Ось це так зустріч. Топ-20 футболістів, яким не вперше бути одноклубниками

У сьогоднішньому футболі майже кожний футболіст рано чи пізно приймає рішення змінити клуб. Одні наважуються на перехід, щоб набути ігрової практики, другі – щоб заробляти більше грошей, треті – реалізовують свою мрію грати у топ-клубі. Однак трансфер – подія досить сумна. Гравці вимушені залишати партнерів по команді, до яких встигли звикнути, з якими встигли подружитися, з якими мають що згадати. Переважній частині із них вже ніколи не випадає шанс вийти на поле разом, захищаючи кольори однієї команди.

Проте, у нинішньому футболі існують випадки, коли доля таки звела колишніх партнерів в одну команду. Вашій увазі найвідоміші та найцікавіші із них.

1. Сесар Аспілікуета та Лоїк Ремі («Марсель» – 2010-2012, «Челсі»)

Коли цього літа «аристократи» підписували Лоїка Ремі, більше всіх напевно радів Сесар Аспілікуета. Француз та іспанець встигли потоваришувати ще у 2010 році, коли разом переходили у «Марсель». Проявивши себе з найкращої сторони у складі «провансальців», Ремі та Аспілікуета відправилися підкоряти нові вершини: іспанський фулбек в 2012 році одразу перейшов у «Челсі», де грає і нині, а французький нападник потрапив до табору «синіх» лише цього року транзитом через «Квінз Парк Рейнджерс» та «Ньюкасл».

2. Жорді Альба та Жеремі Матьє («Валенсія» – 2009-2012, «Барселона»)

Вихованець «Валенсії» Жорді Альба дебютував в офіційних матчах за рідний клуб лише у вересні 2009 року. А перед тим, влітку, «кажани» як раз придбали у «Тулузи» Жеремі Матьє. Іспанець і француз швидко завоювали прихильність вболівальників, а з нею і місце у стартовому складі. Успішні виступи футболістів не залишила без уваги каталонська «Барселона». Альбу «синьо-гранатові» переманили ще у 2012-му, а трансфер Матьє було оформлено цього літа.

3. Начо Монреаль та Санті Касорла («Малага» – 2011/2012, «Арсенал»)

У 2010 році скромний іспанський клуб із Малаги придбав катарський шейх Абдулла Аль-Тані. В перший же рік він інвестував чималі гроші у команду, чим допоміг «анчоусам» придбати декілька класних виконавців. Серед них були зірка «Вільяреалу» Санті Касорла і один із лідерів «Осасуни» – Начо Монреаль.

Сезон 2011/2012 став найуспішнішим в історії «Малаги»: команда зайняла 4 місце в Ла Лізі і отримала право виступати в кваліфікації ЛЧ. Однак, по завершенні сезону власник абсолютно несподівано вирішив суттєво скоротити фінансування клубу і продати провідних гравців. Так, Касорла влітку 2012 року перебрався у лондонський «Арсенал», а взимку до нього приєднався і Начо Монреаль.

4. Філіп Мексес та Жеремі Менез («Рома» – 2008-2011, «Мілан»)

Переходячи у 2008 році із «Монако» в «Рому», Жеремі Менез чудово знав, що там вже 4 сезони грає його співвітчизник Філіп Мексес. Напевно даний факт навіть був визначальним у прийнятті рішення про переїзд. У стані «вовків» французи відіграли разом 3 сезони і були провідними виконавцями. Але у 2011 році керівництво римлян вирішило розпрощатися із своїми зірками (залишилися фактично лише Тотті та Де Россі) і будувати команду наново. Мексес перебрався у «Мілан», а Менез повернувся на батьківщину в «ПСЖ». Вдруге доля їх звела лише цього літа, коли Жеремі став вільним агентом і «россонері» поспішили цим скористатися.

5. Рікі Ламберт, Адам Лаллана та Деян Ловрен («Саутгемптон» – 2013/2014, «Ліверпуль»)

Вперше шляхи футболістів перетнулися у «Саутгемптоні». Вихованець клубу Адам Лаллана грав за «святих» з 2006 року, через три сезони до нього приєднався Рікі Ламберт, а у 2013 до них долучився Деян Ловрен. За «Саутгемптон» цією трійкою вони відіграли лише один сезон, але який! На них одразу відкрили полювання англійські (і не тільки) топ-клуби.

