В Україні теж грають в американський футбол. На ентузіазмі, з дрібкою глядачів, але по-справжньому
Розповідаємо під шум Супербоулу-2020.
Розповідаємо під шум Супербоулу-2020.
Ми мало що про нього знаємо та чуємо, але американський футбол в Україні існує давно. Навіть трохи довше, ніж сама Україна. Він розвивається, завмирає, знову оживає, шукає аудиторію та спонсорів, переживає розкол і все ж не втрачає ініціативу.
Ярд за ярдом долаючи або спотикаючись об знайомі для спорту в Україні бар’єри, американський футбол у нас живе. Як? Відповідаємо.
Що таке американський футбол в Україні зараз?
На сьогодні цей вид спорту у нас є аматорським. Професійних гравців у ньому мало, зарплатню отримують одиниці, й це переважно легіонери – запрошувати їх у наш чемпіонат виступати безкоштовно сенсу немає, а без них прогресу не буде зовсім.
Українським же футболістам, навпаки, доводиться ще й вкладати в гру власні кошти, зароблені поза спортом. Наприклад, на екіпірування, яке в цілому може коштувати до 1500 доларів, або на гостьові поїздки. Все тримається на їхньому ентузіазмі.
Крім них, свої фінанси вливають власники клубів. «Найчастіше це бізнесмени-прихильники американського футболу, які вирішили спробувати себе в ролі менеджера, тренера або гравця. Вони допомагають з грошима там, де не вистачає грошей футболістів. Але крупних підприємців серед них немає», – пояснює прес-секретар Української ліги американського футболу (далі УЛАФ) Денис Полубінський.
Відтак, ні клуби, ні ліга не є прибутковими. Щоб покращити ситуацію, УЛАФ постійно шукає великих спонсорів.
Як влаштований чемпіонат?
Через фінансові труднощі чемпіонат не має сталого вигляду. Бували роки, коли він не проходив узагалі.
В торішньому розіграші Суперліги – найвищого дивізіону УЛАФ – взяли участь 10 команд. Змагання тривали з квітня до липня: регулярна частина плюс плей-офф.
Цього року передбачають 6-7 учасників. «Не всі команди можуть заявити потрібну кількість гравців», – пояснює Денис. Тому поки не чітко зрозуміло, коли він розпочнеться та скільки триватиме.
Другим за порядком дивізіоном йде перша ліга. Минулого року в її розіграші взяло участь чотири команди. Є ще чоловічі та жіночі змагання з флаг-футболу – безконтактної версії американського футболу.
Флаг-футбол
Окремо від УЛАФ діє ще Дитячо-юнацька ліга американського футболу (ДЮЛАФ). В її минулому розіграші участь взяли чотири колективи.
Які команди змагаються?
Географія клубів усіх дивізіонів – це карта України. Колективи є в Ужгороді, Львові, Вінниці, Одесі, Миколаєві, Дніпрі, Харкові, Маріуполі, Полтаві та Києві. В столиці їх найбільше – чотири.
Це все чинні колективи, хоча раніше клуби також були в Рівному, Житомирі, Тернополі, Мелітополі, Запоріжжі, Черкасах, Донецьку, Луганську, Сімферополі та Севастополі.
Назви у команд – в дусі американського спорту: «Харківські атланти» (перша в історії України команда з американського футболу, заснована 1989 року), «Азовські дельфіни», «Вінницькі вовки», «Львівські леви» «Ужгородські лісоруби», «Миколаївські вікінги», «Київські патріоти», «Київські столичні».
Дві останні зіграли у фіналі минулого чемпіонату – там з рахунком 49:21 перемогли «Київські столичні», яких ще можна називати «Kyiv Capitals».
В ДЮЛАФ минулого року виступали дві дитячі команди «Вінницьких вовків», а ще «Здолбунівські орли» та «Київські молотки» – клуби, які займаються поки лише дитячим футболом. Також дитяча команда є в Рівному.
Хто грає в командах? Хто їх тренує?
«Я граю лише для задоволення, займаюсь цим у вільний час. Зарплати не отримую, матеріально клуб може допомагати лише легіонерам або приїжджим», – розповідає Максим Черепівський, квотербек чинного чемпіона «Kyiv Capitals».
Максим Черепівський
В американському футболі він з дитячих літ. Все через батька, Юрія Черепівського, який є одним з родоначальників виду спорту в Києві, а зараз працює в тренерському штабі «Київських столичних».
В чемпіонаті України Максим дебютував у 15 років, минулий розіграш став для нього 13-м в кар’єрі. Серед досягнень хлопця – звання майстра спорту з американського футболу.
Але таких, як Максим, мало. За словами Дениса Полубінського, орієнтовно лише 5% гравців Суперліги займаються американським футболом з дитинства та мають потрібну базу.
