А чи був сенс у трансферах? Що львівським клубам УПЛ дали зимові новачки. Частина 1

Як у зимове міжсезоння підсилився львівський "Рух" та чи виправдали трансфери львівського клубу очікування громадськості. Друга частина - уже незабаром!

Трансферне вікно в Україні офіційно зачинилося 2 березня, хоча новачків підписували, як правило, у період міжсезонних зборів (із середини січня до середини лютого). Зараз 8 квітня, і минуло фактично два місяці із рестарту сезону. Як на мене, цього часу цілком достатньо, аби мати змогу оцінити те, як же встигли проявили себе зимові новачки львівських клубів. Та перш ніж перейти безпосередньо до розбору футболістів та оцінки їх результативності, згадаймо, ким же підсилилися «Рух» та  ПФК «Львів» у зимове трансферне вікно, а також погляньмо, хто назавжди (чи ні) покинув клуби з міста Лева. У першій частині говоримо про «Рух».

Одразу ж хочу наголосити, що все написане є лише моєю суб’єктивною «дівчачою» думкою, яка може не збігатися із думкою більшості.

 «Жовто-чорні» в січні наробили галасу не лише на трансферному ринку. Зараз кажемо про надсучасну базу, де нарешті офіційно мають змогу проживати футболісти  всіх трьох команд «Руха» (U-19, U-21, основа) та деякий персонал клубу, а також хлопчаки з академії. Як наслідок, такі умови привабили і перспективних закордонних (і не лише) новачків.

Попри все вищесказане, взимку «рухівцям» довелося насамперед попрощатися із низкою футболістів. Зокрема, із захисниками Ігорем Дуцем та Володимиром Заставним (вільні агенти), а також Вадимом Парамоновим, що перейшов у вірменський «Урарту». Із клубу пішли півзахисники Іван Калюжний («Олександрія»), Іван Брікнер («Львів»), Гішам Лейоус («Кфар-Касем», Ізраїль) та Ігор Бойчук (вільний агент).

Натомість, в «Рух» із оренди повернулися молоді таланти Ростислав Лях та Олексій Сич, які першу частину сезону провели в «Карпатах» із Бурштина. Крім того, клуб підписав Романа Карасюка та Андрія Борячука (Угорщина, «Кішварда» та «Мезекеведш» відповідно). Останнім був перехід Бобіра Абдіхолікова із  «Насафа» (Узбекистан). Ну і, звісно, вишенькою на торті став трансфер ісландця Рагнара Сігурдсона, котрий у 2016-му забив переможний м’яч у ворота збірної Англії та став героєм тодішнього Чемпіонату Європи.

Дебютний сезон «Руха» в УПЛ, попри очікування, виявився фактично провальним. Тренер «рухівців» наразі тільки намагається створити боєздатний колектив, де молодість вдало поєднується із досвідом. Фани «жовто-чорних» же, зрозуміло, хочуть від Івана Зіноновича результатів. Прискіпливому львівському вболівальнику потрібно бачити команду, котра хоче і може «буцатися» за високі місця в турнірній таблиці УПЛ. Ризикую в майбутньому заговорити навіть про «єврокубки». Але не цього сезону.  Зараз завдання просте до неможливості – не вилетіти з вищого дивізіону.

Коуч «жовто-чорних», погодьтеся, досить непогано поставив гру команди. Особливо це проявилося у крайній перед початком зимового міжсезоння грі, коли у Львові команда розтрощила «Дніпро-1». Ігри з «Динамо» та «Шахтарем» після рестарту сезону теж були непоганими, хоча питання все одно залишаються.  Загалом же «Рух» демонструє доволі цікавий футбол. Підводить реалізація. Результати здобуваються або шляхом фарту (нічия з «Ворсклою»), або  індивідуальною майстерністю гравців (перемога над «Колосом» завдяки фантастичному голу Миколи Кухаревича). До послуг Івана Федика представлена величезна кількість гравців на кожній із позицій. Експериментуй досхочу. Головне – підібрати правильну «одинадцятку», чим коуч наразі й займається. Час є, фінансова складова є, довіра президента – також. Головне – віра у свої сили та сили своїх підопічних.

