«Знаю лише трьох реальних державників – Путін, Сі Цзіньпін та Ердоган». Знайомимося з новим віце-президентом «Динамо»
Марк Гінзбург – громадянин США, має бізнес в Україні та спілкується з Кадировим.
Марк Гінзбург – громадянин США, має бізнес в Україні та спілкується з Кадировим.
Блокчейн в «Динамо» – гучна тема, яка виринула в інфопросторі на початку року. Спочатку ми дізнались, що кияни запартнерились з американською компанією Moonwalk, яка на основі фан-токенів має розробити внутрішню криптоекономіку клубу та покращити взаємодію з фанатами. Згодом – що в Ігоря Суркіса з’явився окремо під цей напрямок віце-президент, який займатиметься інноваціями й, зокрема, токенізацією столичних.
Мова про Марка Гінзбурга – мільярдера, який воліє сам себе так не називати. Це 64-річний уродженець Києва, який в кінці 80-х емігрував до США й отримав тамтешнє громадянство, а в 90-х повернувся в Україну робити інвестиційно-будівельний бізнес, відтоді живучи на дві країни. В Нью-Йорку у нього сім’я та будинок, тут – справи.
В публічному просторі Гінзбург став помітним лише останніми роками – після того, як у 2017 році прославився продажем київської квартири з допомогою блокчейну. Тоді про Марка дізнались як про бізнесмена, який щільно зацікавлений у передових технологіях – називає себе «блокчейн-євангелістом» та вкладає в стартапи, що займаються штучним інтелектом.
Тепер він зайшов і на спортивну територію, де планує за рік токенізувати «Динамо». Придивляємось до людини, яка обіцяє надсучасність та інновації в українському футболі.
Імениті родичі, Чорнобиль та еміграція в Штати
Гінзбург народився та виріс у єврейській сім’ї, що мешкала в столичному районі Куренівка. Але Київ для Марка – більше, ніж просто рідне місто. Брат його діда Лев Гінзбург – відомий на початку минулого століття київський архітектор, який посприяв появі тут ряду видатних споруд, серед яких будівля Нацбанку, Оперний театр, костел святого Миколая, а також «хмарочос Гінзбурга» – одне з найвищих зведень тогочасної Європи, яке не пережило другої світової і на місці якої сьогодні розташований готель «Україна».
Ще один знаменитий родич Марка – радянський вчений-фізик та лауреат Нобелівської премії Віталій Гінзбург. Той жив і працював у Москві, і з ним Марк перетинався під час навчання у Московському електротехнічному інституті зв’язку. Опісля Марк повернувся в Київ і згодом став інженером-електриком на заводі імені Артема. Але не надовго – незабаром довелось емігрувати.
«Втрутився Чорнобиль. Дочці було три роки, ми з дружиною чекали народження сина. Складно передати, які тривожні настрої були після катастрофи 86-го. Чимось схожі на нинішні: незрима, усюди прониклива небезпека, від якої немає дієвого засобу. Люди намагалися виїхати якомога далі від Києва та радіації до родичів. Далека рідня жила в Омську, але вже якщо до Омська, то і до Нью-Йорка не так далеко», – розповів жартома Гінзбург в нещодавньому інтерв’ю журналу «Футбол».
В Нью-Йорку Марк став таксувати, а в позаробочий час вчився на юриста. За його словами, опісля він почав надавати юридичні послуги – спочатку допомагав колишнім співгромадянам, які прибували з СРСР, а потім юридично супроводжував найбагатших з них при покупці нерухомості в Маямі. Так заглибився в процеси будівництва, що згодом перетворив на власний бізнес.
Натхненне повернення в Україну, весь бізнес тут та нерухомість на Хрещатику
За його ж розповідями, СРСР Гінзбург покинув у 1988-му, а вже у 1993-му повернувся у незалежну Україну з грошима та намірами інвестувати.
«Надихнувся тим, наскільки це вже інша, нова, молода країна. Вирішив в неї інвестувати. Пропозицій було безліч: як життєздатні, так і безглузді або просто афери. Довелося все це перебрати, вивчити. Зупинився на ідеї побудувати завод з переробки газового конденсату – і в 1995-му створив перше в Україні приватне підприємство у сфері нафтогазопереробки. Завод побудували в чистому полі під Полтавою, з нуля, і він щасливо працює досі».
На цьому Марк не зупинився та заснував інвестиційно-будівельний холдинг. Як він сам розповідає, сьогодні у нього 90 компаній в Україні, в яких він має долю і з чого платить податки в США як тамтешній громадянин.
