Los Tres Estadios. Мексиканські стадіони ЧС-2026

Визначились три мексиканські стадіони, які приймуть матчі чемпіонату світу-2026. Вже сам по собі цей мундіаль стане історичним для Мексики, яка стане першою в історію країною, яка три рази приймала фінальній частини чемпіонатів світу. Щоправда - мундіалі 1970-го та 1986-го років мексиканці провели самі, а у 2026 році зроблять це спільно із США та Канадою. І хоча кількість стадіонів між трьома країнами розподілена не рівномірно, але саме Мексика із своїми трьома стадіонами на майбутньому чемпіонаті світу продовжить входити в історію чи не найбільше.

"Ацтека", Мехіко

Точніше кажучи, Мексика вписала б себе в історію, навіть маючи лише один стадіон серед господарів ЧС-2026. Тому що столична "Ацтека" - вже є стадіоном-легендою. Це перший в історії стадіон, який прийняв два фінали чемпіонатів світу. Другою і останньою стала у 2014-му році бразильська "Маракана". Тож, до чергового досягнення залишилось небагато - віддати ""Ацтеці" третій в її історії фінал мундіалю (і це, якщо винести за дужки фінал юніорського ЧС-2011). До того ж, цей стадіон вже тримає ще один рекорд - на ньому загалом пройшли 19 матчів фінальних частин чемпіонатів світу і ця цифра за чотири роки однозначно збільшиться... Можливо, перетне позначку у 25 матчів.

Окрім збірних "Ацтека" - домівка двох найбільших клубів Мехіко "Крус Асуль" та "Америка" і разом з гвадалахарським "Акроном" є місцем проведення мескиканського Суперкласико - дербі між "Америкою" та "Гвадалахарою". А до середини нульових свої домашні матчі досить часто тут грали також "Атланте" і "Некакса" з Агуаскальєнтеса.

Звичайно, "Ацтека" неодноразово приймала фінали Кубку Чемпіонтів та Ліги Чемпіонів КОНКАКАФ. Точніше - шість разів. І усі шість разів фіналів на "Ацтеці" вигравали мексиканські команди (в часи Кубку Чемпіонів тотальної домінації мексиканців не було - тоді за перемоги боролись також клубі з інших країн Центральної Америки). Зокрема - матч-відповідь фіналу ЛЧ-2006, коли вперше за 20 років чемпіони визначились у доданий час: "Америка" Клаудіо Лопеса і Куатемока Бланко, пропустивши на 93-й хвилині, змогла обіграти "Толуку" з рахунком 2:1, забивши по голу в кожній з половин овертайму.

А в 2001 році на "Ацтеці" пройшов один з двох матчів Копа Лібертадорес. Саме в тому сезоні "Крус Асуль" стали першим клубом не з Південної Америки, який дійшов до його фіналу. Тоді "Небесна машина" вдома програла "Бока Хуніорс" 0:1, на "Бомбонері" виграла з таким самим разунком, але не забила три пенальті в серії.

"Ацтека" - це довга історія у мексиканському футболі, якій у 2026-му виповниться 65 років. Стадіон-бренд, такий самий, як і "Сентенаріо" в Монтевідео, "Маракана", "Бомбонера", "Уемблі", або "Стад де Франс", стадіон-рекордсмен, який може збільшити кількість своїх рекордів. Та стадіон, який абсолютно заслуговує на те, щоб прийняти фінал чемпіонату світу-2026.

"Естадіо Акрон", Сапопан, Халіско

Досить-таки типовий стадіон-новоділ з передмістя Гвадалахари. Ще в середині нульових "Гвадалахара" повідомила про початок будівництва арени, на яку вона переїде з "Естадіо Халіско", немолодого та поважного стадіону, на якому також грають "Атлас" та "Леонес Негрос". Будували стадіон власним коштом і у 2010-му році він був відкритий. Щоправда, свого імені арена так і не отримала, оскільки його, як зараз модно, продавали спонсорам. Через це за свої 12 років стадіон в Сапопані мав вже три назви.