Колишнім футболістам «Саутгемпотона» пощастило перебратися в «Ліверпуль» втрьох одночасно. Тож можна не сумніватися, що потрапивши у новий колектив, їм було простіше адаптуватися та знаходити спільну мову з партнерами.

6. Матеус та Бруно Гама («Брага» – 2006, «Віторія Сетубал» – 2007, «Дніпро»)

Сьогоднішнім футболісти «Дніпра» вже втретє опинилися в одній команді. До цього вони двічі встигли пограти пліч-о-пліч в Португалії. Матеус у 2006-му перейшов в «Брагу», яка того ж року орендувала Бруно Гаму із «Порту». А в 2007-му обидва футболіста опинилися в оренді у «Віторії Сетубал». Бразилець там пограв лише сезон, після чого повернувся в «Брагу», а от португалець затримався у «Віторії» аж до 2009 року. Наступним клубом Матеуса став «Дніпро», до якого він приєднався у 2011-му і грає нині, в той час як Гама встиг пограти ще в «Ріу Аве» та «Депортіво», і приїхав до Дніпропетровська лише влітку минулого року.

7. Фернандо та Ельякім Мангала («Порту» – 2011-2014, «Манчестер Сіті») 

Ще одні футболісти, яким пощастило перебратися у нову команду разом. Після трьох спільних сезонів в Португалії, де бразилець грав з 2007 року а француз із 2011-го, Фернандо і Мангала відправилися цього літа підкорювати Англійську Прем’єр-лігу у складі «городян».

8. Лоран Кошельни та Олів’є Жіру («Тур» – 2008/2009, «Арсенал»)

І Кошельни, і Жіру розпочинали свою професійну кар’єру у друголігових французьких командах. Лоран грав крайнього захисника в «Генгамі», а Олів’є забивав свої перші голи у «Греноблі». Бажаючи діяти в центрі оборони, Кошельни вирішив у 2007 році перейти в «Тур», де йому надали таку можливість. Наступного року до нього приєднався Жіру, який виявився не потрібним «Греноблю».

Спільний сезон в «Турі» став досить успішним для команди і дозволив футболістам непогано себе зарекомендувати. У 2009 Лоран Кошельни переходить в «Лор’ян», а згодом і Жіру працевлаштовується у Лізі 1, підписавши в 2010-му контракт з «Монпельє». В лондонському «Арсеналі» гравці зустрілися позаминулого року.

9. Клас-Ян Хунтелар та Кевін-Прінс Боатенг («Мілан» – 2010, «Шальке»)

Перше знайомство голландця і ганця відбулося влітку 2010 року у Мілані. В однойменному клубі вони встигли пограти лише два тижні наприкінці серпня, після чого у дедлайн трансферного вікна Хунтелар підписав контракт з «Шальке». Однак, цього часу було достатньо щоб знайти спільну мову. При переїзді Боатенга минулого року до Гельзенкірхена слово голландця відіграло далеко не останню роль.

10. Дієго Коста та Тібо Куртуа («Атлетіко» – 2011-2014, «Челсі»)

Вперше свій підпис під угодою з «Атлетіко» Дієго Коста поставив ще у 2007 році. Але заграти за «матрацників» нападнику спочатку не вдалося. Після двох років оренд, так і не зігравши за мадридців жодного офіційного матчу, Коста перебрався у «Вальядолід». Однак вже через рік стабільні виступи бразильського іспанця переконали «Атлетіко» повернути форварда.

Дебют Дієго Кости у складі «матрацників» припав на початок сезону 2010/2011. Через рік до команди приєднався орендований у «Челсі» Тібо Куртуа, який приїхав у Мадрид набиратися досвіду. За три сезони обидва футболісти прогресували настільки, що допомогли «Атлетіко» стати чемпіонами Прімери і ледве не виграли Лігу чемпіонів. Коли ж рівень воротарської майстерності бельгійця дозволив йому конкурувати з Петром Чехом, «аристократи» повернули голкіпера, а разом і з ним прихопили Косту. Нині і в Англії вони наводять шороху.

