Ви ще не слідкуєте за найсильнішою лігою Європи? Там 5 українців
Наші баскетболісти вже давно запалюють Іспанію.
Андрій Грицак, легкий форвард, 201 см, 18 років. «Естудіантес»
Андрій Грицак – наймолодший українець в іспанській еліті. Його лише підпускають до першої команди мадридців, тому тут він перебуває частково з авансом.
Грицак – продукт іспанського баскетболу, якого цілком можна також називати іспанцем українського походження, адже там Андрій і народився, і виріс.
Дебют Грицака у чемпіонаті Іспанії вийшов лише формальним через всього 1 хвилину на паркеті. Зате дебют у Лізі чемпіонів – цілком солідним: 18 хвилин, 6 очок, 5 підбирань, 1 передача, 1 перехоплення та 3 з 4 з гри. Саме тому можемо без докорів сумління вважати, що Грицак – як мінімум близький до основної обойми мадридців.
Минулого літа Андрій виступав за українську збірну U-20 на Євробаскеті у Німеччині і на багатьох справив дуже хороше враження, у середньому маючи статистику в 5,8 очка + 6,0 підбирання + 1,4 передачі + 1,0 блок-шота за 21,9 хвилини.
Сильні якості Грицака – універсалізм та фантастична працездатність. Грицак не вміє шкодувати себе і ставитися до будь-якого матчу несерйозно. Слабка сторона Андрія – кидок. Проте загалом Грицак має дуже хороші позиції серед молодих європейських баскетболістів і розглядається як цілком вірогідний претендент на контракт в НБА у майбутньому.
Володимир Герун, потужний форвард, 208 см, 24 роки, «Бреоган»
А от Володимир Герун – вихованець системи українського баскетболу, який у 2012-му вирішив розпрощатися з «Дніпром» та продовжити свою баскетбольну освіту в США.
В NCAA Герун виступав непогано, проте зірок з неба не хапав і в кінцевому рахунку повернувся до Європи, де вирішив пробиватися до вершин через нижчі ліги іспанського чемпіонату.
Ще у 2015-му українець був гравцем клубів другого іспанського дивізіону, але вже влітку 2017 опинився в першолігівському дублі «Барселони», де провів насправді класний сезон і навіть одного разу був у заявці першої команди на матчі Євроліги.
Статус MVP сезону в другому за силою дивізіоні країни очікувано призвів до пропозицій від клубів еліти. Герун подумав і змінив дубль гранда на місце основного гравця у куди більш скромному «Бреогані», де цього року має цілком непогані цифри: 8,6 очка + 5,3 підбирання за 20,7 хвилини, при третьому рейтингу ефективності у команді (10,9 бала).
Герун має достатню антропометрію, щоб комфортно почувати себе і на позиції центрового, проте здебільшого все ж виступає на четвірці. У Володимира хороша координація, він дуже солідно володіє напівгаком і загалом прекрасно почуває себе в лоу-пості. Плюс непогано біжить у швидкі атаки та демонструє непоступливість у захисті один в один.
Минулої зими форвард вперше зіграв за національну збірну, а вже цього року був одним з її ключових гравців. Завдяки прогресу Володимира (і, сподіваємося, Сергія Павлова) наша збірна має досить органічно пережити відхід від справ в ній багаторічної пари четвірок Корнієнко/Зайцев.
Геруну не завадило б збільшити кількість спроб з середньої дистанції і хоча б трошки почати кидати дальні, яких у нього нуль в сезоні. В матчах проти Словенії та Іспанії форвард навіть не дивився на кошик, коли до нього було понад 3 метрів, що дуже допомогло іспанцям. Жаль, адже кидок у Володимира є.
В’ячеслав Бобров, потужний форвард, 203 см, 26 років, «Гіпускоа»
В грудні Слава знову нагадав усім, що є можливо найбільш недооціненим українським гравцем свого покоління. У матчі з іспанцями Бобі робив все настільки якісно та доречно, наскільки це взагалі можна уявити у такому матчі від гравця його статусу.
Бобров голосно заявив про себе у складі БК «Київ» ще у сезоні 2012/13, демонструючи універсалізм і божевільний в наших теренах атлетизм. Втім, в силу кількох причин Бобі лише цього сезону знайшов справді правильний клуб, а ще два роки тому виступав за команду з третього (3!) французького дивізіону.
Зараз Бобров грає у топ-чемпіонаті, де він може краще розвиватися, де його сильні якості не будуть девальвуватися на контрасті рівня опонентів.
Бобров добре бачить паркет, має прекрасний атлетизм і виняткове вміння адаптуватися під баскетбол команди, у якій грає. Слава – не той гравець, який буде давати красиві цифри, проте він дасть якість на паркеті. У разі чого – будь-якій команді. Як мінімум у Європі.
Артем Пустовий, центровий, 26 років, 218 см, «Барселона»
Багато хто вже поспішив назвати перехід вихованця «Хіміка» до «Барси» з «Обрадойро» помилкою, проте це дуже поспішні висновки.
