«Я був замкнений у кімнаті з шістьма дівчатами. Прикро, що вони мали звільнити мене». Три історії про викрадення футболістів
Раніше студенти розважалися як могли
Від редакції: ви знаходитеся в блозі Футбольна Солянка. Його автор пише пости на цікаві та оригінальні теми. Підпишіться на нього. А ще підтримайте плюсами і коментарями.
***
Викрадення людини – справа серйозна та резонансна, особливо, якщо жертва медійна персона або знаменитість. Зараз важко уявити, що когось із футбольних суперзірок можуть викрасти, багато з них мають свою охорону, тому підібратися до них вкрай непросто.
А от раніше було все по-іншому. Футболісти заробляли не так багато грошей та й взагалі були ближчими до народу.
12 січня – всесвітній день викрадень. Хороший привід згадати кілька історій по темі.
Джузеппе Меацца
«Джузеппе Меацца у нас. Якщо ви хочете побачити його живим та неушкодженим – дайте нам 3 кози і 20 літрів вина. І жодних жартів».
Це не лист від дітлахів, які тероризують дорослих своїми витівками. Це реальне послання, яке одного дня опинилося на столі в поліцейських італійського міста Реджо-Ді-Калабрія.
Січень 1969 року. Знаменитий в минулому нападник Джузеппе Меацца приїхав до міста на зустріч з вболівальниками, яка була організована «Інтером». На подив, захід з вболівальниками «нерадзуррі» не відбувається, а сам Меацца безслідно зникає.
І от через декілька годин місцева поліція отримує те саме моторошне повідомлення. Спочатку воно викликає занепокоєння, тому миттєво організовується пошукова операція, до якої задіяні всі сили місцевої поліції. Проте поліцейським вистачає півдня, щоб розкрити справу, знайти винних та жертву. Викрадачами виявляються студенти місцевого університету, які хотіли отримати щедрий викуп та організувати вечірку на честь дня першокурсника.
Меаццу відпустили без особливих зусиль та галасу, а сама історія закінчилася хеппі-ендом для всіх сторін (щоправда, студенти так і не поласували козами та вином). Юні викрадачі замість холодної буцегарні прослухали лише лекцію від поліції. Можливо, таке м’яке покарання вони отримали завдяки самій жертві: говорили, начебто Меацца подружився з «викрадачами». Він ніколи не повертався до цієї історії і не давав інтерв’ю.
У наші дні такий дикий інцидент безумовно б розлетівся по всьому світу за лічені хвилини, але тоді про нього дізналися лише настирливі французькі журналісти. 29 січня 1969 року невеличка колонка з’явилася у France Football. Італійські газети ж мовчали.
В Англії напівжартівливі викрадення знаменитостей раніше не було такою диковинкою. Серед «жертв» були і музиканти (Гаррі Лідс, лідер гурту The walker brothers), і шоумени, і навіть президент Національної спілки шахтарів Артур Скаргілл.
Все це пов’язано з англійським тижнем студентів – Rag Week. Протягом цього тижня на законних підставах можна займатися всякими дурницями з благими цілями. У ці дні дозволяються костюмовані ходи, спортивні забіги по барах, різні жарти та розіграші, гонки по вулицях верхом на ліжках, викупи й інші безумства. За допомогою всіх цих кумедних дій студенти збирають кошти на благодійність.
Джордж Бест
Життя Джорджа Беста – як захопливий пригодницький роман. Футболіст постійно потрапляв у різні халепи, тому історія про його викрадення – не така вже й несподівана.
Одного лютневого дня весь «Манчестер Юнайтед» був на вухах: викрали Беста! Прямо після тренування злочиинці схопили «П’ятого Бітла», запхали в автомобіль та повезли у невідомому напрямку.
Викрадачами виявилися студенти, які хотіли отримати викуп за іменитого гравця. Миттєве звернення клуба до поліції зашкодило студентам отримати бажане – футболіста швиденько знайшли та звільнили.
Але сам Джордж очевидно був і не проти такої екзекуції, про що неодноразово згадував в інтерв’ю: «То було добровільне викрадення. Вони заперли мене у кімнаті з шістьма дівчатами. Як ви розумієте, я не скаржився. Прикро, що вони мали звільнити мене»
Джекі Мілберн
Ще одною жертвою студентських розваг став знаменитий центр-форвард «Ньюкаслу» Джекі Мілберн. Нападника викрали вранці, напередодні домашньої гри з «Ліверпулем» у жовтні 1948 року. Все по класичній схемі англійського Rag-weekу: футболісту зав’язали очі і відвезли на автомобілі до таємної схованки.
Відразу ж один із викрадачів зв’язався з клубом і просив поговорити з Станом Суймуром, директором клубу. Але в клубі йому не повірили. Мовляв, що за дурня? Тому викрадачі дали телефон футболісту, який розповів історію свого викрадення від першої сооби. Мілберн повідомив, що знаходиться у невідомому місці, до того ж прив’язаний до стільця. І знову особливої реакції від клубу не послідувало. Цікаво, чи це пов’язано якось з тим фактом, що Джекі за місяць до викрадення оголосив бажання покинути «Ньюкасл»?
Через декілька годин студенти знову зателефонували в клуб і ультимативній формі заявили: «Якщо не буде викупу – Джекі Мельбурн вечірній матч проти «Ліверпуля» просидить в неволі».
Інформація нарешті дійшла до голови правління Резерфорда, який відразу ж зв’язався з поліцією і після короткого розслідування гравця відпустили. Студенти залишилися без викупу, а Мілберн встиг на матч та ще й забив переможний гол – оце так повернення!
Фото: Getty Images, The Recorder, REX
