Як в Буковелі будують біатлонний комплекс: гроші дає держава, але невідомо, коли його закінчать
Проектувальник та генпідрядник пов’язані за групою «Приват» Коломойського.
Репортаж Миколи Решнюка.
Цій історії з десяток років. Здається, стільки біатлонна Україна живе темою будівництва сучасного комплексу найвищого класу. Щоб і нашим спортсменам було де займатись замість дорогих закордонних зборів, і передові міжнародні змагання приймати, і в перспективі навіть замахнутись на проведення зимової Олімпіади.
Минулого грудня в Буковелі» пройшов історичний чемпіонат України з біатлону. Змагання вперше провели на новенькій трасі місцевого ще не збудованого біатлонного стадіону, який має втілити давню мрію шанувальників цього виду спорту в Україні. На території тутешнього гірськолижного курорту роботи тривають вже другий рік.
Репортер Tribuna.com Микола Решнюк з’їздив туди та з’ясував, як далеко зайшли творці проекту, хто вони взагалі такі, скільки та кому все це коштує, а також коли нам чекати перших топових змагань з біатлону в Україні.
«Все зрушилось завдяки депутатським запитам»
«Буковель» – найбільший гірськолижний курорт України, розташований в Карпатах неподалік села Поляниця, що на Франківщині. За двадцять років існування місце розрослось не лише як відпочинкова локація, але й хаб для зимових видів спорту.
Тут уже проводять змагання зі сноубордингу, фрістайлу, могулу, слалому, а на базі курорту діє навіть Державний центр олімпійської підготовки з зимових видів спорту в Івано-Франківській області. Минулого місяця в цьому переліку з’явився ще й біатлон.
Але шлях сюди не був простим та коротким, розповів Tribuna.com В’ячеслав Деркач, який після кар’єри біатлоніста став функціонером і сьогодні є куратором будівництва в «Буковелі» з боку федерації біатлону України:
«Про те, що в нас треба збудувати хоча б один сучасний [біатлонний] об’єкт, говорилось ще десять років тому. Свого часу в Тисовці хотіли зробити арену для міжнародних змагань, навіть радились із Міжнародною федерацією біатлону щодо критеріїв для стадіонів категорії В та А.
Для нас це важливо, бо Україна входить в топ-10 чи навіть топ-5 біатлонних країн, але не має навіть стадіону категорії В. У нас не проводиться жодних міжнародних змагань. Навіть сусіди наші – Словаччина чи Румунія – проводили юніорські або дорослі чемпіонати світу, Кубки IBU. А в нас такого нема».
Сергій Сєднєв та В’ячеслав Деркач
За словами Деркача, головним ініціатором появи такого комплексу виступив президент федерації біатлону Володимир Бринзак, який постійно просував цю ідею і не давав їй затухнути. Натомість сам Бринзак першочергово відзначає роль впливовіших за нього людей:
«Ініціатива пішла від [народних] депутатів, які є вболівальниками біатлону і самі їздять на міжнародні змагання. Вони й запросили мене та запропонували збудувати в Україні такий комплекс. Це була їхня ініціатива, бо від мене мало що залежало», – розповів Володимир в коментарі Tribuna.com.
Бринзак здавна перебуває в добрих стосунках з парламентарями. В нульових він був помічником регіонала Віктора Коржа, а колишній депутат від «Батьківщини» Микола Томенко їздив у складі української делегації на міжнародні змагання з біатлону.
Сьогодні одним з прихильних до біатлону нардепів, які товаришують з очільником ФБУ, є представник тієї ж «Батьківщини» Іван Крулько. А разом з його братом Василем, який очолює Закарпатську федерацію біатлону, Бринзак володіє земельними ділянками якраз в Поляниці. Право на них обоє отримали у 2018 році, коли остаточно стало відомо про будівництво біатлонного комплексу в «Буковелі» – вийшла відповідна постанова Кабміну. В чому, за словами Деркача, якраз і допомогли народні обранці:
«Все зрушилось завдяки депутатським запитам – так виділили кошти на проект. А при розгляді місця будівництва все зводилось до «Буковелю», керівництво якого погодилось виділити землю. Бо якщо ми хочемо збудувати стадіон категорії А, який може приймати чемпіонати світу і навіть Олімпійські ігри, то треба дотриматись певних критеріїв. Це відстань до міжнародних аеропортів, можлива кількість глядачів, лікарні – вся інфраструктура.
