Колонка про Шеву від Реднаппа, унікальна деталь України, Шарапенко (не одрук!) – це Степаненко. Що британські медіа пишуть про нашу збірну
Великий аналіз настроїв англійців перед чвертьфіналом.
Великий аналіз настроїв англійців перед чвертьфіналом.
The Athletic
Видання випустило кілька матеріалів з акцентами на будь-який смак. Наприклад, окремий текст про персону головного тренера збірної України Андрія Шевченка під заголовком: «Натхненний Анчелотті, друг Абрамовича – Шевченко справляє враження класного тренера».
Автор підкреслює міцний зв’язок Шевченка з Романом Абрамовичем, завдяки якому Андрій, який мешкає в столиці Англії, часто буває як на «Стемфорд Брідж», так і на базі «Челсі». На додачу джерело підтверджує – український тренер вже приблизно рік перебуває в списку потенційних очільників лондонців.
«Донедавна це видавалось більше наслідком їхніх близьких відносин, а не тренерських характеристик Шевченка. Проте 44-річний спеціаліст починає міняти це сприйняття.
Вивести Україну у чвертьфінал великого турніру – велике досягнення. Перемога над Англією вразила б іще більше і напевно привернула увагу Абрамовича».
За цим слідує аналіз тренерської роботи Шевченка:
- авторитет серед гравців (цитата Руслана Малиновського: «Він приніс в збірну те, чого раніше в ній не було. Завдяки цьому ми виросли як команда. Раніше ми грали якомога простіше, зараз шукаємо інші шляхи»);
- перейняті у Моурінью та Анчелотті навички (особисто бере участь в тренуваннях, запис занять дронами, більше за попередників працює зі статистикою та аналітикою);
- робота над атмосферою в колективі (обов’язкова пісня від новачків, заборона мобільних під час спільних трапез);
- тактична гнучкість (основна схема 4-3-3, яка може змінюватись на прикладі матчів зі Швецією).
В підсумку автор підводить до думки, що Шевченку на цьому етапі краще залишити роботу на рівні збірних, якщо він хоче попрацювати колись із грандами. Для цього йому потрібно здобути хоч якийсь досвід на клубному рівні – інакше в «Мілан» або «Челсі» не потрапити.
Ще один матеріал присвячений окремо Зінченку - з референсом до нашого тексту, що приємно. Тут автор відштовхується від вдалої гри Олександра проти Швеції, яку він провів на позиції лівого латераля та наводить його ж післяматчеву цитату:
«Коли граєш в центрі, то можеш не помічати таких речей. Але граючи на краю, я помітив як сильно втомились бігати шведи і що перевага в одного гравця стає неймовірною».
Цим автор підтверджує – хоч початково рідною позицією Олександра була роль центрального півзахисника, зараз, завдяки грі на лівому фланзі захисту в «Манчестер Сіті», саме ця позиція стає для нього комфортнішою. Нехай він і провів у цій ролі лише другий матч за збірну.
З іншого боку гра Зінченка лівим латералем за Україну та лівим захисником за «Манчестер Сіті» відрізняються стилістично. В першому випадку Олександр більше зустрічався з м’ячем у фінальній третині поля і, зокрема, видав нехарактерний для його гри за «Сіті» гольовий пас на Артема Довбика. Хоча гравець з такою палітрою передач, які є в Зінченка, начебто доречніший у центрі поля.
Закінчує автор висновком, що це лише чергове підтвердження різноманітності, універсальності та працелюбності Зінченка, завдяки яким він і пробив собі шлях в основу команди Ґвардіоли.
В прев’ю усіх чвертьфіналів Євро анонс матчу України та Англії від авторів видання легко звести до кількох тез:
- стилістично команда Шевченка не хоче пресингувати високо, але інтенсивніше грає в півзахисті, на відміну від Англії;
- головна зброя України в атаці – Ярмоленко, а Англії – Стерлінґ. Рахіму в цьому суттєво допомагає Люк Шоу;
- план Англії на турнірі простий – максимально контролювати гру, тактично нейтралізуючи суперника і витискаючи максимум зі стандартних положень;
- зустріч в Римі буде для Англії першим і (якщо пройдуть далі) єдиним поєдинком на Євро поза «Уемблі». Тоді як Україна весь турнір проводить в роз’їздах і вже звикла до них.
