Відроджені з попелу

Останнім часом в українському футболі не спадає тенеденція зникнення з футбольної мапи клубів. Звичайно це певним чином пов’язано з війною на Донбасі та з анексією Криму. Клуби, які колись були серед еліти українського футболу, грали в Єврокубках та змагалися з грандами світового футболу, зараз відроджуються з нуля. Пропоную розглянути новітню історію старих клубів.

1.ФК “Оболонь-Бровар”

ФК “Оболонь” заснований 1992 року на базі футбольної школи “Зміна”, вже в перший рік існування отримав право грати в чепіонаті України серед колективів фізкультури. Всього за 2 сезони 2000/01-2001/02- “Оболонь” пройшла шлях від другої до вищої ліги. “Оболонь” провела в вищій лізі три сезони, найбльшим досягненням стало 6-те місце у сезоні 2003/04. Завдяки стабільному фінансуванню клуб щороку ставав фаворитом першої і за підсумками сезону 2008/09 “Оболонь” вийшла до Прем’єр-ліги. В 2011 році “Оболонь” стала першою командою, що змогла виграти у донецького “Шахтаря” на “Донбас-Арені”, перервавши тим безпрограшну серію з 34 матчів. В 2012 році припинилося фінансування команди, що привело до банкротства. На початку 2013 року було створено нову команду “Оболонь-Бровар”, з старої Оболоні до нового клубу перейшли лікарі, адміністратори, масажисти і тренер другої команди Олег Мазуренко. Склад команди сформовано із вихованців ДЮФШ “Зміна-Оболонь”. Не зважаючи на те, що згідно правил УЄФА новостворений клуб має провести 3 сезони в аматорському чемпіонаті, згодом було подано документи в атестаційну комісію ФФУ для отримання статусу професіонального. Такий статус клубу було надано 14 червня 2013 р. на засіданні Комітету ФФУ з атестації футбольних клубів. Наразі клуб виступає в 1 лізі і в сезоні 2016/17, клуб зайняв 9 місце.

2.ФК “Металіст 1925”