Якщо ж взяти той же Тисовець чи Сянки, то ніби й можна було зробити трасу та стрільбище там, але при проведенні якогось юніорського чемпіонату світу чи Кубка світу глядачам довелось би проживати за 50 і більше кілометрів звідти. Немає готелів, номерного фонду.
В «Буковелі» все це є, там сама інфраструктура придатна для міжнародних змагань. Велика кількість готелів, два аеропорти – за 90 кілометрів в Івано-Франківську та за 220 кілометрів у Львові. Близько до кордону з Румунією, Угорщиною, Словаччиною. Все поряд, зручно добиратись».
«Проектували так, щоб після підйому була можливість перевести подих, а потім ще додати підйому»
Паперова робота по зведенню комплексу почалась ще у 2018 році з виділення землі. Але затвердити проект та отримати від держави кошти вдалось не одразу, тому лише в червні 2019 року відбувся тендер на будівництво, яке стартувало через кілька місяців.
Роботи розділили на три черги. Першу з них не закінчили досі, але необхідні для проведення внутрішніх змагань об’єкти були готові ще минулої весни. Тоді в «Буковелі» провела збір національна команда, а вже цієї зими трасу випробували на чемпіонаті України з біатлону. Окрім цього тут уже регулярно тренуються юніорські команди. Хоч об’єкт ще не введений в експлуатацію.
«Зараз у нас закінчується перша черга. Це спортивна частина стадіону – траса на 4 кілометри, стрільбище на 32 вогневих рубежі. Врахували можливе збільшення учасників забігів у майбутньому – електронні установки, завезли кабіни. Є система засніження [для покриття всієї траси], звели перехідні мости. Все, що потрібно для проведення змагань, готове. Усі необхідні земельні роботи провели.
Першу чергу закінчать в цьому році. Друга і третя – це трибуна на три тисячі глядачів (буде можливість звести також тимчасову трибуну), тунелі, цокольна платформа, адмінбудівля, асфальтування траси для лижеролерів, освітлення, готелі-будинки для проживання спортсменів, кімнати для зберігання зброї та допінг-контролю, коментаторські, медіа-центр.
Нас консультує фахівець з міжнародної федерації, щоб ми не зробили якісь помилки. Навіть нововведення, які в майбутньому з’являться в біатлоні, закладаються. Наприклад, передбачене сучасне освітлення, бо навіть у вечірню пору зараз проводять змагання. Також логістичні речі по приїзду глядачів – де вони входять, як вони проходять до трибун, враховуючи техніку безпеки. Хочемо, щоб стадіон був найсучаснішим», – розтлумачив В’ячеслав Деркач.
Буде траса в «Буковелі» мати й свої фішки, що вирізнятимуть її на фоні біатлонних арен світу. Про це на етапі проектування потурбувались якраз у федерації біатлону України, яка стежить за технічними нормами при будівництві:
«У нас свої робочі підйоми. Проектували так, щоб після підйому була можливість перевести подих, а потім ще додати підйому. Щоб якщо тяжко, то тяжко. Ширина траси сягає восьми метрів, бо зараз є тенденції до такого розширення – спортсмени уже не в два, а в три ряди намагаються їхати.
Траса в Буковелі зроблена таким чином, що хоч її накрутили на двох схилах, для глядачів буде зручно бачити повністю і стрільбище, і трасу майже з кожного квадратного метра. Плюс передбачені інформаційні екрани та екрани з телекартинкою.
Також подбали про те, щоб найскладніша ділянка траси припадала на перші її кілометри, бо усі чотири бігають лише в індивідуальній чоловічій гонці. Ще стрільбище – воно буде здебільшого тихе, але на чемпіонаті бували передуви. При вітряній погоді буде складно стріляти», – пояснив Деркач.
У біатлоністів, які уже ознайомились з трасою, поки двоякі враження. «Траса хороша, робоча. Відпочивати нема де особливо. Мені сподобалось», – висловився Богдан Цимбал. «Траса доволі широка. Мінусів, як на мене, немає. А найважливіший плюс – як цю трасу роблять. Ідеальне покриття», – відзначив Юрій Ситник. «В «Буковелі» незручне стрільбище. Не в плані розміщення, а в плані, що воно нерівне. Його ще треба рівняти», – звернув увагу Денис Насико.
Курйозів на грудневому чемпіонаті дійсно вистачало. Наприклад, учасники проходили не всю довжину траси в 4 кілометри, а лише її половину, скомпенсовуючи дистанцію транзитними колами. Просто тому, що будівельники ще не встигли об’єднати трасу цілком.
