Не лізти поперед батька в пекло. Як «Дніпро» стартував в Лізі Європи
Куди поділась креативність, чому забули про Гаму, справжня стіна для суперників, потенціал «Дніпра» і щирий людський вчинок – блог Край наш козацький про старт «Дніпра» в Лізі Європи
Куди поділась креативність, чому забули про Гаму, справжня стіна для суперників, потенціал «Дніпра» і щирий людський вчинок – блог Край наш козацький про старт «Дніпра» в Лізі Європи.
Немає Жуліано – бракує креативу
Під час матчу в очі кидалися більш-менш регулярні «зависання» гравців. Коли була можливість розігнати атаку чи віддати у вільну зону, футболіст з м'ячем чомусь уповільнювався. А від цього втрачався темп. У центрі поля «Дніпру» не вистачало неординарності та різкості. Чогось такого, що могло б стати несподіванкою для суперника. І такою "несподіванкою" міг стати Жуліано, який завжди діє нестандартно. Без сумніву, його техніка і бачення поля стали б у нагоді.
Про Гаму забули. Гама не нагадав?
Минулої неділі Бруну Гама яскраво дебютував у Дніпропетровську. За відсутності більшої частини гри Конополянки, португалець часто зустрічався з м'ячем, був активним, загострював. Що казати, користувачі офіційного сайту «Дніпра» визнали його найкращим гравцем матчу. А от сьогодні, «десятка» на лівому фланзі постійно притягувала до себе м'яч, увагу партнерів, суперників і вболівальників. Тоді як правий фланг був непомітним. Ті нечисленні проходи Гама завершував аж занадто стандартно. А його гра не несла небезпеки румунському захисту.
Причини такого контрасту може бути дві. По-перше, «заточеність» Дніпра грати лівим флангом. Це вже стало звичкою. Можливо, відразу банально важко змінити вектор атак, коли внутрішній голос постійно повторює: «Лівіше, лівіше, там же Коноплянка». По-друге, Гама міг просто не до кінця адаптувався до гри і вимог Рамоса. А тому не достатньо грамотно пропонував себе, шукав вільні зони. І швидше за все, питання «флангового» балансу – просто справа часу.
Ротань усюдисущий: капітан, лідер, стіна
Король повертається. Пробачте, капітан. Сьогодні ми побачили Руслана Ротаня у всій красі. Він грав не тільки в центрі півзахисту. Він був усюди. Разом з Канкавою вони виконали просто величезний об'єм роботи, перекусили весь півзахист суперника. Та якщо Джаба все ж орієнтувався на обороні, то Руслан ще першим пасом розпочинав ледь не кожну атаку, якісно виконував стандарти.
Саме в такі моменти розумієш, що коли Ротань поза грою, то його дуже важко замінити. Точніше, на сьогоднішній день це . Капітан зв'язує всю команду. І не лише в ігрових моментах. Руслан – ментальний лідер для своїх, і стіна – для суперників. У буквальному сенсі. Наприкінці гри він лобом відбив м'яч після потужного удару відчаю від когось з суперників, немов натякаючи їм – вам все одно не пройти мене, і не забити «Дніпру».
«Дніпро» міг додати в будь-яку мить
Дніпряни грали солідно, з запасом. Матч в Румунію чимось нагадував останню гру в чемпіонаті проти Таврії. Майже нічого не дали створити супернику, а в атаці реалізували лише одну нагоду. Здалося, що сьогодні моменти були навіт гострішими. Чого лише вартий вихід Матеуса фактично на пусті ворота. У грі обох команд вистачало браку і сумбуру. Гра здебільшого була в'язкою, а швидкості - не найвищими. Та якщо гравці «Пандурія» помилялись, тому що підопічні Рамоса не давали їм багато вільного простору і часу на прийняття рішень, то дніпряни часто приймали поспішні рішення. Потенціал «Дніпра» був очевидним. Команда могла грати швидше, агресивніше, але зіграла прагматичніше, десь на класі і досвіді. І це не дивно, адже Рамос не намагається лізти поперед батька в пекло. Він рівномірно розподіляє сили своєї команди у всіх турнірах, дивиться далі, ніж поточний і наступний матч.
А тренер «Пандурія» Крістіан Пустаі відверто заявив після гри: «Ви розумієте, що Дніпро не можна порівнювати з іншими командами. Ця команда дуже сильна. Ми поки що не можемо себе порівняти з нею».
Посвята гола Максиму Білому
Кілька днів тому пішов з життя уродженець Новомосковська і вихованець дніпропетровської школи ІСТА. Саме в ній пройшли його найкращі роки в дитячому футболі. А стабільно грати на дорослому рівні Максим почав уже в луганскій «Зорі». Також він був у складі молодіжної збірної України на Євро-2011. І взагалі, вважався одним із найперспективніших футболістів країни. До того ж, неодноразово казав, що мріє грати за «Дніпро». Востаннє на футбольне поле Максим вийшов у грудні 2011-го. А згодом його почали мучити головні болі. З того часу він лікувався, боровся за життя. Але 14 вересня його серце зупинилося. Йому було лише 24...
Сьогоднішній вчинок гравців Дніпра, які , викликає повагу. Це було щиро і по-людськи.