“Металіст” - один з найстаріших українських клубів, заснований в 1925 році. Володар Кубка СРСР 1988 року, срібний призер Чемпіонату України 2012/2013, п’ятиразовий бронзовий призер чемпіонатів України: 2007, 2009, 2010, 2011 і 2012. Як можна зрозуміти “Металіст” легендарний клуб для українського футболу. Найвищим досягненням стало 6-е місце у 1961 році. В 1992 році клуб дебютував у вищій лізі чемпіонату України і двічі поспіль займали 5-е місце. В ці ж роки “Металіст” досяг найвищого результату і в розіграшах Кубка України: в 1992 році клуб вийшов у фінал турніру, але додатковий час поступився одеському “Чорноморцю”. Після трьох сезонів виступу у вищій лізі команда покинула групу найсильніших команд країни і повернулася до її лав через чотири роки, ставши бронзовим призером турніру команд першої ліги. У 2000 та 2002 роках “Металіст” під керівництвом Михайла Фоменка повторив свій попередній найкращий результат — 5 місце у вищій лізі.Але вже за підсумками наступного чемпіонату харків'яни вибули із вищої ліги, зайнявши останнє місце в вищій лізі. Проте в першому ж сезоні команда під керівництвом Генадія Литовченка, повернула собі прописку в еліті українського футболу. Нову сторінку в історії клубу ознаменувала покупка клубу харківським олігархом Олександром Ярославським, який майже відразу запросив на пост головного тренера команди Мирона Маркевича. У 2006 році під його керівництвом “Металіст” спочатку повторив своє найкраще досягнення, посівши 5-е місце за його підсумками. А вже наступного року “Металіст” впевнено взяв 3-є місце чемпіонату України, обігнавши найближчого переслідувача на 14 очок і відставши від 2-го місця на 2 очки, повторивши цей результат в п'яти наступних чемпіонатах. Крім того, команда двічі ставала півфіналістом кубку України.У цей же час розпочинаються і постійні виступи клубу на євроарені. Після здобуття “бронзи” чемпіонату України 2006/2007 “Металіст” потрапив до Кубка УЄФА на сезон 2007/2008, де в першому раунді поступився англійському “Евертону”.Після повторного здобуття “бронзи” чемпіонату України 2007/2008 “Металіст” знову потрапив до Кубка УЄФА на сезон 2008/2009, де в першому раунді обіграв турецький “Бешикташ” за сумою двох матчів. В груповому етапі здобув перше місце, обігравши турецький “Галатасарай”, грецький “Олімпіакос”, португальську “Бенфіку” і звівши внічию матч з німецькою “Гертою”. В 1/16 “Металіст” двічі обіграв італійську “Сампдорію”, але в 1/8 поступився за рахунок голу, забитому на чужому полі, київському “Динамо”. Наприкінці 2012 року стало відомо про конфлікт Ярославського з мером Харкова Геннадієм Кернесом, який виявив бажання повернути в комунальну власність ОСК “Металіст”. 24 грудня Ярославський заявив що його змусили продати клуб “Металіст” і він покинув пост президента\. Головним інвестором клубу стала група компаній “ГазУкраїна-2009”, яка купила клуб за суму близько 300 млн євро за даними ЗМІ. Новий власник, Сергій Курченко, пообіцяв за три роки виграти чемпіонат, а за 5 — єврокубок. Клуб виступав добре протягом кількох років. Але настала чорна полоса, здійснився провал. У сезоні 2014/2015, відвідуваність впала на 14 тисяч. З'явилася купа боргів, пішли гравці… І вже в наступному сезоні “Металіст” залишився без Єврокубків. Лідерами клубу стали Едуард Соболь, Володимир Прийомов, Іван Бобко. Вилетіли в 1/16 кубку країни від команди з другого дивізіону — “Миколаїв”. “Металіст” знаходився в середині таблиці. Заборгував грошей навіть новим гравцям. І ось на матчі проти “Олександрії” капітан команди — Олексій Довгий і воротар — Сергій Погорілий відмовилися виходити на поле, затримавши початок матчу на 30 хвилин. Завдяки обіцянці президента виплатити борги і завдяки фанатам, що приїхали на гостьовий матч, гра розпочалась. Незабаром капітан покинув клуб.У 2016 році у Харкові було засновано ТОВ “Авангард”. Команда “Металіст 1925” сформована товариством на основі футболістів молодіжної академії харківського “Металіста”. На початку серпня 2016 року стало відомо, що команда виступатиме в чемпіонаті України серед аматорів у другій групі.21 серпня 2016 року “Металіст 1925” провів свій перший матч в аматорській лізі України проти команди “Інгулець-3” з Петрово. Харківська команда перемогла 2:1 на виїзді. Голи забили Владислав Краєв та Сергій Давидов.У першій же домашній грі 27 серпня на стадіоні “Металіст” проти МФК “Житомир” (рахунок 0:0) було встановлено рекорд відвідуваності аматорського чемпіонату України за понад десять років — 6 652 глядачі. Перше коло чемпіоната команда завершила на 2 місці, програвши лише одного разу та набравши 23 бали. Середня відвідуваність домашніх ігор “Металіста 1925” у першому колі становить 4 449 глядачів. У сезоні 2016/17 в Україні цей показник вище лише у трьох із 47 професіональних клубів. Згодом рекорд відвідуваності аматорського чемпіонату було ще раз перевершено: 5 квітня 2017 року матч “Металіст 1925” — “Соллі Плюс” відвідав 9 831 глядач.16 листопада 2016 року було офіційно оголошено, що керівництво клубу подало заявку на участь у процедурі атестації на сезон 2017/18 у Другій лізі і на початку червня “Металіст 1925” отримав атестат для участі в Другій лізі.

3. НК “Верес”

