Чим запам'яталося фігурне катання на Олімпіаді у Пхьончхані

Двадцять треті Зимові Олімпійські ігри - позаду. Визначено 5 нових переможців та переможниць олімпійського турніру з фігурного катання. Для любителів та любительок цього виду спорту - позаду 11 виснажливих прокидань посеред ночі. Для мене результати у кожній з дисциплін є закономірними та передбачуваними, але при цьому самі змагання були цікавими та інтригуючими. Кілька разів виникало відчуття, що “ось він, момент торжества справедливості!”. Загалом ці Олімпійські ігри минули без значних розчарувань, але залишили по собі чимало приємних вражень та яскравих спогадів. З найяскравішими - мушу поділитися:)

Золото Канади у командних змаганнях з фігурного катання

Команда Канади на Іграх у Пхьончхані була найзбалансованішою з точки зору успішності фігуристів та фігуристок у кожній з дисциплін, проте такий самий склад команди Канади був і чотири роки тому, а золото здобути не вдалося. Та уроки було засвоєно, висновки зроблено. Як зазначав Скотт Мойр, триразовий олімпійський чемпіон, на Іграх у Сочі Канаді не вистачало командного духу, атлети та атлетки не надто відповідально підійшли до того, щоб підтримувати одне одного. У Пхьончхані все було по-іншому.

Для канадських легенд фігурного катання Олімпіада 2018 швидше за все стала останнім турніром. Меган Дюамель / Ерік Редфорд вже оголосили про завершення спортивної кар’єри, Патрік Чан та Тесса Вірчу / Скотт Мойр заяв ще не робили, проте, очевидно, це питання часу. Усі вони - легенди, і це чудово, що кожен та кожна тепер ще й мають золоті олімпійські медалі.

Перед Олімпіадою канадський канал TSN підготував прощальне відео для свого покоління чемпіонів.

Емоції Валентини Маркеї та Ондрея Хотарека

Три чисті програми на Олімпіади продемонстрували італійці Маркеї/Хотарек, виконання елементів було безпомилковим, а так емоційно можуть кататися лише Валя та Ондрей.

 Після довільної програми у командних змаганнях, протягом тих 7 хвилин, що зазвичай судді виставляють оцінки, Маркеї, здавалося, видала увесь спектр емоцій - крик, сльози, сміх, знову крик.

Золото Альони Савченко / Бруно Массо

Я пам’ятаю її перше золото Європейського чемпіонату, експерименти з програмами, страшенне розчарування олімпійськими бронзами у 2010 та 2014. І пам’ятаю, що у 2014 році, коли стало відомо про те, що Альона продовжує кар’єру із новим партнером, який значно поступається їй рівнем, я, як і багато інших, тоді подумала: “Збожеволіла”. Яка я тепер щаслива, що вона таки зробила тоді цей божевільний вчинок. Для неї він приніс золото, але для скількох атлетів та атлеток - це приклад і незламності, і прагнення, і нещадного ставлення для себе.

 У день перемоги здебільшого всі захоплювалися Савченко, але окремих слів заслуговує Бруно, він не лише ніс тягар своїх спортивних амбіцій, він допоміг живій легенді отримати таке довгоочікуване олімпійське золото.

Меган Дюамель / Ерік Редфорд

Коли стало відомо, що Меган та Ерік будуть кататися у командному турнірі в обох програмах, на думці було лише одне: вони жертвують медаллю у турнірі пар, щоб команда Канади отримала золото. Справа в тому, що згідно з розкладом, парам, що виступали ще й командному турнірі, доводилося прокатати чотири програми за шість днів. Це дуже складно, особливо, як у випадку Меган та Еріка, коли технічний контент включає найскладніший стрибок (потрійний лутц) та викид у чотири оберти. Саме тому, наприклад, команда Олімпійських атлетів з Росії робила заміну та до складу команди включала дві спортивних пари. Після участі у командному турнірі Дюамель/Редфорд чисто відкаталися ще й на турнірі спортивних пар та здобули бронзові нагороди. Дуже символічно, що саме ті, хто увесь олімпійський цикл своїми елементами підштовхували інших до посилення технічної складової програм, вперше в історії Олімпійських ігор чисто виконали викид “сальхов у чотири оберти”. 

