Ребров переходив у «Тоттенгем» як топ-футболіст. Але в Лондоні все склалось проти нього

Пройшло рівно 20 років з цього трансферу.

«Шпори» заплатили за Реброва рекордну суму, клуб якраз обіцяв фанам якісне підсилення 

Через рік після відходу Андрія Шевченка та Олега Лужного «Динамо» Лобановського втратило ще одного лідера – влітку 2000-го в Європу подався Сергій Ребров. На нападника також претендували «Мілан» та «Арсенал», а ще шотландський «Рейнджерс». Але найбільш наполегливим був «Тоттенгем».

Тоді ще середняк АПЛ все готувався кинути виклик лідерам чемпіонату й після кількох невиразних трансферних вікон того літа був готовий витратитись на підсилення. Ребров на той момент забив 24 голи у 60 іграх на євроарені та мав репутацію одного з найгрізніших бомбардирів континенту. Про виступи в України говорити й годі – у внутрішньому чемпіонаті гравець забивав зі швидкістю один гол на два матчі.

Цифри вражали головного тренера «Тоттенгема» Джорджа Ґрема. Англійська преса писала, що саме він був найбільшим прихильником купівлі Реброва, а самого Сергія тут описували як подекуди кращого форварда, ніж Андрій Шевченко. Тодішньому керівнику та співвласнику лондонців Алану Шуґару, довелось домовлятись із Суркісами. Як виявилось, це було непросто.

«Це найскладніший трансфер у моїй практиці, – пригадував потім агент Реброва Шандор Варґа. – Складність полягала в ціні. З одного боку Григорій Суркіс, з іншого – скупий Алан Шуґар. Умови Реброва погодили за п’ять хвилин, а от про трансферну вартість торгувалися довго. Почали з 5 мільйонів фунтів – дійшли до 10. І застопорилися.

«Динамо» хоче 12, а Шуґар навідріз відмовляється підвищувати пропозицію. Ребров нервує – контракт під загрозою зриву. Тренер Ґрем засмучений. Я з Григорієм ще раз переговорив і він трохи пом’якшив позицію: «Мільйон додасть – і по руках». Але як з Шуґара цей мільйон вибити?

Алан Шуґар

Кажу: «Сер Алан, якого біса ми обговорюємо цінник, якщо він на товарі вказаний?». І підсуваю йому фото Реброва з 11-м номером на майці. Так і спрацювало! На той час 11 мільйонів фунтів були фантастичними грошима. Найдорожчий тоді футболіст «Тоттенхема» коштував 5 млн фунтів».

То були дійсно фантастичні для «Тоттенгема» гроші. Так клуб побив свій тодішній трансферний рекорд – купівлю Леса Фердінанда у «Ньюкасла» за 6 млн фунтів за три роки до цього. Логіку невластивого для ощадливого Шуґара рішення пояснювало невдоволення серед фанатів «шпор». У той період вони нещадно критикували керівництво через небажання витрачатись на новачків та розвивати клуб, вимагаючи його відставки. Алану потрібно було послабити напругу.

З іншого боку за ситуацією стежили лідери команди на чолі із Солом Кемпбелом, які також вимагали підсилення – як доказ, що клуб ставить серйозніші цілі. Інакше грозились піти. Зрештою, перед літнім трансферним вікном 2000 року спортивний директор лондонців Девід Пліт пообіцяв як мінімум два висококласні підписання. А потім особисто літав до Києва на перемовини з «Динамо».

З 26-річним Ребровим підписали контракт на п’ять років зі зарплатою 25 тисяч фунтів на тиждень. А ще дали 2 млн фунтів підписних. «Тоттенгем» навіть допоміг українцю-радіоаматору отримати ліцензію та установити в його лондонському помешканні необхідну апаратуру, на роботу якої потім скаржились сусіди – через неї помилково спрацьовувала сигналізація. Англійські ЗМІ описували цей трансфер як «найвидатніше підписання «шпор» з часів купівлі Юрґена Клінсманна».

Головний тренер Джордж Ґрем не приховував радості: «Це якісний гравець та велике придбання для нас. Сергій – командний гравець, а моя філософія якраз: «Грають індивідуальності, а перемагають команди». Він може добре співпрацювати з іншими, але й сам готовий створити загрозу. Для мене це ідеальний гравець».

Джордж Ґрем

Раділи й фанати «Тоттенгема», вітаючи форварда, який нещодавно забивав у Лізі чемпіонів самому «Арсеналу». Всі були задоволені цим переходом.

Ребров говорив, що рішення перейти в «Тоттенгем» було не його. Але грати в Англії він все одно мріяв

Задоволені були всі, але одне викликало запитання – чому форвард рівня плей-офф Ліги чемпіонів у розквіті кар’єри вирішив проміняти варіанти з «Міланом» та «Арсеналом» на пропозицію «Тоттенгема», в якому тоді й не пахло головним євротурніром?

