Ви ще не слідкуєте за австралійською лігою? Дарма

Вона може конкурувати з європейськими чемпіонатами.

За всім цим святковим переполохом більшість із вас забула про перегляд футбольних матчів. Української прем’єр ліги ми не побачимо майже до весни. І слава Богу. Якби не АПЛ та іспанська прімера вболівальники футболу давно б занудьгували. Проте, сьогодні я хочу розповісти вам про гарну альтернативу — Австралійську футбольну лігу (А-лігу). Здивовані?

Зможете назвати хоча б одну команду з цього чемпіонату? Так, можливо, йому далеко навіть до бельгійського чи угорського, у яких зараз грають багато українських легіонерів. Але ви собі не уявляєте чим цікавий австралійський чемпіонат. Зараз розкажу.

Формат турніру

Варто зазначити, що в єдиній професійній футбольній лізі виступає всього 10 команд. Але існує велика кількість регіональних ліг та інших невеликих футбольних змагань. З погляду на це, жодна команда не боїться пониження в класі та вильоту в другу лігу. Тому, що її просто на просто немає. Найцікавіше, що ротація професійних клубів за лігами поки й не планується.

Через те, що в турнірі приймає участь невелика кількість команд федерація футболу Австралії застосувала досить дивний для нас формат розіграшу. Для нормальної тривалості турніру команди грають між собою не двічі, а тричі. І того виходить 27 турів. Але то ще не все. Далі йде плей-офф.

Отут уже розібратися трохи складніше. Для тих, хто не міг зрозуміти систему Ліги Націй, у цю, мабуть, краще й не занурюватись. У плей-офф виходять 6 з 10 команд, що опинилися вище в таблиці. Перша та друга сходинки відправляються одразу в півфінали. З ними зіграють переможці чвертьфіналів, туди потрапляють інші чотири команди. Після того, як зіграють півфінали, настає, так званий, гранд-фінал. Варто зауважити, що всі матчі плей-офф складаються з однієї гри. На матч відповідь годі й розраховувати.

Ще один феномен — у турнірі 2 титули. Команда, що виграє плей-офф іменується «чемпіон», а команда, що перемагає в регулярному чемпіонаті — «прем’єр». Цікавий збіг, що частіше за все, команда, що виграла регулярний чемпіонат, виграє і плей-офф. Дві найкращі команди представляють Австралію в Азійській Лізі чемпіонів.

Цікаво, що в А-лізі виступає 9 команд з Австралії та одна з Нової Зеландії. Головним спонсором турніру виступає автоконцерн Хундай, тому ще повну назву турніру можна побачити як Hyundai A-League.

Приваблює, що в чемпіонаті немає зимової перерви. Команди грають із жовтня до травня включно. На цей період припадає австралійське літо. Якщо вам набридне чекати ТОП чемпіонати, прокидайтесь вранці та вмикайте прямі трансляції з південної півкулі.

Стадіони команд

Про стадіони команд австралійського футбольного чемпіонату можна було б зробити окремий матеріал, більшість із них архітектурні витвори мистецтва. Квадратні, овальні, круглі. Їхня місткість варіюється залежно від розмірів міста, де грає команда. Велика частина стадіонів великі за місткістю — понад 30 тисяч глядачів. Єдиний стадіон, який вміщає менше 20 тисяч, він же і є найменшим, розташований в Аделаїді. Його місткість усього 16500 глядачів. Найбільший, що є домашньою ареною клубу, як не дивно, розташований не в Сіднеї, а в Мельбурні. Нараховує він більш, ніж 56 тисяч глядів.

А найбільший стадіон Австралії, на якому можна зіграти у футбол, усе ж таки розташовується в Сіднеї. На ньому проводить свої домашні матчі національна збірна з футболу.

Щодо відвідуваності стадіонів, то її можна порівняти з українською. На звичайні матчі приходять до 15 тисяч глядачів, на дербі – можливий аншлаг. Але не варто забувати, що в Австралії футбол далеко на перший популярністю спорт. Крикет та регбі зазвичай збирають більше глядачів.