«У мене велика девелоперська компанія, я багато будую. Збудував понад 380 тисяч квадратних метрів комерційної та житлової нерухомості. Також у мене є готельний комплекс на березі Київського моря на 320 людей, готель «Джинтама» в центрі міста та три офісні центри. Мені належить центральний корпус заводу «Арсенал», де я готуюсь зробити інтелектуальний хаб. Також я партнер [власників] майже гектара землі біля готелю «Дніпро» на Хрещатику».
В самих Штатах у Гінзбурга уже немає бізнесу, хоча з 1995 по 2001 роки він «доволі продуктивно займався будівництвом у Маямі-Біч».
Прихід в інновації, знайомства в Кремнієві долині, син також в блокчейні
Після світової кризи у 2008 році та переосмислення свого бізнесу увагу Гінзбурга привернули інноваційні технології – блокчейн та штучний інтелект. Сюди він і переспрямував інвестиційні інтереси.
Тепер він вкладає в IT-стартапи, пов’язані з блокчейном та штучним інтелектом. Просуває ідею діджиталізації функцій держав. Говорить, що раз в три місяці буває у Кремнієвій долині, де у нього багато знайомих. А у 2018 році він привозив до України людиноподібного робота Софію, з яким тоді зустрічався прем’єр Володимир Гройсман.
За словами Гінзбурга, активна зацікавленість в нових технологіях привела його до участі в блокчейн-самміті на острові відомого британського підприємця Річарда Бренсона. Там він остаточно зрозумів, куди саме рухається цивілізація та як вона зміниться:
«На приватному острові [Бренсона] в Карибському морі я це добре роздивився. Він зібрав для мозкового штурму всього сорок осіб, і мені пощастило бути серед них. Більшість учасників прилетіло не на приватних, а на рейсових літаках, а потім добиралися на катерах. Для мене це ознака змін в мисленні та сприйнятті світу тими, хто вже вершить його долю. Повна зміна пріоритетів. Ставлення до свого матеріального стану зовсім інше – вони не прив’язані до нього так сильно, як ті, хто заробляв долар до долара».
Поміж тим Марк розповідає, що нинішні посередницькі професії невдовзі зникнуть, відтак доцільніше в майбутньому буде здобувати інженерну освіту. Також він відстоює ідею інвестицій в криптовалюти. Гінзбург настільки перейнявся всім цим, що навіть його старший син Владислав також сьогодні займається блокчейном.
У 2019-му його призначили віце-президентом блокчейн-компанії Blockparty, яка того ж року уклала угоду про токенізацію клубу НБА «Сакраменто Кінґз». Саме вихідці з Blockparty заснували минулого року ту саму Moonwalk, з якою тепер співпрацює «Динамо». Яка в цьому роль Гінзбурга та чи має до цього також стосунок його син, наразі невідомо.
Знайомство з Трампом, Байден та конспірологія, спланованість коронавірусу
Гінзбург розповідав, що задовго до президентства Дональда Трампа він міг стати партнером майбутнього лідера США. У співпраці з американцем Марк хотів збудувати на тій самій землі на Хрещатику ще один «Трамп Тауер» на зразок того, що в Нью-Йорку. Підприємці з допомогою спільних знайомих зустрілись та обговорили плани в помешканні Трампа, той навіть порекомендував свого архітектора та зробив екскурсію житлом, але не зрослось.
Гінзбург не приховує, що є прихильником Трампа та не вітає Байдена як його наступника на посаді президента США. В Джо він бачить людину, яку до влади привели штучно спровоковані расові протести в Штатах, світова пандемія та прихована еліта демократів.
«В явищі під назвою «коронавірус» медична складова становить лише 10%, а решту 90% - це спланована дія. Ціль? Перевірка людини. В США це було вигідно демократам розкручувати перед виборами, щоб зробити велику частину виборців незадоволеними Трампом.
Расові заворушення – спланована акція демократів, які стояли на порозі зникнення як політичної інституції у випадку переобрання Трампа на другий термін. Демократична партія представляє інтереси міжнародної економічної групи, ціль якої – збереження долара як резервної валюти», – розповів Гінзбург в нещодавньому інтерв’ю Дмитру Гордону.
В ньому він же сказав, що вірить в чіпізацію людей з допомогою нанотехнологій і що в Штатах стало багато темношкірих, які дозволяють собі дорогі покупки і при цьому розраховуються готівкою. На його думку, це наслідок інциденту з вбивством Джорджа Флойда поліціянтом Дереком Шовіном, через який постраждав імідж правоохоронців..
«У поліцаїв виникла мовчазна згода – вони перестали патрулювати райони Нью-Йорка, в тих виросла злочинність. Драг-диллери відчули себе вільніше. Стали відкрито продавати крек, наркотики, це все виросло в рази. Це моя версія, думаю, вона недалеко від істини».