«Це було не моє рішення, – пояснював англійським журналістам Сергій. – В Україні зовсім інша ситуація з трансферами, вона дуже відрізняється від англійської. У нас футболіст не вибирає – вибирає президент клубу. Я знаю, що «Арсенал» виявляв до мене інтерес і вів переговори з «Динамо». Але «Тоттенгем» запропонував набагато більші гроші, і президент вибрав цей варіант. У Києві в мене не було контракту. Маю на увазі, контракту в англійському розумінні цього слова».

Але про це Ребров заговорив уже пізніше, після періоду в «Тоттенгемі». На момент же переходу вибір він пояснював просто – давно мріє пограти в Англії, а від ЛЧ не відмовляється й хоче вийте туди зі «шпорами». Дарма, що Олег Лужний переконував його перейти в «Арсенал», та й в Італії його не проти були бачити:

«Можливо, «Мілан» й міг запропонувати більшу суму. Але я давно мріяв про гру в Англії. Керівництво клубу поважало мої бажання, тому я тут. Знаю, що команда на підйомі та готується боротись за чемпіонство. Для мене це також мрія – стати частиною такого успіху. Ми з «Тоттенгемом» знайшли спільну мову.

Чекаю з нетерпінням виступів у Англії. Тутешня гра мені подобається більше, ніж в Італії. Не можу пояснити, чому. Знаючи цілі клубу, я впевнений у своєму майбутньому. Мені сказали, що будуть ще підписання, це тішить. Сподіваюсь, дуже скоро ми вийдемо в Європу. Я можу допомогти в цьому».

На ділі це виявилось складніше, ніж на словах. Навіть універсальність Реброва в атаці, двоногість та вміння грати головою при малому зрості не допомогли йому швидко адаптуватись до англійського чемпіонату. Як і не допомогло те, що в Лондон Сергій перебрався з сім’єю – на момент переходу він уже був одружений з першою дружиною Людмилою та виховував однорічного сина Дмитра. Його зовсім не хвилювало нічне життя. В Англію він прибув серйозно налаштованим на футбол.

Сергій навіть доволі швидко опанував на робочому рівні англійську й згодом без проблем давав, наприклад, післяматчеві інтерв’ю. Але лише згодом, бо перший млинець був глевким: «Пам’ятаю, коли дав перше інтерв’ю в Англії, сміялася вся команда. Стівен Карр сказав: «Будь ласка, більше не ходи на ТБ, підучити трохи англійську». Потім дійсно підучив трохи. Головне – часи. Минулий, майбутній. Коли тільки приїхав, просто ліпив усі фрази без змін. Але клуб надавав вчителя в перший рік, так я підучив мову».

Сергій стартував упевнено. Три голи на передсезонних зборах, два асисти в дебютній грі проти «Іпсвіча», перший гол та одразу дубль в поєдинку 4-го туру проти «Евертона». В прем’єрний сезон він був твердим гравцем основи та загалом забив 9 голів, один з яких – в дербі проти «Арсенала».

За інших обставин такі слабкі як для рекордного підписання показники можна було б списати на фактор дебютного сезону. Але ще під час тієї кампанії в «Тоттенгемі» відбулись ключові для Реброва зміни, які потім спотворили й той дебютний доробок українця.

У «Тоттенгема» змінились власники. На Реброва це вплинуло – прийшов новий тренер зі своїми гравцями

Від рекордного підписання клубу логічно очікували більшого, навіть з похибкою на акліматизацію. Але й сам «Тоттенгем» не виправдав сподівань фанатів та замість боротьби за Лігу чемпіонів фінішував на 12-му місці. Все це було одним великим розчаруванням для лілово-білих. Тим часом, на фоні відбувались глобальніші речі.

Стосунки головного тренера Джорджа Ґрема та керівника клубу Алана Шуґара не можна було назвати ідеальними. Шотландець не раз вдавався до хитрощів або тиснув на боса через пресу, вимагаючи грошей на підсилення. Сам власник відверто протистояв цьому, через що розлютив фанатів. Зрештою, ще по ходу першого сезону Реброва в Лондоні Шуґар продав свою долю клубу новим власникам. В лютому 2001 року в «Тоттенгем» прийшов нинішній його бос Даніель Леві.

З Ґремом свіже керівництво пропрацювало менш ніж місяць, запросивши на його місце екс-наставника збірної Англії Ґленна Годдла. А той в найближче трансферне вікно придбав нових гравців під себе. Ребров, зокрема, в його плани не входив.

Ґленн Годдл

«Годдл привів з собою сім-вісім своїх гравців, які повинні були грати – їх потрібно було ставити на поле. Він поміняв практично всю команду. Це, напевно, й стало для мене гальмом», – говорив потім Сергій.

