10 легенд-двійників, які трапились в українському футболі

Український футбол багато хто сварить і кляне за втрату видовищності і привабливості. Вболівальники перестали ходити на стадіони, вся інтрига полягає у тому, скільки в черговому матчі пропустить Динамо від Шахтаря, а єдиним збудником спокою залишається керівництво «Карпат», яке повсякчас закидає(і накидає) в інформаційний простір бодай якісь страви для роздумів. Наш футбол не завжди був таким. Давайте пригадаємо 10 найбільш пам’ятних моментів українського футболу, які є майже ідентичними двійниками легендарних моментів футболу світового. Поїхали!

Богорукий двійник

Гол рукою Дієго Марадони у чвертьфіналі ЧС-86 проти Англії і досі називають одним з найскандальніших  і найсуперечливіших в історії. Дубль Дієго Армандо вивів команду у півфінал турніру, тріумфатором якого, врешті, аргентинська збірна і стала. Сам Марадона після матчу заявив, що м’яч був забитий «не його головою, а рукою Бога».І якщо в сонцеликість одного з королів футболу ще можна повірити, то в наближеність Сергія Кузнєцова до Творителя віриться з превеликим трудом. Але це не завадило йому в 2012 році у вирішальній битві першолігових «Севастополя» і запорізького «Металурга» за право грати у наступному сезоні в Прем’єр-Лізі забити гол рукою і вирвати перемогу з рахунком 2:1. Завдяки перемозі, за тур до фінішу Севастополь відірвався від МЗ на 2 очки і здавалось, що вихід в УПЛ нікуди від «моряків» не дінеться. Однак, ця історія для постраждалої сторони, на відміну від англійців у 86-му, закінчилась хеппі-ендом: в останньому турі Севастополь скатав нічию з Буковиною, а МЗ переміг Геліос, обидві команди набрали по 76 залікових пунктів і з кращою різницею підвищення у класі отримала команда з Запоріжжя, яка, варто відзначити, весь сезон була ближчою до цілі.

Ванбастенівський двійник

Якщо зайшла мова про двійника найскандальнішого голу в історії, то варто згадати і двійників найкращих. Ці двійники представлені у декількох номінаціях, перша з яких «Ванбастенівський двійник». У фіналі ЄВРО-88 мало хто очікував на пару СССР-Голандія, однак фаворитів турніру – збірну ФРН країна тульпанів вибила на стадії півфіналу, в той час як СССР впоралась з Італією. Голандія мала на добу більше часу на відпочинок, всі гравці були здоровими і готовими до фіналу, в той час як СССР не дорахувалась травмованого Володимира Безсонова і дискваліфікованого Олега Кузнєцова. Власне, ці втрати в обороні і вирішили долю матчу: на 33 хв ніким не прикритий Рууд Гулліт вбив з кутового перший м’яч в зустрічі, а на 54 хв Марко ван Бастен(який асистував Гулліту під час першого голу) створив той самий шедевр. Збірна СССР мала шанси відігратись, штанга і незабитий пенальті Ігоря Беланова могли повернути СССР в гру, але не судилось. Голандія стала тріумфатором ЄВРО, в той час як збірна СССР задовольнилась(чи не дуже) лише срібними медалями. Ну а через 24 роки шедевральний гол вдалось повторити Тайсону, який тоді разом з Металістом наганяв страх на всю футбольну Європу. В четвертому турі групового етапу ЛЄ Металісту залишалось перемогти Русенборг вдома, щоб гарантувати собі єврокубкову весну. Металіст вирішив не відкладати справи на потім і вже на 3-ій хвилині матчу відкрив рахунок. Зв’язка Фініньйо-Тайсон організувала гол, який врешті увійшов у ТОП-60 найкращих голів за версією УЄФА і вивів команду Маркевича в 1/16. Насолоджуємось.

Рунівський двійник

«Кращий гол в АПЛ за останні 20 років», «кращий гол в кар’єрі Руні», «не думаю, що вболівальники колись побачать щось подібне на Олд Трафорд» - всі ці епітети присвячені дійсно божевільному голу Уейна Руні, який він провів у ворота Манчестер Сіті. Вирішальний м’яч ножицями через себе «Шрек»  забив на 77 хв матчу, встановивши вирішальний рахунок в манчестерсьому дербі – 2:1. В УПЛ було немало голів після ударів через себе, але найбільш пам’ятним я вважаю гол Руслана Ротаня в сезоні 2016/2017. Перший гол капітана дніпрян після підписання нового контракту, чудове закінчення вдалого проходу Близниченка по флангу і надважлива перемога над суперником, який за останні роки зумів стати надпринциповим.

У нашому рейтингу залишається ще декілька пам’ятних голів-двійників, але ми перейдемо до них трошки пізніше, а поки що до вашої уваги найскандальніша симуляція, яку змогли відтворити українські футболісти.

