У мене важка молодість - я з Сеґунди. Частина І

У Сеґунді пройдено вже майже половину дистанції, і, як завжди, цей дивізіон не розчаровує себе наявністю в ньому гострої боротьби, серйозної конкуренції та зухвалих несподіванок.

Серед атмосфери простоти та прагматизму пробує заявити про себе нове покоління молодих гравців. Здавання в оренду дивізіоном нижче своїх кантерано для представників Прімери вже давно стало звичною справою. Та й для самого гравця – це хороший шанс показати себе в трохи менш конкурентній компанії. Адже далеко не в усіх вдається закріпитися в команді, особливо, якщо мова йде про грандів.

Самі ж клуби Сеґунди, звичайно, теж виховують своїх гравців. Власне, для них це один зі способів виживання. Тому до власних кантерано в Іспанії особливе ставлення, яке дуже часто межує з високою довірою та розумінням.

Уже в свої 20 років Фран є одним з кращих центральних півзахисників Сеґунди. Влітку вихованець "Валенсії" був зданий на сезон в оренду "Нумансії", де з перших турів зайняв місце колишнього капітана команди Іньїґо Переса, який перебрався до більш амбіційної "Осасуни". Тренер сорійців Аріц Лопес Ґарай побудував гру команди в середині поля саме навколо Вільяльби, де молодому мініатюрному виконавцю відводиться роль диригента атак.

Попередній сезон команда з "Лос Пахарітос" завершила в кроці від Прімери, лише в фіналі плей-офф поступившись "Вальядоліду". Цьогоріч відставання "Нумансії" від шостого місця вже зараз є доволі відчутним, проте гра команди в середині поля з приходом Вільяльби значно урізноманітнилася, а проходи флангами та дальні передачі вже не відіграють таку важливу роль, як раніше.

У грі Франа можна виділити чудове бачення поля, яке нещодавно не вдалося затьмарити навіть густому туману на "Санто Домінґо" в матчі проти "Алькоркона", коли уродженець Валенсії обікрав суперника, і тонким пасом над головами захисників вивів на результативне рандеву з воротарем Жорді Санчеса. Ще одним помітним нюансом у діях Вільяльби є зміщення на позицію лівого інсайда, ввірвавшись куди в грі проти "Луґо", він тонко і максимально зручно викотив м’яча під точний удар партнеру.

За першу половину сезону "Малаґа" пропускала більше трьох м’ячів за гру лише одного разу – в 20 турі проти "Реуса". Практично кожен удар каталонців у тому матчі опинявся в сітці воріт андалусійців. Але навіть після такого принизливого результату оборона "Анчоусів" все одно залишається однією з кращих у дивізіоні. Велика заслуга в цьому орендованого в "Вільярреала" 21-річного захисника Пау Торреса.

Серед центральних оборонців Пау демонструє найбільш збалансовану та стабільну гру, значно випередивши за кількістю проведених матчів досвідченого ветерана Давіда Ломбана та не менш перспективного севільця Дієґо Ґонсалеса. Поки що п’ятий номер команди Хуана Рамона Лопеса Муньїса провів усі матчі чемпіонату в старті без замін. Така безмежна довіра тренера, який не з чуток знає, як виводити команди до Прімери, багато про що говорить.

Довготелесого захисника з Вільярреалу часто можна угледіти в чужому штрафному майданчику під час стандартів. Високий зріст дозволяє йому перетворюватися на дуже небезпечний елемент у грі головою. На рахунку Пау є навіть один результативний удар після розіграшу штрафного, щоправда, завданий ногою. З мінусів можна виокремити невисоку швидкість, пригадуючи другий гол хіхонського "Спортінґа", коли маючи стартову перевагу над суперником, Торрес дозволив хуткому опонентові здійснити простріл, який завершився голом, таким чином позбавивши його команду двох очок.

На сьогодні Посо є одним з найдорогоцінніших талантів академії "Севільї". Оцінивши непогано проведений минулий сезон у філіалі першої команди, керівники клубу, за звичкою, вирішили віддати свого обдарованого вихованця в одну з численних команд Андалусії. Така практика дозволяє молодому гравцю розвиватися в футбольному плані, практично не покидаючи дому, та бути завжди в фокусі уваги рідного клубу.

