Що зробили з футболом мільйони?

 З кожним роком кількість грошей вкладених в футбол невпинно росте: футболісти получають суми які вимірюються в мільйонах доларів, трансфери топ-гравців вже дорівнюють річним бюджетам маленьких африканських країн. Звісно ця тенденція не оминула й український футбол.   

І зараз я б хотів з'ясувати, в першу чергу для себе, які плюси і мінуси випливають з цієї ситуації. Почнемо ми звісно ж плюсів. Безумовно великі гроші дають змогу зробити справжнє шоу. Команди запрошують футболістів, імена яких є відомими на весь світ. А такі футболісти завжди будуть привертати до себе увагу. Люди почнуть ходити на стадіони, наймолодші фанати, повибиравши собі кумирів серед іноземних зірок, навіки залишуться вірні своїй команді. І звісно ж головний принцим футболу-ці футболісту допомагатимуть команді перемагати. Але сьогодні в більшій мірі хотілось поговорити про те, що ми получаємо взамін. Хочеться охопити всі ланки футболу-від першої команди, і а ж до юнацьких футбольних шкіл та вболівальників. 

Ні для кого не секрет, що футболісти проходять грати в наші клуби тільки через гроші. Що вони можуть знати про клуб, про його історію, традиції, про його героїв минулого? Візьмемо на прикладі клуб з надзвичайно великою історією-Динамо Київ. Команда, яка завойовувала найвижчі нагороди як в СРСР так і в Європі; команда, яку боялися, поважали в всьому світу; команда, яка виховала справжніх Динамівців-трьох володарів золотого м'яча, команда, футболісти якої пішли на "матч смeрті". 

І приїжає такий собі гастрабайтер Аруна, який крім того, що ходить по полю, деколи попаде з штрафного, а потім в ЗМІ висловить бажання грати за збірну нічьо не робить. Йому по великому рахунку нас*ати на історію, на емблему яку він носить біля серця, на глядачів які після прийшли подивитись на Динамо, і які після програшу будуть мати поганий настрій ще паро днів. Я впевниний на 100%, що він не назве навіть трьох гравців чемпіонського сезону 75, 86 років, згадає хто грав в 90-х роках, хто доходив до пів фіналу Ліги Чемпіонів, що було не так і давно. І це не дивно-він Нігерієць, в його дитинстві були інші команди, інші кумири, інші герої, і сюда він приїхав, щоб забеспечити себе, своїх рідних, щоб заробити на дорогий одяг, дорогі машини, на яких він потім буде вертатись з клубів, не думаючи, що за паро днів йому треба буде виходити на поєдинок, а вже ой як за 12... 

Багато моїх знайомих казало: "Вихід один, треба виховувати своїх гравців". З цим важко не погоджуватись, але і тут не все так просто. Гроші дісталися і сюди. Передивляючись фото гравців U-14, U-15, U-16, бачиш таку картину-більшість з цих фото зроблені на дорогі "айфони", "айпади", в автобусі майже кожен сидить з дорогими гаджетами. Невже тільки "мажори" тепер вміють грати футбол? Та вроді ні...Заходиш на сторінку до свого знайомого, який був звичайним середньостатистичним хлопцем, до того як його взяло до себе Динамо, так він тоже вже ходить в дорогих речах, в кишенях завжди є гроші, не обходиться звісно без яблучних гаджетів. Команди самі намагаючись заполучити, того чи іншого хлопця, який грав на область на 50-100 грн за гру з кожним разом повишають планку, змагаючись з іншим топ-клубом. Зразу молодим гравцям, які поїхали від дому зносить башню, і починається порушення дисципліни, режиму. Чи приведе це до добра?

Я думаю всі знають, що такі речі зробили з нашим суперталановитим Мільою. І на останок хочиться порівняти футбол з його молодшим братом футзалом, а футболістів з футзалістами. В українській екстра-лізі є доволі багато непоганих гравців, команди непогано виступають в Єврокубках, гравці грають за нашу збірну, добиваючись при цьому більших успіхів ніж їхні футбольні колеги, і при цьому получають від 500(нерегулярні гравці команди) до 5 тисяч(збірники і легіонери) євро в місяць. Якщо зробити легкі математичні підрахунки, то один Мілевський, сидячи в Динамо-2 получав в 3-4 рази більше ніж ціла команда Екстра-ліги.Так що робіть висновки...