7 атмосферних спортивних фото зі Світової цифрової бібліотеки

1. "Рота "В" грає в бейсбол. Обов'язки судді виконує лейтенант Фелт", 1918 р.

Під час Першої світової війни Фредерік Стілсон проходив службу в Інженерному корпусі армії США. У січні 1918-го, після проходження підготовки в форті Лівенворт, його рота "B" вирушила до Франції. Підрозділ займався  будівництвом автомагістралей які використовувалися для транспортування військ і обладнання, ремонтом доріг зруйнованих артилерійським вогнем, відновленням територій забруднених під час бойових дій застосуванням хімічної зброї. Інженерні війська нерідко перебували на лінії фронту - згідно з військовими документами Стілсон брав участь в Сен-Міельскій та Мез-Аргоннській наступальних операціях союзників.

У 1968 році він завершив роботу над своїми мемуарами під назвою "Та інша війна". У книзі розповідається про історію війни з описами французької сільської місцевості й містечок, де побував Стілсон. Через якийсь час родина подаровала працю до Центру американського фольклору Бібліотеки Конгресу для проекту "Історії ветеранів". У колекцію Стілсона також входять численні фотографії зроблені ним під час служби в Європі. Одну з них ви можете побачити нижче

2. "На зміну битвам до американських експедиційних військ приходить спорт", 1918 р.

На плакаті часів Першої світової війни, опублікованому в рамках кампанії з рекрутування добровольців, зображено сцени життя військовослужбовців у Франції, на яких солдати Американських експедиційних військ відпочивають та займаються спортом. У тексті плакату йдеться: "Хочете стати привілейованими туристами дядька Сема ? Навіщо турбуватися про спекотну погоду або роботу ? Відправляйтеся до прохолодної та комфортабельної морської подорожі. Побувайте на Гаваях, Панамі або Філіппінах. Заробляйте, навчайтеся, подорожуйте. Запишіться добровольцем до армії США !".

Солдати зображувалися на фотографіях за заняттям стрибками з жердиною, боксом, плаванням, перегонами на мулах, переглядами естрадних виступів та грою на банджо. З моменту першої висадки і до закінчення війни в складі Американських експедиційних військ у Франції відслужило понад мільйон солдатів і моряків. Афіша таки не брехала - після повернення з Європи військовослужбовці продовжували залишатися на базах розташованих на території Гавайських островів, в зоні Панамського каналу та на Філіппінах

3. "Гравець Американської жіночої професійної бейсбольної ліги, Мардж Келлехен, падає біля основної бази; суддя Норріс Уорд уважно стежить за діями гравців", 1948 р.

До кінця 1942-го багато місцевих бейсбольних ліг США розформувалися, оскільки чоловіки призовного віку записувалися на службу в армії - йшла Друга світова війна.  Американська жіноча професійна бейсбольна ліга великлою мірою засновувалася через занепокоєння, що бейсбольні поля перетворяться на пустку. Серед натхненників створення жіночої ліги відзначилися власник стадіону "Ріглі-Філд" в Чикаго Філіп К. Ріглі; президент і головний керуючий бейсбольним клубом "Бруклін Доджерс" Бренч Рікі; Пол В. Харпер, адвокат клубу "Чикаго Кабс".

Ліга досягла піку своєї популярності в 1945-му, якраз в рік закінчення війни. Гравці подорожували по всій країні з показовими матчами, одночасно проводячи весняні тренувальні збори. Понад 600 спортсменок отримали можливість грати в професійний бейсбол - безпрецедентний показник для цього виду спорту.

У підписі до даного знімку йдеться: "Різке падіння - тут є місце тільки для одного. Падіння біля основної бази в ході тренувального матчу команди Форт-Уейн на бейсбольної майданчику в Опалоці: Мардж Келлехен, 26 років, з Ванкувера (5-ий рік в лізі, 4-ий рік в складі команди Форт-Уейн), другий гравець, що подає, падає біля основної бази - суддя Норріс Уорд, 4-ий рік в лізі, уважно стежить за ходом гри. Вівіан Келлог, приймаючий гравець з Джексона (штат Мічиган ) хутко ловить м'яча."

4. "Джордж Буш, капітан Йельської бейсбольної команди, отримує рукопис автобіографії Бейба Рута, подарований Йельському університету", 1948 р.

Джордж Херман ( "Бейб") Рут - один із найславетніших американських спортсменів 20-х років XX століття. Цей період взагалі називають Золотою епохою спорту, на честь тогочасної плеяди видатних спортсменів в царині бейсболу, футболу, гольфу, боксу, кінних перегонів та інших видів спорту.

