Гроші, шейхи і футбол: нова стратегія ісламізації Європи

Ісламізація Європи. Який зміст ми звикли вкладати в це словосполучення? Науковці зазвичай в цьому випадку оповідають про наступ арабського світу на євроконтинент на двох основних фронтах: мовно-культурному та релігійно-світоглядному. Використовуючи при цьому в першу чергу методи силового впливу. Світова спільнота на власні очі змогла побачити вказані інструменти, методи і засоби в дії. Чи не найяскавішим прикладом їх застосування стали теракти 11 вересня 2001 року. Проте ефективність схеми «вогонь-кров-залізо» легко поставити під сумнів з огляду на те, що Захід негайно дає відсіч. Таким чином примусова ісламізація нівелює сама себе, перетворюючи свої прояви на банальні акти залякування. В той час, як ісламські радикали зайшли в глухий кут, раз по раз наштовхуючись на нульовий результат теростичних атак, шейхи з ОАЕ почали торувати власну стежину до завоювання Європи. Альтернатива включала в себе інтервенцію в континентальну футбольну економіку і отримання з її допомогою контролю над всіма значними фінансовими потоками, які струменять венами й артеріями західного капіталізму. Іншими словами-скувати Захід золотим ланцюгом. Узалежнити його від еміратської фінансової голки.

Пастка комерціалізації. Як захмарні інвестиції в єврофутбол зробили ОАЕ господарями європейського неба.

Монарша родина, якій належить чільна роль у політичній системі арабської монархії на старті третього тисячоліття, виплекала намір стати одноосібними володарями європейського повітряного простору, а з ним і свідомостями громадян об’єднаної Європи. Як інструмент досягнення цієї мети була використана група компаній-авіаперевізників, що належала урядовим структурам Еміратів. Трьома китами, на спинах котрих постав спочатку вкрай хиткий фундамент плану з повзучої ісламізації, стала тепер вже панівна тріада пасажирських авіаперевезень-Fly Emirates, Etihad Airways, Quatar Foundation. Вже незабаром авіакомпанії стали триєдиним богом пасажирського авіатранзиту у Європі.

Розвідку боєм доручили провести «Летючим Еміратам». Попервах вона видалася наче б то вдалою. 2001-го року власник футбольного клубу «Челсі»(Лондон) Р. Абрамович підписав з представниками Емірейтс угоду, відповідно до якої його дітище отримувало щорічно по 30 додаткових мільйонів євро просто за те, що відтепер і допоки не спливе термін договору гравці повинні були виступати у футболках, котрі з лицьового боку прикрашені логотипом інвестора. Однак, комерційно-романтичні стосунки політичного керівництва ОАЕ з «Челсі» виявилися нетривалими. 3 роки по тому Абрамович спокусився на більш щедру пропозицію азійського IT гіганта «Samsung». Відтак, авіахолдинг не отримав бажаного приросту клієнтури, а родина 14-го правителя ОАЕ втратила шанс гарантувати собі успішний початок безкровного загарбання умів і грошей європейців. Тим не менш, просто неймовірний за своїми масштабами успіх очікував на шейхів зовсім неподалік. В тій таки Англії. 2004-го був підписаний великий спонсорський контракт із лондонським «Арсеналом», за аналогічною з першим випадком схемою. Одначе, цього разу сума винагороди за носіння лого авіахолдингу становила 40 млн євро щорічних виплат. Окрім того, надалі в ОАЕ була можливість проводити під своїм патронатом Кубок Футбольної Асоціації Англії. Приємним бонусом стало будівництво стадіону «Emirates Stadium». Ще за якийсь час уповноваженими представниками Еміратів було започатковано міжнародний комерційний турнір(Emirates Cup). Таким чином зона опосередкованого впливу арабських монархів розширювалася, захоплюючи Іспанію та Німеччину.

За декілька років політико-економічний бомонд арабських еміратів врешті отримав лобіста і в Німеччині. Ним судилося стати футбольному колективу «Гамбург». 2010-тий став роком німецького тріумфу ісламу. Наступними в черзі за арабською фінансовою голкою стали Франція та Іспанія. «ПСЖ»(2012) і «Реал»(2014) відповідно. Повернімося на якийсь час до англійського Манчестера, де 2008-го року арабський королевич Мансур на гроші свого брата, а за сумісництвом президента ОАЕ(2004-до сьогодні) придбав місцевий клуб «Манчестер Сіті». В обмін на багатомільярдні інвестиції і 4 чемпіонських титули в рамках англійської футбольної першості, «Ман Сіті» всіляко просував і продовжує просувати інтереси ОАЕ зокрема та ісламського світу загалом. Тут як і в попередньому «лондонському» сценарії був побудований стадіон, названий на честь авіаперевізника(манчестерську партію розіграв особисто президент ОАЕ, користуючись молодшим братом шейхом Мансуром як своєрідним «весільним генералом».), а окрім того «містяни вже звично помістили лого Етіхад Ейрвейс на футбольну форму. Загальний об’єм інвестованого в спортивний колектив ісламського капіталу на даний момент становить більше одного мільярда євро. І це тільки на трансферні кампанії колективу впродовж останніх 10-ти років. Третім і останнім гравцем на глобальному ринку пасажирських авіатранспортних послуг стала компанія «Quatar Airways». В рамках добросусідської конкуренції холдинг розділив свій вплив у Іспанії зі вже згаданими раніше «Летючими Еміратами». «Катарським Авіалініям» дісталося серце Каталонії-Барселона.  2010-го між керівництвом «Барси» та повноважними особами Катару укладено угоду зі щорічним переказом з боку ОАЕ в розмірі 159 млн євро. Термін угоди збіг 2016 року.

