Три питання перед жеребкуванням Ліги Чемпіонів

1. Мхітарян і "Карабах"

Футбольний клуб "Карабах", перший азербайджанський клуб у груповому етапі Ліги чемпіонів. Минулої ночі Баку точно не спав. Це безперечно епохальна подія для них, заслужені плоди кількарічної тяжкої і головне послідовної праці. Таки у цьому світі ще лишилася дещиця місця для дива.

Коли дортмундській "Боруссії" в рамках Ліги Європи випало грати проти "Габали", до Азербайджану команда полетіла не в повному складі. Генріх Мхітарян залишився у Німеччині. Причиною стали не травми чи перебір карток. Його в'їзд на територію Азербайджану був не можливий через тамтешні закони згідно котрих всім, хто відвідав Арцах/НКР/Карабах без дозволу Міністерства закордонних справ, в'їзд до країни заборонено. Генріх же кілька разів їздив до Степанакерту з 2009 по 2012 рік. І кожного року тамтешні родини особисто від Мхітаряна отримують побутову техніку: холодильники, пральні машини, телевізори.

Тож виходить, що не зважаючи на сьогоднішнє вечірнє жеребкування, Мхітарян навряд гратиме проти "Карабаху" через...Карабах.

Ясна річ, що тоді ще гравець донецького "Шахтаря" й подумати не міг які ці поїздки матимуть наслідки в майбутньому. Та й якби знав, не факт що вчинив би інакше. І справа навіть не в тому, що у 22 роки його вже нагородили найвищою нагородою НКР. Просто, як би не пафосно це звучало, він є послідовним патріотом Вірменії. Наприклад, відразу після перемоги у Лізі Європи з "Манчестер Юнайтед" замість тижневого святкового загулу він обрав через кілька днів бути у Цицернакаберді - меморіальному комплексі в Єревані присвяченому вірменам загиблим під час геноциду 1915 року. Факт останнього Азербайджан, до речі, не визнає.

Не визнає цього геноциду і, звісно, Туреччина. Проте проблем у Мхітаряна у гіпотетичній грі з стамбульським "Бешикташем" в Лізі Чемпіонів виникнути не повинно. Так, в карабахській війні турки відкрито підтримують сторону Азербайджану проте разом з тим вже мали місце товариські ігри збірних у Єревані і Стамбулі котрі навіть відвідували президенти країн. Наслідком цього стало тимачасове потепління у взаєминах між країнами, що отримало назву "футбольна дипломатія". Тривало це правда недовго, але все ж.

Більш того, за деякими дослідженнями зараз у Туреччині живе біля мільйона "прихованих вірмен", котрі не надто афішують свої корені. Наважуються це зробити далеко не всі. Один з них, Араз Озбіліз, гравець збірної Вірменії котрий виступає за..."Бешикташ"

2. АПОЕЛ та "Бешикташ"

Ультраси "Металіста" ніколи не відзначалася джентельменськими повадками навіть за мірками світу ультрас. Тож у грі з "Омонією" вони свого часу без зайвих церемоній вивісили такий банер: "Вас завжди *буть жовто-сині". Натяк тут був (окрім звісно ж рідного "Металіста") на кіпрський АПОЕЛ, котрий грає на таких же кольорах. Його зустрічі з "Омонією" називають Дербі Нікосії, головним футбольним протистоянням Кіпру.

Коротко історія дербі виглядає так. У 1948 році в Греції почали з'ясовувати стосунки місцеві комуністи та армія. АПОЕЛ висловив підтримку націоналістам, тобто військовим. Частина апоелівців не погодилася з такими розкладами тож відокремилася і заснувала власний клуб, "Омонію". Вони скоро вийдуть у "вишку" і з тих самих пір почнеться. Сили як правило не рівні, бо суто інфраструктурно одні завжди програють іншим, тож як правило на полі відбувається саме те, про що писала у своєму банері ультра "Металіста".

Я безсоромно затягнув з прелюдією з котрої зовсім не ясно, а до чого ж тут "Бешикташ".

Сьогодні Кіпр по факту поділений на дві частини - Республіку Кіпр (60% території острова) населену греками, і Турецьку республіку Північного Кіпру(38%) котра орієнтується на Туреччину і котра тільки нею у світі офіційно і визнана. 2% острова перебуває під протекторам британських ЗС. Цей розподіл відбувся після тяжких боїв. Всілякі провокації трапляються досі, тож ці дві частини одна одну м'яко кажучи не сприймають. Одні орієнтуються на Афіни, інші на Анкару.

Те, що фанати АПОЕЛа (найпопулярнішої команди країни, фанатські фірми котрої розкидані по всьому Кіпру, Греції та Сербії) не просто прихильники Греції, а кохаються у грецькому націоналізмі, ви уже знаєте. Часом їм навіть закидають позиціонування себе на засадах енозісу - руху за приєднання до суверенної Греції. Принаймні кіпрські прапори на трибунах АПОЕЛа досить рідкісне явище, зате грецькі присутні практично завжди. Цілком зрозуміло, що такі товариші турків недолюблюють. Тож виходить, що на матчах АПОЕЛу та "Бешикташа" гіпотетично може бути дуже і дуже гаряче

3. "Спартак", ЦСКА - "Шахтар", НСК "Олімпійський"

Російські та українські команди УЄФА розводить між собою ще з 2014 року. Всі знають чому - Крим, та війна на Донбасі. Тож "Шахтар" максимально довго оминатиме фартовий для себе ЦСКА (саме переступивши через "коней" "кроти" пройдуть далі у кубку УЄФА 2008/2009) та вкрай зараз убогий і від того такий жаданий "Спартак". Проте суто гіпотетично, а якщо хтось з цих двох добереться до фіналу який прийматиме київський НСК "Олімпійський" ? Відділ фантастики на другому поверсі, знаю. Але ж УЄФА серйозна, начебто, контора і має мати план дій на будь-який випадок. Ну а раптом ? До Києва вони, скоріше за все, не поїдуть: гарантій безпеки немає, оголтєльіє правосєкі бігають і теде. Чи є в УЄФА план Б ?

Можна подивитися на ситуацію з іншої сторони. Думаю НСК "Олімпійський" "взяли на олівець" не після шикарних погромів котрі свого часу влаштовувало "Динамо" на чолі з ВВЛ, а скоріше за все після фіналу Євро-2012. Тоді все було красиво, все було пам'ятно - владці впоралися на п'ятірочку, хоч і, скоріше за все, нормально так намили при цьому собі на відкатах. Які шанси, що після іншого великого футбольного форуму, а саме ЧС-18, провести подібний фінал захочуть на якійсь з арен РФ ? Навряд чи це буде знову московська "Лужа" (вона вже і так засвітилася в 2008-му), але очевидно великі шанси матиме змучений бакланами але як не крути крутий стадіон "Зеніта". Плюс до цього баблішко "Газпрому", який майже точно в цьому напрямку теж працюватиме. Знаю-знаю - "Шахтар" і "Динамо" однаково майстерно вилітають від янгбойзів, тож який на Бога їм фінал, яка там перемога в Лізі Чемпіонів. Але от просто цікаво - як УЄФА діяло б, якби одна команда відмовилася їхати на фінал Ліги Чемпіонів через побоювання за свою безпеку.

Таке от, навіяло. Чекаю на жеребкування

Мхітарян, якого ви не знаєте