Рада провалила легалізацію грального бізнесу. Що це все означає?
Пояснюємо, що відбувається з індустрією в Україні.
Пояснюємо, що відбувається з індустрією в Україні.
Про що мова?
Цього місяця Верховна Рада провалила голосування за закон про легалізацію азартних ігор. Він мав вивести з тіні весь гральний бізнес в Україні (від казино до букмекерів), але до його прийняття в першому читанні не вистачило 13 голосів.
Цей проект — ініціатива Володимира Зеленського, про яку він оголосив кілька місяців тому. Тоді президент поручив розробити та прийняти відповідний закон до кінця 2019 року.
Однак, документ, автором якого є депутат від «Слуги народу» Олександр Дубінський, а працював над ним також Кабмін, не пройшов парламентський фільтр. Не допомогла навіть монобільшість — за закон проголосували лише 200 нардепів владної партії з 248.
Проект відправили на доопрацювання, завдання президента не виконали.
«Ми знаємо, хто за цим стоїть. Не хочете грати за прозорими правилами? Не хочете працювати цивілізовано і платити в бюджет? Що ж, давайте по-іншому. Відсьогодні негайно закриваємо всі гральні зали. Думай...те», — Зеленський зреагував різко.
Тут слова не розійшлися зі справами. Наступного дня поліція відзвітувала про закриття 5300 ігрових закладів по всій країні. Під роздачу потрапили не лише зали з ігровими автоматами, але й лотереї, казино та букмекерські контори.
Чому Верховна Рада не підтримала закон? З ним щось не так?
Для розуміння проглянемо найважливіше з того, що він встановлював:
- закон легалізував казино, лотереї, букмекерів, гральні автомати та покер – як в ігрових залах, так і онлайн;
- для кожного типу грального бізнесу вводились обмежена кількість ліцензій, які потрібно було купувати у держави на аукціоні;
- при цьому окремі ліцензії потрібно було купувати для онлайн та офлайн діяльності. Тобто, букмекерам з наземними точками потрібно було б купувати мінімум дві ліцензії;
- для кожного виду грального бізнесу ліцензія коштувала по-різному. Наприклад, для букмекерів ліцензія на онлайн з терміном дії 5 років коштувала б 24 млн євро (120 тис мінімальних заробітних плат);
- створення спеціального державного регулятора грального бізнесу в системі Кабміну, а також онлайн-систему контролю за ігровим обладнанням;
- створення спеціального фонду з підтримки медицини, спорту та культури, куди б надходили платежі за ліцензії;
- закон забороняв участь в азартних іграх людям, віком до 18 років;
- закон забороняв розташовувати букмекерські пункти в приміщеннях органів державної влади та місцевого самоврядування, а також ближче, ніж за 100 метрів (у випадку зі залами гральних автоматів — 500 метрів) до закладів освіти, в закладах культури, медицини та в приміщеннях житлового фонду.
Оскільки закон формував правила одразу для п’ятьох типів бізнесу всередині гральної індустрії, представники кожного з них через лобістів у парламенті намагались вплинути — або підкоригувати деталі на свою користь, або не допустити його прийняття взагалі. Про ці групи впливу інформує видання Економічна правда.
Звідси тривалі дискусії про умови легалізації (формат контролю з боку держави, кількість та вартість ліцензій, оподаткування виграшів, ідентифікація гравців). Звідси ще сім поданих альтернативних законопроектів (у тому числі від депутатів «Слуги народу», як ви вже здогадались). Звідси й провалене голосування 19 грудня.
Тобто, проблема не стільки в законі, скільки в тих, хто хоче його підлаштувати під себе.
«Між депутатськими групами були стички. У кожного законопроекту було повно бенефіціарів. У кожен з них були зашиті поправочки для окремих груп впливу», — пояснив у коментарі Tribuna.com редактор та засновник видання «Наші гроші» Юрій Ніколов, який працює з темою легалізації індустрії.
Зеленський каже, що знає, хто за цим стоїть. Кого він має на увазі?
Швидше за все, покровителів так званих лотомутантів (ігрові зали під вивісками лотерей — ви їх точно зустрічали у своєму місті). Це напівкримінальні угруповання, в покриванні яких генпрокурор Руслан Рябошапка звинувачує правоохоронців, а програма розслідувань «Наші гроші» доводить їхній зв’язок з близькими до глави МВС Арсена Авакова людьми.