Також в останній день змагань змішана естафета пройшла без стрільби, бо за стрільбищем йде курортний витяг. Оскільки результати естафети уже не впливали на кваліфікацію етапів Кубка світу та Кубка IBU, стрільбу тут скасували з турботою про відпочивальників. Хоча в попередні змагальні дні без неї не обходилось.
Ситуація також стала наслідком незакінченої роботи – сьогодні відвідувачів «Буковелю» уже захищають заслони, яких в грудні ще не було.
В’ячеслав Деркач заспокоює – все це лише тимчасові труднощі, хоч вони й не єдині:
«Кожне стрільбище будується з врахуванням техніки безпеки. От в Осло є стадіон, де прямо над стрільбищем адмінбудівля, а трибуни збоку. І в Гельзенкірхені глядачі сидять майже біля установок. Все з дотриманням техніки безпеки. Не думаю, що відпочивальникам варто хвилюватись. Та й при проектуванні стрільбище розмістили так, щоб сонце не світило спортсменам в очі. Є певні критерії та міжнародні вимоги, які в нас дотримані.
Хоч дехто вважає інакше, але не заважатиме спортсменам і річка, що йде через стрільбище. Її ще облагородять, і жодних перешкод не буде. В нас є приклад Ріднау в Італії, де річка проходить через стадіон, але він приймає і чемпіонати світу, і етапи Кубка світу. Це не перешкоджає».
Поки В’ячеслав не береться прогнозувати, коли будівництво остаточно закінчать. Багато що залежить від стабільності фінансування та погодних факторів, які й завадили належно підготувати трасу до чемпіонату минулого місяця.
Натомість Деркач сподівається, що по закінченні будівництва, комплекс не забариться з проведенням довгоочікуваних в Україні міжнародних змагань:
«Російські стадіони дискваліфіковані по 2026 рік, там заборонено проводити змагання. Враховуючи нашу географію, можемо спокійно претендувати [на їхню заміну]. Якщо лижеролерну трасу закінчать до осені наступного року, то за рік-два федерація буде подавати заявку на проведення літнього чемпіонату світу. Бо у міжнародної федерації теж є свій календар та наперед визначені господарі змагань».
«Поки повна вартість будівництва невідома»
У 2018 році керівництво «Буковелю» на чолі з засновником курорту та тодішнім його директором Олександром Шевченком виділило під біатлонний комплекс власну землю. А саме передало у безоплатну оренду владі Поляниці три земельні ділянки загальною площею 18,4 гектара.
Її розпорядником стало спеціально створене комунальне підприємство «Спортивний біатлонний комплекс» Поляницької сільської ради. Це була обов’язкова вимога від держави, прописана в постанові Кабміну на умовах субвенції.
«Конкретна площа забудови – 8.56 га, хоча може стати більшою, якщо, наприклад, в третій черзі ще щось передбачать. Термін оренди – поки не збудують. А опісля ця земля стане власністю комплексу. Така умова постанови – комплекс має належати до комунальної власності. Як і земельна ділянка, яку погодився надати «Буковель», після будівництва також перейде у комунальну власність. Держава поставила такі запобіжники», – пояснив Tribuna.com директор КП «Спортивний біатлонний комплекс» Андрій Сторожук.
Його підприємство також є розпорядником державних коштів на будівництво – за даними Prozorro через тендери провели уже майже 230 мільйонів гривень. Але на сьогодні Андрій не готовий сказати, який загальний бюджет зведення комплексу та скільки воно ще триватиме:
«Перша черга, яка має закінчитись в цьому році, коштує 220 млн грн. Зараз витрачена більш ніж половина – весною ще будуть закінчуватись роботи. Сюди входять всі функціональні споруди, які дозволяють проводити змагання всеукраїнського рівня. В другу та третю чергу входять об’єкти, які дозволять присвоїти комплексу клас А. Для цього він і будується – щоб проводити змагання європейського зразка і щоб стадіон мав всесезонне значення. Тут зможуть тренуватись всі зимові види спорту.
Але поки повна вартість будівництва проекту невідома. Друга черга скоро буде оголошуватись на Prozorro, це буде десь 160 мільйонів гривень. Вартість третьої ще невідома – будемо бачити по наявності коштів. Але найважливіша була перша – туди були вкладені першочергові речі: траса, стрільбище, системи снігонапилення, дренажі, труби, мости. Воно ніби й непомітно, але важливо – бо це підготовка до наступних робіт, які неможливі без цього.
