Руні, якого ви не знаєте: алкоголь і бійки у підлітковому віці, вперше зрадив коханій у 16, навмисне травмував Террі перед ЧС
Найцікавіше про Вейна з документалки від Amazon.
Найцікавіше про Вейна з документалки від Amazon.
У лютому Amazon Prime Video випустив документальний фільм про одного з найкращих англійських футболістів в історії – Вейна Руні.
Окрім того, що ви всі знаєте Руні як легенду «МЮ» і збірної Англії, цей хлопець – справжній олдскульний «поганець», який пройшов через безліч непростих ситуації у своїх кар’єрі і житті. Тут і про алкоголь та бійки у підлітковому віці, про зраду коханій у 16, про перші кроки у футболі і шантаж сера Алекса Фергюсона.
Костянтин Степанюк подивився документалку та розповідає про найцікавіше із неї.
«Ми сперечалися, а все закінчувалося тим, що він давав мені ляща». Руні – про надскладні стосунки з батьком
«Я і обидва моїх брати – Грем і Джон – ми усі грали за юнацькі команди «Евертона». Після школи ми сідали на 2-3 автобуси і їхали на тренування, тож мама чекала, поки усі 3 тренування закінчаться. Інколи було надзвичайно холодно, дощ лив як з відра, тому для неї це, мабуть, були непрості часи – враховуючи той бісовий автобус».
З татом у Вейна були не такі хороші стосунки.
«Пам’ятаю, як мій тато щоп’ятниці або щосуботи ходив у паб, а я завжди просив його, щоб він приніс звідти щось поїсти. Я уже був у ліжку, але чекав його приходу. І тут я лечу зі сходів, сідаю біля нього, і він дає щось смачненьке. Я колись дуже любив ці часи. Це був, так би мовити, мій особистий час з батьком – без молодших братів.
Мама завжди намагалася налагодити дисципліну, у той час як із батьком усе могло зайти далеко.
Я багато сперечався з ним, коли був молодший, і зараз, озираючись у минуле, розумію, що був ще тим придурком. Я не повинен був говорити з ним так, як говорив. Ми сперечалися, а все закінчувалося тим, що він давав мені ляща.
Одного разу, коли мені було 14, я збирався йти на рибалку і попросив у тата гроші, тому що ми планували залишитися там на ніч. Він дав мені один фунт. Пам’ятаю, яким поглядом я подивився на той фунт, потім зиркнув на батька і запитав: «Що це таке? Що я маю з ним зробити?» У відповідь він дав мені стусана.
Думаю, справа у тому, що, коли ми росли, наша родина ніколи не була багатою, та у нас було все, чого ми потребували. Тато завзято працював, щоб забезпечити нас – а це не зажди було просто. Мабуть, він відчував, що я проявляв неповагу до нього і до того, чим він займається, коли мова йшла про кількість грошей, яку він давав мені».
Зламана щелепа, зашиті очі: Руні-підліток – ще той гангстер
«У тому віці я не був милим хлопчиком, – згадує Руні. – Багато того, що я робив, було неправильним. Я часто бився, постійно брав участь у вуличних бійках. Не можу сказати, що я був бидлом, але я неодноразово заходив занадто далеко. І не повинен був цього робити.
Навіть не можу сказати, чи то була злість, чи я отримував від бійок задоволення. Очевидно, що, іноді, коли отримуєш по обличчю, – тобі це не подобається. Але колись мені щось у цьому справді подобалось».
«Коли я був юнаком, я любив ходити на концерти. Виступи Тревіса, Stereophonics, ліверпульска група Cast. В кінці завжди були мордобої. Уявіть – ти, один із 15 скаузерів, в середині мошпіту (спеціальне коло, яке натовп створює під час концерту і танцює всередині, пихаючи один одного, розмахуючи усім та імітуючи бійку) десь у Манчестері. Це завжди закінчується бійкою.