В сезоні-01/02 українець перестав виходити в старті. В той час основною парою нападників лондонців були Лес Фердінанд та запрошений Годдлом Тедді Шерінґем. На успіхах команди це не дуже позначилось – дев’яте місце. А от кар’єру Сергія розвернуло категорично.

«Відносини з Годдлом у мене не склалися. Думав, раз цей фахівець уже попрацював у Франції (Ґленн виступав за «Монако» – прим.), то він знайомий з тонкощами європейського футболу, мене обов’язково зрозуміє. Перші матчі за «Тоттенхем» я грав від свистка до свистка. У мене виходило на полі майже все, і тренер, здавалося, був задоволений.

Але потім все перевернулося. Навіть не можу пояснити, що саме сталося. Це добре, коли новий тренер кличе в кабінет й каже: «Слухай, я запрошу кілька нових гравців, тобі в складі місця більше не буде. Можеш підшукувати нову команду». Є визначеність, хоч вона і не весела. Але не тоді, коли він заявляє: «Ти не турбуйся, будеш грати». А ти потім весь час сидиш в запасі. Це пригнічує. Я чекав свого шансу цілий рік, а потім клуб перестав бути в мені не зацікавленим».

Тедді Шерінґем

З Годдлом на чолі Ребров все ж набрав 36 ігор за сезон, але з них лише чотири відіграв повністю, здебільшого виходячи на заміну. Голів назбиралось всього чотири, тоді як Шерінґем та Фердінанд забили по 13 м’ячів. Така статистика під тиском рекордної вартості остаточно перетворили українця в очах публіки на провальне придбання, яке потім увійде в різноманітні рейтинги найневдаліших трансферів АПЛ. Сергію не залишалось нічого, окрім як змінити команду.

Леві не хотів відпускати Реброва задешево. Сума його покупки грала проти Сергія

На словах Годдл запевняв, що Реброву просто важко звикнути до його вимог, але він все ще в планах тренера. Але перед зимовим вікном 2003 року спеціаліст уже відкрито говорив, що хоче позбутись баласту та виручити кошти для нових підписань. «Ми дуже давно не продавали гравців, тому штат зараз роздутий», – натякав тренер на продаж кількох гравців, серед яких, звісно, був і Сергій. Преса писала, що тренер особисто пропонував форварда іншим клубам.

Попри два розбіжні з очікуваннями сезони в АПЛ, запит на українця в Європі зберігався. На форварда в той час претендували «Валенсія», «Лаціо», «Байєр», «Бордо», «Фулгем», а повернути гравця на пострадянський простір були не проти «Спартак» та рідне «Динамо». Але тоді ж проявилась ще одна грань складних стосунків Реброва з новими людьми в клубі. Тепер уже з керівництвом, яке хотіло відбити на його продажі потрачені попередниками кошти. Звісно, покупців це відлякувало.

«Поки для переходу Реброва в «Динамо» є ряд перешкод. Головна з них – керівництво «Тоттенгема» вимагає надто велику суму. Якщо англійці стримають фінансові апетити, то ми негайно почнемо розглядати це питання. Вважаю, що на даному етапі його досвід і майстерність дуже сильно нам би допомогли, особливо при формуванні нової команди», – говорив тоді президент киян Ігор Суркіс.

Непохитна позиція Леві призвела до того, що Реброва взимку 2003-го зміг собі дозволити лише «Фенербахче». Але тільки в оренду – на півтора року. Близьким тоді до покупки українця був «Фулгем», але в останній момент трансфер зірвався –  через ту ж ціну та бажання Сергія нарешті повернутись до виступів у єврокубках. В ході перемовин українець більше дізнався про ставлення до себе боса «Тоттенгема».

«Одна справа – не давати мені грати. Але ставитись до мене так, як це робить Даніель Леві – просто непристойно. Він навіть не привітався зі мною, не запропонував чашку чаю. В Києві такого просто не могло бути», – скаржився потім Сергій, якого три години протримали в приймальній Леві в той час, як вирішувалась доля його (не)переходу в «Фулгем».

Даніель Леві

Ребров, очевидно, ще довго тримав за це образу на весь клуб. По поверненню у 2005 році в «Динамо» нападник дав інтерв’ю, в якому це було легко відчути. Сергій розповів, що яскравого продовження кар’єри в «Тоттенгемі» не могло й бути, адже на фоні «Динамо» лондонці змагались за менші цілі:

«Тоттенгем» – не київське «Динамо». Вони тільки борються за те, щоб увійти до п’ятірки найкращих в АПЛ, а перед «Динамо» в той час стояло завдання виграти Лігу чемпіонів. Так, в «Тоттенгемі» зібрані хороші футболісти, але навіть якби тоді їм ставили завдання виграти чемпіонство, напевно, всі б це назвали нереальним. Цілі можна ставити будь-які, але за потенціалом та виконавцями «Тоттенгем» навряд чи на такі подвиги здатний.