11. Дані Алвес та Адріано («Севілья» – 2004-2008, «Барселона»)

Дані Алвес на рік старший за Адріано, але за кар’єрним шляхом йому вдалося випередити свого приятеля на два. На два роки раніше Алвес переїхав до Севільї і на два роки раніше він підписав контракт з «Барселоною». В іншому їх клубна історія аналогічна. По шість сезонів бразильські латералі відіграли у складі «Севільї», при цьому по чотири із них Алвес та Адріано грали разом, закриваючи фланги андалусійців. Нині ж вони вже чотири роки разом захищають кольори каталонського гранда.

12. Есек'єль Лавессі та Едінсон Кавані («Наполі» – 2010-2012, «ПСЖ»)

Повноцінні виступи в Європі і аргентинець, і уругваєць розпочали в Італії у 2007 році. Тоді «Наполі», який повернувся перед тим в Серію А і шукав підсилення для команди, уклав контракт з Лавессі на 5 років. Кавані ж був покликаний захищати кольори «Палермо». Їх доріжки зійшлися у 2010-му, коли турнірні апетити неаполітанців почали рости, а уругваєць як раз розквіт у всій своїй красі. Оренда нападника з подальшим викупом обійшлася «віслюкам» близько 20 млн. доларів.

У 2012 році катарські власники «ПСЖ» заплатили за Лавессі 35 млн. доларів. А через рік поєднали тандем Лавессі – Кавані, виклавши за уругвайця 70 млн.

13. Пер Мертезакер та Месут Озіл («Вердер» – 2008-2010, «Арсенал»)

Після свого дебютного в кар’єрі сезону Озіл переходив із «Шальке» в «Вердер» у ранзі молодої зірки. На той час у команді «музик» вже два роки грав Пер Мертезакер. Приятельська підтримка і надійна гра оборонця не в останню чергу дозволили розкритися таланту Месута у повній мірі та отримати запрошення до «галактікос». З від’їздом Озіла у мадридський «Реал» гра бременців втратила не тільки яскраві фарби, але і результат. Провідні гравці стали потроху залишати команду. Наважився на радикальні зміни і Мертезакер, який у 2011 році перебрався до лондонського «Арсеналу».

Тим часом етнічний турок підкорював Європу. Гра Месута Озіла у складі «вершкових» настільки заворожувала, що в певний момент почало здаватися, що у Мессі та Роналдо скоро з’явиться конкурент. Та все змінилося з купівлею Іско і приходом Карло Анчелотті на тренерський місток команди. Побоюючись конкуренції, Озіл прийняв рішення залишити «королівський клуб» і приєднатися до свого друга у Лондоні.

14. Патріс Евра та Карлос Тевес («Манчестер Юнайтед» – 2007-2009, «Ювентус»)

Сенсаційні виступи «Монако» та «Порту» у сезоні 2003/2004 справили враження не лише на вболівальників, але і на власників топ-клубів, які кинулися переманювати фіналістів ЛЧ у свої команди. Так, наприкінці 2005 року «манкуніанцям» вдалося заманити в Англію Патріса Евра. Тим часом у складі «Вест Хема» починав сяяти, нещодавно придбаний аргентинець – Каролітос Тевес. В сезоні 2007/2008 обидва футболісти вже разом кували перемогу «червоних дияволів» у Лізі чемпіонів.

Відігравши за «Ман Юнайтед» 2 роки, аргентинський нападник не захотів продовжувати співпрацю з клубом і в якості вільного агента перебрався у ворожий «Ман Сіті». Там Тевес провів чотири сезони, в яких встиг стати спочатку капітаном і лідером команди, а потім вигнанцем. У 2013 році Каролітос перейшов в «Ювентус», а цього літа до складу туринців приєднався і Патрс Евра.

15. Гаель Кліші, Самір Насрі та Бакарі Санья («Арсенал» – 2008-2011, «Манчестер Сіті»)

Якщо почати рахувати всіх зірок, яких Арсен Венгер втратив через дев’ятирічну відсутність титулів, то пальців рук та ніг може і не вистачити. Хтось із них перебирався до інших англійських клубів, хтось змінив країну, але фактично всі вони прагнули боротися зі своїми новими командами за трофеї.

