Марлоса в центр перевели, пора і Тайсону нову позицію знайти

     Існує декілька типів центральних півзахисників.

     Найнижче розташовуються опорники – їхньою головною задачею є оборона, а саме зустріч суперника у другій третині задля відбору м’яча ще до початку наступу.  

     Такі гравці значно допомагають своїм захисникам, а деякі руйнівники можуть і взагалі зацементувати центр поля і не допустити суперників до своєї штрафної. Зазвичай кількість опорників на полі обумовлюється якістю власних же захисників і загальним спрямуванням команди.

     Яскраві приклади опорників: Серхіо Бускетс, Артуро Відаль, Даніеле Де Россі. В Україні - Тарас Степаненко.

     Набагато більше обов’язків мають півзахисники, яких зараз кличуть бокс-ту-бокс.     

     Як видно з назви, зона дії цих гравців – майже усе поле, а перекладаючи дослівно – від штрафної до штрафної.

     Футболісти такого типу повинні добре грати як в захисті, так і в атаці, тому якісний бокс-ту-бокс півзахисник має володіти класною технікою, швидкістю, витривалістю та взагалі бути універсальним солдатом.

     Можливо, саме за такими гравцями майбутнє футболу, тому кожна пристойна команда зобов’язана мати в своєму складі одного, а то і декількох таких майстрів.

     Яскраві приклади бокс-ту-бокс півзахисників: Френк Лемпард, Стівен Джерард, Нголо Канте. В Україні – Руслан Малиновський, Денис Гармаш (буває і таке).

     Нарешті, найелітніший тип нашої класифікації – атакувальний півзахисник.

     Саме ці футболісті є найменш гручкими в плані тактики і грають в звичному стилі навіть якщо вони займають позицію нижче «десятки».

     Присутність відразу декількох атакувальних півзахисників на полі – привілей топ-команд, які можуть знехтувати одним гравцем в обороні через високу якість захисників / контроль гри. Мало хто з атакувальних півзахисників долучається до оборонних дій своєї команди (наприклад, Поль Погба так і продовжує бігти вперед і втрачати м’яч в непотрібних ситуаціях), тому головному тренеру команди важливо не переборщити з гравцями атаки, щоб не створити діру в захисті.

     З іншого боку, атакувальні півзахисники приносять дуже багато користі на чужій половині поля – дехто з них майстерно керує грою (Хавіньєста, Де Брюйне), дехто і сам забиває (Деле Аллі, Філіпе Коутіньо), а дехто Алан Патрік...

     Алан Патрік і схема 4-2-3-1.

     Сам по собі Алан Патрік не такий вже і поганий футболіст, особливо на рівень нинішньої УПЛ, проте схема гри «Шахтаря» показує усі його недоліки.

• Поганий перший пас. Алан Патрік має дуже гарний рейтинг точних передач – 88% (тут і далі – данні з сайту whoscored.com). Хоча, може це через те, що в Патріка всього 33 передачі за гру? Для порівняння - Тайсон – 50, Степаненко 56, Ісмаілі – 57, та навіть Матвієнко – 59 паси за гру! Важливо відзначити, що Алан може віддати класний розрізний пас і вивести партнера на позицію для удару, проте чим обумовлені такі проблеми з пасом в центрі поля? Можливо, Патрік сильно хвилюється під пресингом противника або просто-напросто не знає елементарних правил про пас поперек поля / назад не дивлячись;
• Поганий відбір. Зрозуміло, що функціями руйнівника в «Шахтарі» займається Тарас Степаненко, тому Патріку залишається всього-навсього хоча б деколи йому допомогти. В результаті – 1 відбір та 0,6 перехвату за матч. Не надто переконливо;
• Неактивність на полі. На жаль, зараз рівень Чемпіонату України настільки низький, що майже усі негативні якості гравець може компенсувати одним фактором – працьовитістю на полі і бажанням принести користь команді. На жаль, за 8 років у команді Алан Патрік ще не встиг показати свою старанність хоча б в одному матчі, а якщо він опиняється в центрі уваги більше 5 разів за 90 хвилин – це вже вважається успішним поєдинком!