Перша черга має закінчитись в цьому році. Її одразу здадуть в експлуатацію. А про повноцінне закінчення будівництва можна буде говорити, коли уже буде оприлюднений та проекспертований проект [наступних черг]. Та й будівництво залежить від фінансування. Навіть договори, які укладаються на черги, передбачають пункт «Будівництво здійснюється за наявності бюджетного фінансування». Через це перша черга, яка попередньо мала закінчитись в грудні 2020 року, фактично закінчиться цього року».
За словами Сторожука, хоч держава і взяла на себе фінансування будівництва, але кошти на нього виділяє також Поляницька сільська рада. Щоправда, в набагато менших розмірах – місцева влада оплачує проектування черг, експертизи, технічний та авторський нагляд. Усі адмінвитрати, які сьогодні сягають 300 тисяч гривень.
«Керівництво «Буковеля» питання будівництва біатлонної траси вивчало ще раніше»
Мотиви курорту безкоштовно віддати шмат своєї землі під біатлон Андрій Сторожук пояснює просто: «Так збільшується інвестиційна привабливість регіону. Крім того, «Буковель» завжди співпрацював з Міністерством молоді та спорту – курорт є базою для проходження навчально-тренувальних зборів, тут є державний центр олімпійської підготовки з зимових видів спорту.
Плюс керівництво «Буковеля» постійно вивчає досвід передових закордонних курортів, і питання будівництва біатлонної траси вивчалось раніше. Зрештою це єдина точка, де є сприятливі погодні умови, географія дозволяє розвивати зимові види спорту. Так і з’явилась ця можливість».
Але будуючи в себе біатлонний комплекс з відчуженням землі, керівництво «Буковелю» має таки більше зиску. За результатами проведених на першу чергу тендерів генеральними підрядником та проектувальником комплексу стали пов’язані з власниками курорту підприємства.
Генеральний проектувальник – зареєстроване в Поляниці ТзОВ «Скорзонера», яке входить у фінансово-промислову групу «Приват» та бенефіціарами якого є Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов. Саме «Скорзонера» двадцять років тому заснувала ТОВ «Буковель», яке по сьогодні зберігає зв’язок із «Приватом», – нині його власниками є дружина та син Ігоря Палиці, бізнес-партнера Коломойського.
І саме директором ТОВ «Скорзонера» з 2004 по 2014 роки був Олександр Шевченко – також соратник Коломойського, який неодноразова балотувався на посади в різного рівня політичні інститути (від облради Франківщини до Верховної Ради) від політсил олігарха «Укроп» та «За майбутнє».
Генеральний підрядник – ТОВ «ПБС» з Івано-Франківська, яке й отримало доступ до виділених державою 227 млн грн. Його керівник Олексій Пастернак також має стосунок до групи «Приват» – він разом із ТОВ «Буковель» є співзасновником ТОВ «Вест Хілл», що за даними Youcontrol входить в сферу впливу «Привату».
При цьому, як повідомляє сервіс контролю держзакупівель Dozorro, згаданий вище тендер відзначається ризик-факторами, серед яких продовження строку договору на 73,9 млн грн. Також один з трьох учасників тендеру – ПП «Полтавабудцентр» – брав участь в торгах номінально й закінчив аукціон з тією ж пропозицією, з якою увійшов у них.
Водночас одна з трьох виділених в розпорядження КП «Спортивний біатлонний комплекс» ділянок відрізняється видом використання – тут він не для будівництва та обслуговування об’єктів рекреаційного призначення, а для будівництва туристичного комплексу з мережею готельної та господарської інфраструктури для організації надання туристичних послуг.
Витяг з кадастрової карти України
Наостанок й сам директор КП Андрій Сторожук пов’язаний із засновником «Буковеля» Олександром Шевченком. У Верховній Раді 8-го скликання Сторожук був помічником нардепа Шевченка на громадських засадах. Також обоє були співзасновниками громадської організації Олександра «Країна гідності і правди». А на місцевих виборах минулої осені в Івано-Франківську Шевченко зняв свою кандидатуру якраз на користь Сторожука, який балотувався від «Слуги народу».
Андрій Сторожук та Олександр Шевченко
В підсумку державні гроші на будівництво біатлонного комплексу освоюють люди та підприємства, пов’язані з Олександром Шевченком та групою «Приват». Tribuna.com звернулась в прес-службу Шевченка з проханням прокоментувати причетність Олександра до будівництва біатлонного комплексу, але наше звернення проігнорували.
Фото: Микола Решнюк/Tribuna.com, Ігор та Володимир Могильняки, biathlon.com.ua, Павло Заровецький
