Tribuna/Футбол/Блоги/Half Time/Усі дороги ведуть до Риму!

Усі дороги ведуть до Риму!

Журналіст футбольного YouTube-проекту «Half Time» про перший матч пари «Шахтар» - «Рома»

Блог — Half Time
Автор — Half Time
22 февраля 2018, 14:15
2
Усі дороги ведуть до Риму!

Журналіст футбольного YouTube-проекту «Half Time» про перший матч пари «Шахтар» - «Рома»

У порівнянні з іншими поєдинками в рамках 1/8 фіналу Ліги Чемпіонів, гра між «гірниками» та «вовками» здивувала, перш за все, взаємною відкритістю та гостротою. У постійній напрузі тримали як ворота П’ятова, так і рамку Беккера.

На відміну від тієї ж зустрічі «Челсі» та «Барселони», де обидва суперники не хотіли ризикувати, у Харкові ми побачили діаметрально протилежну картину. «Шахтарю» було вкрай необхідно рухатись вперед, адже у Римі такого шансу може не бути. В той самий час, «Рома» відчувала б себе цілком впевнено, забивши принаймні один виїзний м’яч.

Спойлер: і те, і інше обом колективам вдалося.

Стандартні обойми

Стартові склади «Шахтаря» і «Роми» майже нічим не здивували. Єдиним питанням до Пауло Фонсеки залишається присутність в основі Кривцова, раніше не заграного за «гірників» у єврокубках. Чи не було б логічніше випустити із перших хвилин Ордеця, тим самим зберігши другого центрбека на подальші ігри УПЛ?

Щодо інших позицій – там без змін. Португалець майже ніколи не застосовує ротацію, якщо мова йде про доленосні і серйозні поєдинки. Однак, підсилити, або освіжити такий склад майже ніким. Дивлячись на резерв «Шахтаря» можна було вгадати, кого і коли випустить Фонсека (окрім форс-мажорної появи Ордеця замість Кривцова у першому таймі).

Еусебіо ді Франческо теж привіз до Харкова найкращих виконавців, виставивши їх за награною схемою 4-3-2-1 з Едіном Джеко у центрі нападу. Зазвичай "вовки" грають за схемою 4-3-3 і велика ймовірність того, що вдома римляни перебудуються у гру з трьома гравцями у лінії атаки. 

Окрім стримування потужного боснійця, обороні команди Фонсеки було необхідно подбати про рухливі фланги «Роми», а саме про Коларова та Перотті, котрим протистояв Бутко. У свою чергу, «вовкам» (а особливо, Флоренці) було варто остерігатися такої ж небезпеки від Ісмаілі та Бернарда. Окрему загрозу уявляла пара Строотманн-Найнголлан.

Якщо підсумовувати, то обидва колективи проповідують однаковий стиль гри та полюбляють агресивний футбол. Від цього за видовище на полі ставало дедалі цікавішим.

Перший тайм, нажаль, пройшов не під контролем господарів, які лише й шукали нагоду вирватися у контратаку. «Рома» дуже швидко притиснула «Шахтар» до власних воріт, почала сипати ударами та прострілами у штрафний майданчик. Оборона «гірників» часто сипалася, позаду захисників постійно опинявся гравець суперника, на якого півзахист італійців закидав м’яч. Зазвичай, це був Джеко, або Перотті, який вже потім виводив Едіна на ударну позицію.

Зібравшись із думками, оборонці «Шахтаря» взялися опікати форварда і… пропустили. Той самий Джеко, на стримування якого витрачалася купа сил віддав результативну передачу на молодого Дженгіза Юндера. Для юного півзахисника гол у ворота українців став першим у цій Лізі Чемпіонів.

Здавалося, що це все. «Рома» остаточно показала, хто піде у чвертьфінал. Напад «гірників», рівно як і захист, не функціонував (лише П’ятов не давав римлянам відзначитись ще раз), а Кривцова і зовсім віднесли на ношах. Додаймо до цього слабку гру у центрі поля, за яку відповідав дорогий (у прямому сенсі) Фред. Чесно кажучи, після першого тайму руки тягнулися написати щось у стилі: «Фред думками у Манчестері», або «Бразилець забив на клуб і рахує зарплатню з нового контракту»… Але вирішив почекати повної картини матчу.

