«Поздравляю вас с созданием оранжево-черной семьи!«Капітан збірної України і Шахтаря привітав блогера Трибуни з весіллям

Для одного 25-річного (нерегулярного) блогера Трибуни остання субота вересня почалась з одного невеличкого, але досить відчутного юридичного казусу: (нерегулярного) блогера зареєстрували у шлюбі!

Але найцікавіше відбулось уже під час святкування. Річ у тому, що ми з дружиною запрошували на весілля нашого друга, який добре відомий більшій частині Трибуни найзамінусованішими постами в історії ресурсу. Але з об'єктивних причин Діма з дівчиною не змогли приїхати. Хоч ми чекали. Уявіть, яким сильним було наше здивування, коли пд час одного з тостів мікрофон опинився не в руках когось з гостей, а біля динаміка телефону, а звідти зазвучав знайомий голос. Незважаючи на сотні кілометрів Друг був поруч! Самого цього факту було б достатньо, щоб наше свято стало ще теплішим і радіснішим, але Клименку цього виявилось замало. Тому що він попросив усіх поглянути на екран, де ми побачили ось це:

Капітан "Шахтаря" та національної команди України з футболу привітав нас зі створенням сім'ї!

Виявляється, Діма через Head of Media & Public Relations Андрія Бурлакова(ви можете легко його прикликати у коментарі, написавши щось погане про донецький клуб) попросив капітана мого улюбленого клубу сказати пару теплих слів і організував нам найнесподіваніший та найнеочікуваніший подарунок! А той погодися. Тому що Людина. Тому що капітан. Тому що сам сім'янин. Та тому що "Шахтар" - це теж про сім'ю. Про піклування і про те, що кожен з нас, фанатів гірників, важливий. І кожного з нас цінують.

Так було і коли я просто вирішив пробити виїзд в Харків на матч з Фейєнордом, написав про це огляд, а "Шахтар" подарував мені два квитки на матч з Манчестер Сіті. Людяно і лояльно. Тому що ми - помаранчево-чорна сім'я.

Моя дружина Уляна родом з Донбасу. Вона, її родина(яка стала і моєю) та сотні тисяч інших людей змушені були залишити рідну землю через російську агресію. І вона сиділа зі сльозами на очах, коли дивилась відео. Тому що Шахтар - це один із найголовніших українських символів Донбасу. Так було, є і буде.

А ще цей пост про дружбу. Ми не так часто бачимось з Дімою, але це мій великий і важливий друг. Я пошкодував не один раз, що Діма з Вікою не змогли приїхати, але я точно можу сказати, що розділив найважливіший день мого життя з моїм другом. І я тішусь.

Мрійте не про багатство чи славу. Мрійте про хороших та вірних друзів. Цінуйте та любіть своїх батьків. Створюйте сім'ї та прививайте їм любов: до людей, до себе, до природи, до емоцій, до футболу. Ну і не забувайте головного: Шахтар - чемпіон!