У 2011 році «канонірів» залишили одразу двоє провідних футболістів – Гаель Кліші та Самір Насрі. Обидва перебралися у «Манчестер Сіті», який в останніх сезонах був одним із головних претендентів на чемпіонство в АПЛ, а з переходом французів нарешті здобув жаданий трофей. Цього літа до них приєднався і Бакарі Санья.

16. Маріо Гьоце та Роберт Лєвадовскі («Боруссія» Дортмунд – 2010-2013, «Баварія»)

Мюнхенцям ще довго дорікатимуть за кадрове пограбування дортмундської «Боруссії». Протягом двох останніх років «Баварія» переманила до себе двох провідних виконавців «бджол», при цьому робила це досить нахабно, оголошуючи про трансфер задовго до завершення сезону. На все це «баварців» підштовхнули три бездоганні сезони Гьоце та Лєвандовскі у стані «жовто-чорних», де вони здобули дві срібні салатниці і медалі фіналістів ЛЧ.

17. Гонсало Ігуаїн, Рауль Альбіоль та Хосе Кальєхон («Реал» – 2011-2013, «Наполі»)

У мадридський «Реал» ці футболісти приходили з періодичністю у два роки: в 2007-му до Мадриду перебрався Гонсало Ігуаїн, у 2009-му до «вершкових» приєднався Рауль Альбіоль, а в 2011-му – Хосе Кальєхон. Проте жодному з них так і не вдалося закріпитися у старті «галактікос» на тривалий час. Минулого року цим вдало скористалося керівництво «Наполі», яке придбало трьох висококласних футболістів за відносно невелику ціну.

18. Лука Модріч та Гарет Бейл («Тоттенхем» – 2008-2012, «Реал»)

Можна впевнено констатувати, що нинішня трансферна політика «Тоттенхема» суттєво поступається собі ж зразка 2007-2008 років. Адже підписані в той період Лука Модріч та Гарет Бейл принесли клубові не тільки більше користі, ніж сьогоднішня дюжина новачків, але і купу грошей, на які та дюжина була придбана.

За чотири спільні сезони у складі «шпор» Лука Модріч та Гарет Бейл стали не просто зірками Англійської Прем’єр-ліги, але і чудовими друзями. Тож, можна не сумніватися, що перед тим як «вершкові» виклали за валлійця 100 млн. доларів, хорват зробив своєму приятелю хорошу рекламу.

19. Майкл Ессьєн, Алекс та Фернандо Торрес («Челсі» – 2011-2012, «Мілан»)

Алекс та Ессьєн були одними із перших новачків Романа Абрамовіча після придбання «Челсі». Бразильця «аристократи» підписали ще у далекому 2004 році, а ганець приєднався до «синіх» рівно через рік. Щоправда Алекс почав виступати у Лондоні не одразу, його дебюту передували три роки оренди в голландському «ПСВ». В той час, як Ессьєн став лідером команди фактично з перших же днів. У 2011-му до цієї компанії приєднався Фернандо Торрес.

Розмінявши третій десяток, всі троє стали у команді зайвими і були вимушені підшукувати собі нові клуби. У 2012-му Ессьєн відправився в оренду у мадридський «Реал», а Алекс оформив повноцінний перехід у «ПСЖ». На початку цього літа бразилець та ганець зустрілися в «Мілані», а у дедлайн трансферного вікна до них приєднався Фернандо Торрес.

20. Златан Ібрагімович та Тьяго Сілва («Мілан» – 2011-2012, «ПСЖ»)

Купівля «ПСЖ» катарським шейхом Нассером Аль-Хелаїфі ще довго асоціюватиметься з приходом у команду великої кількості зірок. Найголовніші з них були підписані у 2012 році після тривалих переговорів з «Міланом». Капітан «россонері» Тьяго Сілва і головна ударна сила міланців Златан Ібрагімович переїхали у Париж в обмін на 65 млн. євро.

Тож, якщо побачите, що новачок команди чудово розуміється на полі з кимось із партнерів, не поспішайте дивуватися, можливо вони просто вже грали разом в іншому клубі :-)

Віктор Самосват