Спортивна історія "Естадіо Акрон" розпочалась фіналом Копа Лібертадорес-2010, до якого вийшла "Гвадалахара". Господарі змогли нав'язати боротьбі бразильському "Інтернасьоналю" з майбутнім півзахисником "Дніпра" Джуліано, Тайсоном та Андресом Д'Алессандро, відкрили рахунок, але поступились і в цьому матчі і за сумою двох ігор. А у 2012-му році на стадіоні штучний газон змінили на натуральний.

Цікаво, що саме на "Акроні" пройшов матч-відповідь фіналу Ліги Чемпіонів КОНКАКАФ 2018 року - то був перший і наразі єдиний в історії Ліги Чемпіонів фінал, коли чемпіон визначився у серії пенальті: в основний час "Гвадалахара" поступилась "Торонто" 1:2 (перед цим в гостях з таким самим рахунком мексиканці перемогли), але канадці не забили два пенальті, в той час, як господарі били без промахів.

Завітала одного разу до Сапопана і збірна Мексики. Не дуже вдало - програли з рахунком 1:2 товариську зустріч із збірною Еквадору.

"Естадіо BBVA", Гвадалупе, Нуево Леон

Наочний приклад того, як не треба називати стадіон. Зрозуміло - спонсори і все таке, але ж не звучить така назва, зовсім не звучить. Тому цей стадіон дуже швидко отримав народну назву - "Ель Гіганте де Асеро" ("Сталевий гігант").

Так само, як і "Естадіо Акрон", цей стадіон у 2015-му збудував місцевий футбольний клуб "Монтеррей", який вирішив переїхати із свого колишнього стадіону "Естадіо Текнолохіко" (а тут назва - не "спонсорська", як може здатись. Ця назва пов'язана з тим, що стадіон знаходився на території кампусу Монтерейського Техноголічного Інституту - одного з найпрестижніших вишів у Латинській Америці). Під час будівництва "Ель Гіганте де Асеро" не обійшлось без скандалу - його збудували поруч із природоохоронною територією, при цьому зрубали 24,5 гектари лісу, в якому водились 8 видів тварин, занесених у Червону Книгу. Тим не менш, стадіон збудували.

Як і обидва інші мексиканські стадіони, "Естадіо BBVA", приймав матчі фінал Ліги Чемпіонів КОНКАКАФ, при чому - двічі. Обидва рази "Монтеррей" виграв. У 2019-му році "Тігрес" не допоміг навіть Андре-Пьєр Жиньяк, який таки забив, але то був лише гол престижу у матчі-відповіді, який "Монтеррей" грав вдома. А за два роки через коронавірус фінал Ліги Чемпіонів проходив в один матч, в якому господарі мінімально переграли "Америку".

Варто ще зазначити, що навіть після зміни локації збереглась одна з головних особливостей стадіону "Монтеррею" - з його трибун, як і з трибун "Естадіо Текнолохіко", можна побачити головний природний символ міста Монтеррей - пік Серро де ла Сілья ("Гора-сідло"). Цікаво, скільки з вболівальників, які приїдуть на ЧС-2026, зможуть піднятись на нього пішки?

***

Від початку Мексика пропонувала саме ці три стадіони. На відміну від США, ніякі інші арени не розглядались. А шкода - в Мексиці є й згаданий нещодавно відремонтований "Естадіо Халіско"; і не менш історичний і інноваційний "Естадіо Куатемок" в Пуеблі, який не поступається багатьом із стадіонів у США; і "Естадіон Універсітаріо" поблизу Монтеррея, який в народі називають "Ель Волкан" (перекладу, думаю, не потребує)... Та й "Естадіо Леон" (він же мексиканський "Ноу Камп") та "Естадіо Немесіо Діес" могли б втретє прийняти чемпіонат світу.. Не виносимо за дужки і по-справжньому велетенський "Естадіо Олімпіко Універсітаріо", який старший за "Ацтеку".

Не знаю, чому Мексика виставила саме "Акрон" і "Естадіо BBVA", і чому взагалі тільки три стадіони, але навіть ця трійка - цікаві арени, кожна з яких має свої неповторні особливості і історію. Сподіваюсь, найлегендарніша з них стане місцем проведення фіналу чемпіонату світу-2026 і ще раз впише свою назву (так, назву, а не бренд спонсора) в футбольну історію.

На обкладинці: "Ацтека". Фото: orangesmile.com