Акторський двійник

Битва за право вважати гравців команди-суперника більшими симулянтами вже не один рік триває між вболівальниками Барселони і Реала. На кожного «гелевого, який падає від подуву вітерця», знаходиться свій «півник впав, як підкошений». Але генієм акторської майстерності за правом вважається Серхіо Бускетс, який протягом своєї кар’єри не гребував застосуванням ось таких прийомів для виведення суперників з гри. Що стосується українського футболу, то тут дещо важче. Репутація капітана гірняків не підлягає сумніву, як і репутація одного з найплаксивіших гравців ДК, але пам’ятним залишається епізод чвертьфіналу кубку України сезону 2009/2010, в якому зустрілись Шахтар і Динамо. Досі незрозуміло, що стало причиною падіння Олександра Кучера: постріл снайпера, судома в спині чи приступ апендициту. Але з впевненістю можна сказати, що провина Огнєна Вукоєвича була мінімальною. Гірники святкували перемогу 2:0 і вихід в ½, а Вукоєвич з адміністратором Динамо у суддівській кімнаті розбирали епізод з головним арбітром матчу Володимиром Сіренком.

«Я впав картинно? Він вдарив мене ззаду в спину. Картинно – не картинно, червона була. Я нікого в живіт не бив».

Кривавий двійник

Але був в житті Кучера і епізод, в якому порівнювали вже не його симуляцію, а професіоналізм і мужність. Фінал кубку України, на цей раз сезон 2014/2015, в якому Шахтар святкував перемогу по пенальті, 0:0(5:4 пен). На 44 хв матчу Олександр отримав розсічення, яке не дозволило йому продовжити гру. До честі захисника, від до останнього рвався продовжувати бій, навіть не зважаючи на дійсно жахливі кадри: кров з рани повністю залила Кучеру півголови. Як не згадати легендарного Террі Бутчера і його матч проти збірної Швеції? На початку гри Террі розбили голову, але він навідріз відмовився йти на заміну, тому рану йому зашили одразу на полі і замотали голову товстим шаром бинтів. Але до кінця матчу Бутчер взяв участь в багатьох єдиноборствах на «другому поверсі», тому після фінального свистка його футболка нагадувала одяг жертви маніяка - була повністю просякнута кров’ю.«Не буду хизуватися, але ту гру я дограв дуже спокійно, не звертаючи уваги на кров. Про що Ви говорите - в свою бутність футболістом «Рейнджерс» я відіграв три матчі з переломом малогомілкової кістки, навіть не помічаючи пошкодження. А тут якесь невелике розсічення».

(Могли потрапити в рейтинг: той же Олександр Кучер в матчі кваліфікації ЛЧ проти Рапіда, Артем Кравець в матчі відбору до Євро зі Словенією, Тарас Степаненко).

Мстивий двійник

5 травня 2010 року, стадіон «Олімпійський» в Римі, фінал Кубку Італії між Інтером і Ромою. На 39 хв поєдинку Дієго Міліто забиває єдиний гол в матчі, але інтрига тримається весь матч. Сутички, провокації, тички і удари – градус тримається високим і на 87 хвилині стається кульмінація матчу: Франческо Тотті у погоні за Маріо Балотеллі з усієї сили б’є співвітчизника по ногах і отримує другу картку за матч і вилучення. Інтер в тому сезоні візьме требл, тріумфує в чемпіонаті і Лізі Чемпіонів, а перемога у кубку стане для «нарадзурі» шостою. 1 травня 2016 року, «Львів-Арена», 24 тур чемпіонату України з футболу. Святкуючи третій гол своєї команди(матч звкічнився з рахунком 3:0 на користь гірників), Тарас Степаненко побіг до динамівського сектору і продемонстрував емблему Шахтаря, після чого отримав від гравців ДК декілька штурханів, а крапку(яка стала величезними трьома крапками і потягнула за собою один з найгучніших скандалів в історії українського футболу) поставив Андрій Ярмоленко: з усієї сили врізав по ногах Степаненко, коли той пробігав повз.

«За що я вдарив Балотеллі? За те, що він сказав мені на полі і за те, що він зробив на «Сан-Сіро».«Ніггер…Так-так, саме це він і сказав».

«На всю країну можу сказати, що моя дружба з Андрієм Ярмоленком закінчилась».

 Схибнутий двійник

В 2009 році в матчі 32 туру іспанської Прімери Реал проти Хетафе Пепе збив гравця у власному карному майданчику, але те, що сталось потім, просто підірвало медіапростір: португалець бразильського походження немов оскаженів і почав бити суперника ногами і штовхатись з іншими гравцями. Наступного ранку газети вийшли з заголовками «Пепе втратив розум», гравець отримав 10-матчевий бан, який багато хто порахував «достатньо лояльним і м’яким покаранням». Але в нашому футболі подібний епізод трапився набагато раніше, а саме в далекому 2006 році, коли в матчі Першої ліги між Динамо-2 і ЦСКА на 58 хв нападник «армійців» Сергій Матюк спочатку зіграв в м’яч, а потім влучив ногою в обличчя Олександра Рибки, який вибіг з карного майданчика на перехоплення. У стані афекту Рибка почав бити ногами Матюка, який лежав на землі. Епізод закінчився тим, що на допомогу нападнику прибіг тренер Юрій Максимов і почав уже бити Рибку. Результат: 10-матчева дискваліфікація для Рибки від КДК, а до того ще й закрита черепно-мозкова травма. Максимов отримав бан до кінця сезону.