Пам’ятаю, як мені зламали щелепу в Манчестері. Мені було 13. І той хлопець тримав мене однією рукою і вдарив іншою, хотів зробити це ще раз, але я добряче засадив йому у відповідь і втік».
Колись ми часто їздили у Саутпорт (місто у 20 милях від Ліверпуля) і билися там. Я повертався звідти з зашитими очима – очевидно, що моїй мамі це не подобалося».
Тоді Вейну було 12.
«Тебе вчать, що потрібно битися, щоб вижити. Не у фізичному прояві, а у розумінні «боротися за своє місце під сонцем». Тебе вчать, що потрібно працювати наполегливіше за інших. Ніяких подачок не буде – від уряду, він тих, у кого є влада, сила. Кожен коваль свого щастя. Тому підлітки, у яких є цілі і амбіції, можуть сприйняти це буквально».
І Руні був одним із таких підлітків.
Одного разу тренер побачив 16-річного Руні з пляшкою сидру. Він повинен був вирішувати – алкоголь чи футбол
На юнацькому рівні у «Евертоні» Руні був найкращим – забивав шалені голи, неодноразово ставав найкращим бомбардиром команди і уже у 16 років змусив говорити про себе усіх. Якщо хтось вам скаже про те, що Вейн не був дуже талановитим, просто згадайте ці слова Девіда Мойєса, який прийшов подивитися на 16-річного Руні: «Він буде великим футболістом. Це найталановитіший юнак, якого я бачив за останні роки».
Озираючись назад, Мойєс називає Руні «вуличним футболістом». Каже, що легкість у роботі з м’ячем і свобода на футбольному полі – то заслуга гри на дорогах, у парках із старшими хлопцями. Але запевняє – у вулиці є і інша сторона: «Ми знаємо, що відбувається на вулицях. Якщо хтось збирався випити, Вейн був одним із них».
Після кадрів, на яких Руні вітають із здобуттям трофею і нагороджують як найкращого гравця юнацього Кубку Англії Вейн розповідає історію, пов’язану із алкоголем:
«Одного разу я переходив дорогу, а Колін Гарві, який був моїм тодішнім тренером, проїжджав повз. Я йшов із пляшкою сидру у руках, він зупинився, спокійно дав мені перейти дорогу і поїхав. Я зиркнув на машину і зрозумів що, це він. Трясця.
Наступного дня він зловив мене на тренуванні і сказав: «Послухай, я ніколи не бачив настільки обрадованого юнака у твоєму віці. Не профукай свій талант».
Мені було 16. Думаю, що це дуже важливий вік, у якому ти розумієш – якщо ти дійсно хочеш грати у футбол, час приймати рішення. Хлопці на вулиці випивають, а ти під тиском. Вони кажуть, щоб ти залишився з ними, випив. А ти ідеш додому і концентруєшся на своїх тренуваннях.
Але дуже важко прийняти це рішення».
У 16 Руні вважав себе найкращим гравцем «Евертона», забив той самий неймовірний м’яч «Арсеналу»
Руні вирішив, що продовжуватиме грати у футбол. Але проблемному підлітку обов’язково потрібно було оточення, яке остаточно направить його у правильне русло. Одним із таких людей став Девід Мойєс.
«Ти завжди намагаєшся правильно працювати з юними футболістами, виростити їх професіоналами, тому що ти переживаєш за них. У такі моменти думаєш про кількість хлопців, які зійшли з рейок у віці 15, 16, 17 років. Моя задача полягала у тому, щоб запевнити себе, що Вейн Руні за жодних умов не зійде з рейок».
Вейну пощастило, що за нього особисто взявся менеджер основної команди «Евертона», а той, завдяки своїй впевненості і наполегливості, проявив себе якнайкраще.
«Коли я вперше потренувався з «Евертоном», я знав, що я – їх найкращий гравець. Знав, що у свої 16 я був краще, ніж усі вони», – впевнено говорить Руні.