Більшість приходить у цей спорт вже в дорослому віці. Буває, навіть з інших видів – боксу, боротьби, сумо. Також трапляються колишні футболісти, штангісти, бодібілдери.
За таких обставин зростає роль іноземних гравців та тренерів – найперше зі Штатів.
«Легіонерів запрошують команди, які прагнуть вийти на новий рівень, показати щось нове. Тому їм клуби платять.
Іноземці діляться на два класи – А (американці) та Б (решту іноземців). За регламентом, команда може заявити не більше чотирьох легіонерів класу А на сезон.
Минулого розіграшу їх було не більше десяти на всю Суперлігу», – пояснює Денис.
«Дуже круто запросити людину, яка на 3-4 голови сильніша за тебе. При тому, що це навіть не гравці з НФЛ, а колишні футболісти команд коледжів.
Якщо клуб хоче рости, він повинен запрошувати легіонерів – як гравців, так і тренерів. Зі Штатів чи Європи», – розповідає Максим, за чию команду в минулому розіграші виступало троє футболістів зі Штатів, а команду-суперницю по торішньому фіналу очолював тренер-американець.
Але більшість команд працює з українськими спеціалістами – у минулому такими ж гравцями чемпіонату України, які вчилися тренувати за матеріалами в інтернеті, на відеокасетах, в привезеній з-за кордону літературі та журналах.
Де в Україні проходять ігри?
На звичайних футбольних стадіонах. Наприклад, в Києві найчастіше матчі відбуваються на стадіоні «Локомотив», а у Львові місцева команда виступає на стадіоні «Юність».
Зазвичай це не дуже популярні та доглянуті арени – їх дешевше орендувати. Перед грою на газон наносять необхідну розмітку та встановлюють ворота для американського футболу.
Стадіон «Юність» у Львові
«Суто під американський футбол стадіон є лише в Білій Церкві. Але там поле неповноформатне. Воно розраховане більше для дітей та для флаг-футболу», – каже Денис.
Яка відвідуваність ігор?
«До 500 глядачів на одному матчі регулярного чемпіонату. На торішньому фіналі було 2 тисяч відвідувачів. Це вже був показник. Максимум для України – 5 тисяч. Але таке було, може, пару разів», – каже Денис.
Квитки на матчі в середньому коштують 50-60 гривень. На торішній фінал перепустки вартували трохи більше – 100 гривень.
Хто має бажання дивитись ігри не на стадіоні, матчі транслюють або на ютуб-каналі УЛАФ, або на ОТТ-платформі Sweet.tv.
На якому рівні український чемпіонат у порівнянні з європейськими?
Відповідь наочно ілюструють слова Максима Черепівського: «За одну гру з командою з сильнішого чемпіонату можна почерпнути більше користі, ніж з регулярних ігор в Україні».
Для цього амбіційні колективи намагаються брати участь в різних міжнародних турнірах або влаштовувати спаринги з командами з Польщі, Австрії, Угорщини, Румунії або Туреччини. А «Kyiv Capitals», за які виступає Максим, у своїх амбіціях пішли ще далі.
Минулого року їм вдалось заявитись на участь в угорському чемпіонаті, виступаючи там паралельно з українською першістю. Такий досвід став першим в історії для команд з України.
Варто розуміти, що українська ліга УЛАФ не визнана на міжнародному рівні. Вона не є членом IFAF та IFAF Europe – аналогами ФІФА та УЄФА відповідно в американському футболі. Офіційне IFAF-членство в Україні має лише Національна федерація американського футболу України (НФАФУ).
«УЛАФ вийшла зі складу національної федерації 2016 року. Були розбіжності в баченні розвитку американського футболу в Україні. Цю ініціативу тоді підтримали більшість команд.
Тому зараз усі колективи виступають в УЛАФ, яка не має міжнародного статусу. Натомість він є у НФАФУ, але в неї немає команд. Федерація існує лише на папері», – пояснює Денис Полубінський.
Де в Україні навчають американського футболу?
Тільки в містах, де є команди УЛАФ (підходить і для дітей, і для дорослих) та ДЮЛАФ (стосується лише дітей).
Якщо таких у вашому місті немає, то діватись нікуди. «Хіба що переїжджати в найближчий населений пункт, де є команда», – каже Максим Черепівський.
І хоч американський футбол – травматичний та дорогий вид спорту, батькам зацікавлених дітей варто розуміти одну річ. Перший рік-два незалежно від віку діти займаються без дорогого екіпірування, вартість якого може відлякати на початку.
Найперше навчають базових навичок: вміти ловити м’яч, ставити корпус, знати механіку рухів.
Фото: надані УЛАФ