За свою стару історію “Верес” ніколи не хапав зірок з неба. Команда в Рівному була заснована 1957 року під назвою “Колгоспник”. Серед команд майстрів СРСР рівняни дебютували в сезоні 1958 року в класі “Б”. У своєму дебютному чемпіонаті “Колгоспник” посів 14-те місце серед 16-ти клубів третьої зони. Після реорганізації чемпіонату СРСР в 1971 році “Горинь”, яка через рік змінила назву на “Авангард”, отримала право грати в українській зоні другої ліги, де й виступала до самого розпаду СРСР. У прем'єрному сезоні команда посіла останнє — 26-те місце у таблиці.Після здобуття Україною незалежності, “Верес” стартував в Першій лізі, посівши 1 місце в своїй групі він гарантував собі місце серед еліти українського футболу. Сезон 1992/93 рр. “Верес” закінчив на останньому місці, і врятувався від пониження в класі лише завдяки розширенню вищої ліги. Наступний чемпіонат (1993/94 рр.) став одним з найпам'ятніших в історії команди. Саме тоді “Верес” запам'ятався усій Україні своїми яскравими перемогами над “Дніпром” (2:1), “Металістом” (4:0), “Шахтарем” (2:0), проходом за підсумками двох матчів київського “Динамо” в розіграші Кубка України (0:0 — в Рівному,1:1 — у Києві). Після першого кола рівняни посідали почесне 4-те місце, але після зимової перерви здали свої позиції, і завершили чемпіонат дванадцятими. Тоді ж “Верес” досягнув найбільшого успіху і в Кубку України — дійшов до півфіналу, поступившись там сімферопольській “Таврії” — 0:2, 0:0. На жаль, це були останні серйозні досягнення “Вереса”.Після яскравого піднесення на вершину, почалося не менш стрімке падіння донизу. У сезоні 1994/95 рр. рівняни розпрощалися з вищою лігою. Не довго (лише два сезони) футболісти “Вереса” протрималися і у лізі першій. Починаючи з чемпіонату 1997/98 рр., і по сезон 2010/11 “Верес” з перемінним успіхом презентував Рівненську область у другій лізі українського футболу. 29 квітня 2011 року через скрутне фінансове становище та відсутність допомоги з боку місцевого бізнесу та влади “Верес” припинив участь у змаганнях другої ліги та втратив професіональний статус.2015 року розпочалась новітня історія “Вереса”. З ініціативи президента РОФФ Олексія Хахльова було ініційовано відродження ФК “Верес”. Шлях яким відроджували “Верес” був доволі незвичним для України, з клубним членством, спільним фінансуванням клубу його вболівальниками, шляхом придбання клубних карток. 18 червня 2015 року Виконком ФФУ одноголосним рішенням допустив “Верес” до участі у другій лізі на наступний сезон, не маючи попередньої участі в аматорському чемпіонаті. На той момент, згідно з інформацією офіційного сайту ФК “Верес”, його членами вже були 1113 осіб. “Верес” на своїх матчах, на напівзруйнованому стадіоні “Авангард”, збирав більше вболівальників, аніж більшість клубів УПЛ. Клуб очолив Олег Лутков і в кінці першого кола “Верес” займав 3 місце, але на зимові збори “Верес” поїхав вже з новим тренером Віктором Богатирем, який до того очолював одного з головних конкурентів “Вереса”, ФК “Інгулець”. Але довго Віктор Богатир не протримався, і вже після декількох ігор він подав у відставку через незадовільні результати команди. Після Віктора Богатиря “Верес” очолив Володимир Мазяр, який і вивів “Верес” в Першу лігу.В Рівному вихід в Першу лігу святкували маштабним концертом, на головній площі міста.З початку сезону перше місце було закріплене за “Іллічівцем”, а друге місце за “Вересом” і саме ці два клуби були головними претендентами на вихід в УПЛ. Друге коло “Верес” розпочинав не на полі рідного “Авангарду”, а в місті Вараш, бо поле в Рівному було непридатне для проведення ігор. Але це не завадило “Вересу” збирати повний стадіон на своїх матчах. Саме в Вараші перервалася безпрограшна серія “Вереса” і почалась трьох матчева серія поразок, яка опустила “Верес” на третє місце, тим самим фактично позбавивши “Верес” шансів на вихід в УПЛ. Але перед останнім матчем з’явилася інформація про те що “Десна” не отримала атестат на участь в УПЛ і замість неї в УПЛ може вийти “Верес”. Все вирішилось на голосуванні клубів УПЛ, де за “Десну” проголосувало тільки “Динамо”, і “Зоря” утрималась, всі інші клуби проголосували за “Верес”. Вже через декілька днів було оголошене ім’я нового головного тренера, який буде очолювати “Верес” в УПЛ, ним став колишній воротар “Шахтаря” та старший тренер “Вереса” Юрій Вірт. Свої матчі “Верес” буде проводити на “Арені Львів”, поки стадіон в Рівному буде закритий на реконструкцію. Заданням “Вереса” на сезон 17/18 є вихід в першу шістку, що ми їм побажаємо.