Окрім цього видання коротко згадує історію протистоянь українців та англійців. Також автори попереджають Україну – Кейн перервав суху серію і нарешті забив на Євро, а зазвичай після такого Харрі починає щедро класти м’ячі.
На десерт матеріал про те, що через карантинні обмеження багато англійських вболівальників (а серед них і такі, що не пропускають виїзди на збірну з 70-х років) відмовились від поїздки до Риму. Розрахунок простий – щоб уникнути обов’язкового карантину в Італії та вдома після повернення і не пропустити домашній півфінал за участі Англії. Чи втрутиться команда Шевченка в ці плани?
The Guardian
Ці хлопці та дівчата теж вирішили підкреслити зміни в збірній України після приходу в неї Андрія Шевченка. «Тренер скористався своєю італійською освітою, щоб покращити команду та битись із Англією за півфінал гнучким складом», – йдеться в підзаголовку.
Тезово:
- за п’ять років після провалу на Євро-2016 збірна України змінилась до невпізнаваності. Все завдяки сучасному тренерському баченню Шевченка, якому не заважає навіть відсутність досвіду;
- принципи тренера Шевченка сформовані завдяки роботі з Лобановським, Дзаккероні, Анчелотті та Моурінью. Це компактність, баланс між захистом та нападом, гра в короткий та середній пас, контроль м’яча, але і вміння, коли треба, переходити на гру в захист;
- вплив на його стиль італійського періоду кар’єри та присутність італійських помічників у складі. Важливо – розпізнавати кількісну перевагу на полі та створювати вільний простір;
- базова схема України при Шевченку – 4-3-3, яку, втім, Шевченко вчиться переводити на гру в три захисники. Автор очікує саме цього в грі проти Англії;
- тісний зв’язок з «Челсі». Попри це автора здивувало те, як Шевченко підтримував лондонців у останньому фіналі ЛЧ. З двох причин – Андрій вболівав за клуб російського олігарха, попри війну між країнами, та святкував гол Кая Гавертца, після помилки Олександра Зінченка, якого Шевченко тренує в збірній.
В прев’ю до матчу видання виділяє такі ключові моменти:
- перевага Англії у грі в захисті. Оборона англійців настільки сильна, що голкіпера Джордана Піфорда ще ніхто як слід не випробував на Євро (хоча сусідній матеріал доводить, що Джордан зараз в дійсно в хорошій формі);
- в українця Георгія Бущана роботи натомість вистачає в кожній грі і по ходу турніру він стає одним з найкращих гравців української збірної, витіснивши з воріт Андрія П’ятова;
- Саутґейта критикують за надто оборонну гру, але вихід у чвертьфінал без пропущених послаблює цей тиск на нього. Тому навряд він щось тут змінить;
- в атаці України проблема у формі Андрія Ярмоленка – надто багато сил він віддав у грі зі Швецією. Його значення для команди Шевченка важко переоцінити. У Англії атака якісніша, а найбільше сподівань покладають на Стерлінґа.
Впадає у вічі також текст про українців, які мешкають в Британії та об’єднуються зараз, щоб підтримати нашу збірну. Зокрема, історія 9-річного хлопчика Луки Маллені із Бредфорда, який яскраво святкував перемогу України над Швецією, але розгублений зараз – не знає, за кого вболівати в протистоянні з Англією. Все тому, що він наполовину українець і наполовину англієць. Його дідусь Степан Яроцький заспокоює внука – він у виграшному становищі, бо далі точно пройде одна з його улюблених команд.
«Спільнота українців у Британії, об’єднана національним горем, завжди була потужною з моменту першої активної еміграції сюди після Другої світової. Це привело до утворення великої кількості в країні центрів цієї спільноти, греко-католицьких церков та українськомовних шкіл», – йдеться в матеріалі, героями якого є кілька українців різного віку.
