Недокарантин, підтримка вбивці та враження від дублерів «Динамо». Думки після матчу з «Минаєм»
Рефлексії Миколи Решнюка.
Рефлексії Миколи Решнюка.
З такою лавкою «Динамо» без проблем має брати Кубок і срібло
Олексій Михайличенко прогнозовано зіграв проти «Миная» напівосновою. І навздогін суботньому матчу зі «Зорею» ще раз продемонстрував глибину свого складу. Як з луганцями гру зробили ті, хто вийшов на заміну, так і сьогоднішній матч на Закарпатті можна назвати на честь резервіста Міккеля Дуелунда.
Дублем, заробленим пенальті та скасованим асистом данець знову змусив нас шкодувати – уже два роки він у Києві, але травми не дають йому стабілізувати гру та закріпитись в основі. Звісно, це не найбільша проблема «Динамо», зважаючи на форму Буяльського, але в здорових проміжках Дуелунд чітко демонструє – конкуренція з Віталієм пішла б динамівцям тільки на користь. Як от конкуренція Бущана та Бойка.
Як і на зимових зборах, приємне враження залишив Карґбо, який нарешті дебютував за «Динамо» після дозволу ФІФА. Півгодини в другому таймі йому вистачило, щоб зробити положення Франа Соля в команді ще плачевнішим – особливо після чергового фейлу. Якщо Ібра не зупинить старання, саме він має конкурувати з Русіним за місце на вістрі.
Піваріч показав те, чого від нього очікували, – гру добротного дублера, на якого можна покластись в таких от іграх. Під кінець сезону в «Динамо» з цим доречно намалювався порядок в усіх лініях. Про таке конкуренти в боротьбі за друге місце та Кубок України можуть лише мріяти. Михайличенку залишилось цим правильно скористатись.
В «Миная» було мало шансів на подвиг – для них це був лише другий змагальний матч в році
Всі ми любимо історії про аутсайдерів, які змогли. Але команди Кобіна та Кополовця це не стосувалось, як мінімум, з двох причин. По-перше, клуб налаштував проти себе вболівальницьку спільноту поведінкою в історії з поновленням першої ліги. По-друге, між «Минаєм» та «Динамо» був грандіозний розрив у тонусі, що було очевидним ще до гри.
Швидкий гол киян тільки нагадав, що на календарі уже червень, а в закарпатців лише другий змагальний матч в році. Перед карантином вони вийшли після зимової паузи на чвертьфінал з «Інгульцем», щоб виграти й знову піти на вимушений відпочинок.
В чемпіонаті «Минай» востаннє зіграв 23 листопада, сім місяців тому. Але навіть без регулярного тонусу команда не програла розгромно, хоч в цьому більше заслуга Соля та ВАР. Було помітно, що команду Кобіна живила зашкальна мотивація, але її однієї було просто недостатньо в цій ситуації. Гра відбулась, щоб підкреслити ці чудернацькі часи у футболі.
В Минаї показали, чому Україні важко подолати коронавірус
Юрби вболівальників за межами стадіону без масок та дистанціювання. Футболісти, тренери, персонал та керівники, які за межами поля не мають захисту на обличчях. Сторонні особи на трибунах, які не мають до матчу стосунку. З відновленням чемпіонату ми вже бачили це у футболі, а сьогодні в Минаї спостерігали все в комплексі.
Закрита для вболівальників гра все одно проходить з ними – правда, фани «Минаю» та «Динамо»? Введенні для збереження здоров’я футболістів заходи самі футболісти безкарно ігнорують – правда, Бущане, Кополовець та інші? Чітко прописаний перелік дозволених для відвідування матчу осіб не стає перешкодою для сторонніх – правда, Козловський та Дедишине?
Все відбувається на очах делегатів УАФ та правоохоронців, але їм байдуже. Так живе вся країна, яка чомусь вирішила, що послаблення карантину означає його закінчення. А футбол є просто віддзеркаленням, попри всі медичні протоколи. Нова реальність – старі проблеми. Ловимо рекорди захворюваності далі.
Публічна підтримка вбивці – найсумніший підсумок матчу
Страшно, коли насильство толерують на догоду власним переконанням. Коли виправдовують полісмена, який вбив людину в наручниках. Коли в масовому спротиві таким діям правоохоронців бачать лише погроми та маніпуляції, але не мирні протести проти расизму також. Коли це відбувається не лише в Штатах, але й в Україні.
Страшно, коли це роблять футбольні фанати, які й так асоціюються з агресією та безкарністю. Ми звикаємо до цього, і це теж страшно. Плакат в підтримку вбивці Джорджа Флойда полісмена Дерека Шовіна з’явився на матчі між «Минаєм» та «Динамо» поряд з банером фанатів господарів. Виходить, ці люди представляють себе також як прихильників злочинів правоохоронців у Кагарлику. Якщо так, то симпатій до закарпатського клубу сьогодні знову різко поменшало.
Фото: «Динамо»