4. ФК “Металург” (З)

Історія команди почалася в середині 1930-х років, коли “Запоріжсталь” виділилася із структури “Дніпрокомбіната” в самостійне підприємство. У деяких цехах були створені футбольні команди, які почали розігрувати між собою першість заводу. Найкращі гравці увійшли до складу збірної команди “Сталь”, яка представляла завод в різних змаганнях. Починаючи з 1950 року “Металург” грає в першості республіки і три роки поспіль виходить у фінальну частину, де веде боротьбу з іншими переможцями зон за путівку в клас “Б”. Це їм вдається за підсумками сезону 1952 року, завоювавши звання чемпіона України. Окрім золотих медалей “Металург” отримує статус команди майстрів і право брати участь в чемпіонаті СРСР. З 1953 по 1962 рік “Металург” був незмінним учасником першості СРСР у класі “Б”. У 1960 році він займає перше місце в зоні і у фінальних матчах завойовує звання чемпіона України. У 1991 році здійснилася давня мрія запорізьких уболівальників — “Металург” увійшов до еліти радянського футболу. Уже в першому матчі футболісти “Металурга” довели, що можуть на рівних грати з грандами радянського футболу, перемігши московський “Спартак” з рахунком 2:1. У числі переможених в цьому сезоні опинилося також “Динамо” (Київ), а також мінське “Динамо”, московський “Локомотив” і “Дніпро”. Головну задачу, закріпитися у вищій лізі команда виконала, зайнявши 13 місце. Але чемпіонат СРСР 1991 року виявився останнім в історії СРСР. Україна стала проводити власний чемпіонат. Запорізька команда була включена у вищу лігу Україні.

Незалежна Україна відразу ж вирішила перейти на європейську систему розіграшу національного чемпіонату,перший чемпіонат вирішено було провести в усіченому вигляді, розбивши команди на дві групи, сформовані за результатами виступів команд в попередньому чемпіонаті СРСР.

Команда в першому чемпіонаті посіла в групі “А” тільки 5 місце, пропустивши вперед сімферопольську "Таврію", донецький "Шахтар", одеський "Чорноморець" і навіть запорізьке "Торпедо".

Чемпіонат України 2000-2001 “Металург” почав з чотирьох поразок поспіль у стартових турах. У літнє міжсезоння Мирон Маркевич затіяв кадрову «революцію» в команді, несподівано позбувшись від футболістів, які визначали гру команди в останні роки.  Команда насилу подолала кризу і посіла 8 місце на фініші чемпіонату, але це не задовольнило керівництво клубу, і за два тури до закінчення чемпіонату команду очолив Володимир Атаманюк.

Початок 12 чемпіонату України пройшов під знаком підготовки до старту в Кубку УЄФА. Команда почала посилення складу. Готувати команду до поєдинків українського чемпіонату і матчів 1/64 розіграшу Кубка УЄФА було довірено Олегу Луткову. Незважаючи на різницю в класі «Металург» гідно бився з суперником, поступившись на виїзді (0:1) і зігравши внічию (1:1) (гол забив Модебадзе) в Дніпрі. У чемпіонаті Україні в 13 турі після поразки від «Дніпра» з рахунком 0:2 на своєму полі команда опустилася на передостаннє місце, а пост головного тренера зайняв Ігор Надєїн.

У сезоні 2012-2013, “Металург” посів останню — 16 позицію. І повинен був вибути. Але через не отримання атестата “Кривбасом”, який знаходився на 7 місці, залишився. Далі клуб тинявся внизу таблиці, але знову залишався в елітному дивізіоні. І вже в сезоні 2014/15 піднявся на 7 місце.

У сезоні 2015/16 клуб переслідували фінансові проблеми. Було важко існувати. Гравці покидали клуб. “Металург” брав гравців з молодіжних складів. І вже в 2016 році не брав участі у жодних матчах.

Через кілька місяців, коли почався процес ліквідації “Металурга” (осінь 2015 року), засновники ФК “Росо Неро” заявили про готовність взяти найстаріший клуб міста на свій баланс та пожертвувати проектом “Росо Неро” задля порятунку “Металурга”, але домовитись не вдалось.

26 березня 2016 року в Запоріжжі відбулося засідання суспільної організації “Металург назавжди”, на якому було прийнято рішення про перейменування “Росо Неро” на “Металург”. На тому ж засіданні колектив перейняв клубну символіку та кольори “Металурга”. 17 червня “Металург” отримав атестат на участь у Другій лізі сезону 2016-2017. За підсумками сезону 2016/17 “Металург” зайняв 15 місце з 17.

Звичайно це не всі відновлені клуби, цього року в професійному футболі можуть з’явитися ФК “Кривбас”, ФК “Таврія” та інші клуби. Наразі невідома доля "Дніпра" та "Волині". Зараз починається стадія відновлення,після стадії занепаду, всі області, окрім Закарпатської мають свій професійний футбольний клуб надіюся ця тенденція тільки збільшиться.