Ще два вартих уваги тексти:
– невеликий репортаж з України про настрої всередині країни. «Київ не схожий на місто, охоплене лихоманкою Євро-2020, але копніть трохи глибше і ви відчуєте дух стійких. Перед матчем з Англією тут налаштовані на перемогу»;
– колумністи видання застерігають англійців, що фаворитизм їхньої збірної в парі з Україною не повинен вводити в оману. «Будуть звичні заклики збільшити швидкість, розв’язати активну гру попереду, але це буде нелогічно. Метод Саутґейта – тактичний консерватизм, але його чомусь плутають з відсутністю хоробрості. Хоча це частина тихої революції Ґарета».
The Telegraph
У порівнянні з двома попередніми медіа The Telegraph не так прискіпливо вирішив описати самого суперника англійців, зосередившись на своїй команді.
Серед текстів із заголовками «Наскільки класною є сьогодні Англія?», «Англія от-от увійде в історію і виправдає ажіотаж навколо» та «Англія планує повернутись до гри в три захисники» немає жодного присвяченого окремо тільки Україні.
Найцікавішим з позиції українського вболівальника видається матеріал «Як Англія може обіграти Україну». До його створення журналісти долучили екс-тренера збірної Північної Ірландії Майкла О’Ніла, який обіграв Україну на Євро-2016, та британського блогера українського походження Ендрю Тодоса, про якого ми уже писали окремий матеріал. Прев’ю про те, що:
- Саутґейту не варто очікувати, що Україна буде пасивним суперником. Англійцям важливо зберігати контроль над м’ячем та бути терплячими;
- склад України добре синхронізований – вони грають разом 2-3 роки, а також почали підготовку до Євро на два тижні швидше інших;
- автори відзначають добре взаєморозуміння у Яремчука та Ярмоленка, але вважають, що Англії не потрібно вигадувати нічого радикального іншого, щоб протистояти парі Романа та Андрія;
- у штабі Шевченка невизначеність на лівому фланзі. Наприклад, Зінченко результативно зіграв проти Швеції, але йому бракувало підтримки. А Малиновський та Шапаренко натурально є центральними півзахисниками, тому тяжіють до центру. Кайл Уокер має все, щоб скористатись цією слабиною українців
До речі Шапаренка англійські колеги чомусь вперто сплутали кілька разів зі Степаненком, ще й прізвище неправильно написали;
- важливою може стати роль Букайо Сака, участь якого в матчі, втім, під сумнівом через ушкодження. Автори відштовхуються від його успішної гри проти Німеччини – він вдало діяв у просторі між крайнім та центральним захисниками, і цей простір повинен бути знову, адже Україна грає за тією ж схемою, що й Німеччина;
- О’Ніл розповів, як його команда протидіяла Ярмоленку – головній небезпеці в складі України для англійців. «Ми змінили схему з трьох захисників у чотири, а Джоні Еванс був не центральним, а лівим оборонцем. Він зіграв з Андрієм дуже персонально щільно, слідкуючи за його зміщеннями та не даючи завдати удару з лівої»;
- цей матч – зіткнення півзахистів. В України він більше з акцентом на фізику, а не на творчість. Тому команда Шевченка буде намагатись заважати креативності англійців. Але навіть якщо в українців буде кількісна перевага в центрі поля, автори не вважають, що в Англії будуть проблем без контролю м’яча;
- від України очікують гіршої фізичної форми та швидшої втоми. Це має значення, адже Шевченко готує своїх гравців до найважливішого матчу в їхній кар’єрі. Такий висновок тут роблять на основі жилету з GPS-приймачем, який Артем Довбик продемонстрував, святкуючи переможний гол шведам.
- Експерти The Telegraph наголошують – Україна є єдиної збірною на Євро-2020, яка використовувала технологію STATSports не лише в тренуваннях, але й в матчах. Його застосовують для того, щоб контролювати та визначати рівень навантаження гравців. І від цього відштовхуватись в тренувальній та відновлювальній роботі, а також при визначенні стартового складу. Але на їхню думку, це нам не допоможе.
BBC Sport
Спортивний підрозділ суспільного мовника Британії потішив кількома зосередженими на Україну матеріалами. З уже звичного – фокус на Андрієві Шевченку. Для тексту про основні віхи життя та кар’єри Шеви журналісти взяли коментар, зокрема, в екс-гравця українського збірної Олексія Бєліка:
«Ми грали з Грузією. Перед матчем Олег Блохін оголосив стартовий склад та роздав інструкції на гру. Але перед виходом на поле Шевченко дав мені свої інструкції. Матч ми виграли 2:0, а я та Андрій забили по голу».