«Я грав проти Вейна, коли йому було 16, у матчі дублюючих складів. Він розірвав нас з Девідом Меєм. Я не міг у це повірити. Ми знали, що він ще той паразит. Грав, як хлопець з вулиці, яким він прийшов у «Евертон». Боровся за кожен м’яч, у боротьбу влітав як знебашений. Захищався як востаннє, атакував як востаннє. Іншими словами – повністю зорав поле. А тепер додайте до усього цього неймовірний талант – ось чому він був настільки особливим футболістом», – розповів Гарі Невілл, з яким Руні провів багато років у «МЮ».
У 16 років Руні почав повноцінно грати за «Евертон». У своєму дебютному матчі в АПЛ проти «Тоттенгема» Вейн вийшов у старті і відзначився асистом, а перший гол у прем’єр-лізі – легендарна історія.
«Це був мій останній матч у віці 16 років, тому я нереально сильно хотів забити ще 16-річним. Я сидів у запасі і думав, що нічого не вийде. Ми грали проти «Арсенала» – найкращої команди у лізі: 30 матчів без поразок. Віейра, Сол Кемпбелл, Анрі. Я був у трепеті, коли згадав, що на воротах стоїть Девін Сімен».
Мойєс дав Руні останні 10 хвилин, а Вейн вирішив: як тільки матиме м’яч в ногах – відразу битиме, байдуже звідки.
Матч підходив до завершення, але Руні усе ж сказав своє слово. Томас Гравесен зарядив м’яч уперед, Руні підхопив, побачив Сола Кемпбелла, який рухався у напрямку своїх воріт, і вирішив пробити. Як результат – неймовірний гол, перемога «ірисок» і кінець 30-матчевої безпрограшної серії «Арсенала».
«Коли ми грали проти «Евертона», люди чекали від нас перемоги», – згадує той матч Тьеррі Анрі. «Але Вейну Руні було байдуже, хто грав проти нього. Він виходив на поле в режимі виживання».
Багато хто вважає цей гол початком грандіозної кар’єри англійця.
Руні голосно увірвався в національну збірну – там він здивував усіх уже на першому тренуванні
У 2003-му, коли Вейну було 17, він вперше отримав виклик у національну збірну Англії.
«Звичайно ж ми чули про нього, коли він почав грати за «Евертон», – згадує цю подію тодішній тренер збірної Свен-Горан Ерікссон. – І чим більше ми за ним спостерігали, тим більше ми розуміли, що цей юнак стане великим футболістом.
Можна було б подумати, що він буде сором’язливим, нервуватиме перед першим тренуванням – але Руні це зовсім не стосувалося. Він увірвався на тренування, почав робити підкати зіркам збірної. Він не казав цього, але його поведінка дала зрозуміти: «Я тут, я готовий».
Руні вразив не лише тренерський штаб національної команди, а й більш іменитих, старших та зіркових партнерів по збірній.
«Пам’ятаю, як він відмахнувся від декількох гравців у боротьбі, увімкнув всю свою силу і техніку, пройшов крізь захисників і легенько перекинув м’яч через Пола Робінсона. Ми дивилися один на одного і не розуміли, що відбувається. Ми думали: «Тепер ми розуміємо, про кого вони говорять увесь час», – розповів легендарний Ріо Фернінанд.
2 квітня 2003-го 17-річний Руні вперше вийшов в основі збірної Англії на матч проти Туреччини, у якому «леви» перемогли з рахунком 2:0.
У Вейна була можливість відзначитися швидким голом, але Туреччину врятував захисник (який, здається, відбив м’яч рукою).
«Перший старт за збірну – така велика для мене подія! Я відчував і знав, що я готовий. Я і усі довкола знали, що я чекаю на вихід у старті, і все, що я хотів, – насолодитися собою і грою, вийти на поле і отримати задоволення».
Перший забитий м’яч за збірну довелося чекати 5 місяців – Вейн зрівняв рахунок у важкому матчі із Македонією, який англійці виграли 2:1.
