В тіні

Мабуть, не дивно, що ім'я Луїса Суареса у футбольних колах майже в усіх асоціюється із скандалом чи укусом. Його називають расистом, собакою чи божевільним, але забувають, що майже всю свою кар'єру він займався одним й тим самим - він забивав голи та роздавав гольові передачі, незалежно від того у якому клубі чи у якій лізі грав. Все своє життя він прагнув добитися світової слави, однак наврядчи такої, якої йому зробили ЗМІ та світова спільнота. Й насправді прикро стає, що футболіста, який у 26 років вже став найкращим бомбардиром в історії збірної Уругваю та який кожного року демонструє просто неймовірний рівень немов ігнорують. 

Все почалось із скандалу з Патрісом Евра: тоді, за словами француза: Луїс назвав його чорним, а через декілька місяців уругваєць був змушений пропустити 8 матчів та заплатити штраф за рішенням Незалежної Комісії, яка займалась справою расистських висловів, які, НІБИ, були у матчі між Ліверпулем та Манчестер Юнайтед. Підкинув дров у вогнище потім й сам Суарес, коли відмовився тиснути руку Евра під час традиційних рукостискань на початку матчу. Тоді й справді почалась епопея в Англії, коли тільки почали забувати про подібний скандал між Антоном Фердінантом та Джоном Террі, як у англійців з'явилась нова іграшка для биття, у вигляді Суареса. Того сезону він забив 22 м'ячі, незважаючи на дискваліфікацію і тиск ЗМІ, однак замість якогось визнання спільноти, все закінчилось одним: ЕВРА. 

Наступний сезон для форварда вийшов ще продуктивнішим: 28 голів та 17 асистів. Суарес радував вболівальників неймовірними за красою голами, а сам Ліверпуль підписав новий контракт з нападником; однак назабаром сталась подія, яка приголомшила та шокувала весь футбольний світ: Луїс вкусив гравця Челсі Бранислава Івановіча. Потім ще й ЗМІ додадуть, що це не перший випадок у кар'єрі Суареса, згадавши як ще будучи гравцем Аякса, він вкусив Отмана Баккала. І замість того, щоб по закінченню сезону  всі говорили про його відмінну результативність та ефективність, Луїсу залишились тільки укус та рука Івановіча.

Сезон 2013/14 вийшов одним з найкращих для мерсисайдців за останні роки. Суарес закінчив чемпіонат з 31 забитим м'ячем, що зробило його найкращим бомбардиром, а найголовніше: він вперше за довгі роки подарував вболівальникам Ліверпуля надію на золоті медалі АПЛ. На жаль, тоді червоні все ж не витримали в останніх матчах, втративши чемпіонські очки. Далі Луїса чекав Чемпіонат Світу та черговий скандал. Уругвай вийшов з групи та вилетів від Колумбії в 1/8 фіналу, а Суарес забив 2 м'ячі у ворота англійців та втретє у своїй кар'єрі вкусив суперника на футбольному полі. Цього разу жертвою став італієць Джорджо К'єлліні.

Знову всі забувають про те, що він практично самотужки майже зробив Ліверпуль чемпіоном й так само витягнув Уругвай з групи, а все літо глузують з чергової витівки уругвайця. Тоді його відсторонили від футболу на 4 місяці, а також на 9 офіційних матчів збірної. Єдиною світлою плямою став перехід Суареса в клуб, у якому він мріяв грати з дитинства - Барселону, а сам трансфер став найдорожчим в історії каталонського клубу.

Як і завжди Луїс швидко адаптувався та вже у свій перший сезон взяв з командою требл. Й навіть зараз, коли він очолює список бомбардирів та асиситентів Ла Ліги всі продовжують його ігнорувати, говорячи про Неймара, Мессі та Роналду. Безумовно тішить одне: попри все Суарес продовжує забивати, роздавати передачі та незважати на те, що його уникають. Все ж є надія, що його неймовірні показники призведуть до заслуженої слави. Він по-доброму залежний футболом, однак, на превеликий жаль, в історію футболу саме через мас-медіа та спільноту, він може увійти не як гравець, який міг забити через себе чи із середини поля; не як нападник, який дивував не тільки красивими голами, а й ніколи не шкодував пас для партнера; не як футболіст, який віддавав всього себе заради перемоги команди, а як людина, яка займається РАСИЗМОМ або КУСАЄ людей за руки чи плече...