Ще одна цікава деталь, на яку звернули увагу, це те, що Шевченко та Саутґейт протистоятимуть не вперше. Зокрема, тут згадують дебютний виїзний матч Андрія за «Челсі», який припав на перший поєдинок Ґарета на чолі «Мідлсбро». Шева тоді забив свій перший гол в чемпіонаті Англії, але перемогли 2:1 саме господарі.
В матеріалі під заголовком «Чим Україна загрожує Англії» йдеться про таке:
- в англійців начебто сприятливий на папері суперник по чвертьфіналу. Але турнір вчить тому, що нічого не варто виключати. Тим паче Україна вперше в історії дійшла до чвертьфіналу;
- найбільша загроза для Англії в складі України – Андрій Ярмоленко. Правда, незрозумілою є його готовність до зустрічі. Результативність гравця «Вест Гема» має вселяти впевненість в українську команду;
- BBC Sport в нашому складі виділяє також Зінченка, Караваєва, Матвієнка та Яремчука. Експерти видання наголошують, що вони можуть знову себе проявити, адже зараз весь тиск на Англію, тоді як очікування від України не такі високі;
- автори підкреслюють бойовий дух збірної України і в приклад згадують торішню історію – коли через значні проблеми з ковідом збірна спочатку програла резервним складом 1:7 від Франції, але через кілька днів у тих же умовах обіграла Іспанію 1:0.
Як і The Guardian, тут також опублікували невеликий репортаж з України в декораціях вболівання за збірну. Але збудували його на спілкуванні з різними героями – як з України, так і українцями з-за кордону. Серед них колишній військовополонений так званої ЛНР, вболівальник луганської «Зорі» Владислав Овчаренко, який сьогодні працює в УАФ над реалізацією соціальних проектів. Він підтверджує, що на захоплених територіях зараз також підтримують збірну Шевченка:
«Я написав одному з гравців команди, що в Україні їх будуть підтримувати кожну хвилину суботнього матчу. І продовжать це робити, навіть коли все закінчиться, яким би не був результат».
Daily Mail
Жовтуватого характеру видання повниться різноманітними текстами та замітками. Наприклад, матеріал про те, що англійських вболівальників у Римі більшає з наближенням поєдинку, попри ковідні обмеження. Це все фанати з інших країн світу та Європи, які через це не повинні відсиджувати суворий карантин.
Вони обіцяють шуміти краще, ніж українські фанати, яких видання чомусь називає «дуже нахабними». Правда, такими автори представляють кількох дівчат з тієї самої скандальної компанії, що фотографувалась голяка на балконі хмарочоса в Дубаї у квітні. Що?!
Також видання через яскравий заголовок наголошує, що англійці готуються до гри з Україною з усмішками на обличчях та в доброму гуморі. Проте в сусідньому тексті уже зваженіший підхід – тут радять остерігатись «викинутих наче супертяжем панчів України» і акцентують, що перемогти команду Шевченка можна тільки «зігравши у свою гру і будучи готовим до всіх сценаріїв». Бо «Україну не можна недооцінювати».
Про це у своїй колонці також твердить англійський товариш Андрія Шевченка та син легендарного Харрі Реднаппа Джеймі Реднапп: «Ми з Андрієм граємо гольф разом, і я ще не зустрічав у цьому житті нікого настільки одержимого перемогою, як він. Що б він не робив, він хоче бути найкращим у цьому.
Після матчу зі Швецією я зателефонував йому і запитав, що він готує для Англії. Звісно, він не став зі мною ділитись таким. Сорі, Ґарет, я старався. Для Андрія доля цього матчу не є вирішеною. Він хоче, щоб Україна змагалась та перемагала. Він майже пішов у політику і хотів стати професійним гравцем у гольф, але тепер він знайшов свою справжню пристрасть».
Коротше, радимо до прочитання.
Фото: Getty Images, AMA/Corbis via Getty Images, twitter