Найважливіше те, що Руні став наймолодшим автором голу у історії збірної Англії. На той момент Вейну було 17 років і 319 днів.
«Мабуть, це був останній елемент, якого потребувала команда золотого англійського покоління», – казав про Вейна екс-репортер Daily Mirror Олівер Голт.
Тюрам казав, що Руні не готовий до Євро – Вейн просто знищив його та ще й зарядив у щелепу
Руні швидко став одним із основних футболістів збірної Англії під керівництвом Ерікссона і, звичайно ж, відправився на Євро-2004 у складі команди «Трьох левів».
У першому турі групового етапу збірна Англії зустрічалася із грізними французами, які зовсім не боялися Вейна Руні.
Один із лідерів оборони «Ле Бльо» Ліліан Тюрам казав, що Руні «психологічно не готовий до турніру». Прямо перед матчем йому відповів Стівен Джеррард: «Вейн абсолютно точно готовий. Він чекає на Євро більше, ніж хто-небудь. Сподіваємось, що він доведе, що Ліліан Тюрам помиляється».
Вейну, здається, було байдуже, адже він взагалі думав, що він – найкращий у світі футболіст: «Пам’ятаю, з якими думками я готувався до турніру: «Немає кращого за мене». Я і зараз вірю, що так було. На розминці я зиркнув на Зідана і був впевнений, що ми переможемо його, переможемо Францію, адже ми занадто сильні для них. За них могли грати Пеле, Марадона, Джордж Бест – це б не допомогло.
Думаю, їхні центрбеки (тоді у французів в старті вийшли Тюрам і Сільвестр) нервували, коли я був поряд. Вони боялися, що я їх обіграю, адже фізично я міг постояти за себе», – впевнений Руні.
«Зазвичай англійці не грали так проти французів. Зідан і Анрі були двома найкращими футболістами у світі, а він їх затьмарив. Тюрам був одним із найкращих захисників у світі, а Руні просто його розірвав. Вони просто не могли втримати його, а йому було лиш 18 років», – згадує Гарі Невілл.
В одному із моментів у боротьбі з Тюрамом Руні відмахнувся ліктем прямо йому у лице: «Я буквально влетів у нього, прямо у щелепу, а потім подивився на нього і на моєму лиці було написано «Ну що там?». Дотепер бачу цей страх у його очах», – каже Вейн.
На 72-й хвилині матчу Руні як дитину обіграв Тюрама, втік від нього, а потім Сільвестр збив його у власному штрафному майданчику. Арбітр без розумів вказав на позначку, але Девід Бекхем не реалізував 11-метровий. Це був переломний момент у матчі.
За хвилину до кінця основного часу Зідан зрівняв рахунок точним ударом зі штрафного, а ще за 2 хвилини жахливий привоз англійців завершився тим, що Джеймс збив Анрі у штрафному майданчику. Жовта картка – пенальті – Зідан – 1:2.
Англійці все ж вийшли з групи, вигравши у двох наступних матчах проти Швейцарії (Руні оформив дубль і став наймолодшим автором голу в історії фінальної частини чемпіонату Європи) і Хорватії (знову дубль), але спіткнулись на португальцях у 1/4-й, програвши у серії пенальти.
На жаль, Вейн травмувався і покинув поле уже на 28-й хвилині матчу. Основний час завершився з рахунком 1:1, у додатковому команди забили ще по м’ячу, а от у серії пенальті усе вирішив незабитий 11-метровий Даріуса Васселла (який замінив Руні).
Із чотирма голами Руні став другим найкращим бомбардиром турніру.
Вперше зрадив майбутній дружині ще у 16
У серпні 2004-го року розгорівся найбільший скандал на той час у кар’єрі Вейна. Газета Sunday Mirror помітила Руні у місцевому борделі та провела розслідування. Виявляється, Вейн «відвідував «масажні кабінети» і займався сексом з проститутками».
