Чому тести на коронавірус можуть давати хибний результат. В тому числі ПЛР

Пояснюємо на прикладі збірної України.

Матеріал вперше з’явився на Tribuna.com у жовтні 2020-го. І зараз, коли в Кривцова та Мораеса дивні позитивні результати тестів в збірній, він знов актуальний.

Причина історичної поразки України в Парижі – коронавірус та спровоковані ним обставини. Так вважає більшість читачів Tribuna.com. Не погодитись важко – особливо, що стосується обставин.

Ситуація з Юрієм Паньківим – найяскравіший приклад коронахаосу в збірній. Воротаря поспіхом довикликали з «Олександрії», в якій на той момент уже говорили про ризики ковіду, хоч цього й не показало попереднє тестування. По прибутті у Францію у Юрія стався позитивний тест, але вже в день матчу прес-аташе Андрія Шевченка Микола Васильков повідомив – повторний тест Паньківа виявився негативним.

Схожих випадків, коли результати тестів суперечать один одному, вистачало цими днями. Що ж тоді це означає? Коронавірус не так легко виявити? Чи все залежить від обладнання? Або від того, хто досліджує? Tribuna.com пояснює з допомогою фахівців.

Як саме сьогодні визначають, чи є в людини коронавірус?

На сьогодні найефективнішим способом перевірити організм людини на наявність ковіду є ПЛР-тест. Методом полімеразної ланцюгової реакції в лабораторних умовах біологічні зразки людини – мазки з носоглотки або ротоглотки – перевіряють на наявність в них ДНК або РНК збудника коронавірусу.

Саме цей метод прописаний в різноманітних медпротоколах – наприклад, в протоколах УАФ та УЄФА.

Також є ще ІФА-тест. За допомогою імуноферментного аналізу, який потребує уже зразків крові людини, також в лабораторних умовах виявляють імуноглобуліни, тобто, антитіла. Вони покажуть – людина уже перехворіла ковідом чи хвороба тільки в розпалі.

Як повідомляє Центр громадського здоров’я МОЗ України, відмінність ІФА-тесту від ПЛР-тесту в тому, що перший виявляє лише реакцію організму на вірус, але не сам вірус. Наприклад, відповідні антитіла в організмі людини можуть з’явитись лише на п’ятий день після інфікування – до цього ІФА-тест буде непродуктивним, на відміну від ПЛР-тесту.

Тому на сьогодні ПЛР-тести є єдиним видом дослідження, який дає підстави встановлювати діагноз «COVID-19».

Наскільки ПЛР-тест є точним? 

Попри те, що ПЛР-тест називають золотим стандартом діагностики, він не дає абсолютної точності у виявленні ковіду. Головний санітарний лікар України Віктор Ляшко оцінює влучність цього методу дослідження в 70%. Його доповнює очільник МОЗ Максим Степанов:

«Для ПЛР-тестування береться мазок з ротоглотки. Якщо вірус сконцентрувався у нижніх відділах дихального тракту, результат такого тестування може бути псевдонегативним. В результаті кожен четвертий ПЛР-тест на коронавірус може бути помилковим».

Що ще впливає на точність ПЛР-тесту?

Різні фактори – дотримання умов забору зразків, їхнє транспортування в лабораторію, рівень обладнання для дослідження. Тут все залежить від фахівців. Проте, трапляються й незалежні від них обставини, які можуть спотворити правдивість результату. 

«Є ще ситуації, коли на слизових швидко утворюються антитіла. Вони нейтралізують вірус, тому ви його не знайдете», – пояснила в коментарі Tribuna.com доктор медичних наук, лікар-вірусолог Алла Мироненко.

ПЛР-тест вважають найкращим через його високу чутливість, але вона ж може мати побічний ефект. Наприклад, вчені Оксфордського університету виявили, що навіть в межах інкубаційного періоду в 14 днів вірус ковіду в організмі людини може втратити продуктивність. Відтак, ця людина уже не буде загрозою для інших, хоч фактично все ще матиме вірус, який і виявить ПЛР в разі тестування.

«Знайти з допомогою ПЛР вірус ще не означає, що людина може бути заразною. Людина – складне біологічне утворення. Але нічого точнішого за ПЛР на сьогодні немає. Він виявляє найкраще, але все одно не у всіх», – пояснила Мироненко.

Алла Мироненко

А чому результати ПЛР-тестів, взятих в однієї людини з різницею в кілька днів, можуть різнитись?

Зазвичай, це може означати або те, що людина позбулася вірусу (якщо після позитивного йде негативний), або набула його за цей час (якщо після негативного йде позитивний).