Йожеф Сабо: «Коли Рибка дізнався про те, що зробив в стані ефекту, то дуже сильно засмутився і постійно шкодував про те, що трапилося. Я переконаний на всі сто відсотків, що після виходу з лікарні Саша обов'язково приїде до потерпілого гравцеві ЦСКА і принесе йому щирі вибачення».

Прямоефірівський двійник

Хто не знає головну футбольну постать у Твіттері Гарі Лінекера? Гострими коментарями, іронічними жартами, перепалками з футболістами експерт BBC здобув ледь не таку ж славу, якої зазнав, коли був футболістом. Але світову відомість йому принесло парі, яке він заключив в легендарному для «Лестера» сезоні: за його умовами, якщо Лестер став би чемпіоном АПЛ, Лінекер обіцяв провести один з  прямих ефірів програми у спідній білизні з символікою «лисиць». Що було далі, знає весь футбольний світ. Раньєрі зробив Лестер чемпіонами, а Лінекеру залишилось виконувати обіцянку. Що він, до його честі, й зробив. Але в 2014 році українське футбольне телебачення сколихнула не менш гостросюжетна суперечка. Найвідоміший футбольний коментатор і експерт країни Віктор Вацко побився об заклад з умовою, що якщо Німеччина стане чемпіоном світу, Віктор у прямому ефірі розлучиться зі своєю пишною шевелюрою. Після голу Гьотце Вацко зірвав голос і зійшов з розуму прямо в коментаторській кабінці, а після матчу вирок виконав Євген Левченко. Цей день став кінцем епохи волосатого Вацка, з цього моменту на каналах «Футбол» стало на одного лисого експерта, який розбирається в футболі, більше.

Серхіорамівський двійник

В цій номінації вперше я порівнюю події, в яких до обох мають відношення українські футболісти. В 2007 році в 1/8 кубку УЄФА зустрілись Шахтар і майбутній тріумфатор турніру – Севілья. Перший матч в Іспанії команди звели до рахунку 2:2, а от в другому, донецькому поєдинку, завдяки голам Матузалема і Елано тримався рахунок 2:1. І тримався від рокової 94 хв. На останню подачу з кутового в карний майданчик Андрія П’ятова прибіг його візаві Андрес Палоп, який підставив голову під навіс і зрівняв рахунок. Гра перейшла в овертайм, де севільці змогли забити вирішальний третій гол і пройти далі. Після цього матчу летіли коментаторські голови, кияни ще не один рік згадували гірникам прикрий гол, а П’ятов і сам встиг забити гол на останніх секундах у ворота словаків, який не зарахували. Прикро! А от в 2010 році відбувся гол, який українські вболівальники пам’ятатимуть з гордістю. Звісно, адже за всю історію чемпіонату України з футболу таке трапилось вперше: в компенсований арбітром час за рахунку 0:1 між Кривбасом і Арсеналом, Євген Боровик прийшов на подачу з кутового і саме він врятував команду від поразки! Сам голеадор після матчу відзначав, що на тренуваннях нерідко забивав і головою, і ногами, отримував вітальні смс від Коноплянки, який травив товариша прізвиськом «голеадор», а Рева привітав з забитим м'ячем і по-філософськи відмітив, що за футбольну кар’єру треба прожити навіть таке.

«Записувати гол на диск? Навіщо? Зараз є інтернет. Якщо внуки захочуть переглянути мій гол, то з легкістю знайдуть його в мережі».

Царський двійник

Цих двох важко назвати звичайними футболістами. Їх заочне суперництво давно вже переросло за межі футбольного поля. Половина вважає футбольним богом одного, інша половина – іншого. Рекордна кількість чемпіонств на двох вражає. З роками обидва стають лише краще і потужніше. Провокативні, епатажні, націлені на успіх, стильні і суворі. Європа ними пишається, але один з них – наш. Коментарі зайві, насолоджуйтесь.

Напруженість, непередбачуваність, нелогічність результатів, несправедливість суддів, брудна, а часом навіть підла гра, повна провокацій і маніпуляцій, договірні матчі, підкупи і дискваліфікації. Можна байдуже ставитись до вічного суперництва Динамо і Шахтаря, не знати, куди перед каждою ігрою ходять Карпати, не брати участі у гарячих баталіях між фанатами «гнома і гелевого» і не плюватись в телевізор, коли перемикаєш у неділю в 21:30 на канал «2+2» або «Футбол». Врешті-решт, факт лишиться фактом: пристраснішого і більш захопливого спортивного видовища годі й уявити.Пишіть в коментарі, з якими легендарними подіями асоціюється український футбол у вас і які пам’ятні моменти назавжди залишаться у ваших головах і серцях. Це «Те, що показує Кобін», бережіть себе і пам’ятайте: хто не ризикує, той на 3-5-2 не переходить.

P.S.