VAR в Україні запрацює з лютого: всього 2 матчі в турі, транслятори мають забезпечити HD-картинку
Читайте зараз, щоб не губитись потім.
В Домі футбол пройшла лекція/прес-конференція, присвячена запуску в Україні технології відеоарбітражу VAR. Вже з лютого наступного року система повноцінно запрацює на матчах УПЛ.
Голова комітету арбітрів УАФ Лучано Лучі, куратор суддівського корпусу по впровадженню VAR Віктор Дердо, а також судді Сергій Бойко, Микола Балакін та Євген Арановський пояснили, який саме вигляд це матиме і чого очікувати вболівальникам.
Як будуть впроваджувати систему в Україні?
• Така лекція — обов’язкова вимога ФІФА в процесі впровадження VAR в кожній окремій країні. Вона передує остаточному переходу асоціації від тестової роботи технології до повного запуску.
За словами Лучі, генеральний секретар УАФ Юрій Запісоцький уже надіслав листа до ФІФА та IFAB з проханням про дозвіл на перехід від офлайн-тестування VAR в онлайн-режим. Це теж формальна вимога — за нею вже остаточний запуск.
• Італієць також наголосив, що VAR в Україні важливий не лише для якості суддівства, але й для самих українських арбітрів. Судді з асоціації, яка ще не впровадила технологію в себе, не зможуть працювати на матчах Ліги чемпіонів. Здається, надто оптимістично.
• Над запуском VAR в Україні працюють останні шість місяців. За цей час, окрім офлайн-тестування та імітації ігрових епізодів у симульованих іграх (тривало чотири місяці), випробування торкнулись також шести матчів у режимі онлайн.
Їх проводили або на стадіоні імені Баннікова, або на матчах молодіжних команд київського «Динамо», за що Лучі окремо подякував керівництву клубу. Італієць — поки єдиний в Україні сертифікований інспектор VAR, який може стежити за тестуванням. Для цього він пройшов спеціальні курси у Швейцарії та Катарі.
• Для обслуговування роботи VAR в Україні УАФ та комітет арбітрів планують співпрацю з двома спеціалізованими компаніями — EVS та Hawk-Eye. За слова Лучі, з першими мати справу вигідніше, бо «в них кращий сервер».
Тоді як проблема щодо Hawk-Eye в тому, що ця компанія вимагає контракт одразу на 5 років з передбаченими витратами в районі 2,5 — 2,7 млн євро. Для УАФ, яка одноосібно займається фінансуванням запуску VAR, це не вигідно.
На запитання, чи планують в Україні запровадити також технологію визначення голу Goal Line Technology, італієць відповів: «Така система вимагає сучасних стадіонів. В Україні нею можна обладнати хіба що «Олімпійський», «Металіст», «Дніпро-Арену», «Чорноморець», «Арену-Львів» та, можливо, «Славутич-Арену». Початкова ціна дуже велика — встановлення на кожному стадіоні вартує приблизно 240 тисяч євро. Плюс довгостроковий контракт».
• Зараз в УАФ є лише один шестимісний VAR-фургон, який обслуговуватиме матчі. Оскільки він один, до 22 лютого наступного року асоціація, УПЛ та комітет арбітрів створять міні-комісію. Вона на кожен тур обиратиме два матчі, на яких працюватиме фургон.
Обиратимуть ці матчі за двома критеріями. По-перше, відстань — не більше 500 км відстані між містами, де проходитимуть ці матчі. Також поєдинки повинні відбуватись в різні дні. Умовні оптимальні пари за версією Лучі — Львів та Київ, Олександрія та Харків. Але точно не Львів та Маріуполь.
Другий критерій — телеканал. «Зараз в Україні є лише два транслятори, які володіють технологіями, сумісними з VAR. Маю на увазі HD-трансляцію та кількість камер — їх повинно бути мінімум вісім. Хоча краще більше. На сьогодні матчі на «УНІАН» не зможуть претендувати на матчі з використання VAR. Тільки поєдинки на «Футбол 1/2» та «2+2». Але це не наша проблема».
За словами Лучі, майже всі асоціації починають з одного або кількох фургонів. Наступний етап — або збільшення кількості цих фургонів, або єдиний центр прийняття рішень VAR, як це є, наприклад, в Англії . «Як буде в Україні — це до УПЛ та клубів. Знаю, в Італії роблять такий центр, але він коштує 4 млн євро».