Визнання Путіна, спілкування з Кадировим, невідворотна анексія Криму
Марк не приховує своїх політичних вподобань, як і того, що тісно спілкується з російськими політиками та бізнесменами. Паралельно він песимістично відгукується про президента України, захоплюється силовими лідерами світових держав, не вірить в повернення Криму й не бачить потреби в поверненні Україні Сходу:
«Зеленський – не державний лідер. В сучасному світі я знаю тільки трьох реальних державників – це Путін, Сі Цзіньпін та Ердоган. Думаю, що Зеленський не вирулить.
Крим наш, але в склад України він не повернеться. Судячи з того, як розвивається світ, Україна Крим й так би не втримала. Якби його не анексувала Росія, то його через кілька років анексувала б Туреччина.
Донбас повернеться, але сьогодні йде поляризація настроїв. Людей, яких в один місяць оголосили терористами та провели проти них під виглядом АТО військове вторгнення… Там сьогодні загострений конфлікт. Донбас може повернутись із достатньо високим ступенем автономності. За це має проголосувати Верховна Рада, але вона ніколи це не проголосує, зважаючи на те, що сьогодні відбувається в країні».
Гінзбург не боїться висловлювати, як він каже, «непопулярних думок». Відтак не приховує спілкування з лідером Чеченської республіки Рамзаном Кадировим.
«Це цікава людина, теж державник. Поборов злочинність, зміг відновити Грозний та добився миру на вигідних для себе умовах. Ми можемо скільки завгодно демонізувати сусідів та друзів, але хіба мистецтво не в тому, щоб не множити ворогів? Він достатньо цікавий лідер.
Сьогодні у світі конфлікт між західною та ісламською цивілізаціями. Це найбільш загрозливий конфлікт, найімовірніший предтеча третьої світової. А Кадиров проводить політику під назвою «Іслам із людським обличчям». Він бореться за те, щоб мусульман не сприймали за агресивних людей. Він спрямовує політику на мирне співіснування», – поділився Марк в тому ж інтерв’ю Гордону.
Затятий колекціонер та власник кольє принцеси Діани та унікальних фото The Beatles. З дитинства в спорті та вболіває за «Динамо»
Гінзбург – поціновувач мистецтва, в яке він теж залюбки вкладає гроші. В тому числі як в актив. На подвір’ї його будинку в Нью-Йорку стоять скульптури одного з «Мислителів» та «Єва» Огюста Родена. В його колекції картини Пікассо, Далі, Модільяні. Також Марк активний на аукціонах, де купує унікальні речі – кольє принцеси Діани, яке було на ній під час останнього для неї світського заходу, або альбом унікальних фото з життя культового британського квартету The Beatles.
«Я не шанувальник принцеси Діани, упереджено ставлюся до неї. Кольє купив чисто з комерційної вигоди. У той час думав, що принц Чарльз зречеться престолу, і хтось із його синів стане королем. Відтак багато впливових людей захочуть подарувати особливий подарунок. І такий подарунок у мене», – говорив Гінзбург.
Також Марк з дитинства є шанувальником спорту. За його словами, ще в юності він отримав майстра спорту з самбо й вигравав всесоюзну спартакіаду серед школярів. Особливе місце в житті Гінзбурга займає й «Динамо», відданим шанувальником якого був його батько.
«Важливою частиною мого дитинства був футбол. Батько – справжній фанат «Динамо»! У нашій з сестрою кімнаті висіла стінгазета «Золотий дубль київського «Динамо», яку ми з татом робили самі.
Як він вболівав за «Динамо» в 60-ті-та 80-ті! Завдяки тому, що в службові обов’язки батька входило контролювати об’єкти Енергопрому по всій країні, він оформляв собі відрядження туди, куди динамівці їхали грати. З «Пахтакором» зустріч – значить, в Ташкент, з «Кайратом» – в Алма-Ату, з «Араратом» – в Єреван, з «Динамо» (Тбілісі) – в Тбілісі», – пригадував Гінзбург.
Прихильністю до столичного клубу Марк пояснює свій прихід на посаду віце-президента «Динамо». І одразу заперечує, що планує коли-небудь перекупити його у братів Суркісів.
«Це чиста любов до клубу та бажання зробити його технологічним лідером, дати світову популярність і авторитет. У мене ставлення до Динамо специфічне. Яскравий спогад дитинства – це 6 жовтня 1975 року. Коли тато купив два квитки на матч Суперкубка УЄФА з «Баварією». Пам’ятаю гру, атмосферу на стадіоні».
Фото: «В гостях у Дмитра Гордона»