Саме ліквідацію таких закладів президент називав головною метою легалізації грального бізнесу. Його доповнював прем’єр-міністр Олексій Гончарук:
«Ви знаєте, що відбувається: виходите на вулицю, бачите ці гральні автомати, поряд ломбарди. Не потрібно пояснювати, що це за лихо. Величезна кількість людей від цього страждає. Ми хочемо захистити залежних.
Головна мета — прибрати гральні автомати з вулиць, для зменшення цього лиха, яке вони нам створюють».
Очевидно, Зеленський вважає, що Рада провалила голосування якраз через вплив покровителів лотомутантів. Саме такі заклади й потрапили під оголошену президентом хвилю закриття. Щоправда, заодно правоохоронці постукали у двері до букмекерів, лотерей та казино.
А як все це працювало раніше, якщо було нелегальним?
Насправді, вся ця індустрія до останніх подій працювала напівлегально.
Трохи передісторії. Десять років тому Верховна Рада після трагічних подій прийняла проект «Про заборону грального бізнесу». Відтоді в Україні поза законом будь-які азартні ігри. Але згодом заборону послабили для лотерей — приватні компанії «Українська національна лотерея» (далі — «УНЛ»), «М.С.Л.» та «Патріот» продовжили роботу за державними ліцензіями.
І хоч термін дії цих ліцензій закінчився ще п’ять років тому, через правову колізію ці компанії весь цей час працювали в законному полі, а їхня роль в історії з рештою грального бізнесу загалом залишалась вагомою — весь він замаскувався під лотереї, укладаючи з ними відповідні договори.
Пояснимо на ближчому до спорту прикладі з букмекерами. Після заборони у таких компаній залишилось лише три способи продовжувати роботу на українському ринку:
- працювати з тутешніми гравцями лише в онлайні, маючи закордонну реєстрацію (найчастіше в Кюрасао або на Кіпрі). За такою схемою в Україні функціонують, наприклад, іноземні 1XBet та Marathon;
- мімікрувати під єдину дозволену законом гральну діяльність — лотерею. Це дозволяло працювати також з наземними букмекерськими пунктами;
- повністю перейти в тінь.
Більшість відомих сьогодні в Україні букмекерів обрали другий спосіб. Так під крило ліцензії «УНЛ» пішли «Паріматч спорт», «Фаворит спорт», «Bazabet» та «Fortuna live», ставши однойменним різновидом лотереї та занесені у відповідний реєстр Міністерства фінансів. Перші двоє зараз є лідерами ринку та представляють міжнародні компанії Parimatch та Favbet відповідно.
Щоправда, у випадку з Parimatch не все так однозначно. СЕО букмекера Сергій Портнов нещодавно запевнив: «Наша компанія присутня в Україні виключно як спонсор та меценат різних спортивних змагань та колективів». На відміну від Favbet, яка за словами її директорки з комунікацій Катерини Машевської домінує в Україні за кількістю наземних залів, Parimatch зосередився саме на розвитку в онлайні. Як це роблять закордонні букмекери.
Точно так само зробили й в інших видах грального бізнесу. Наприклад, поширена сьогодні мережа залів з ігровими автоматами «Космолот» працює під вивіскою лотереї від «М.С.Л.».
Тобто закриття означають, що відтепер і лотереї під забороною?
Ні. Уряд лише позбавив трьох операторів державних лотерей — «УНЛ», «М.С.Л.» та «Патріот» — можливості укладати договори на розповсюдження, якими користувались заборонені види грального бізнесу. Так, щоб останні не могли працювати під їхніми вивісками.
«Ми розраховували, що парламент швидко розгляне закон, який створить нормальну екосистему для грального бізнесу. Коли ми зрозуміли, що історія затягується, то за дорученням президента уважніше подивилися на юридичну позицію [грального бізнесу] і прийняли рішення поламати її.
Раніше вони вдавали, що є розповсюджувачами лотерей. Наразі уряд припинив поширення на них старих ліцензійних умов. Грального бізнесу під виглядом лотерей не буде», — пояснив заборону Гончарук.
Також Кабмін дав доручення Нацполіції та Державній фіскальній службі провести масову перевірку діяльності всіх операторів лотерей. Її результати ще невідомі.
А це якось позначилось на букмекерах?
В онлайні вони працюють, як і працювали. Хіба що Favorit Sport на кілька днів припинив працювати на домені com.ua. Букмекер створив кілька інших версій на міжнародному домені com.