• Необхідне для роботи з VAR-технологією навчання проходять 11 українських арбітрів: вісім чоловіків (серед них Балакін, Бойко та Арановський – вони невдовзі отримають сертифікати) та троє жінок (серед них Монзуль, яка вже працювала з VAR на чемпіонаті світу серед жінок минулого літа).
Така мала кількість суддів вимушена, бо відеоарбітри потрібні лише для двох матчів у турі.
Є відмінності в застосуванні від інших ліг?
• На лексії розібрали непопулярні тонкощі роботи VAR. Наприклад, за протоколом IFAB рішення відеоарбітра діляться на фактичні та суб’єктивні.
Фактичні — це очевидні порушення, які немає сенсу переглядати головному арбітру на екрані біля поля. Наприклад, очевидний офсайд, який бригада на полі не помітила. Про них головному рефері просто повідомляють.
Суб’єктивні рішення — відповідно, неочевидні порушення. Наприклад, трактування фолу, тонкий офсайд, призначення червоної або жовтої. В таких випадках головному судді за підказкою VAR варто переглянути епізод на екрані, де відеоарбітр показує йому три найкращі ракурси моменту з різною швидкістю відео.
Цікаво, що для АПЛ IFAB зробив виняток в рамках експерименту — там головним арбітрам дозволили відійти від протоколу і не переглядати спірні моменти на моніторі. Це єдина асоціація з такою опцією.
При цьому важливо пам’ятати, що відеоарбітр тільки рекомендує головному арбітру, звертає його увагу. Суддя в полі під свою відповідальність залишається головним і може відхилити пропозицію переглянути епізод на екрані, якщо впевнений у своєму суддівстві. Останнє слово завжди залишається за ним.
• Відеоарбітр може втрутитись в роботу головного арбітра тільки за чотирма пунктами — гол, пенальті, пряма червона картка (другу жовту VAR не розглядає), помилкова ідентифікація гравця.
В інших випадках VAR не втручається, хоча за протоколом він все одно повинен перевіряти абсолютно всі голи в грі — від початку і до кінця гольової атаки. При цьому, навіть якщо відеоарбітр не втручався у фіксацію голу, головний арбітр не може поновити гру, якщо не отримає від нього підтвердження.
Але також треба розуміти — якщо головний арбітр помилково призначив кутовий або штрафний, з якого забили гол, то його все одно зарахують. VAR не повинен втручатись в трактування призначення кутового або штрафного.
• Поки невідомо, як глядачам на українських стадіонах повідомлятимуть, що VAR перевіряє епізод, як це повинно бути згідно з протоколом. За словами Лучі, про це клуби та транслятори будуть ще домовлятись напряму з кожним стадіоном.
Крім цього, всі стадіони, де будуть проходити матчі УПЛ з використанням VAR, повинні пройти сертифікацію. Зараз в Україні лише одна арена має таку сертифікацію — це «Динамо» імені Лобановського. Його вже проінспектували експерти ФІФА. На черзі «Олімпійський» та «Металіст».
Хоча сама процедура сертифікації номінальна — немає підстав, що в якоїсь арени з нею можуть виникнути проблеми. Тест триває 30 хвилин. На полі 6-7 гравців імітують ігрові ситуації біля обох поля. Під час цього перевіряється комунікація головного арбітра з VAR-фургоном. Всі дані тестування передаються ФІФА, яка після цього маркує стадіон як протестований.
• Під час матчу в фургоні мають право перебувати відеоарбітр та його асистент (зазвичай, це лайнсмен, який стежить за спірними епізодами з визначення офсайду), інспектор суддівства та два спеціально навчені оператори для роботи з відео.
Лучі наголосив, що роль операторів — дуже важлива. «Компанія, з якою ми будемо співпрацювати, надала нам шість операторів. Вони пройшли спеціальну підготовку і навчені шукати та знаходити правильний кадр».
• Відеоарбітри мають незалежний доступ до усіх камер на стадіоні, а також до картинки, яку бачать в трансляції телеглядачі. Крім цього в них є доступ до екрана, на якому трансляція йде з трисекундною затримкою.
• Всі перемовини арбітрів записуються — головного арбітра, лайнсменів, четвертого арбітра, відеоарбітра та його асистента, операторів. Вони всі один одного чують, але в момент спірного епізоду тільки відеоарбітр може звертатись до головного арбітра. І навпаки, якщо головний арбітр хоче ініціювати перевірку якогось епізоду.
Фото: Tribuna.com, АПЛ, УАФ