 Фактор «Золотого Ланцюга» або зворотній бік «пастки розкоші»

Здійснюючи ніколи досі нечувані фінансові вливання, ОАЕ успішно полює на двох зайців. Перший-це задоволення підприємницьких інтересів підпорядкованих собі авіагігантів. Другим, і в цій ситуації набагато більш важливим є можливість  інтенсивно експортувати ісламські ціннісні орієнтації на територію Європи. Футбольні команди виступають зручними ретрансляторами. Чисельність прихильників гри мільйонів надзвичайно велика, її володіння простягаються на всю територію європейського континенту. Останнім часом навіть за межами Європи(головним чином в США) футбол підкорює все більше сердець. Циркуляція вражаючої людської маси небом туди(в ОАЕ) і звідти стала вишенькою на торті для адептів м’якого завоювання Європи, якими безсумнівно є шейхи. Ця кампанія із повзучого завоювання окрім очевидних і не дуже девідендів приносить ОАЕ й іміджеві здобутки.

Здобуток №1. Відбілювання репутації Еміратів, які здобули славу двозначної держави. Швидкі темпи зростання економіки, рівня життя, а також технологічного потенціалу тут межують із нещадними репресіями проти опозиції й звірячим знущанням над жінками.

Здобуток №2. Демонстрація невичерпного інвестиційного потенціалу ОАЕ.

А, на додачу ще й надвисокого рівня добробуту населення. Європу все більше лихоманить останнім часом. Тож монолітні та казково багаті Емірати в очах пересічного туриста із ЄС виглядають значно привабливішим місцем для життя.

З огляду на викладене на цьому етапі можемо зробити висновок, що золотий ланцюг, накинутий спритними руками шейхів на шию Європи поступово затягується її ж громадянами.

Золота водоверть затягнула й інших нефутбольних гравців.

Запаморочливо великі вливання арабських багатіїв у футбол спонукали велику кількість нефутбольних субспонсорів вкласти частинку власного бізнесу у футбол. Приміром найбільш дороговартісний проект арабських багатіїв-політиків «Реал»(3.3 млрд сукупних вкладень починаючи з сезону 2013-2014) серед своїх менш заможних вкладників має такі ТНК як: “Caixa Bank”, “Sanitas”, “Codere”, “EA Sports”  та ін. В кожного футбольного колективу, до збагачення якого доклали руку саудити, перерелік дрібніших інвесторів не менш вражаючий. Від “Adidas” до “Coca-Cola”. Це означає тільки одне. У сильце, виставлене для полювання на футбольну економіку, втрапили й зовсім не причетні до футболу європейські капіталісти. Уся без жодного винятку бізнес номенклатура Європи залежить тепер значною мірою від неєвропейського капіталу Шлях для відступу з оточення без шкоди для себе тепер перекритий.

До чого призведе можливий різкий відтік мусульманського капіталу? Призведе скоріш за все до стану колапсу в європейській економіці. Тому європейці зацікавлені у збережені футболу як всеохопної манії видовиша та грошей і надалі. Варто лише шейхам почати в прямому сенсі масово «виходити з гри», як цей вихід потягне за собою різке падіння прибутків і інших корпорацій, які відхопили собі достатню частку з футбольної економіки.

Європа добровільно здалася «Великому Годівничому» зі Сходу.

Фінансове закріпачення Європи шляхом контролю над обігом грошових коштів всередині футболу минуло абсолютно без будь якого опору з боку тої таки Європи. Надмірна комерціалізація футбольних змагань разом із жадобою регалій, яку просто таки випромінює кожен пристойний європейський клуб, зіграли на руку саудівським доброзичливцям, дозволивши загнати в неволю всю європейську економіку і людей задля кращого життя яких вона роками вибудовувалась та вдосконалювалась. Ісламізація Заходу відбувається просто зараз на наших очах. При чому носіями її є не мігранти і навіть не ісламські фундаменталісти. Латентна арабізація Євроспільноти відбувається з ініціативи самих європейців.

Этот пост опубликован в блоге на Tribuna.com. Присоединяйтесь к крупнейшему сообществу спортивных болельщиков!
Другие посты блога
Футбол і політика
+21
Популярные комментарии
Sergiy Baranovsky
+1
Без їхніх грошей тепер важко уявити європейський футбол.
Дмитрий Клименко
+1
европейцы сами запустили этот процесс. ну и тут сложно искать виноватых)
пост хороший
mr_dabro
+1
только не Quatar, а Qatar !
Написать комментарий
Loading...
Реклама 18+