Австралійський стиль уболівання дуже подібний до англійського. Адже Австралія була англійською колонією, не дивно звідки там дізнались про футбол. Розмальовані обличчя, гучні скандування та різнобарвні перфоманси – характеристика місцевих фанів. А ворожнеча між хуліганами під час дербі, нічим не поступається всесвітньо відомим лондонським та міланським.

Розвиток турніру

А-ліга в сучасному форматі була заснована лише у 2004 році. До цього існувала Національна футбольна ліга, але назвати її професійною важко. Вона була попередницею сучасного турніру, проіснувавши 27 сезонів. До речі, залишилось усього 3 команди, які перейшли в А-лігу: «Аделаїда Юнайтед», «Ньюкасл Юнайтед Джетс» і «Перт Глорі». Інші зараз виступають в аматорських лігах Австралії.

Не дивлячись на те, що лігу можна вважати досить молодою, у неї є своя історія. Від її початку в ній брали участь лише 8 команд і було укладено правило «одне місто, одна команда». Це правило було утверджене для того, аби в кожному регіоні були можливості для розвитку команд. Пізніше це правило було скасоване й лігу розширено до 10 команд-учасниць. За різними даними, у найближчому майбутньому розширення планується до 12, 16 або навіть 20 клубів. Інші ресурси запевняють, що розширення не відбудеться взагалі.

Ще одним прикладом активного розвитку турніру слугує той факт, що вже через 3 роки після створення А-ліга мала своїх представників у Азійській Лізі чемпіонів. А у 2014 році «Вестерн Сідней Уондерерс» навіть завоював цей трофей. «Аделаїді Юнайтед» це не вдалося в 2008, команда програла в фіналі.

Федерація футболу Австралії інвестує великі суми в прогрес клубного австралійського футболу та залучає спонсорів. Деякі команди можуть похизуватися контрактами з всесвітньо відомими брендами, які також виступають партнерами клубів з АПЛ. «Мельбурн Сіті» взагалі можна назвати братньою командою «Манчестер Сіті» – у них спільні власники, схожі емблеми та навіть той самий спонсор Етіхад.

Окремі особливості

Окрім вище перерахованих пунктів існує ще низка особливостей, які виділяють А-лігу з-поміж інших чемпіонатів. Часом їх важко пояснити, але відкидати ці факти не варто.

— Висока результативність. А-ліга — один із найрезультативніших турнірів у світі, здебільшого матчі закінчуються з 3–4 забитими голами. Хтось скаже, що це свідчить про низький рівень команд, а я скажу, що це показник високої конкуренції. Нульових нічиїх тут майже не буває.

— Мотивація команд. Через те, що жодна з команд не понижується в класі, під кінець регулярного чемпіонату в команд, які міцно засіли на 8–10 сходинках, втрачається мотивація. Вони можуть відверто догравати турнір і зливати гру за грою.

— Сила команд. Не звертаючи увагу на попередній пункт, австралійський чемпіонат можна назвати одним із найбільш рівносильних у світі. Команди настільки по-різному виступають кожного сезону, що дуже важко спрогнозувати чемпіона. Якщо між командами в таблиці незначний розрив за очками, навіть аутсайдер може виграти беззаперечного фаворита. До того ж, існують дербі між командами з Мельбурну та Сіднею, або які склались історично.

— Відомі гравці. Футбольна ліга Австралії також може похизуватися футбольними легендами. У свій час за різні команди континенту виступали Алесандро Дель П’єро, Ромаріо, Жунінью, Роббі Фаулер та Євген Левченко. Вже давно ключовим гравцем ФК «Сідней» став Мілош Нінковіч, відомий нам своїми виступами за київське «Динамо».

— Ставки. Користуючись загальновідомою інформацією можна успішно робити ставки на А-лігу. До того ж, на австралійський чемпіонат досить низька маржа через те, що немає явної переоцінки фаворитів. Тому турнір є привабливим для професійних букмекерів та каперів.

У підсумках зауважу, що багатьом світовим лігам є чому повчитись у, на перший погляд маловідомої, А-ліги. Усі дивні факти та особливості лише додають інтересу та приваблюють глядача. Особисто мені було б цікаво подивитися на гру улюбленого «Динамо» або «Шахтаря» проти австралійських команд. Хтозна, можливо, колись це станеться. А поки діліться, які правила або фішки ви б запозичили для рідненької УПЛ, аби зробити її краще?