Альтернативний «Шахтар»

І ви знаєте, не дарма! У другій половині зустрічі господарі додали настільки, що вирвали вольову перемогу.

По-перше, вони заграли «першим номером». У Чемпіонаті «гірники» постійно виступають у цій ролі, на відміну від матчів на євроарені, де навіть умовні «Феєноорд» і «Сельта» здатні попсувати нервові клітини.

По-друге, спрацював «ефект несподіванки». У епізоді із першим голом Феррейри майже увесь склад «Роми» перебував на половині поля «Шахтаря». Факундо, фактично, зіграв як Джеко, залишившись по той бік центрального кола і звертаючи на себе мінімальну увагу захисту. У підсумку, хороший довгий пас від Ракицького і результативний вихід віч на віч із Аліссоном.

І, нарешті, по-третє. «Шахтар» заграв як «Шахтар»: тотальний пресинг, швидка гра флангів, постійні навіси і простріли. За своїм класом та рівнем майстерності донецький клуб не поступався супернику. Було видно, що «Рома» от-от попливе, але усьому заважала низька результативність господарів і занадто чудова гра кіпера гостей. Дальній постріл Тайсона у «дев’ятку», супер-шанс Марлоса, коли, здавалося, важче не забити, аніж навпаки, гармата від Степаненко…

Та гол, все ж, стався, звідки чекали найменше – зі стандарту. Після дискваліфікації Срни було важко уявити, хто наважиться завдати постріл із такої мізерної дистанції до воріт. Бернард часто влучає у стінку. Марлос може технічно перекинути оборону, але великий ризик промаху. Залишався Фред. Довга пауза перед свистком, нервозність на трибунах та перед екранами, удар… і розкішний гол! Бразилець одним рухом довів, що Гвардіолі час остаточно саджати Гюндогана на лавку запасних.

Пройдемо?

Перемога 2:1 – це, безумовно, плюс для чемпіонських амбіцій «Шахтаря», велике здивування для італійців, але і великий мінус перед матчем-відповіддю у Римі. Враховуючи досить велику кількість нереалізованих гольових епізодів у другому таймі, можна зробити висновок, що так зіграти у гостях ніхто не дасть.

Навпаки, у гостях українському гранду доведеться більше відбиватися, аніж створювати. Італійські ЗМІ у власних оглядах поєдинку роблять акцент не на силу «Шахтаря», а на розслабленість «Роми». Тому, як говорить приказка: «усі дороги ведуть до Риму».

Остаточний рахунок першої зустрічі цілком міг бути 3:1, або навіть 4:1. Тоді на «Стадіо Олімпіко» «гірники» могли б будувати оборонні редути і зовсім забути про атаку.

Звісно, отримати позитивний результат можна й на виїзді – нічийний, або навіть переможний. Головний чинник у грі «Шахтаря» - це психологія. Погодьтеся, дуже важко бути єдиним лідером у своїй країні і "хлопчиком для биття" у вищому футбольному світі. Тоді амбіції на пару з гордістю беруть гору. Від того з’являються «привози», непотрібні фоли, травми, нереалізовані моменти та ін.

Свою погану роль у другому протистоянні можуть зіграти емоції. Підтримка на ОСК «Металіст» була хорошою. А тепер уявіть атмосферу у римському «Колізеї»…

Зараз «Ромі» достатньо забити лише один гол і не пропустити жодного для того, щоб вирушити у чвертьфінал. І якщо чесно, у такий сценарій другої гри віриться більше. Однак, помилятися із остаточними цифрами на табло завжди приємно.

Як вважаєте, гратиме «Шахтар» у ¼? Пишіть свої враження від матчу у коментарях, а також підписуйтеся на канал «Half Time» у YouTube. 

Андрій Замковий

Лучшее в блогах
Больше интересных постов

Другие посты блога

Фінішна пряма
4 мая 2018, 14:57
Важкий тиждень
29 апреля 2018, 17:20
Дніпровські ігри
22 апреля 2018, 23:36
2
Переможна хода
8 апреля 2018, 23:05
5 голів у двох матчах
31 марта 2018, 16:53
Останній ривок
29 марта 2018, 16:45
6
Битва заради битви?
29 марта 2018, 15:53
Два «Шахтаря» у Римі
14 марта 2018, 14:53
Все посты