Tribuna/Футбол/Блоги/Лайнсмен з УПЛ/Щоденник стюарда на НСК «Олімпійський»

Щоденник стюарда на НСК «Олімпійський»

Стюарди - чоловічки в жовтих манішках - з‘явились в Україні перед самим Євро-2012. До цього ніхто і не думав піклуватись про іноземних фанатів, навіщо допомагати їм в орієнтації по стадіону - самі все знайдуть! Проте, вимогам УЄФА треба відповідати і тому ФФУ довелось офіційно оголошувати про набір стюардів на матчі Євро. Як виявилось, безліч людей готові приходити на футбол після навчання/роботи і проводити час на стадіоні, стежачи за фанатами і контролюючи їх безпеку.

Автор — VovaVovovich
31 июля 2019, 18:50
23
Щоденник стюарда на НСК «Олімпійський»

Стюард – співробітник, що допомагає організаторам масових заходів стежити за підтриманням громадського порядку і безпеки глядачів на стадіоні. Участь стюардів в процесі підготовки заходу – ключовий фактор для позитивного глядацького досвіду і успіху самого заходу.Стюарди – чоловічки в жовтих манішках – з‘явились в Україні перед самим Євро-2012. До цього ніхто і не думав піклуватись про іноземних фанатів (та і про своїх), навіщо допомагати їм в орієнтації по стадіону – самі все знайдуть! Проте, вимогам УЄФА треба  відповідати і тому ФФУ довелось офіційно оголошувати про набір стюардів на матчі Євро. Як виявилось, безліч людей готові приходити на футбол після навчання/роботи і проводити час на стадіоні, стежачи за фанатами і контролюючи їх безпеку.

На жаль, тоді я ще не жив у Києві, тому і зовсім не чув про цю професію...

В університетські роки мій друг покликав мене працювати стюардом на НСК «Олімпійський». Повноцінної роботи в мене не було, а отримування грошей за перегляд футболу здалось мені класною ідеєю. 

Після екскурсії по стадіону я визначив найцікавіше для себе місце і на співбесіді впевнено заявив: 

– Я знаю англійську, так що я хочу працювати на ВІП секторі!

– На ВІП? – з усмішкою запитав керівник стюардів. – Ага, точно. Підеш на гостьовий.

Моєму розчарування не було меж – усі ми чули безліч історій про диких приїжджих фанатів і шалених ультрас, тому я подумки вже готувався до того, що мене поб‘ють/спалять/викинуть на поле. Дуже радів і мій друг – його призначили працювати на один з центральних секторів, звідки прекрасно видно усе поле: «Я буду ходити на матчі і дивитись футбол, а ти розбирайся з своїми *** ультрас».Після декількох тренингів і детального вивчення всього стадіону (тепер я знаю місцезнаходження усіх медичних пунктів, фастфудів і навіть знаю, як пройти до ВІП сектору!) нас призначили на перший матч у нашій стюардській кар‘єрі – поєдинок 22 туру Чемпіонату України 2013/14 «Динамо» Київ – «Металлург» Запоріжжя. 

Особисто мені було дуже цікаво спостерігати за матчами «динамівців» – я всіма руками за те, щоб вони вигравали усі європейські поєдинки, проте в УПЛ ситуація дещо інша... А тут і «Дніпро» неочікувано переграв «Шахтар» і відстань між донеччанами і киянами склала 5 очків, а у «Динамо» ще й матч з запорізьким «Металургом» в запасі. Запорожці змогли набрати аж 8 очків в попередніх 19-ти іграх, тому я йшов на перший матч зі змішаними відчуттями – хочеться подивитись цікавий футбол, але і «Шахтар – вперед!»...На матч прийшло аж 14 000 людей, 20 з яких були гостьовими фанатами, і матч пройшов супер спокійно. Так як запорізьких ультрас було небагато, ми мали час і подивитись футбол, і подискутувати на рахунок низького рівня УПЛ (зараз би хоч такий повернути...) і побачити чотири голи у ворота суперника киян. Як виявилось, таке затишшя на стадіоні проходить не завжди, тому я хочу розповісти вам про найцікавіші моменти моєї стюардської кар‘єри.

1.     Веселі фанати на стадіоні.За три роки роботи я зустрів безліч божевільних вболівальників на гостьовому секторі. Серед них дуже виділялись українці – їм було все одно на футбол, вони могли приїхати п‘яними в зюзю і проспати увесь матч – ми вже до цього навіть звикли. Європейські ж фанати були зовсім іншими – ми зустрічали бабусь і дідусів, які не пропускали жодного поєдинку своїх команд (деякі з них до матчу навіть не знали що таке Україна і весело це усім розповідали), смішних чоловіків, які ховались від камер, бо їхні роботодавці дали їм вихідний на день народження улюбленої тітки, але найвеселіше нам було дивитись на «фанатів-алкоголиків». Річ в тому, що на матчах ЛЄ і ЛЧ в фаст фудах продається безалкогольне пиво, що зазначено дуже маленькими буквами у меню. Звісно, іноземці не звертають на це уваги і після декількох келихів уже хитаються і ходять «п’яні». Все-таки, самонакручування – сильна штука :)

