Тоді я не приймав цих аргументів, не буду робити цього й зараз. Особливість нашої нації в тому, що нам завжди все заважає. Хай звучить це дещо цинічно, але це правда. Коли ми зрозуміємо, що в наших силах змінити світ на краще, ми зможемо досягти висот, яких забажаємо. Це стосується не тільки збірної, але й країни в цілому. Попереду ми маємо довгий шлях, і перемога над поляками дасть розуміння - чи достойні ми продовжувати гру на цьому турнірі.  Вибачте, але на цьому все. З повагою,   P.S. Автор не має тренерського диплому, не навчався в спортивних закладах, в футбол грає на любительскому рівні. Все вище наведене є обосбистою думкою автора та не претендує на істину в останній інстанції. 
Этот пост опубликован в блоге на Tribuna.com. Присоединяйтесь к крупнейшему сообществу спортивных болельщиков!
Другие посты блога
Мысли дилетанта
+4
Написать комментарий
Loading...
Реклама 18+