Але, як ви вже зрозуміли, не все так просто. З врахуванням описаних вище чинників є ще один важливий нюанс – ПЛР-тести є різного рівня чутливості. І медпротокол УЄФА вимагає тестувати учасників міжнародних матчів саме чутливішим тестуванням RT-PCR (Ct≥40).

«ПЛР-тести є різної методики виконання. RT означає режим реального часу. Цей метод швидший, точніший та сучасніший. Але наскільки мені відомо, сьогодні усі тест-системи виготовляють для ПЛР-тестування в режимі реального часу. Хоча загалом будь-який метод ПЛР виявляє присутність вірусу.

Ct не менше 40 – це цикл ампліфікації. Можуть також бути 30 або 35 циклів. Вони означають чутливість тест-системи. Чим більша кількість циклів – тим більша можливість виявити позитивний результат», – розтлумачила Алла Мироненко.

Це може бути поясненням того, чому у Пятова та Степаненка з різницею в кілька днів були різні результати тестів. УЄФА перед своїми поєдинками вимагає тестуватись точнішим методом. Зрештою, ковід в таборі гірників за кілька днів таки виявили.

Чи є ще якісь особливі вимоги від УЄФА?

На відміну від медпротоколу УАФ, який просто зобов’язує команди проводити ПЛР-тестування раз на два тижні, умови від УЄФА детальніші. І не лише тому, що мова йде про міжнародні матчі.

Наприклад головний футбольний орган Європи сам займається вибором лабораторій та фахівців, які будуть збирати зразки в учасників матчів.

Пункт 7.2 медпротоколу УЄФА: «УЄФА призначить постачальника послуг по збору проб та лабораторній діагностиці як організацію, відповідальну за отримання та аналіз проб для всіх матчів від егідою УЄФА».

Водночас УАФ дозволяє клубам вільно вибирати, до кого саме звертатись для проведення ПЛР-тестування.

Також згідно з медпротоколом УЄФА гостьова команда – як нещодавно збірна України в Франції – повинна провести тестування всього складу ДО свого виїзду з країни та за два або три дні до початку гри. При цьому результати повинні бути відомі ще до відправлення команди. Якщо на цьому етапі в когось трапиться позитивний результат, його виключають з делегації.

Тобто, той же Паньків не мав права летіти разом з усією командою в Париж, якщо до вильоту його не протестувала уповноважена організація й він не отримав результати.

Також – якщо цього вимагають місцеві закони – після прибуття в точку проведення виїзного матчу гостьовій команді потрібно зробити ПЛР-тестування ще раз. Цим також повинні зайнятись найняті УЄФА постачальники. Результати цього тестування повинні бути відомі не пізніше, ніж на шість годин до початку гри.

Що робити, якщо вже на виїзді доводиться довикликати у збірну підсилення, навіть детальний протокол від УЄФА не передбачає.

Коронахаос в украинском футболе. Отвечаем на важные вопросы

Фото: Павло Кубанов, твіттер «Шахтаря», Укрінформ

+46
Реклама 18+
Популярные комментарии
Яков 0
+18
Автьор неплохо объяснил механизмы и причины получения ложно-негативных результатов теста. Но откуда берутся ложно-позитивные, и возможны ли они при соблюдении всех процедур и алгоритмов, всегда ли связаны с ошибками персонала или умыслом??
serhivan
+17
Уважний читач побачить принаймні одну (причому доволі суттєву) невідповідність. Вона стосується точності ПЛР-тестування, а саме показника Ct (циклу ампліфікації). Зважаючи на те, що перший тест було зроблено в Україні перед вильотом збірної (з нижчим показником Ct), він міг бути менш точним, а отже не виявити вірусні тіла. З іншого, більш точний тест, проведений представниками лабораторії, що співпрацює з УЄФА, мав би виявити наявність вірусу. А вийшло (у випадку з Луніним та Паньківим) якраз абсолютно навпаки. Як так?
Юлиан Фесенко
+9
А ось так, тому що, насправді, результати плр та інших тестів є хибно позитивними у майже 50% випадків! І це залежить ще від загального почуття людини і якщо у людини, наприклад, є герпис, відсоток позитивного тесту збільшується, навіть при відсутності ковіду!
Ответ на комментарий serhivan
Уважний читач побачить принаймні одну (причому доволі суттєву) невідповідність. Вона стосується точності ПЛР-тестування, а саме показника Ct (циклу ампліфікації). Зважаючи на те, що перший тест було зроблено в Україні перед вильотом збірної (з нижчим показником Ct), він міг бути менш точним, а отже не виявити вірусні тіла. З іншого, більш точний тест, проведений представниками лабораторії, що співпрацює з УЄФА, мав би виявити наявність вірусу. А вийшло (у випадку з Луніним та Паньківим) якраз абсолютно навпаки. Як так?
Написать комментарий 17 комментариев
Loading...
Реклама 18+