Серйозніші проблеми в офлайн-сегмента. Наприклад, у того ж Favorit Sport, який, нагадаємо, є лідером на українському ринку за кількістю наземних букмекерських точок. Вони теж потрапили під закриття поліцією. На це компанія відреагувала заявою:
«Ситуація навколо Favorit Sport, яка розгортається в Україні в останню добу, є наслідком того, що правоохоронні та виконавчі органи влади не розрізняють букмекерську діяльність (лотерея тото) і нелегальні зали ігрових автоматів. Керівництво компанії прийняло рішення про закриття всіх роздрібних точок з метою забезпечення безпеки співробітників і обладнання компанії».
Фактично, зараз йде з’ясування, чи можуть компанії, які зареєстровані як різновиди лотереї, вважатись цілком легальними, а не лише лотерейними розповсюджувачами.
Днями з’явилось звернення від Всеукраїнського союзу розвитку букмекерства з позицією стурбованості подіями.
Журналіст Юрій Ніколов вважає, що обмеження від Кабміну не суттєво впливають на бізнес букмекерів в Україні. «По факту, це не впливає на них взагалі ніяк. Вони як існували собі, так і продовжують існувати далі. Все існує, все процвітає. Єдина проблема, яка виникла у них та у всіх ігрових закладів — поліція та СБУ пішли та позакривали [наземні точки]. Але це тимчасово. За кілька тижнів ми побачимо, як салони почнуть знову відкриватись. Можливо, введуть якісь явки-паролі».
А чому ця легалізація грального ринку взагалі настільки важлива?
Тому що це ринок великих прибутків, які держава майже не контролює та не регулює.
До прикладу, за словами Сергія Портнова, загальний оборот українського ринку букмекерів становить понад один мільярд доларів на місяць.
Міністр фінансів Оксана Маркарова вважає, що легалізація всього грального бізнесу принесе в бюджет України від 5 до 9 млрд гривень — в залежності від того, якими будуть фінальні умови прийнятого законопроекту.
Зараз же від цього бізнесу держава отримує лише як від лотерей. Але тут підтверджених даних, скільки саме, немає.
До того ж, лотомутанти навіть не завжди на документах зареєстровані як лотереї (маскуються лише вивісками), натомість діляться прибутками з тими, хто їх покриває.
Після легалізації кожен вид грального бізнес буде приносити різний дохід в бюджет, в залежності від цієї діяльності.
Але ж голосування провалили. Легалізації може й не бути?
Поки рано про це говорити.
За інформацією видання Ліга.tech, незадоволений провалом голосування Володимир Зеленський уже мав розмову з депутатами своєї партії, які не підтримали закон. Як наслідок, одна з таких нардепів Дарія Володіна днями представила ще один законопроект по легалізації грального бізнесу.
Ліга.tech пише, що головною умовою нового проекту є «принцип вхідного квитка — учасники ринку тільки раз платять за ліцензію без жодних подальших податкових відрахувань». Це дисонує з позицією деяких учасників дискусії. Президент «М.С.Л.» Георгій Ложенко дивується:
«Всі моделі, які сьогодні працюють в Європі, більшою мірою засновані на контролі ринку. Там не починали з роздачі вхідних квитків на ринок. Спочатку вони створювали систему контролю — вчилися контролювати те, що є, і лише потім розвивали ринок. Підхід, при якому гральний бізнес узаконять раніше, ніж введуть важелі контролю, не працює».
На виході у кожної із зацікавлених сторін є претензії до умов обговорюваних законів, бо наразі немає такого, який би задовольняв усіх. Якщо такий взагалі можливий.
На прикладі ситуації з букмекерами, які одностайно виступають за легалізацію, це має такий вигляд.
З одного боку, більшим компаніям може бути вигідною велика вартість ліцензії (Володіна пропонує 10 млн євро за ліцензію на 5 років). Адже в такому випадку дрібні компанії не зможуть їм створити конкуренцію.
З іншого, цифра дуже немала навіть для лідерів ринку. Більше того, видання «Економічна правда» вважає, що така ціна може відлякати від українського ринку великих міжнародних гравців. За інформацією ЕП, представники британського букмекера bet365 зустрічались з українською владою з готовністю зайти до нас. Але з умовою, що ліцензія коштуватиме не більше 1,5 млн доларів.
Фото: РБК-Україна, vezha.vn.ua, Сучасна Олександрія, facebook.com/dariavolodinaofficial, zumaress/P. Gonchar