2.     «Безстрашні» фанати Евертона в сезоні 2014/15.Ще перед початком легендарного для «Динамо» матчу, кияни прийшли мінятись стікерами – звична традиція фанатів. Зазвичай все проходить спокійно, але англійцям щось не сподовалось і вони почали стрибати на сітку до фанатів «синьо-білих». Поки українці більш-менш спокійно реагували, фанати «ірисок» казились як могли, бігали з боку в бік і всіляко просили стюардів випустити їх, щоб «надерти зад киянам». Чергова спроба штовхнути сітку виявилася несподівано вдалою – ворота не втримались перед тиском британців, поламались ііі... Давно я не бачив таких переляканих облич, які були в той момент у евертонців. Вони дуже злагоджено розвернулись і побігли в протилежний від «динамівців» бік, а стільки-то злості було....

3.     Півфінал Ліги Європи 2014/15 «Дніпро» – «Наполі».Цей матч міг би зайняти вище місце в моєму рейтингу, якби я не був стюардом :) На цей поєдинок зібралось 62 000 людей, тому фанатам неаполітанців, якими б мафіозі вони не були, прийшлось вести себе поспокійніше, та і захист був вже кращим. Але, як виявилось, навіть для такого матчу охоронних сил не вистачило – усі пам‘ятають, як після фінального свистку тисячі людей вибігли на поле, радіючи разом з командою, проте не усі пам‘ятають, як стюарди отримали завдання від керівництва: «Йдіть на поле і виганяйте усіх звідти». І як вони собі це предсталяли?Чесно кажучи, я просто ходив по газону і спостерігав, тому що зупинити це божевілля було неможливо: хтось виривав шматки поля і ховав собі в кишені, якась дівчина зняла футболку і терлась голим тілом об газон, хтось просто малював «ангелочка», лежачи в штрафній, а ще групка людей цілонаправлено ламала ворота. Я до сих пір не знаю як, але фанати все ж таки спромоглись зламати їх і винести з стадіону! Вкрали ворота!!!

4.     Відкриті тренування «Манчестер Сіті», збірних України, Франції.Деколи стюардів кликали на відкриті тренування європейських команд або збірних задля контролю вже не фанатів, а журналістів. Здавалося б, все мало бути спокійніше, просто кожен з репортерів намагався прослизнути між стюардами всіма правдами і неправдами і хоч щось запитати у футболістів чи тренерів. Саме ці тренування показали мені – футболісти – це ті самі люди. Я зміг подивитись як тренується збірна України – ледве рухаються по полю, а як – збірна Франції – ні хвилини простою, нас навіть попросили покинути стадіон на останні 15 хвилин, щоб відпрацювати «секретний прийом». Звісно, ми все одно змогли його побачити – це був розіграш кутового через удар гравця з-поза штрафної, який так і не вдався французам у матчі (напевне, Фоменко теж підгледів). На цих же самих тренуваннях мені випала змога попасуватись з Джо Хартом і Віллі Кабальєро, поштовхатись з Франком Рібері (французький карлик не міг зробити крок убік) або просто підслухати робочий процес кращих тренерів світу. 

5.     Кваліфікація на Чемпіонату Світу 2014 Україна – Франція.Французи виявились одними з найприємніших фанатів з усіх, кого приймав НСК «Олімпійський». Вони заздалегідь підготувались до матчу і зустрічали усіх українців криками «Привіт!», «Добрий день!» і їхнім улюбленим «Слава Україні!» На секторі майже не було неадекватних вболівальників, цсі вони приїхали тільки з однією метою – подивитись футбол і підтримати свою збірну. Французькі стюарди (деколи команди привозять своїх працівників на матчі) відразу розповіли фанатам, де що знаходиться, тому весь матч я провів серед купи французів, з якими ми тільки те і робили що обговорювали футбол. Спочатку іноземці були стриманими, але з ходом гри вони вже погоджувались на мої «Benzema is shit» і «Giroud is garbage» і починали топити за збірну України :) До речі, згодом я змінив свою думку щодо Жиру, але то таке :)

В кінці матчу французи подарували мені свій величезний прапор, який ще довго висів у мене в кімнаті, і саме вони почали мою колекцію стікерів... На жаль, я її по-дурному загубив, а ви просто уявіть – там були наклейки усіх клубів України, «Фіорентини», «Бордо», «Евертона», «Порту», «Челсі» і ще багатьох-багатьох команд...На жаль, зараз вже працювати стюардом в мене не виходить, проте це були дійсно класні роки. Я мав змогу подивитись на футбол з організаторського боку, побачити тренування улюблених футболістів та і просто бути причетним до багатьох футбольних заходів :)

За ці три роки я пережив багато крутих моментів, безліч веселих історій: я б міг розказати і про літаючі над головою стільці, і про пропозиції італійців «курнути» в туалеті, щоб веселіше стоялось, і про відношення служби безпеки НСК до динамівських ультрас, але це вже зовсім інша історія... :)

Лучшее в блогахБольше интересных постов

Другие посты блога

Все посты