     Недоречний вибір позиції, відсутність пісдтраховки, невміння грати на другому поверсі – це все можна розписувати дуже довго, але я впевнений, що фанатам українського футболу це і так відомо, тому перейдемо до наступного пункту.

     По-перше, хочу відзначити, що ця ситуація могла б бути набагато простішою, якби не травми Максима Малишева, Олександра Піхальонка та Майкона. Цікаво, хто був їхній спаринг партнером на тренуваннях, чи не Алан Патрік?

     Також можливими опціями могли б бути Віктор Коваленко або Маркос Антоніо, проте вони також більше спрямовані на атаку і дещо розчиняються на полі, коли грають у парі з Тарасом Степаненко (як і Патрік).

     Тому, найкращим варіантом заміни Алана є саме Тайсон Барселос Фреда або просто Тайсон.

     Бразилець прийшов до нашого чемпіонату простим «бігунком», проте з плином кар’єри набув футбольного інтелекту, що дає йому змогу керувати грою найсильнішої команди України. Впевнений, що з такою ж легкістю Тайсон може опуститись нижче до центру поля і керувати не тільки завершеннями атак, а й їхнім початком.

     Можливо, в Чемпіонаті України це менш помітно, проте в Лізі Чемпіонів Тайсон дуже класно підключається до атаки з глибини поля – наприклад, один з найнебезпечніших моментів Мораеса проти «Манчестер Сіті» розпочався якраз-таки в шаленого ривка капітана команди, коли він сам обійшов декількох гравців «містян» (до речі, не найгірших футболістів) і викатив м’яч Жуніору. Саме так намагається діяти і Алан Патрік і, давайте признаємо, деколи в нього це виходить.

Тайсон – один з найбільш тактично грамотних футболістів Шахтаря, який майже завжди класно вибирає позицію і вміє вчасно відійти в захист. Проте, часто виходить так, що Тайсон вибухає, виривається в контратаку, а там – нікого. Я впевнений, що один додатковий гравець на позиції атакувального півзахисника приніс би користь «Шахтарю» не в одній такій контратаці.

     Більше того, в «гірників» є кому грати на позиції атакувального півзахисника: можна награвати молодих Коваленка, Соломона чи Антоніо, можна довіритись досвідченому Марлосу, та навіть той самий Алан Патрік буде набагато ефективніший саме на цій позиції.

     Задля кращого розуміння ситуації давайте розглянемо статистику обох бразильців.

     Як ми бачимо, навіть на позиції під форвардом або на лівому фланзі атаки Тайсон більше грає на оборону і приносить команді більше користі!

     Цікаво, що кількість неточних пасів в обох гравців майже однакова, але кількість точних в Алан Патріка менше ледь не в два рази...

     Також Тайсон частіше втрачає м’яч, проте чи можна порівнювати втрати м’яча капітана «Шахтаря» біля чужої штрафної та привози Патріка в опорній зоні? Не впевнений.

     Переведення Тайсона на позицію центрального півзахисника привнесе команді багато позитивних якостей, які будуть корисні і в матчах УПЛ, і в поєдинках з сильнішими суперниками: активний центр поля, небезпечні контратаки та поява креативного плеймейкера, який міг би розпочинати атаки з глибини. Єдиний гравець, який був на таке здатний, переїхав у сусідню країну і «донеччани»/«харківчани» значно втратили в функціональності.

     Переведення Тайсона на позицію центрального півзахисника не вирішить проблему «Шахтаря» з центром оборони, проте зменшить кількість втрат м’яча в опорній зоні, що врятує команду від щонайменше декількох пропущених голів.

     Переведення Тайсона на позицію центрального півзахисника допоможе команді стати сильнішою і показати набагато кращі результати в єврокубках!