«Я знала людей, з якими він проводив час, – згадує темні часи спільного життя із Вейном його дружина Колін. – Це була погана компанія. Милі люди, але коли був присутній алкоголь, все йшло шкереберть. Я казала йому про це з першого дня. Я не хотіла, щоб він переставав товаришувати із ними, я просто не хотіла, щоб він вляпувався у такі ситуації, адже вони часто мали справу з такими речами – і все через алкоголь».
Руні згадує про цю ситуацію із превеликим жалем: «Я визнаю, що був у неправильному для мене місці. А коли ти ще молодий, знаходишся у такому місці, та ще й на столі стоїть алкоголь, ти будеш приймати неправильні рішення, страждати і мати справу з неприємними наслідками.
На жаль, це сталося. Це не забирає жодну часточку мого кохання до Колін. Я визнав свою провину, і ми разом пройшли через це».
Sunday Mirror ошарашив Колін, з якою Вейн розпочав стосунки ще у 12-річному віці, деталями візитів коханого у бордель. Виявляється, на той час Руні уже 18 місяців приховував свої походеньки (тобто почав вести розпусний спосіб життя у 16) і займався сексом з набагато старшими жінками (37, 48 років).
Чому Колін пробачила Вейна? Вона все ж знайшла у собі сили відповісти на це запитання: «Біля мене крутилося багато людей, які казали, що ці стосунки потрібно було негайно завершити, але я вислухала рідних людей. Мама і тато завжди давали мені оцінити ситуацію з оптимістичної точки зору, тож ми вирішили, що не існує ситуацій, з яких немає виходу.
Ми з Вейном ніколи не були надто сентиментальними. Ми любимо сміятися разом, ми добре працюємо разом. Багато хто каже, що лише діти втримали нас після наступних зрад Вейна – це також частина правди. Але ми також все ще любимо один одного
Це сталося, тож я живу із цим. Якби я не могли жити із цим, я б закінчила наші стосунки».
Важливо зазначити, що у майбутньому Руні ще неодноразово зраджував дружині Колін. У тому числі – коли вона була вагітна.
Трансфер в «МЮ» і шалений дебют за манкуніанців – хет-трик у першому ж матчі в ЛЧ
У 2004-му на фоні скандалів Руні висловив бажання піти з «Евертона». «Ньюкасл» давав 23 млн фунтів за юного таланта, але Вейн не хотів переходити у клуб такого ж статусу. У боротьбу увімкнувся «Манчестер Юнайтед», який і придбав молодого англійця за 25,6 млн фунтів.
«Це був напружений для мене і мого оточення тиждень. Я чітко заявив, що хочу піти з «Евертона», і коли дізнався, що «МЮ» цікавиться мною, відразу ж вирішив, де я хочу продовжити кар’єру», – нервовим голосом говорив Руні на прес-конференції, присвяченій його переходу в Манчестер.
Цей трансфер знову повернув стабільність у життя Вейна.
Свій дебют за «МЮ» Руні відзначив 28 вересня у матчі Ліги чемпіонів проти «Фенербахче».
«Це був особливий для мене момент. Мені потрібно було добре розпочати кар’єру в Манчестері, адже я скаузер. Дуже рідко футболіст із Ліверпуля грає за «МЮ» і швидко отримує підтримку та любов фанатів, тож я знав, що потрібно заявити про себе».
І він заявив – Руні вийшов у старті, «МЮ» переміг із рахунком 6:2, а Вейн відзначився хет-триком. Усі м’ячі – справжня краса.
Вкрутив довгі шипи і навмисно зламав Террі, але карма швидко його наздогнала – Руні ледве не пропустив дебютний ЧС
У сезоні 2005/06 «Манчестер Юнайтед» відчайдушно боровся із «Челсі» за чемпіонство в АПЛ. 29 квітня команди зустрілися на «Стемфорд Брідж», і лондонцям, які вже добряче відірвалися від «червоних дияволів», вистачило б нічиєї, аби завоювати трофей.