Зважаючи на досить серйозну конкуренцію в складі "Ґранади", яка має один з кращих підборів виконавців у Сеґунді, Алехандро не завжди виходить на матчі з перших хвилин. Серед конкурентів у нього Альваро Вадільйо, Феде Віко та Антоніо Пуертас. Хоча більш молодому гравцю поки що не завжди вдається витіснити когось із основи, проте очевидно, що Дієґо Мартінес, з яким Алехандро працював ще в філіалі "Севільї", розраховує на свого старого знайомого в боротьбі за вихід до Прімери.

У грі Посо дивує, насамперед, убивча ефективність. З чотирьох забитих ним м’ячів три виявилися переможними, а єдина гольова передача – подарувала команді три очки. Забиває Алехандро по-різному: дальніми ударами, в дотик реалізуючи виходи сам-на-сам, і навіть головою. Різноплановість дев'ятки "Ґранади" помітна і у його грі. В Посо хороша швидкість, що дозволяє йому успішно діяти на обох флангах, а також відмінне розуміння гри, яке стає в пригоді, коли потрібно розганяти атаки з глибини поля.

Португалець Дуарте є першим гравцем із цього списку, який не належить жодному з іспанських клубів. Улітку "Депортіво" орендував у кризового лісабонського "Спортінґа" 23-річного захисника. За першу команду "Левів" Домінґуш так і не зіграв жодного офіційного матчу, останні два сезони провівши в "Белененсеші" та "Шавеші". Орендна угода діє до наступного літа, і, мабуть, саме тоді вирішуватиметься, чи залишиться португалець на "Ріасорі". Швидше за все, велике значення в цьому питанні матиме те, чи зможе "Депор" за підсумками сезону повернутися до Прімери.

На рахунку потужного португальця вже чотири м’ячі, кожен з яких був забитий після стандартів біля чужих воріт. Але в Ла Коруньї дуже задоволені цим літнім підписанням не тільки через бомбардирські успіхи Домінґуша. Дуарте з перших матчів сезону зарекомендував себе дуже надійним та вправним оборонцем. Уміння читати гру, знаходити коротким пасом центральних півзахисників, закидати м’ячі у вільні зони та спокійні, розважливі дії під пресингом не проходять повз увагу в тому числі і інших клубів. У кінці листопада іспанське спортивне видання "Ель Десмарке" повідомляло про інтерес "Севільї" до португальця. Проте спортивний директор "Депортіво" Кармело дель Посо одразу ж спростував можливість розставання з кимось із ключових виконавців у зимове трансферне вікно.

Цей сезон є поки що найкращим у кар’єрі для 23-річного нападника "Алькоркона". Команда з "Санто Домінґо" дуже вдало провела осінню частину чемпіонату, завершивши її на першому місці з трьохочковим відривом від найближчого переслідувача. Спад почався одразу на початку грудня, коли "Гончарі" поступилися на виїзді "Альбасете". На той час Хуан МуньйОс не забивав уже близько місяця, зупинившись на позначці у вісім результативних ударів.

Один з багаточисленних вихованців "Севільї", після дебюту за першу команду ще на початку 2015 року, останні два сезони не дуже успішно тинявся  орендами. Зрештою, влітку 2018 року клуб відпустив свого кантерано у вільне плавання. Хуана підібрав скромний навіть за масштабами Сеґунди "Алькоркон". Нарешті скинувши з себе кайдани невизначеності, молодий нападник почав віддячувати новий клуб та тренера за довіру. В досить малорезультативному дивізіоні Хуан у своїх перших десяти матчах забив вісім м’ячів. Щоправда нинішня гольова засуха для Муньйоса затяглася вже на добрих два місяці. Цілком можливо, що справа і в загальному спаді команди Крістобаля Паррало.

Колись Унай Емері розгледів у другій команді з "Рамон Санчес-Пісхуан" маленького технічного нападника, давши йому можливість дебютувати за основу клубу. Тоді Хуану не вистачило впевненості та здорової нахабності, аби виграти конкуренцію в зіркових партнерів. Навіть зараз інколи складається враження, що ці риси характеру не зовсім покинули уродженця провінції Утрера. Хоча в плані майстерності та ігрового інтелекту Муньйосу цілком до снаги вирости в висококласного бомбардира.