Тепер щодо трансферів. Про зимових новачків, насправді, можна було б говорити довго. Та їх досягнення поки що, на жаль, не вражають.

Дивіться самі: із шести футболістів, котрі прийшли до клубу взимку, «залізне» місце в основі має хіба що 30-річний Роман Карасюк. Головний козир у руках футболіста - досвід. Півзахисник наразі виходив на поле у всіх шести іграх після відновлення сезону. 467 зіграних хвилин із 540 можливих дають підстави вважати Карасюка футболістом, котрий зумів грамотно вписатися у структуру гри основної команди. І це навіть попри відсутність результативних дій у вигляді голів чи бодай асистів.

Ідемо далі. Молодого Ростислава Ляха  відправили в дубль, задля отримання ігрової практики. На рахунку півзахисника лише 32 зіграних хвилини за «основу». Ексфутболіст «Карпат» виходив  на поле у матчах проти грандів - «Динамо» та «Шахтаря». Поки що 20-річний гравець, на думку головного тренера, мабуть, не дотягує до рівня першої команди. Іван Федик часто залучає Ростислава до тренувань з основою, проте у стартовій одинадцятці закарпатця він наразі не бачить. Та й стабільним гравцем ротації – теж. Проте у цього футболіста ще досить часу для того, аби довести тренеру, що він гідний першої команди «Руха». Свій шанс Ростислав Лях точно не упустить.

Для Олексія Сича сценарій поки складається ідентично з партнером по львівських «Карпатах». Хоча за «основу» півзахисник зіграв удвічі більше – 68 хвилин. І це в матчах проти «Десни» та «Динамо». Решту ж ігор футболіст провів або в запасі, або взагалі не потрапляв до заявки. Поки Сич також задовольняється іграми за дублюючий склад. До слова, 20-річний футболіст цієї весни ще й отримав виклик до лав молодіжної збірної України та зіграв усі 90 хвилин у матчі зі Словаччиною.

 Коли «Рух» підписував Андрія Борячука, здавалося, що це буде «ракетабомбапетарда». Нарешті – гідний конурент для Миколи Кухаревича, думала я. Натомість Кухаревича «посунув» Кондраков, який стабільно виходив і виходить зі старту. Хоча тут не все так однозначно. У Федика обидва форварди мають однакову кількість ігрового часу (і Кухаревич, і Кондраков отримують по 45 хвилин кожної гри, якщо не трапляється форс мажорів). Щодо Борячука, то можна, звісно, говорити про тривалу відсутність ігрової практики і бла бла бла. Досить! Це вже не молодий футболіст, якому треба всі ці адаптації і решта дурниць, які придумані для виправдання невдалих ігор. Це той гравець, який має виходити на поле та вирішувати долю епізоду. Натомість – напів моменти, створені командою або ж не влучання у ворота з метрової відстані (матч із «Зорею»). Як наслідок – 224 зіграні хвилини, що доволі непогано. Але поки безрезультатно. Федик хоче довіряти Борячуку, але наразі форвард не надто переконливо доводить свою профпридатність. Можливо, далася взнаки травма, отримана на міжсезонних зборах. Хочеться вірити, що основою проблемою Андрія нині є незіграність із партнерами (що з часом легко виправляється), а не щось інше. Борячук – гравець із великим майбутнім. Лише б не дати минулому вчергове поглинути себе.