Так, правда в тому, що після ролі лідера «Обрадойро» Артем справді грає значно менше, ніж йому хотілося – 8,8 хвилини у чемпіонаті Іспанії та 8,2 хвилини у Євролізі. Проте правда і в тому, що Пустовий дуже гідно показує себе у ті відрізки, які отримує від Светіслава Пешича. Особливо якщо мова про Євролігу, яку все ж таки правильно вважати сильнішим змаганням, ніж чемпіонат Іспанії.
Головною проблемою Артема цього сезону є аж ніяк не неготовність до нового рівня, упередженість тренера чи навіть той факт, що напад команди заточений під Томіча. Ні, головний фактор – надто глибокий склад команди у передній лінії, де гравці просто їдять час один одного. Відверто кажучи, наразі не надто зрозуміло, навіщо «Барса» назбирала настільки багато бігменів, проте поки команда йде першою у чемпіонаті Іспанії, маючи на 2 перемоги більше «Реала» – менеджмент та тренер каталонців цілком можуть говорити з вболівальниками та пресою з позиції сили.
Щоб було зрозуміліше, нижче центрові «Барселони», їх ігровий час та статистика у Євролізі:
Анте Томіч, центровий: 19,2 хвилини – 9,4 очка + 4,6 підбирання (1,7 в нападі) + 1,4 передачі + 0,3 блокшота при 61,8 % двоочкових та РЕ в 12,1 бала
Кевін Серафен, центровий: 14,7 хвилини – 8,9 очка + 4,1 підбирання (1,6 в нападі) + 0,8 передачі + 0,3 блок-шота при 63,5 % двоочкових та РЕ в 8,6 бала
Артем Пустовий, центровий: 8,2 хвилини – 4,0 очка + 1,7 підбирання (1,1 в нападі) + 0,4 блок-шота при 78,6 % двоочкових та РЕ в 5,4 бали.
Проте вся сіль в тому, що середню статистику Артема теж не дуже правильно сприймати серйозно на фоні Анте та Кевіна, адже двічі в семи випадках Пустовий з’являвся на паркеті лише формально, що псувало середні цифри – на 45 секунд проти «Маккабі» та на 12 секунд проти «Гран Канарії». Зате цікаво перерахувати сумарні цифри Артема, і порівняти їх з показниками Томіча.
Тут ми бачимо наступну картину: Артем зіграв у Євролізі 58,5 хвилин, за які набрав 28 очок, взяв 12 підбирань (8 у нападі), поставив 3 блок-шоти та набрав 38 балів ефективності.
Далі ділимо все на 3, щоб приблизно вийти на середній ігровий час Анте Томіча за 1 матч, і отримуємо: 19,5 хвилин, 9,3 очка + 4,0 підбирання (2,6 у нападі) + 1,0 блок-шот при 12,6 балах ефективності.
То справді Артем погано показує себе у «Барсі»?
Взагалі я навмисно виписав вище лише чистих центрів каталонців, без урахування номінально потужних форвардів Кріса Сінглтона (24,4 хв і 8,4 РЕ за гру), Пьєра Оріоли (16,2 хв і 5,5 РЕ за гру) та Роландса Смітса (8,2 хв та 1,3 РЕ за гру).
Є сподівання, що влітку «Барселона» перегляне роль у команді Артема та загалом свою політику «колекціонування» і, принаймні, на одного двох конкурентів у українця на наступний сезон стане менше.
В’ячеслав Кравцов, центровий, 31 рік, 212 см, «Фуенлабрада»
Наш найстарший, найбільш відомий та найбільш титулований представник в Іспанії проводить дуже неоднозначний сезон.
З одного боку – сам факт присутності Слави на такому рівні після минулого і не надто яскравого сезону в «Ескішехірі» – вже сприймався позитивно. З іншого боку, в першій половині кампанії 2018/19 Кравцов виглядав не надто переконливо в «Бургосі».
Втім, в грудні Кравцов змінив команду. Тренер «Бургоса» не міг знайти для капітана збірної України правильного застосування, наш центровий це відчував і пішов до керівництва з проханням відпустити його. На щастя, все вирішилося цивілізовано, і Слава одразу ж підписав угоду з «Фуенлабрадою», за яку свого часу, до речі, виступав інший відомий українець Сергій Гладир.
У «Фуенлабраді» у Кравцова дуже поліпшилися справи. Після 3 ігор Слава – її лідер за зіграними хвилинами у середньому (28,7) та середнім рейтингом ефективності (14,3 бали). Звичайно, дуже хочеться, щоб Кравцов продовжував у такому ж дусі, адже ці піде на користь не лише йому, а й національній команді, якій в лютому знову грати дві надважливі зустрічі.
Природно, Слава вже починає втрачати у швидкості та стрибучості, що свого часу дозволяло йому бути справжнім захисним монстром під кошиком, проте з кожним роком Кравцов накопичує безцінний досвід, що для центрових було завжди особливо актуально.
Фото: globallookpress.com/uan Carlos Garcia Mate/ZUMAPRESS.com; «Барселона», «Фуенлабрада»
