Tribuna/Футбол/Блоги/Тактический Борщ (UA)/Розбір воротарських дій у матчі Шахтар - Колос

Розбір воротарських дій у матчі Шахтар - Колос

Розбираємо дії голкіперів

Автор — Лебідь Антон
22 августа 2020, 21:43
4
Розбір воротарських дій у матчі Шахтар - Колос

Другий матч першового ігрового дня теж міг завершуватися розгромом від фаворита матчу. Але у голкіпера сьогоднішнього матчу Євгена Волинця були інші плани. І, не дивлячись на три пропущені голи, я би віддав саме йому звання гравця матчу. Саме його впевнена гра до певного моменту впливала на рахунок матчу.

 Хоча, матч почався із того, що першим пропустити гол міг молодий голкіпер «Шахтаря» Анатолій Трубін. Його пасивність призвела до того, що боротьба на «другому поверсі» була виграна гравцями «Колоса», але м’яч влучив у штангу. До добивання Анатолій явно не був готовий – сильний удар і розстрільна позиція були у гравця, що наносив повторний удар. Ці фактори могли перетворитися на гол, і завадити цьому голу могли лише промах або влучання самим гравцем у воротаря. Зрештою, м’яч пішов вище воріт і Анатолій зміг полегшенно зітхнути.

В принципі як такої роботи у Анатолія далі було мало, хоча «Колос» і намагався ще зробити кілька моментів, проте вони завершувались подачами до штрафного майданчика, на які ніхто з ковалівців не встигав.

На аналогічну верхову подачу у другому таймі Анатолій уже вийшов на перехоплення і зміг зіграти кулаком на «другому поверсі». І це ж треба, за іронією долі, м’яч відлетів до Дениса Костишина, який зумів обробити м’яч і пробити точно у незахищений кут воріт Анатолія.

Після супер моменту у воріт «Шахтаря» почався театр одного актора (у хорошому сенсі). Євген Волинець як людина-оркестр керував обороною (під час трансляції неодноразово ми чули його підказки захисникам) і рятував раз за разом свою команду від голу, відтягуючи розв’язку матчу.

На перший погляд не самий важкий удар Маркоса Антоніо він витягнув з-під поперечини.

Але у цьому  моменті варто уваги пересування Євгена в момент передачі з флангу. Він настільки обережно пересувався боковим приставним кроком увздовж лінії воріт, що буквально в будь-який момент був готовий твердо стати на ноги і відштовхуватись у будь-який кут. Саме це і дозволило Євгену не з загнати самого себе у проти хід удару, хоча зі скріншотів видно, що тіло Євгена на момент удару «веде» вліво, а удар іде в правий бік. Тим не менш Євген пересувався не з такою швидкістю, щоб не встигнути перенести вагу вже у повітрі.

Далі був вихід Мораеса з Євгеном. На скріншоті ви бачите, що Євген був обіграний і вся площина воріт теоретично уже була відкрита для Мораеса, залишалось не влучити у воротаря, але Євгену вдалось не упустити нападника, кладучи корпус перпендикулярно воротам він закрив простір для польоту м’яча.

Але справжнім порятунком стали два поспіль пенальті, які не були забиті у першому таймі Тайсоном, а у другому – Марлосом. Обидва парирував Волинець, чим викликав саркастичну посмішку Тайсона. Євген перед першим пенальті розгойдувався з кута в кут, чим дезорієнтував Тайсона. Під час другого пенальті Євген скоріше гадав (з урахуванням того, що Марлос є лівшею і розбігався під певним кутом, правим плечем вперед), що удар піде в правий від воротаря кут, проте парирувати зміг ногами, оскільки удар йшов ближче до центру.

На третій пенальті Євгена вже «не вистачило», та і удар йшов верхом від Алана Патріка. Хоча і тут Євген, наприклад, апелював до арбітра, вважаючи, що Алан Патрік зробив паузу перед ударом.

Після цього «Колос» посипався, він і до цього забув уже про те, щоб переходити в атаку, а при 0:1 знітився остаточно.

І ось на 69-тій хвилині уже іде передача від Мораеса, з-за спин захисників гостей вилітає той же Алан Патрік і робить дубль.

Як ми бачимо зі скріншоту, Євгену не вистачило буквально кроку, аби мати шанси витягнути і цей момент. І знову повертаємось до моменту розташування воротаря під час передач. З наступного скріншоту бачимо, що теоретично Мораес міг бити у дальній кут, тому Волинець займає місце приблизно у метрі від ближньої штанги, щоб перекрити траєкторію польоту м’яча як у ближній кут, так і у дальній. Для більш зручного перехоплення таких ударів воротареві логічніше розташовуватися не за межами воріт, а щоб корпус воротаря перебував у рамках площини воріт (жовта зона). Таким чином воротар має трохи більше часу для парирування і м’яч летить трохи ближче до корпуса. У нашому випадку Мораес робить передачу на Патріка (у білу зону). Як ми уже знаємо, одного кроку не вистачить у підсумку Волинцю для того, щоб спробувати перекрити рукою траєкторію польоту м’яча після удару Патріка. Саме цей крок міг би «виграти» Волинець, якби стояв у «жовтій зоні» під час передачі Мораеса.

Під час третього голу Євгену Волинцю відверто не пощастило. Разом з тим я ніколи не розумів, коли воротар «для порядку» падає на газон у моментах, коли він відверто у позиції на проти ході удару і ну ніяк не зможе своїм падінням зробити хоч щось.

Мало того, що все одно неможливо нічого зробити, так ще своїм безкорисним падінням воротар «обезглавлює» ворота. М’яч може зрикошетити від штанги, або захисник якимось чином зможе вибити, а вже відіграний воротар лежить на газоні, залишивши ворота практично порожніми.

В принципі так і сталось – м’яч зрикошетив від штанги у сидячого на газоні Євгена і від воротаря закатився у ворота. Так, нещасний випадок, якого, правда, могло і не бути. Якби м’яч навіть оминув руку Євгена, він відскочив би до Мораеса, для якого, як ми бачимо зі скріншоту, повністю відкритий кут воріт, адже Євген уже сидить на газоні  і «дивиться футбол».

Разом з тим, навіть попри це, гра Євгена Волинця у першому турі була реально крутою. По його воротах били 15 разів, з яких 9 ударів йшли у створ воріт. І якби не збіг обставин, Євген реально зміг би відстояти на нуль.

Подписывайтесь, чтобы не пропустить следующий эпизод

Другие посты блога

Все посты