Про сенс переходу в "Рух" Бобіра Абдіхолікова,  можна довго думати-гадати. І, врешті-решт, не додуматися. Особисто для мене трансфер цього форварда виглядає абсолютно беззмістовним. Особливо на фоні величезної конкуренції на позиції нападника (Данііл Кондраков, Микола Кухаревич, Андрій Борячук – і це тільки в основі). Крім того, за молодіжку непогано проявляє себе Ярослав Карабін (сім забитих м’ячів цього сезону). Василь Руніч, хоч і грає на позиції півзахисника, та нині є найкращим бомбардиром дублюючого складу «Руха» (вісім голів), а тому, як на мене, може конкурувати з вищезгаданими футболістами за місце в основі.

Щодо гравця збірної Узбекистану, то його статистика в таборі «жовто-чорних» сумна. За основну команду футболіст так і не зіграв, натомість за молодіжний склад у матчі проти «Зорі» забити зумів. Я не футбольний експерт, але цей трансфер дійсно не залишає за собою нічого, крім купи питань. Абдіхоліков прийшов в «Рух» вільним агентом, себто безкоштовно, тому «жовто-чорні», по суті, не втратили нічого. Будемо свято вірити, що це трансфер на перспективу, а не черговий легіонер, у якого в Україні не складеться.

Ну і на «десерт» поговоримо про Рагнара Сігурдссона, що відомий нам як автор голу у ворота збірної Англії на Євро-2016. Перехід ісландця в «Рух» взимку став справжнім шоком для української футбольної спільноти. Гравці з цієї країни не часто приїздять до України в пошуках кращої долі (до Сігурдссона в УПЛ грав хіба що Арні Вільхамссон). Подейкують, захисник перейшов до «Руха» із травмою. Фактично збір він провів у лазареті команди, а після відновлення поки не зумів стати основним – усього 45 хвилин в матчі з «Десною» яскраве тому підтвердження. У решті ігор – лавка запасних або ж узагалі відсутність у заявці. Рагнар Сігурдсссон – немолодий гравець (34 роки), але, думаю, конкретно в цьому випадку потрібен час на адаптацію. Зрозуміло, що львівські (та й не тільки) вболівальники чекали від захисника постійної присутності бодай у заявці команди та, зрозуміло, класної гри в обороні, і таке інше. Іван Федик же наразі довіряє місце в основі Мілошу Стаменковічу. Поки що перехід до львівського «Руха» такої зірки як Рагнар Сігурдссон, виглядає трансфером на перспективу й абсолютно не виправдовує себе. Скільки ще захочеться чекати – це питання залишається відритим.

У висновку хочеться сказати тільки те, що наразі з новачків себе зумів  зарекомендувати лише Роман Карасюк, котрий швидко та класно  адаптувався до умов команди. Крім того, відзначу Андрія Борячука, у якого багато бажання та мотивації. Знаю-знаю, раніше я рознесла його за відсутність результату. Але ж бажання то є.  Думаю, саме це й надає Івану Федику віри в екснападника «Шахтаря» та збірної України. Борячук – той футболіст, котрий здатний забивати. Проблема лише в тому, що йому потрібен час, а команді – негайні результати. Тим паче, з атакою поекспериментувати трішки можна. Кухаревич та Кондраков теж поки забивають мало.

Решта ж трансферів не виправдовують себе. «Малюкам», як і годиться, дали час. Їх до основної команди залучатимуть поступово. А от що буде з новоспеченими легіонерами – поки залишається невідомим. Буду рада помилятися, і з часом вони таки зуміють віднайти своє місце в основній команді «Руха» та допомогти «жовто-чорним» залишитися в УПЛ.

У «рухівців» багато перспективної молоді, яка з часом зуміє закрити фактично всі позиції. Але це з часом. Поки потрібен лише результат.

P. S. Клуб зараз не в тому стані, коли можна постійно експериментувати. До кінця сезону залишилося сім ігор. Треба набирати очки.

 

Этот пост опубликован в блоге на Tribuna.com. Присоединяйтесь к крупнейшему сообществу спортивных болельщиков!
Другие посты блога
Футбольная на голову
+1
Написать комментарий
Loading...
Реклама 18+