Нейтан Чен у ролі барона Мюнгаузена

Американець Нейтан Чен перед початком Олімпіади вважався одним із фаворитів чоловічого турніру. Але у Пхьончхані спочатку був невпевнений виступ у короткій програмі на командному турнірі, потім вже повністю провалена коротка  на турнірі серед чоловіків-одиночників, і як результат - проміжне 17 місце. У довільній програмі американець вирішив “витягувати сам себе за волосся” - виконав шість стрибків у чотири оберти, посів перше місце у довільній. На жаль, цього було замало, у підсумку Нейтан Чен - п’ятий, а якби хоча б один зі стрибків у короткій він зумів приземлити та виїхати, то, можливо, Юдзуру Ханью сьогодні не мав би статусу дворазового олімпійського чемпіона.

Пухопад

Юдзуру Ханью підтримували багато вболівальників та вболівальниць, цим додавали роботи “квітковим дітям”. Зрештою, усе як завжди)

Хавьєр Фернандез

Перший іспанський фігурист, що отримав медаль Олімпійських ігор. Хаві у Кореї був чудовий, не лише атлет, але й артист. Цей сезон, очевидно, для нього - останній, чоловіче одиночне багато втратить.

Тесса та Скотт - нові рекордсмени

20 років росіяни Оксана (Паша) Грищук / Євгеній Платов були єдиними дворазовими оімпійськими чемпіонами у танцях на льоду. Всесвіте, зустрічаймо нових дворазових олімпійських чемпіонів у танцях на льоду!  Це канадські фігуристи Тесса Вірчу та Скотт Мойр, а загалом вони - триразові олімпійські чемпіони (є також володарями командного золота) та володарі двох срібних олімпійських медалей (у танцях на льоду та команді на Олімпіаді 2014 року). 5 олімпійських медалей - це рекорд у фігурному катанні.

Про цей дует я обов’язково напишу окремий блог. Зараз лиш коротко зазначу, що ці канадці - моя перша велика любов у фігурному катання, при цьому мені не подобається, з якими програмами Тесса та Скотт повернулися до змагальної кар’єри два роки тому. Щодо результатів Олімпіади - все справедливо, каталися вони переконливіше, ніж французи Пападакіс/Сізерок.

Диявол - у деталях

Після короткого танцю на Олімпіаді французька фігуристка Габріела Пападакіс, мабуть, костюми приклеюватиме до себе. Сподіваюся, що випадок, який трапився із Пападакіс - застібки розтібнулися, і фігуристка фактично майже весь танець ловила сукню, - стане уроком для усіх атлетів та атлеток.

Коли перемагає математика

Ось вже який сезон поспіль у жіночому одиночному перемагає математика - більша кількість стрибків, виконана у другій половині програми, що додає бонусів до базової вартості. Аліна Загітова (Олімпійська атлетка з Росії) - нова чемпіонка Олімпійських ігор у жіночому одиночному. Я ніяким чином не заперечую її успіхів та розумію складність і цінність стрибкового контенту, але я не буду поспішати запам’ятовувати це ім’я. Їй 15, скільки попереду сезонів ще матиме Загітова? 1? 2? 3? Чи доїде до наступної Олімпіади? Де сьогодні героїні Олімпіади 2014 у жіночому одиночному - Сотнікова та Ліпніцкая?

Результати у жіночому одиночному вкотре підштовхують до роздумів. Справа не лише в тому, що перемагає “чергова російська дівчинка”.  Близькими до того, щоб якомога більше стрибків перенести у другу половину, наразі є японські одиночниці. Зможуть це зробити - будуть перемагати. Справа у тому, що якось дуже однобоко все вирішується серед одиночниць. Перемагає та, яка найкраще відстрибає, але стрибки - лише одна зі складових одиночного катання.Втім, це все роздуми для окремого блогу, який вже виношую в голові.

Осмонд - без падінь. Нарешті! 

Кейтлін Осмонд стала у змаганнях одиночниць третьою. Із тенденцією до “омолодження” цієї дисципліни сьогодні рідко можна насолоджуватися збалансованими програмами, осмисленими образами та високими стрибками. Теоретичним втіленням усіх цих якостей вже кілька сезонів є Кейтлін Осмонд, а от практично побачити від неї чисте катання в обох програмах не вдавалося до Пхьончхану. На Олімпіаді канадка впоралася із нервами та продемонструвала те, чого від неї давно чекали.

  Міраі Нагасу та потрійний аксель

Американка Міраі Нагасу у довільній програмі на командному турнірі чисто виконала стрибок "потрійний аксель", відтак стала першою  американською одиночницею, яка зуміла це зробити на Олімпіаді. 

Пхьончхан - позаду, можна готувати моральні сили до Пекіну. А вже зовсім близько - міжсезоння. Інтуіція підказує, що нудно не буде)