За кілька хвилин до стартового свистка камери загострювали увагу на бутсах Вейна Руні. І, виявляється, недарма.
«Пам’ятаю, що перед грою я замінив шипи на бутсах – поставив довші, тому що хотів зробити комусь дуже боляче. «Челсі» потрібен був лише один пункт, щоб стати чемпіонами, а я не міг це прийняти. Усе було легально, в них можна було грали, але раніше я грав із коротшими», – з жалем в очах згадує той матч Вейн.
Свою місію Руні швидко виконав – зламав капітана господарів Джона Террі, який, хоч і дограв до кінця, але після матчу покинув стадіон на милицях.
«Мабуть, хтось скаже: «Ой, ну так не можна ж», але такі футбольні люди, як я, сприймають це зовсім інакше. Він просто молодий хлопець, засмучений, розчарований. Він не любить програвати і втрачає титул вдруге поспіль – для мене це показник його сталевого характеру», – згадує той матч тодішній тренер лондонців Жозе Моурінью.
Карма швидко наздогнала англійця – коли рахунок уже був 3:0 на користь «Челсі», невгамовний Руні все одно нісся вперед, аби забити хоча б один м’яч. В одній із атак його зупинив Пауло Феррейра – без фолу, але з фатальними наслідками.
«Я сам винен, що так трапилося. Якщо уважно придивитися до епізоду, мої передні шипи в’їлися у землю, а нога пішла вперед. Я зламав 3 плеснових кістки».
Через півтора місяці у Німеччині повинен розпочатися чемпіонат світу, а Вейн Руні вимушений пропустити щонайменше 5-6 тижнів через безглузду травму. Але ви справді думаєте, що він пропустив би свій дебютний мундіаль?
Приховав від медиків нову травму, щоб зіграти на ЧС, але провалив мундіаль
«У мене була телефонна розмова із сером Алексом Фергюсоном, – згадує Свен-Горан Ерікссон. – Він дуже наполегливо попросив мене не брати Вейна на чемпіонат світу, інакше пообіцяв вбити мене. Але я відповів: «Алекс, їдь у відпустку. Я беру Руні і ми їдемо у Німеччину, вибач».
Руні, який не грав з кінця квітня, усе ж відправився на мундіаль і проходив безліч тестів, щоб встигнути відновитися до початку турніру.
«МЮ» і збірна домовилися про запрошення незалежного спеціаліста – і що б він не сказав, вони б відштовхувались від його слів. Він покликав мене на поле, подивився, як я рухаюсь. Останній тест – він просто влупив мене по нозі і спитав, чи мені боляче. Я відповів: «Ні».
«Ти готовий», – сказав він наостанок».
«Наступного дня я вперше потренувався в загальній групі. Ми вийшли на поле, пробіглися. Десь біля центру поля був м’яч. Я пробив, намагаючись влучити у поперечину, але потягнув пах. У мене був 6-сантиметровий надрив пахового м’яза, про який я не розповів лікарям.
Я думав, що все буде добре».
Але все було навпаки. Вейн зізнався, що фізично не був готовий до ЧС: «Я постійно приймав знеболюючі».
Нова тактика Ерікссона також не працювала. Англійці не могли контролювати м’яч так, як у матчах відбору, тож сконцентрувалися на довгих передачах у вільні зони, розраховуючи на фізичну силу Руні і його вміння вбігати у вільні зони – але нічого не вийшло.
Вейн не забив жодного м’яча на турнірі, а завершився він для нього знову передчасно і знову у матчі проти збірної Португалії.
Англія грала жахливо, але Руні дійсно проводив свій найкращий матч на турнірі. В одному із моментів він боровся за м’яч одназу із двома суперниками, які грубо грали проти нього, та арбітр не свистів. Врешті-решт у Вейна не витримали нерви – і він наступив бутсами на Рікарду Карвалью. Червона картка уже на 62-й хвилині матчу.
«Досі не розумію, чому арбітр не дав свисток раніше, коли проти мене порушували правила. І до сьогодні я не знаю, чи я навмисно наступив на нього, чи ні».
