Класичне за інерцією. Перемоги «Шахтаря» над «Динамо» стають все більш буденними
Навіть в експериментальних складах.
Навіть в експериментальних складах.
І Олексій Михайличенко, і Луїш Каштру вирішили зіграти це Класичне в експериментальних складах. Першого на цей крок підштовхнули кадрові проблеми та фінал Кубка на носі, в другого це зараз службовий обов’язок – до кінця чемпіонату випробовувати різні комбінації на майбутнє, не маючи турнірних завдань.
Без основних Миколенка, Попова, Циганкова, Шабанова та Шепелєва в старті «Динамо» несподівано опинились Піваріч, пара центрбеків Кадірі – Сирота, Шапаренко в ролі плеймейкера, Цітаішвілі зі ще одним шансом та Бойко замість Бущана.
У «Шахтаря» точно не міг грати лише Тете (дискваліфікація), але з основи на поле від початку вийшли лише Матвієнко, Додо, Патрік, Степаненко та Мораєc. У вічі впадав Трубін на воротах, Вітао в центрі захисту, Болбат замість Ісмаїлі та Коноплянка в старті.
Доматчеві передумови вселили відчуття неповноцінного Класичного – дарма, що «Динамо» все ще б’ється за друге місце. Гра лише підтвердила враження. Зловити вайби напруженого протистояння за порожніх трибун важко, коли напіврезервні динамівці та гірники проводять шаблонне українське класіко.
Шаблонне тому, що «Шахтар» знову виграв – вчетверте в цьому розіграші УПЛ. Що «Динамо» знову не змогло скористатись своїми козирями сповна – пресинг та інтенсивність сьогодні киян так само підвели. Що коли з’явилась якась інтрига в матчі, гірники її вбили.
Навіть червону Піваріч заробив так, наче не міг допустити, що шаблонне класіко пройде без вилучення – на останніх хвилинах і без суперечок, просто для галочки. Елементи головного українського дербі за інерцією з попередніх ігор.
«Шахтар» показав, що навіть в експериментах зі складом кращий за «Динамо». Звісно, у киян не ті ресурси, але ж перед стартом сезону ситуація не була іншою, коли в клубі заявляли про наміри боротись за золото. Сумніваюсь, що адекватні підстави для таких заяв з’являться і в новому сезоні. А не лише голі слова.
Ми спостерігаємо в прямому ефірі, як столичний клуб повільно віддаляється від чемпіонських традицій. В той час, коли «Шахтар» клепає переможну спадщину і знає, яким буде наступний крок, в «Динамо» не цураються спонтанщини, в якій може-таки трапиться рідкісна перемога-сатисфакція над заклятим суперником. Може в Кубку, може в Суперкубку, але точно не систематично.
Тому перемоги «Шахтаря» в Класичному стають все більш буденними. З відчуттям «я це вже десь бачив». Михайличенко, звісно, молодець, що навчився результативно впливати на гру по її ходу, але голи Де Пени (вийшов на заміну) та Вербіча (по перерві вийшов на вістрі атаки) – це єдине справді хороше для киян сьогодні. Ну і Сирота потішив, ок.
Але це лише проблиски можливостей, які треба примножувати та з якими треба вміти працювати. Щоб як у «Шахтаря» – навіть випускаючи резервістів, без награних зв’язків впевнено контролювали гру та витримувати командні системи. Бо Каштру теж вміє робити результативні та, головне, переможні заміни.
Хоча все це ми й так знаємо. І будемо розуміти наступного разу, коли прийде пора ще одного Класичного. Найближчим часом такий стан справ певно не зміниться. А шкода.
Фото: «Шахтар»