Рут народився в 1895 році в Балтиморі, в родині емігрантів з Німеччини. Він розпочав спортивну кар'єру в команді "Бостон Ред Сокс", яка протягом шести років перемогла в 89 іграх. Потім перейшов до "Нью-Йорк Янкіз", де став гравцем в дальній частині поля - і саме в цій якості він заслужив славу першого великого відбиваючого в історії бейсболу. У 1927 році його результат складе 60 попадань у ціль - рекорд, який залишався недосяжною планкою протягом наступних 34 років.

Автобіографія "Історія Бейба Рута" опублікована в 1948 році - в цьому ж році зроблена ця фотографія. Справа в тому, що Джордж Буш старший був прийнятий до Єльського університету в 1942-му, але покинув навчання щоб вступити до флоту США і битися у Другій світовій війні. Демобілізувавшись, він знову вступив в Єлю, де став капітаном бейсбольної команди. Тут Джордж Буш і познайомився з Рутом -  майбутній президент США отримав у подарунок "Історію Бейба Рута" з рук її героя перед однією з ігор

5. "Джекі Робінсон з бейсбольної команди "Бруклін Доджерс" зайняв позицію та готовий до удару",  1954 р.

Джек Рузвельт Робінсон, ейкей Джекі Робінсон, перший видатний афро-американський гравець вищої бейсбольної ліги США. До цього він був одним з провідних спортсменів Каліфорнійського університету, грав у команді "Канзас-Сіті Монаркс" Негритянської ліги. Робінсон офіційно переступив "кольоровий кордон" Вищої ліги у квітні 1947-го одягнувши форму команди "Бруклін Доджерс".

Бейсбольні вболівальники і гравці реагували на Робінсона по-різному. Остаточне прощавай віковому ку-клукс-клану головного мозку нація сказати не наважувалася ще довго. В одних прихід Робінсона викликав ейфорію, проте в інших - відверту ворожість. Але чоловік поклав на думку останніх болт і зробив усе, щоб завоювати загальнонаціональні респекти. Вишенькою на торті стало те, що журнал "Новини спорту", традиційно налаштований проти будь-якої участі афро-американських гравців у вищих лігах, вручив Робінсону нагороду "Кращий молодий спортсмен року".

Серед досягнень гравця протягом блискучої 10-річної спортивної кар'єри: участь в шести чемпіонатах США з бейсболу, в яких йому вдалося добігти до "бази" 19 разів, премія Національної Ліги "Найцінніший гравець" за найвищий результат середнього рівня "завойованих" баз

6. "Козячі перегони", 1980 р.

Світлину зроблено на Тринідаді та Тобаго. В кадрі зображені кози, які повністю екіпіровані для  участі у перегонах і яких ведуть на старт. В цьому суворому та безжальному спорті (так-так, це вважається спортом) хоробрі жокеї протягом усієї дистанції повинні бігти за козами. (А ви ще кажете, що вам УПЛ не подобається - люди он яке видовище дивляться). Одним словом все це перетворює заїзд на випробування сили та нервів для обох - нещасної тварини та людини. Чекаємо апргейду програми літніх Олімпійських ігор - коли що, Козельщина не дасть нам зганьбитися.

Фотографію запозичено з колекції Меморіальної бібліотеки імені Христофора Колумба Організації Американських держав. Зібрання наразі містить більше 45 тисяч фотографій, котрі ілюструють життя та культуру Північної та Південної Америки. Спорт в тому числі

7. "Бухта Провидіння. Дитячий майданчик", 2003 р.

Ця світлина входить до колекції "Чукотка поза часом" створеної Олександром Соріним та Артемом Готлібом. Відразу полиште своє обурення, мовляв, що Чукотка то Росія, і нашо нам це взагалі тут - у 1989 році українців в ЧАО (Чукотський автономний округ) проживало аж утричі більше ніж чукчів.

Для Чукотки характерні низька густота населення, первозданна природа з домінуванням гірського ландшафту та звісно ж суворий арктичний клімат. Близько половини її території знаходиться за Північним полярним колом. Тутешні віддають перевагу авіаперевезенням, ніж поїздкам автомобільними дорогами, бо останніх, направду, там не так і багато. Спочатку Сорін і Готліб мали намір плисти баржею по річці Анадир, проте складнощі пов'язані з транспортним сполученням змусили їх змінити свої плани. Тож остаточний маршрут пролягав від Анадиря через тундру до поселення Бухта Провидіння на узбережжі Берингової моря. Сорін і Готліб прийшли до висновку, що традиційні поняття часу і пунктуальності не мають великого значення на Чукотці. Цим пояснюються слова "поза часом" вжиті в назві їхньої фотоколекції

Відвідуйте бібліотеки ! Хоча б електронні :)

 ***

Всі матеріали запозичено зі Світової цифрової бібліотеки Бібліотеки Конгресу США - https://www.wdl.org/ru/