Руні був надзвичайно розчарованим, а всю свою злість ледве не спрямував на одноклубника по «МЮ» Кріштіану Роналду, який відразу ж прибіг до арбітра просити для Вейна червону. Коли Руні йшов з поля, він щось наостанок сказав португальцю. Всі подумали, що між ними розгорівся конфлікт, але Руні розповів, що відразу після матчу вони вирішили усі питання.
Роналду вибачився одразу на інтерв’ю після матчу.
«Коли я зайшов у роздягальню, я розніс майже усе, що було на моєму шляху, а гра продовжилася. Пам’ятаю, як сидів і додивлявся матч. Мабуть, це було найсамотніше місце, у якому я коли-небудь був. Я думав: «Якщо ми пройдемо далі – я пропускатиму півфінал, можливо, фінал. Якщо ми вилітаємо – це моя провина», – згадує Вейн.
Найгірший матч у збірній, критика фанатів: за чотири роки – знову провал на ЧС
2009-2010 роки були, мабуть, найкращими у кар’єрі Руні, але історія знову повторилося. Вейн отримав травму у матчі проти «Шальке» в ЛЧ незадовго до початку ЧС-2010 у Південній Африці.
Руні, на жаль, знову не зміг проявити свої найкращі якості на міжнародному турнірі.
Після 0:0 у матчі із Алжиром Руні прямо у камери крикнув: «Як же «чудово» чути, як твої ж вболівальники освистують тебе. Віддані фанати!».
Той матч багато хто називає найгіршим у кар’єрі Вейна Руні у збірній Англії.
Олівер Голт, репортер Sunday Mirror, знайшов причину, чому міжнародна кар’єра Руні не змогла досягти свого піку на великих турнірах: «Я завжди думав, що Вейн – заручник того самого Євро-2004. Його вплив на тодішню збірну був настільки сильно вираженим, наші очікування були занадто високими після турніру. Як він грав, як він розривав найкращих захисників у світі. Очікування були настільки високими, що усе інше автоматично вважалося провалом».
Ледве не пішов з «МЮ» в «Сіті», вимагав у Фергюсона нових трансферів
У жовтні 2010-го стурбований сер Алекс Фергюсон розпочав одну з прес-конференцій з поганих новин: «Агент Руні сказав, що Вейн не буде продовжувати контракт з «МЮ» і хоче піти з команди. Справжній шок».
Преса писала, що у Вейна є лише один варіант для продовження кар’єри – і це «Манчестер Сіті».
«Ми продали Тевеза, потім продали Роналду, тож я залишився єдиним високопрофільним гравцем у команді. Я прийшов у офіс сера Алекса і запитав: «Який наразі план, босс?. Ми підписали двох молодих гравців, які ще нічого не довели». Його відповідь була: «Пішов до біса з мого офісу».
Усі здивувалися сміливістю Руні прийти у офіс Алекса Фергюсона із трансферними питаннями, але Вейн дійсно хотів партнерів, які змогли б допомогти продовжувати вигравати трофеї.
«Сіті» пропунували мені жирний контракт з зарплатнею в 200 тисяч фунтів за тиждень. Тож мені було дуже легко сказати: «5 років, я підписую». Але я хотів бути успішним на полі – це набагато більше значить для мене».
Якщо ви ще не зрозуміли: це був справжній шантаж, щоб отримати новий контракт і змусити керівництво клубу запросити іменитих футболістів. І план спрацював.
***
5 трофеїв АПЛ, 1 кубок Англії, 3 кубка ліги, перемоги у Лізі чемпіонів, Лізі Європи та клубному чемпіонаті світу, найкращий бомбардир в історії «МЮ» і збірної Англії. Та один неповторний характер.
Вейн Руні – справжній феномен.
Фото: скріншоти з документалки Amazon, інстаграм Вейна Руні, The Mirror, Getty Images, Goal.com