Коли я туди прийшов, на полі у ​​нас взагалі не виникало якоїсь переваги над іншими. Не було ні таких гольових моментів, як в «Динамо», ні такої гри. Через це, напевно, я й не забив там багато м’ячів.

Але всі ж думали, раз мене купили за 18 мільйонів доларів, я вийду і з першої гри почну забивати по три голи. Вони розраховували отримати форварда, який заб’є понад 20 м’ячів у кожному сезоні. На жаль, я гравець трошки іншого плану і їхні очікування не виправдав».

Утім, в тому ж інтерв’ю Ребров запевняв, що зовсім не шкодує про той період й не вважає, що в Англії у нього щось не вдалось. Та й зв’язків з «Тоттенгемом» Сергій не обірвав – згодом в академії «шпор» займався його син Дмитро, також в передмісті Лондона залишався куплений в той період будинок українця.

А у 2008 році, коли лондонці підписали Романа Павлюченко, Ребров знову засвітився в інфопросторі «Тоттенгема». Англійські журналісти написали про суперечливі поради, які Сергій – на той час гравець казанського «Рубіна» – дав росіянину: «В Північному Лондоні мешкає багато темношкірих, тому рівень злочинності тут трохи вищий. В районі «Уайт Гарт Лейн» не варто гуляти пішки, щоб не стати жертвою грабіжників – краще пересуватись на авто».

***

Стабілізувати кар’єру Ребров зміг уже, повернувшись в Україну. Півторарічна оренда в Стамбулі хоч і принесла турецьке чемпіонство, але гравцем основи «Фенербахче» він так і не став, як і не покращив свою результативність. Далась в знаки знайома проблема – невдовзі після його переходу «канарок» очолив новий тренер. З Крістофом Даумом в українця теж були непорозуміння.

Влітку 2004 року Ребров повертався в табір «Тоттенгема» з бажанням таки реалізувати себе в цій команді та з ще одним роком контракту попереду. Тим паче, Ґленна Годдла тоді уже не було – команду прийняв Жак Сантіні. Але, схоже, там його не чекали й дозволили вільним агентом перейти у «Вест Гем», який тоді виступав у Чемпіоншипі й зовсім був не проти такого підсилення.

В команді Алана Пардью Ребров провів один сезон, протягом якого забив лише два голи в 30 поєдинках. Знову роль відіграла висока конкуренція в атаці – зокрема, за «молотобійців» тоді виступали той же Тедді Шерінґем, а також Боббі Замора та Марлон Гервуд. Спільними зусиллями лондонці таки пробились в еліту, але епічного повернення туди Реброва не сталось – однорічний контракт продовжувати не стали.

Тож влітку 2005-го 31-річний Сергій вільним агентом повернувся в рідне «Динамо». Уже далеко не гравцем рівня плей-офф Ліги чемпіонів.

Чигринський в «Барселоні»: підтримка Гвардіоли, спілкувався більше з Іброю, ніж з Мессі

«Цього хлопця у нас поважає кожен». Лужний не став основним в «Арсеналі», але добився визнання

Вороніну в «Ліверпулі» було несолодко. Відчував нечесну конкуренцію, його дратував стиль життя в Англії

Фото: Getty Images

+45
Реклама 18+
Популярные комментарии
ukraina_ponad_use
+47
В тексті можна міняти прізвища на Ярмоленко, Коноплянка, Воронін і назви їх клубів, решта тексту залишиться без змін.
Тренер не той, схема не та, клімат не такий як на кіровоградщині, де Степанич, перший і єдиний класний, тренер навчив деяких прийомів...
latro
+35
У Воронiна були непоганнi етапи у Нiмеччини. Те що не вийшло у Лiвепулi - зрозумiло, так як конкуренцiя була серйозною
Ответ на комментарий ukraina_ponad_use
В тексті можна міняти прізвища на Ярмоленко, Коноплянка, Воронін і назви їх клубів, решта тексту залишиться без змін.
Тренер не той, схема не та, клімат не такий як на кіровоградщині, де Степанич, перший і єдиний класний, тренер навчив деяких прийомів...
Денис Юдінков
+30
Згоден з автором, що так склалися обставини. Гульвісою Сергій не був, мову опанував відносно швидко, не лінувався. Тому порівнювати його з якимось Коноплянкою - це ще треба додуматися. Заграти в Англії взагалі важко (спитайте Шеву), якщо ти, звісно, не лось, як Олег Лужний.
Написать комментарий 35 комментариев
Loading...
Реклама 18+